Вплив легування La³⁺ на структуру та властивості композиційних біоматеріалів на основі біогенного гідроксиапатиту

Отримано біоактивний композиційний матеріал біогенний гідроксиапатит—скло (вміст скла 50% (мас.)), легований La³⁺ у кількості 5—15% (мас). Встановлено, що введення добавки La³⁺ сприяє структуроутворенню при спіканні композитів, підвищуючи в 'язкість скломаси та зменшуючи спінення, яке є характе...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автори: Сич, О.Є., Пінчук, Н.Д., Биков, О.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України 2012
Назва видання:Современные проблемы физического материаловедения
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114500
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вплив легування La³⁺ на структуру та властивості композиційних біоматеріалів на основі біогенного гідроксиапатиту / О.Є. Сич, Н.Д. Пінчук, О.І. Биков // Современные проблемы физического материаловедения: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 108-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Отримано біоактивний композиційний матеріал біогенний гідроксиапатит—скло (вміст скла 50% (мас.)), легований La³⁺ у кількості 5—15% (мас). Встановлено, що введення добавки La³⁺ сприяє структуроутворенню при спіканні композитів, підвищуючи в 'язкість скломаси та зменшуючи спінення, яке є характерним для одностадійного методу отримання композитів, хоча й призводить до утворення вторинних фаз при спіканні внаслідок взаємодії кристалічної та аморфної складових. Легуюча добавка збільшує пористість композиційних матеріалів біогенний гідроксиапатит—скло до 68%, однак матеріал з переважно відкритою пористістю вдається отримати лише при 600 °С. Міцність при стисканні легованих La³⁺ композитів становить 27—59 МПа та є близькою до міцності губчастої кістки. Біорозчинність композиційних матеріалів залежить від модельного середовища, кількості легуючої добавки та температури спікання.