Інституційний розвиток яєчного птахівництва
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
2008
|
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11497 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інституційний розвиток яєчного птахівництва / О.С. Бутенко // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 284-288. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-11497 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-114972010-08-23T12:01:57Z Інституційний розвиток яєчного птахівництва Бутенко, О.С. 2008 Article Інституційний розвиток яєчного птахівництва / О.С. Бутенко // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 284-288. — укp. 1818-5517 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11497 338.439.4 uk Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Бутенко, О.С. |
| spellingShingle |
Бутенко, О.С. Інституційний розвиток яєчного птахівництва |
| author_facet |
Бутенко, О.С. |
| author_sort |
Бутенко, О.С. |
| title |
Інституційний розвиток яєчного птахівництва |
| title_short |
Інституційний розвиток яєчного птахівництва |
| title_full |
Інституційний розвиток яєчного птахівництва |
| title_fullStr |
Інституційний розвиток яєчного птахівництва |
| title_full_unstemmed |
Інституційний розвиток яєчного птахівництва |
| title_sort |
інституційний розвиток яєчного птахівництва |
| publisher |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11497 |
| citation_txt |
Інституційний розвиток яєчного птахівництва / О.С. Бутенко // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 284-288. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT butenkoos ínstitucíjnijrozvitokâêčnogoptahívnictva |
| first_indexed |
2025-07-02T13:43:38Z |
| last_indexed |
2025-07-02T13:43:38Z |
| _version_ |
1836542924884541440 |
| fulltext |
284
Визначено, що на формування нових конкурентоспроможних профілів
діяльності металургійних підприємств значний вплив здійснює ступінь
розвитку інноваційних процесів у країні, а також власний потенціал
підприємства. Зазначено, що інноваційний потенціал підприємства є складовою
організаційного потенціалу і являє собою сукупність різних видів
взаємопов’язаних ресурсів, що потрібні для здійснення нових профілів
діяльності промисловим підприємством, та чинників, які формують умови,
необхідні для оптимального використання цих ресурсів з метою досягнення
відповідних орієнтирів загальної стратегії розвитку підприємства та
підвищення його конкурентоспроможності на ринках збуту.
Література
1. Ревенко Н.Г. Управління ресурсами металургійних підприємств в умовах
перехідного періоду. – К.: Ред. Бюлетеня ВАК України, 2000. – 256 с.
2. Перестюк Б., Перестюк Л. Формирование государственной промышленной
политики // Экономика Украины. – 2001. – № 6. – С. 35–38.
3. Воронкова А.Э., Пономарев В.П., Дибнис Г.И. Поддержка конкурентоспособного
потенциала предприятия. – К.: Техніка, 2000. – 152 с.
4. Матросова Л.М. Формування організаційно-економічного механізму управління
інноваційними процесами у промисловості. – Луганськ, 2000. – 462 с.
5. Гош О. Визначальний фактор відродження продуктивних сил України //
Економіка України. – 2003. – № 6. – С.49.
6. Кендюхов О. Гносеологія інтелектуального капіталу // Економіка України. – 2003.
– № 4. – С.29.
7. Шляхи інноваційного розвитку України / Д.В. Табачник, В.Г. Кремень, А.М. Гуржій
та ін. – К.: "Людопринт", 2004. – 544 с.
УДК 338.439.4
О.С. БУТЕНКО
Національний університет ДПС України
ІНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЯЄЧНОГО ПТАХІВНИЦТВА
Птахівництво яєчного напряму протягом останніх років загалом
перебуває на етапі відновлення та інноваційного розвитку. Проте сьогодні
характерними ознаками яєчного птахівництва в Україні є багатоукладність і
парцеляція. На промисловій основі розвивається товарне птахівництво, але
воно вимагає інвестицій. Близько 200 птахофабрик і компаній причетні до
ринку яєчної продукції. Багато чинників нестабільності можна спостерігати в
каналах збуту, зокрема демпінгу на ринку, недобросовісної конкуренції.
Важливими є інтеграція галузі по вертикалі й кооперація по горизонталі.
Актуальність дослідження інституціонального структурного і територіального
розвитку птахівництва досить суттєва.
Метою дослідження є формування соціально-економічних пріоритетів
загальної експортоорієнтованої моделі розвитку яєчного птахівництва в Україні
на промисловій технологічній основі.
© О.С. Бутенко, 2008
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
285
Методика дослідження – логістичне соціально-економічне моделювання
із залученням структурно-динамічного аналізу й синтезу емпіричної
інформації. Аналітична схема базується на секторному та інституційному
поділі яєчного птахівництва, а його синтез і прогноз – на імітаційній моделі
комплексу.
Останнім часом (2005–2007 рр.) виробництво яєць в Україні
стабілізувалося на рівні 13 млрд. штук, що в цілому майже відповідає
суспільним потребам харчового раціону (табл. 1).
Таблиця 1
Обсяг виробництва яєць у секторах економіки*
2005 2006 2007
Показник млрд.
шт. % млрд.
шт. % млрд.
шт. %
2007
до
2005
Вироблено, всього 13,0 100 14,2 100 13,0 100 99,9
Сектор товарних птахофабрик 6,6 49,5 7,6 53,6 6,9 52,6 106,1
Господарства окремих громадян 6,6 50,5 6,6 46,4 6,2 47,4 93,8
* Держкомстат України
Проте, як свідчать дані таблиці 1, у секторі товарних господарств
відбувається поліпшення (+6,1%), а в господарствах окремих громадян
(населення) – падіння виробництва на 6,2%. Частка першого сектору в
загальному виробництві зросла з 49,5 до 52,6%, або на 3,1 процентного пункту.
Таким чином, український ринок яєць, реагуючи на поліпшення добробуту
населення, зростає, на відміну від підсобних господарств.
Тенденції, що намітилися в реальному секторі економіки птахівництва,
потрібно визнати позитивними. Проте очікувати повної перемоги ринкового
сектору птахівництва у середньостроковій перспективі не доводиться через
традиції селянського господарства у ретроспективі. Статистика свідчить, що за
останні 2–3 роки намітилася тенденція до скорочення чисельності поголів'я, що
корелює із подорожчанням комбікормів (в 2007 р. майже на 70%) і
енергоносіїв. У найближчі роки можна очікувати зниження поголів'я курей, що
утримуються населенням, на 40–50%. Спочатку це приведе до зменшення
пропозиції на ринок, що дозволить наростити виробництво яєць птахофабрикам
і фермерським господарствам. У цьому випадку структура ринку буде
виглядати так: промислове виробництво – 74,6%, населення – 25,4%. Майбутнє
ринку за крупними птахофабриками, заснованими на промисловій основі та
науковій організації виробництва, а тому пріоритетним є перший сектор
економіки, а другий – це зона ринкової байдужості.
Яйце – це продукт сезонного (до 52 тижнів) утримання курей-несучок, а
тому відтворення поголів’я – важлива наукова проблема. Тут потрібно
враховувати об’єктивну необхідність ліквідації добових півників та прийняття
на вирощування виключно курчат жіночого роду. Саме з огляду на потенційні
витрати кормів відгодівля півників яєчних ліній при низькій інтенсивності
нарощування живої маси технологічно не може бути економічно виправданою.
Досягнення високої продуктивності курей-несучок вимагає наукового
обґрунтування такого раціону й організації годівлі, що відповідає віковим
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
286
фазам утримання, зокрема треба розробляти стартові, ростові та комбіновані
раціони годівлі. Ознакою наукової організації птахівництва на промисловій
основі є також застосування кліткового або напільного устаткування, засобів
автоматичного регулювання мікроклімату та освітлення у повністю закритих
приміщеннях, механізації збирання та сортування яєць. Все це та багато іншого
пропонують іноземні фірми, що працюють у птахівництві. Сталося так, що
Україна втратила досягнення вітчизняного птахівництва, зокрема систему
племінних заводів, що займалися селекційною роботою. Тому зараз перед
фірмами з виробництва харчових яєць стоїть важливе завдання відновити
селекційну роботу. Інноваційний розвиток птахівництва вимагає олігополії
основних виробників, їх об’єднання (злиття або консорціуму), асоціативного
регулювання науково-виробничих суб’єктів господарювання.
Для виробництва яєць в Україні використовують кроси птаха як
закордонної, так і вітчизняної селекції. Згідно з даними Державного племінного
реєстру, в Україні поширені 15 кросів яєчних порід птахів, у тому числі 14 –
іноземного походження (Ломанн-Браун, Ломанн ЛСЛ, Іза-Браун, Іза-вайт, Хай-
Лайн, Шевер, Тетра-СЛ, Хайсекс коричневий, Хайсекс білий, Декалб й ін.).
Використання цих кросів дало можливість провідним вітчизняним
підприємствам досягти рівня виробництва в 280-320 яєць від однієї курки-
несучки в рік при витратах корму 1,15–1,25 кг на 10 штук.
Відомо, що ступінь реалізації генетичного потенціалу продуктивності
кросів багато в чому залежить від умов змісту й годівлі птахів, епізоотичного
стану господарства. На підприємствах, де не повною мірою дотримуються
необхідних умов, генетичні можливості будь-якого кросу реалізуються лише на
84-85%. Основу племінної бази птахівництва в Україні становлять 14
племінних господарств. Загальна кількість поголів'я птаха в господарствах
становить 542,7 тис. голів, з них 7 тис. голів – на племінному репродукторі I
порядку й 364,9 тис. голів – II порядку.
В Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості племінних
репродукторів. Це викликано тим, що зросла ціна на світовому ринку на
добових курчат. Даний фактор значно вплинув на репродуктори з невеликими
обсягами й обумовив зниження їхньої кількості або перепрофілювання
(вирощування бройлерів).
Соціально-економічний аспект проблеми полягає у тому, щоб зробити
наші птахофабрики конкурентоспроможними як на внутрішньому, так і
зовнішньому ринку. Сьогодні частка України на світовому ринку за показником
виробництва яєць становить 1,16% (12 місце), на європейському – 7,6, на
внутрішньому – 97% всього товарного обсягу.
Що стосується споживання яєць, то статистика свідчить, що в середньому
пересічний українець в 2007 р. спожив 252 курячі яйця. В 2006 р. ця цифра
склала 228 шт. Загальне споживання яєць в Україні в 2007 р. зафіксовано на
рівні 11, 7 млрд. шт., що на 9,3% більше, ніж в 2006 р. (10,7 млрд. шт.).
Розрахована дієтологами раціональна норма споживання становить 290
яєць на одну людину в рік. При цьому в розвинених європейських країнах
споживання курячих яєць перебуває на рівні 320–350 шт. на одну людину в рік.
Максимальний рівень споживання яйця був зафіксований в Україні в 1986 р. –
280 шт. на душу населення в рік.
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
287
Економічні проблеми розвитку птахівництва в Україні пов’язані, на нашу
думку, з процесом загальної парцеляції, коли в результаті докорінної
приватизації виникла велика кількість дрібних підприємців у галузі, власників
майна тощо (табл. 2).
Таблиця 2
Групування господарств у птахівництві за ознаками потужності*
Група за кількістю
птахів
Кількість
підприємств
Середнє
поголів’я,
гол.
Середнє
виробництво
яєць, млн. шт.
Середні
витрати на
1 голову,
грн.
Середній
дохід на 1
голову,
грн.
До 1000 185 312 29 42 20,9
1000–9999 69 2842 387 42 31,2
10000–49999 44 26676 5798 42 48,8
50000–99999 26 72625 19195 56 56,6
100000–499999 51 220953 62473 53 71,5
500000 і більше 9 718283 178141 41 57,2
* Опрацьовано за БД ф. № 50 Держкомстату України
Економічні показники зростають при концентрації поголів’я до 500 тис.
курей-несучок, що відповідає теоретичним принципам організації птахівництва.
Витрати на утримання птахів утворюють стаціонарний ряд, тобто мають ознаки
усталеності для трьох перших груп господарств та знижуються в останній.
Варіація, що відмічається у четвертій та п’ятій групах, вірогідно, має аномальні
фактори. Регіональне розміщення сільськогосподарських підприємств, що
займаються яєчним птахівництвом, нерівномірне.
Дослідження територіальної організації птахівництва, що проведено на
основі інституціональної ознаки (кількості птахофабрик яєчного напряму),
свідчить про її ринкову основу (табл. 3).
Таблиця 3
Територіальна організація промислового птахівництва в Україні у 2007 р.*
Область
Кількість
птахо-
фабрик
Середнє
поголів’я,
тис. гол.
Середнє
виробництво
яєць,
млн. шт.
Середні
витрати
на 1
голову,
грн.
Середній
дохід на
1 голову,
грн.
Рентабель-
ність, %
Київська 12 359 98 50 73,1 145
Донецька 11 191 56 58 83,9 144
АРК 7 277 43 27 34,5 127
Запорізька 7 150 43 42 62,8 151
Луганська 6 250 69 51 66 128
Дніпропетровська 5 302 80 46 58 125
Харківська 4 293 87 75 66,3 88
Житомирська 4 121 37 47 69,5 148
* Опрацьовано з БД ф. №50 Держкомстату України
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
288
Продовження табл. 3
Область
Кількість
птахо-
фабрик
Середнє
поголів’я,
тис. гол.
Середнє
виробництво
яєць,
млн. шт.
Середні
витрати
на 1
голову,
грн.
Середній
дохід на
1 голову,
грн.
Рентабель-
ність, %
Полтавська 3 384 112 49 62,6 128
Одеська 3 233 67 47 63,4 134
Черкаська 3 217 65 46 68,2 149
Вінницька 3 157 43 52 69,1 133
Сумська 3 128 38 54 68,4 126
Львівська 3 116 31 47 64,8 139
Миколаївська 2 200 59 45 66 146
Рівненська 2 142 38 47 63 134
Івано-Франківська 1 414 121 58 70,9 122
Тернопільська 1 224 63 46 68,7 151
Волинська 1 160 43 49 63,2 129
Кіровоградська 1 134 39 52 65,3 127
Чернівецька 1 80 23 55 72,1 131
Чернігівська 1 70 20 48 54 112
Херсонська 1 63 4 6 15,5 264
Закарпатська 0 0 0 0 0 0
Хмельницька 0 0 0 0 0 0
Україна 85 187 51 44 58 127
Як свідчать дані таблиці 3, розвитку промислового птахівництва
сприяють регіони з суттєвим ринковим попитом, а саме Київський та
Донецький, Автономна Республіка Крим, Запорізька, Луганська,
Дніпропетровська й Харківська області. У деяких областях, зокрема
Житомирській і Полтавській, зросли показники поставок яєчної продукції у
м. Київ. Суттєво втратило значення птахівництво на Одещині та в
Миколаївській області, що можна пояснити конкуренцією дрібних фірм, які
втручаються на ринок з дрібними поставками яєць. Недостатньо розвинене
птахівництво яєчного напрямку в західних регіонах України, особливо в
Карпатах, що можна пояснити задоволенням потреб населення, кількість якого
є суттєвою, неринковим способом, тобто у приватних присадибних умовах.
Отже, яєчне птахівництво на промисловій основі є пріоритетним
напрямом інноваційного розвитку, а тому основними кластерами його
територіального розвитку можуть бути крупні фірми або олігопольна
корпорація фірм, що працюватиме в інституціональному полі. Конкуруючу
сторону здатні сформувати окремі фермери, але тільки з теоретичного боку.
Практичну упереджену структуру може утворити держава на основі
розширення державної допомоги під заставу пакетів акцій. Ринкова
інституційна інфраструктура повинна забезпечити внутрішній ринок
фірмовими підприємствами торгівлі й просування продукції на експорт.
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|