Электрофизиологические характеристики спортсменов в связи с содержанием эссенциальных металлов в организме

• Дата: 2014
• Автори: Евстафьева, Е.В., Евстафьева, И.А., Залата, О.А., Перекотий, Е.В., Тымченко, С.Л., Чёрный, С.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2014
• Назва видання: Таврический медико-биологический вестник
• Теми: Оригинальные статьи
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115614
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Электрофизиологические характеристики спортсменов в связи с содержанием эссенциальных металлов в организме / Е.В. Евстафьева, И.А. Евстафьева, О.А. Залата, Е.В. Перекотий, С.Л. Тымченко, С.В. Чёрный // Таврический медико-биологический вестник. — 2014. — Т. 17, № 2 (66). — С. 36-41. — Бібліогр.: 24 назв. — рос.

Між залізом і міддю існує тісна взаємодія і збереження балансу між ними важливе для функціонування центральної нервової системи і систем, що нею регулюються, особливо при дії чинників, здатних суттєво на нього впливати (забруднення навколишнього середовища, систематичні фізичні навантаження). З метою встановлення можливої залежності функціонального стану центральної нервової і серцево-судинної систем у спортсменів від вмісту міді та заліза в організмі в умовах середнього міста (Сімферополь) проведено биомоніторингове і функціональне обстеження 18-20-річних футболістів. Встановлено недостатній вміст даних металлів: тотальний дефіцит залізаі дефіцит мідді у 72% тестованих. Не визначено суттєвого впливу даних металів на характеристики поточноїЕЕГ. У той же час значущі кореляційні зв’язки виявлені з характеристиками викликаних і пов’язаних з подією потенціалів, що були зареєстровані в парадігмі GO/ NO-GO, головним чином із міддю. Для электрофізіологічних показників стану серцево-судинної системи та механізмів її регуляції, що були зареєстровані методами електрокардіографії, реографії та кардіоінтервалографії, такі залежності встановлені з залізом. Кількісна оцінка «нейротропної», «вегетотропної» та «кардиоваскулотропної» дії металів показала, що вона склала 37, 0 і 8 балів відповідно для міді, і 15, 0, 33 бала для заліза. Відсутність суттєвих кореляцій з показниками стану автономної нервової системивірогідносвідчить про те, що встановлені «кардіо-васкулотропні ефекти» можуть бути результатом прямої дії металів на метаболізм клітин серцево-судинної системи.Підкреслюється, що в інших умовах антропогенного середовища як вміст металів, так і характер їх ефектів може бути іншим.