Вікова структура наукових кадрів як фактор життєздатності наукової системи України
Проаналізовано динаміку вікової структури наукових кадрів України від 1995 р. до2014 р. Здійснено порівняння вікових профілів науковців України і Росії. Виявлено нову для вітчизняної науки тенденцію: після 2005 р. на фоні загального зростання середнього віку науковців почала збільшуватися частка на...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2016
|
| Назва видання: | Наука та інновації |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/116876 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вікова структура наукових кадрів як фактор життєздатності наукової системи України / О.С. Попович, О.П. Костриця // Наука та інновації. — 2016. — Т. 12, № 2. — С. 5-11. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Проаналізовано динаміку вікової структури наукових кадрів України від 1995 р. до2014 р. Здійснено порівняння
вікових профілів науковців України і Росії. Виявлено нову для вітчизняної науки тенденцію: після 2005 р. на фоні загального зростання середнього віку науковців почала збільшуватися частка науковців у віці 30—39 років, яка досягла
у 2014 р. 22 % ( а разом з тими, кому 29 і менше, — 37 %). Це свідчить про те, що твердження про «тотальне постаріння» і зумовлену ним втрату потенціальної продуктивності української науки є щонайменше спрощенням у трактовці
непростої ситуації, що склалася, а також підтверджує, що нинішня вікова структура наукових кадрів все ще здатна
забезпечити швидке нарощення наукового потенціалу за умови дієвої підтримки з боку держави. |
|---|