Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень
Дана стаття представляє аналітичний огляд особливостей сучасних технологій і засобів, які використовуються для підтримки прийняття рішень в СППР нового покоління. Розглянуті провідні технології, які впливають на інновації у системах підтримки прийняття рішень, такі як Web 2.0 та Big data, а також по...
Gespeichert in:
Datum: | 2015 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут програмних систем НАН України
2015
|
Schriftenreihe: | Проблеми програмування |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/117099 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень / С.М. Чуруброва // Проблеми програмування. — 2015. — № 3. — С. 86-92. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-117099 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1170992017-05-20T03:03:30Z Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень Чуруброва, С.М. Експертні та інтелектуальні інформаційні системи Дана стаття представляє аналітичний огляд особливостей сучасних технологій і засобів, які використовуються для підтримки прийняття рішень в СППР нового покоління. Розглянуті провідні технології, які впливають на інновації у системах підтримки прийняття рішень, такі як Web 2.0 та Big data, а також поняття DSS 2.0. Зачеплене питання про важливість самостійної ролі даних. Мета даної статті – проаналізувати, що характерно для «сучасної» підтримки прийняття рішень, і сфокусуватися на тому, що чекають від СППР нового покоління. 2015 Article Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень / С.М. Чуруброва // Проблеми програмування. — 2015. — № 3. — С. 86-92. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1727-4907 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/117099 004.05 uk Проблеми програмування Інститут програмних систем НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи Експертні та інтелектуальні інформаційні системи |
spellingShingle |
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи Експертні та інтелектуальні інформаційні системи Чуруброва, С.М. Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень Проблеми програмування |
description |
Дана стаття представляє аналітичний огляд особливостей сучасних технологій і засобів, які використовуються для підтримки прийняття рішень в СППР нового покоління. Розглянуті провідні технології, які впливають на інновації у системах підтримки прийняття рішень, такі як Web 2.0 та Big data, а також поняття DSS 2.0. Зачеплене питання про важливість самостійної ролі даних. Мета даної статті – проаналізувати, що характерно для «сучасної» підтримки прийняття рішень, і сфокусуватися на тому, що чекають від СППР нового покоління. |
format |
Article |
author |
Чуруброва, С.М. |
author_facet |
Чуруброва, С.М. |
author_sort |
Чуруброва, С.М. |
title |
Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень |
title_short |
Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень |
title_full |
Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень |
title_fullStr |
Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень |
title_full_unstemmed |
Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень |
title_sort |
сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень |
publisher |
Інститут програмних систем НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/117099 |
citation_txt |
Сучасні технологічні аспекти систем підтримки прийняття рішень / С.М. Чуруброва // Проблеми програмування. — 2015. — № 3. — С. 86-92. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
series |
Проблеми програмування |
work_keys_str_mv |
AT čurubrovasm sučasnítehnologíčníaspektisistempídtrimkiprijnâttâríšenʹ |
first_indexed |
2025-07-08T11:38:55Z |
last_indexed |
2025-07-08T11:38:55Z |
_version_ |
1837078663545225216 |
fulltext |
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
© С.М. Чуруброва, 2015
86 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2015. № 3
УДК 004.05
С.М. Чуруброва
СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМ
ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
Дана стаття представляє аналітичний огляд особливостей сучасних технологій і засобів, які використо-
вуються для підтримки прийняття рішень в СППР нового покоління. Розглянуті провідні технології, які
впливають на інновації у системах підтримки прийняття рішень, такі як Web 2.0 та Big data, а також
поняття DSS 2.0. Зачеплене питання про важливість самостійної ролі даних. Мета даної статті – про-
аналізувати, що характерно для «сучасної» підтримки прийняття рішень, і сфокусуватися на тому, що
чекають від СППР нового покоління.
Вступ
Система підтримки прийняття рі-
шень (СППР) це інтерактивна комп’юте-
ризована система, яка призначена до-
помагати користувачам приймати рішення
та вбирає широкий діапазон різних систем,
засобів і технологій [1]. СППР допомагає
отримувати, підсумовувати й аналізувати
дані необхідні для прийняття рішення. Ти-
пові області застосування СППР це управ-
ління й планування бізнесу, охорона
здоров’я, військові сили та області де уп-
равління стикається зі складними ситуаці-
ями, які вимагають прийняття рішень. За
останні 50 років, нові інформаційні техно-
логії доволі часто керували інноваціями в
автоматизованих системах підтримки
прийняття рішень [2].
Що таке «сучасна система підтри-
мки прийняття рішень»? Поняття «сучас-
ної системи» рухається разом з розвитком
обчислювальної техніки та програмного
забезпечення, але в цілому термін «сучас-
на» означає «поточна» – система, що ви-
користовується в даний час, «оновлена»
або відносно «нова» [3]. Досягнення в тех-
нології привели до нових й передових ме-
тодів підтримки прийняття рішень.
Наприклад, штучний інтелект дозволяє
людям приймати більш обґрунтовані рі-
шення за рахунок використання інтелек-
туальних систем підтримки прийняття
рішень. Нові дослідження в СППР пока-
зують, що особи, які приймають рішення
можуть працювати більш оперативно, ви-
користовуючи дані в режимі реального
часу, більш точно за рахунок інтелектуа-
льного аналізу даних і методів "Великих
даних" (Big data), більш стратегічно з
урахуванням більшого числа факторів,
більше змістовно у зв’язку з наявністю
даних соціальних мереж і широкою сфе-
рою відео і аудіо медіа-технологій [3].
Коротка історія СППР
Комп’ютерні системи підтримки
прийняття рішень використовуються вже
понад 40 років. До середини 1980-х років
всі поточні типи СППР були реалізовані в
тій чи іншій формі, але ці початкові систе-
ми були примітивними у порівнянні з су-
часними СППР. Найбільш складні
широкомасштабні СППР були побудовані
на основі виконавчих інформаційних сис-
тем (EIS), розрекламованих в кінці 1980-х,
і розширюють їх. EIS використовували
«новітні» графіку, комунікації та методи
зберігання даних для надання керівництву
простого он-лайн доступу до актуальної
інформації про стан компанії. Більшість з
«останніх слів в техніці» 1987 року ми за-
раз сприймаємо як належне і наші існуючі
системи набагато потужніші, ніж ті, що
більшість постачальників тільки сподіва-
лися випустити в 1987.
Так само, як можна ще пограти у
старі відеоігри 1980-х, деякі з ранніх
СППР залишаються доступними для ви-
користання. Але сучасні СППР на багато
світлових років попереду в графіці, швид-
кості і функціональності [3]. Отже, ранні
СППР як і перші ігри ще викликають пев-
ний інтерес, проте можливості сучасних
СППР набагато більше просунуті.
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
87
Сучасний етап у системах підтрим-
ки прийняття рішень (СППР) багато в чо-
му почався в 1995 році разом зі
специфікацією HTML 2.0 та впроваджен-
ням портативних комп’ютерів і мобільних
телефонів. Сучасні СППР набагато більш
складні і різноманітні, ніж ті, що були до
1995 року.
Сучасні СППР
Визначальні характеристики СППР
не змінилися. СППР як і раніше характе-
ризують сприяння, інтерактивність, допо-
мога, багаторазове використання, орієн-
тація на виконання завдань, вплив на
ідентифікацію та прийняття рішень [3].
Нижче наведено список, складений
редактором авторитетного сайту
DSSResources.COM професором Даніелем
Повером (Daniel J. Power), атрибутів, які
стають все більш і більш поширеними в
нових та оновлених СППР. Не всі сучасні
СППР мають всі наведені атрибути, але
деякі все ж мають! Деякі атрибути більш
близько пов’язані з однією категорією
СППР ніж з іншою, але комплексні СППР
часто мають кілька підсистем, що відпові-
дають різним категоріям. Наприклад, ком-
плексна, сучасна СППР може мати чітко
визначену підсистему підтримки прийнят-
тя рішень, що керується даними і підсис-
тему підтримки прийняття рішень, яка
керується моделями. Основні атрибути су-
часної СППР включають [3]:
1) широка область застосування з
різноманітною функціональністю, залежно
від того, хто використовує СППР і з якою
метою;
2) більш швидкий доступ до даних,
які зберігаються в дуже великих наборах
даних. Доступ до даних відноситься до
програмного забезпечення діяльності, по-
в'язаної з вилученням або роботою з дани-
ми в базі даних або інших репозиторіях.
Орієнтована на дані СППР може мати
практично необмежені сховища даних;
3) більш швидке розгортання.
Впровадження програмного забезпечення
– це процес налаштування, всі дії, які роб-
лять нову СППР готовою до застосування.
Більш швидке розгортання частково
пов’язане з використанням Web-техно-
логій, але покращене виготовлення прото-
типів, шаблонів та програм для вертикаль-
ного ринку також прискорюють
розгортання СППР;
4) більш швидка відповідь. Реагу-
вання інтерактивної системи на дії кори-
стувача значно покращилося. Відставан-
ня відео, голосу, отримання даних або
результатів трансмісії моделі в розподіле-
них обчислювальних системах тепер не-
значне;
5) інтеграція СППР з системами
обробки транзакцій (TPS), множинні під-
системи підтримки прийняття рішень –
додатки підтримки прийняття рішень на
рівні підприємства (широкомасштабні до-
датки) все більш поширені. Стандартний
інтерфейс і система захисту «єдиний вхід»
допомагає створити інтегроване та уніфі-
коване середовище обробки транзакцій і
підтримки прийняття рішень. Автономним
СППР залишилися лічені дні;
6) більш низька вартість для кори-
стувача. Загальна річна вартість за ліцен-
зійне програмне забезпечення розробки
СППР на кожного користувача знижуєть-
ся. Ця тенденція буде продовжуватися че-
рез поширення додатків підтримки
прийняття рішень для BI (Business
Intelligence) і CRM (Customer Relationship
Management) з відкритим кодом;
7) розрахована на багато користу-
вачів та інтерактивна співпраця. СППР
все більше є середовищем групового ко-
ристування для вирішення спільних за-
вдань;
8) дані в реальному часі, викорис-
тання СППР і реакція системи – класична
концепція системи негайного реагування,
яка використовується під час виконання
дії. Таке бачення допускається все частіше
і іноді дуже корисно;
9) всепроникність. СППР доступні і
використовуються, здається, скрізь. СППР
певного призначення може йти за цільо-
вим користувачем;
10) дружній інтерфейс і підвищен-
ня зручності роботи користувачів. Юзабі-
літі означає легкість використання
конкретного інструменту. Всі сучасні
СППР набагато простіше у використанні,
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
88
але ми можемо зробити більше для поліп-
шення юзабіліті і зниження інформаційно-
го навантаження;
11) візуалізація, графічно інтенсив-
ні, візуальні додатки, інтерактивна візуа-
лізація. Візуалізація включає створення
зображень, діаграм або анімацію повідом-
лень і інтерактивну інфографіку. Сучасні
СППР все частіше включають можливості
спостереження і маніпулювання візуалі-
заціями.
DSS 2.0
DSS 2.0 – Підтримка прийняття рі-
шень за допомогою нових технологій. Це
останні інновації і досягнення в системах
підтримки прийняття рішень, такі як: уп-
равління знаннями; виявлення знань і ре-
сурсів; бізнес-аналітика; системи
підтримки прийняття рішень групою і спі-
льне прийняття рішень; «Великі дані»;
«Хмарні» технології; подання даних для
підтримки прийняття рішень; мультиме-
дійні засоби для СППР; Web-системи 2.0,
інтелектуальні системи та технології для
підтримки прийняття рішень; підтримка
організаційних рішень; мобільні СППР [7].
Нові джерела даних створюють
можливості для новітньої підтримки
прийняття рішень. Щоб скористатися ци-
ми джерелами дослідникам і практикам,
які спеціалізуються в області аналітики та
підтримки прийняття рішень потрібно роз-
ширювати набори інструментів, щоб
включити нові технології управління да-
ними, нове програмне забезпечення візуа-
лізації, візуальні інструменти імітаційно-
го моделювання, віртуальні платформи з
відкритим вихідним кодом, мобільні при-
строї, середу віртуальної реальності (Cave
environments), нове програмне забезпе-
чення для статистичного аналізу та інші
інструменти з відкритим вихідним кодом
для бізнес-аналізу та моделювання.
СППР першого покоління (DSS 1.0)
можна охарактеризувати наступними
ознаками: спеціалізовані системи з прос-
тою архітектурою; невеликі сховища да-
них; один або невелика кількість
користувачів, що працюють одночасно;
управління, в основному, вже відомими
робочими даними з періодичними онов-
леннями; використання настільних ПК для
користувачів; статичне подання даних.
СППР 2.0 (DSS 2.0) можуть бути
охарактеризовані за наступними атрибу-
тами: інтегровані системи з комплексної
архітектурою; дуже великі сховища да-
них; безліч одночасно працюючих корис-
тувачів; безліч джерел даних, включаючи
мультимедіа та он-лайн дані; безліч форм
доступу та оперування для користувачів;
складні сенсорні і мовні інтерфейси; ди-
намічні подання даних, включаючи Visual
Analytics, інтерактивні панелі і інструмен-
ти моделювання; більше варіантів вико-
ристання і поліпшення юзабіліті [11].
Мобільні телефони і мобільні ком-
п’ютери серйозно впливають на підтримку
прийняття рішень. Більше даних, дані в
реальному часі, мобільність, нові інтер-
фейси, обізнаність про місцезнаходження і
соціально-сервісна підтримка прийняття
рішень (social decision support). Сьогодні
Web-технології 2.0, мобільні інтегровані
пристрої і більш досконалі інструменти
розробки програмного забезпечення зро-
били революцію СППР-інтерфейсів. Web
2.0 був тією зміною в технології, яка нада-
ла можливість появи DSS 2.0. Ця подія є
досить значною, щоб розмежувати DSS 2.0
та DSS 1.0.
Web-технології
Сучасні СППР забезпечують широ-
кий спектр можливостей, такому позитив-
ному розвитку сприяють Web-технології.
Глобальний Інтернет та Всесвітня мережа
зараз є основними високоефективними
технологіями для підтримки прийняття
рішень [4]. Широке використання Всесвіт-
ньої павутини та Інтернету супровод-
жується розвитком різних комп’ютерних
технологій, які дозволяють реалізувати ба-
чення «технологій щодо прийняття рішен-
ня як Web-послуги» [5]. Такий сервіс може
бути доступний будь-якому користувачеві
з певними потребами та Інтернет-зв’язком.
Доступна через Web обробка рішень
уможливлює існування СППР, яка буде
об'єднувати компоненти з багатьох різних
джерел «на льоту», щоб поставляти пакети
рішень для певних програм.
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
89
Хмарні обчислення (cloud compu-
ting) відкривають доступ до обчислюваль-
них ресурсів, що будуть доступні лише на
вимогу. Еластичність, ефективність і ско-
рочення витрат залучають багато підпри-
ємств розглянути варіант міграції додатків
у хмару.
Web-системи підтримки прийняття
рішень (Web-DSS) є системами підтримки
прийняття рішень, які доступні віддалено
через мережу Інтернет. Межі їх функціо-
нування не поступаються настільним сис-
темам. Однак мають характерні ознаки, що
відрізняють їх від настільних аналогів:
доступність в Інтернеті;
підтримка приватних осіб / кліє-
нтів / співробітників / менеджерів / груп у
процесі прийняття рішень, незалежно від
їх фізичного розташування або часу;
використання даних, баз знань,
документів і моделей які мають можли-
вість звернутися до величезного розмаїття
великих груп користувачів.
Важливою ознакою є простота ви-
користання. Такі системи спрямовані на
зниження навантаження на ЛПР і не вима-
гають додаткового навчання роботи з сис-
темою – інтуїтивно зрозумілий інтерфейс
дозволяє швидко приступити до роботи.
Як Web 2.0 вплинули на дизайн і
розробку систем підтримки
прийняття рішень?
Web-додатки 2.0 (Web 2.0) просу-
вають обмін інформацією, орієнтований на
користувача дизайн, більш легку спільну
працю, і, як правило, перевершують перше
покоління Web-додатків СППР [2]. Остан-
нім часом Web 2.0 технології суттєво
вплинули на дизайн СППР, особливо для
СППР мобільних пристроїв.
Web 2.0 технології включають: до-
датки для соціальних мереж, інтерактив-
них карт, портативні візуальні елементи,
мешап, синдикати, теги (маркування), до-
датки з відкритим вихідним кодом, бага-
тофункціональні Інтернет-додатки (Rich
Internet application, RIA), AJAX, Flex,
Flash, Web-сервіси, віртуальні світи і мобі-
льний Інтернет.
Web 2.0 це зв’язок, поширення кон-
тенту та робота з блогами. Інтернет з про-
відним та бездротовим доступом володіє
високою пропускною здатністю великої
ємності, низькою вартістю експлуатації та
загальнодоступністю.
Додавання JavaScript, введення під-
тримки революційних Dynamic HTML
(DHTML) і AJAX струсонуло індустрію і
перетворило прості Web-сторінки в інте-
рактивні Web-додатки, що дозволило реа-
гувати на запити користувача безпосе-
редньо в браузері. Завдяки AJAX і
аналогічним інструментам, Web-користу-
вачі тепер можуть маніпулювати даними, а
не тільки отримувати їх.
Всі Web-додатки засновані на кон-
тенті. Для підтримки прийняття рішень,
яка керується даними потрібні структуро-
вані дані – преконтент. Для СППР, що ке-
рується моделями потрібен доступ до
моделей, які можуть оброблятися – ство-
рення контенту. Для заснованих на знан-
нях СППР, нам потрібен доступ до знань і
правил – метаконтент. Нарешті, нам потрі-
бні можливості комунікації для підтримки
прийняття рішень – створення і розповсю-
дження контенту. Web 2.0 технології мо-
жуть допомогти з керуванням, доступом і
використанням нашого контенту підтрим-
ки прийняття рішень.
Серед технологій, що розвиваються
найбільш корисними для створення нового
покоління СППР здаються такі, що пов’я-
зані з будівництвом багатофункціональних
Інтернет-додатків (RIA). Web-додатки, по-
будовані за допомогою AJAX, Flex і т. д.
мають свої особливості і функціональні
можливості традиційних настільних дода-
тків. З новими інструментами шару презе-
нтації на стороні клієнта, ми можемо
змінити дані і виконувати обчислення без
відправки даних назад на сервер. Ці ін-
струменти можуть допомогти реалізувати
інформаційні панелі і поліпшити Web-
графіки. Соціальні мережі в організаціях
представляються корисним інструментом
для створення інноваційної СППР орієнто-
ваної на повідомлення (communications-
driven DSS). Такі інструменти, як Вікіпедія
можуть бути провісниками нової СППР,
що керується документами (document-
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
90
driven DSS). Хмари тегів можуть допомог-
ти користувачам взаємодіяти і розуміти
конкретну СППР [2].
Web-технології активно розвивають
юзабіліті, дружній, інтуїтивно зрозумілий
інтерфейс, кроссбраузерність. Доступність,
легкість і простота використання – харак-
терні ознаки Web-додатків.
Big data у підтримці прийняття
рішень
«Великі дані» модний термін для
позначення значних змін у пошуку, зборі,
зберіганні та обробки даних для точного і
оперативного прийняття рішень. Кожен
день, кожен з нас створює дуже великі об-
сяги цифрових даних. Ми відправляємо і
отримуємо електронну пошту, відвідуємо
Web-сайти і робимо покупки он-лайн, ви-
користовуємо такі інструменти, як Google
Docs, телефонуємо, завантажуємо фото-
графії на Facebook, використовуємо Інтер-
нет-пошук, спілкуємося з друзями,
оплачуємо рахунки он-лайн і т. д. Ці дані
та багато іншого з нашої діяльності запи-
сується і часто дублюється в резервні копії
у «хмарі». Йде накопичення величезної
кількості різнорідних даних, які вимагають
швидкої обробки, і мета цих дій полягає в
отриманні нової інформації та нових знань
з уже існуючих масивів даних.
«Три V» (3Vs – volume, variety and
velocity) три ключових характеристики Big
data. Об’єм (volume) відноситься до кіль-
кості даних, різноманітність (variety) – до
числа типів даних і швидкість (velocity)
відноситься до швидкості обробки даних.
У відповідності з моделлю 3Vs, проблеми
управління Великими даними залежать від
розширення всіх трьох властивостей, а не
тільки від обсягу – величезної кількості
даних, що підлягають обробці [6].
Зовсім недавно для включення в
модель були запропоновані додаткові ха-
рактеристики (Vs): мінливість (volatility) –
збільшення в діапазоні значень, характер-
них для великого набору даних, що б підк-
реслити динаміку даних [7]; і цінність
(value) – необхідність оцінки корпоратив-
них даних, цінність для бізнесу.
У порівнянні з СППР версії 1.0, сьо-
годні особи, які приймають рішення сти-
каються з великим обсягом різноманітних,
з потенційно високою мінливістю даних,
що вимагають перевірки і оцінювання, бі-
льше того, що надходять з величезною
швидкістю.
Однак «Великі» зовсім не обов’яз-
ково означає «необхідні» або «кращі» да-
ні [8].
Зростання обсягів сирих даних ра-
зом з необхідністю їх аналізу в режимі ре-
ального часу вимагають створення та
впровадження інструментів, що дозволя-
ють ефективно вирішувати так звану зада-
чу Big Data Analytics [9]. Нові засоби для
аналізу потрібні тому, що даних стає не
просто більше, ніж раніше, а більше їх зо-
внішніх і внутрішніх джерел, тепер вони
складніше і різноманітніше (структурова-
ні, неструктуровані і квазіструктуровані),
використовуються різні схеми індексації
(реляційні, багатовимірні, noSQL). Коли-
шніми способами впоратися з даними вже
неможливо – Big Data Analytics поширю-
ється на великі і складні масиви, надаючи
особам, котрі приймають рішення, відомо-
сті о різного роду процесах в прийнятному
вигляді.
На жаль часто аналітика розгляда-
ється у відриві від засобів підготовки вихі-
дних даних, візуалізації та інших
технологій надання результатів людині [9].
Дані
Поняття Big Data неоднозначне і
часто пов’язане зі словом «проблема».
Даних дійсно стає все більше і більше, але
при всьому цьому не береться до уваги та
обставина, що проблема аж ніяк не зовні-
шня, вона викликана не стільки даними,
котрі обрушилися в неймовірній кількос-
ті, скільки нездатністю старими методами
впоратися з новими обсягами, і, що най-
головніше, створюваними нами самими.
Здатність породжувати і накопичувати
дані виявилася сильнішою, ніж здатність
їх переробляти. Концепт Big Data підні-
має питання про важливість самостійної
ролі даних [9].
Дані – це виражені в різній формі
сирі факти, які самі по собі не несуть ко-
рисного сенсу доти, поки не поставлені в
контекст, належним чином не організова-
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
91
ні і не впорядковані в процесі обробки.
Інформація з’являється в результаті аналі-
зу опрацьованих даних людиною, цей
аналіз надає даним сенс і забезпечує їм
споживчі якості. Дані – це неорганізовані
факти, які необхідно перетворювати на
інформацію. До останнього часу уявлення
про обробку даних (data processing) зво-
дилися до кола алгоритмічних, логічних
або статистичних операцій над відносно
невеликими обсягами даних. Однак у міру
зближення комп'ютерних технологій з ре-
альним світом зростає потреба перетво-
рень даних з реального світу в
інформацію про реальний світ, даних, що
обробляються стає більше і вимоги до
швидкості обробки зростають.
Логічно інформаційні технології
мало чим відрізняються від матеріальних
технологій, на вході сирі дані, на виході –
структуровані, у формі, яка більш зручна
для сприйняття людиною, витяг з них ін-
формації і силою інтелекту перетворення
інформації в корисне знання. Дані – інфо-
рмація – знання. Дані обробляються для
одержання інформації, якої має бути рівно
стільки, щоб людина могла перетворити її
на знання [9]. Автор доповіді «Що таке на-
ука про дані?» (What is Data Science?), яка
вийшла у серії O'Reilly Radar Report, Майк
Лукідіс написав: «Майбутнє належить
компаніям і людям, здатним перетворити
дані на продукти».
За даними досліджень Еріка Брі-
ньолфссона (Erik Brynjolofsson) і Ендрю
Макафі (Andrew McAfee) чим більше ком-
панії характеризують себе як такі, що ке-
руються даними, тим краще вони
виступають з фінансових та операційних
показників [10].
Найскладніша частина Великих да-
них – це управління ними. Компанії не
зможуть повною мірою скористатися пе-
ревагами переходу до використання Вели-
ких даних, якщо вони не в змозі ефективно
управляти змінами.
Наявні засоби, котрі здатні впора-
тися з обсягом, швидкістю і різноманітніс-
тю великих даних, значно покращилися в
останні роки. В цілому, ці технології не є
надто дорогими, і велика частина програ-
много забезпечення доступна з відкритим
вихідним кодом. Однак ці технології вима-
гають навичок, що нові для більшості ІТ-
відділів, і їм потрібно буде попрацювати,
щоб інтегрувати всі відповідні внутрішні і
зовнішні джерела даних. Чим дешевше
стають дані, тим більш цінним стає все, що
з ними пов’язано. Найбільш важливими є
вчені за даними (data scientists) та інші
професіонали, які вміло працюють з вели-
кою кількістю інформації. Так само рос-
туть в ціні засоби і методи візуалізації [10].
Висновки
Що характерно для «сучасної» під-
тримки прийняття рішень? Можливість
доступу з будь-якого місця і в будь-який
час. Доступ до дуже великого набору
даних практично миттєво. Можливість
співпрацювати з кількома, віддаленими
користувачами в режимі реального часу за
допомогою широкого набору засобів масо-
вої інформації. Отримувати актуальні
структуровані і неструктуровані дані, коли
це необхідно. Перегляд даних і результатів
за допомогою новітніх засобів візуалізації
даних.
Що очікується від підтримки прий-
няття рішень нового покоління? Маленькі,
мобільні, бездротові комунікаційні при-
строї; легша спільна робота; підтримка за-
снована на знаннях; інформованість про
час, контекст, особу і місцезнаходження в
режимі реального часу; можливості дина-
мічного (в режимі реального часу) аналізу
на основі даних; графічний користуваль-
ницький інтерфейс з високою роздільною
здатністю й можливістю налаштувань;
більш потужні і більш легкі в побудові ві-
зуальні імітаційні моделі, з якими особи,
що приймають рішення можуть взаємодія-
ти (інтерактивні), для роботи з множинни-
ми даними.
1. Power D. J. “What is a DSS? ”. DSstar, The
On-Line Executive Journal for Data-Intensive
Decision Support, October 21. – 1997. –
Vol. 1. – N 3.
2. Power D.J. “How will Web 2.0 impact design
and development of decision support
systems?”, DSS News, April 22, 2007,
updated October 22, 2010. – Vol. 8. – N 8.
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
92
3. Power D.J. “What is a modern decision
support system?”, DSSResources.COM,
27/12/2007.
4. Bhargava H., and Power D.J. “Decision
Support Systems and Web Technologies: A
Status Report”. Prepared for AMCIS 2001,
Americas Conference on Information
Systems, Boston, Massachusetts, August 3th -
5th, 2001, “Decision Support Systems” Mini
Track.
5. Power D. J. and Kaparthi S. “The Changing
Technological Context of Decision Support
Systems”, In Berkeley, D., G. Widmeyer, P.
Brezillion & V. Rajkovic (Eds.) Context-
Sensitive Decision Support Systems. London:
Chapman and Hall, 1998.
6. Doug Laney. “3D data management:
Controlling data volume, variety and
velocity”. APPLICATION DELIVERY
STRATEGIES is published by META Group
Inc. 2001.
7. DSS 2.0 – Supporting Decision Making With
New Technologies. Editors: Phillips-Wren,
G.E., Carlsson, S., Respício, A., Brezillon, P.
– IOS press – 2014. – 604 p.
8. Power D.J. “Does the term big data have
utility for managers? ” 2014. [электронный
ресурс]: http://dssresources.com/faq/index.
php?action=artikel&id=263
9. Леонид Черняк. “Большие Данные – новая
теория и практика” // Открытые системы.
СУБД. – 2011. – № 10. [электронный ресурс]:
http://www.osp.ru/os/2011/10/13010990/
10. McAfee A., Brynjolfsson E. “Big Data: The
management revolution”, Harvard Business
Review. – 2012. – P. 60–68.
11. Power D.J. “What is DSS 2.0?” 2014
[электронный ресурс]: http://dssresources.
com/faq/index.php?action=artikel&id=309
Одержано 01.04.2015
Про автора:
Чуруброва Світлана Миколаївна,
аспірантка ІПС НАНУ.
Місце роботи автора:
Інститут програмних систем
НАН України,
03187, Київ-187,
Проспект Академіка Глушкова, 40.
Е-mail: s4urubrova@gmail.com
http://dssresources.com/faq/index.%20php?action=artikel&id=263
http://dssresources.com/faq/index.%20php?action=artikel&id=263
http://www.osp.ru/os/2011/10/13010990/
|