Чи потрібен Академії Академічний університет?
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2017
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122454 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Чи потрібен Академії Академічний університет? / О.А. Кордюк // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 66-69. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-122454 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1224542017-07-06T03:02:56Z Чи потрібен Академії Академічний університет? Кордюк, О.А. Загальні збори НАН України 2017 Article Чи потрібен Академії Академічний університет? / О.А. Кордюк // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 66-69. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122454 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
| spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Кордюк, О.А. Чи потрібен Академії Академічний університет? Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Кордюк, О.А. |
| author_facet |
Кордюк, О.А. |
| author_sort |
Кордюк, О.А. |
| title |
Чи потрібен Академії Академічний університет? |
| title_short |
Чи потрібен Академії Академічний університет? |
| title_full |
Чи потрібен Академії Академічний університет? |
| title_fullStr |
Чи потрібен Академії Академічний університет? |
| title_full_unstemmed |
Чи потрібен Академії Академічний університет? |
| title_sort |
чи потрібен академії академічний університет? |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122454 |
| citation_txt |
Чи потрібен Академії Академічний університет? / О.А. Кордюк // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 66-69. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT kordûkoa čipotríbenakademííakademíčnijuníversitet |
| first_indexed |
2025-07-08T21:44:27Z |
| last_indexed |
2025-07-08T21:44:27Z |
| _version_ |
1837116759271800832 |
| fulltext |
66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (5)
ЧИ ПОТРІБЕН АКАДЕМІЇ
АКАДЕМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ?
Вельмишановні колеги!
Зрозуміло, що запитання, винесене у назву моєї доповіді, є ри-
торичним, і я зараз спробую аргументувати це.
Рішення про створення Державної наукової установи «Київ-
ський академічний університет» НАН України та МОН Укра-
їни (КАУ) було прийнято 25 березня 2016 р. на спільному за-
сіданні Президії Національної академії наук та колегії Мініс-
терства освіти і науки. Коротко розповім, для чого створювався
цей Університет, які в нього цілі і завдання.
Свого часу я закінчив Київське відділення Московського
фізико-технічного інституту (КВ МФТІ), яке згодом було ре-
організовано у Фізико-технічний навчально-науковий центр
(ФТННЦ) НАН України, а зараз триває процес реорганізації
ФТННЦ у Київський академічний університет.
Спочатку головною метою створення Академічного універси-
тету було бажання зберегти в Україні знамениту «систему фізте-
ху», яка була представлена саме Київським відділенням МФТІ.
Однак під час роботи над цим проектом стало зрозуміло, що
коло завдань КАУ має бути набагато ширшим. Це насамперед
поєднання «системи фізтеху» з необхідною, але також і неми-
нучою інтеграцією до європейського дослідницького простору і
водночас трансформація негативної для України тенденції «від-
току мізків» в більш продуктивну «циркуляцію мізків». І для
того, щоб неминуче поглиблення міжнародної інтеграції україн-
ської науки супроводжувалося такою трансформацією, необхід-
не застосування персонального підходу до студентів, який має
поєднувати в собі прогресивну систему відбору, персональний
супровід та підтримку наукової кар’єри талановитої молоді від
початкової стадії навчання до рівня доктора філософії чи док-
тора наук. Гарантування такого підходу значною мірою було ха-
рактерним і для КВ МФТІ, і для ФТННЦ, а тепер стане одним
із основних пріоритетів Київського академічного університету.
Крім того, ми зрозуміли, що створення Київського академіч-
ного університету можна розглядати як пілотний проект, як чу-
КОРДЮК
Олександр Анатолійович —
член-кореспондент НАН
України, виконувач обов’язків
директора Фізико-технічного
навчально-наукового центру
НАН України, завідувач відділу
надпровідності Інституту
металофізики ім. Г.В. Курдюмова
НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 5 67
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
дову можливість відпрацювати в умовах Укра-
їни структуру та принципи науково-освітньої
діяльності, закладені в найкращих дослідниць-
ких університетах світу, таких як Каліфор-
нійський технологічний інститут (Caltech)
чи Массачусетський технологічний інститут
(МІТ) у США, Федеральна політехнічна шко-
ла Лозанни (EPFL) чи Федеральна вища тех-
нічна школа Цюриха (ETH) у Швейцарії.
Трохи докладніше поясню, що ми маємо на
увазі, кажучи про «систему фізтеху». Ця кон-
цепція насправді є системою науково-дос лід-
ницького навчання, яка широко використову-
ється у провідних університетах США та Єв-
ропи, а також у МФТІ, але, на жаль, має мало
спільного з поняттям «дослідницького універ-
ситету» в Україні. Отже, йдеться про систему
дослідно-орієнтованої підготовки фахівців
найвищої кваліфікації, яка ґрунтується на по-
єднанні двох необхідних складових: (1) висо-
коякісної базової освіти і (2) якомога більш
раннього залучення студентів до справжньої
нау ко во-дослідної роботи та інноваційної ді-
яльності. І оскільки Київський академічний
університет є прямим наступником Київсько-
го відділення МФТІ, то певний досвід у реа-
лізації концепції науково-дослідницького уні-
верситету ми маємо.
Якщо зазирнути в історію, то першу кафе-
дру МФТІ в Києві організував у 1967 р. ака-
демік В.М. Глушков в Інституті кібернетики.
У 1978 р., за ініціативою Бориса Євгеновича
Патона, її було розширено і створено власне
Київське відділення МФТІ, яке очолив Платон
Григорович Костюк, а його заступником став
Валентин Тихонович Черепін. Після набуття
Україною незалежності КВ МФТІ було реорга-
нізовано у ФТННЦ, який очолив В.Т. Черепін.
Київське відділення МФТІ функціонувало
таким чином: набір студентів здійснювався у
Києві, далі вони впродовж 4 років навчалися в
МФТІ у м. Долгопрудному під Москвою, здо-
буваючи необхідні базові знання та навички, а
потім ще два роки продовжували навчання та
займалися науковою роботою в Києві на «ба-
зових кафедрах» при окремих інститутах Ака-
демії. За роки існування Київського відділення
МФТІ, з 1978 до 2015 р., було підготовлено 981
молодого науковця, з яких 281 захистив кан-
дидатські (половина наразі працює в Україні),
30 — докторські дисертації, а четверо стали
членами-кореспондентами НАН України.
Процес реформування ФТННЦ в КАУ
розпочався ще в 2014 р. Ідею підтримало Мі-
ністерство освіти і науки України, але процес
узгодження, підготовки документів і очікуван-
ня відповідних дозволів розтягнувся в часі.
Тим не менш, 14 грудня 2016 р. було ухвалено
розпорядження Кабінету Міністрів України
про створення державної наукової установи
«Київський академічний університет».
Як же тепер працюватиме Київський ака-
демічний університет? Бакалаврський рівень
підготовки студенти КАУ проходитимуть на
базі Київського національного університету
імені Тараса Шевченка: студенти, які спеціа-
лізуються з фізики, біофізики та прикладних
інформаційних технологій, — на фізичному
факультеті і на факультеті радіофізики, елек-
троніки та комп’ютерних систем, а студенти-
математики — на механіко-математичному фа-
культеті. Вони отримують диплом бакалавра
КНУ імені Тараса Шевченка, але навчаються
виділеними потоками чи групами за спеціаль-
ними навчальними програмами. Починаючи
з І курсу студенти КАУ можуть відвідувати
факультативні курси та брати участь у науко-
вих дослідженнях на базових кафедрах Київ-
ського академічного університету, а з ІІІ кур-
су вже обов’язково розподіляються на базові
академічні кафедри і залучаються до наукової
роботи в академічних інститутах чи в центрах
досліджень КАУ.
Важливо наголосити, що КАУ та КНУ ма-
ють бути не конкурентами, а доповнювати
один одного. Розділення бакалаврату і магі-
стратури є очевидним рішенням, що дозволить
ефективно сконцентрувати зусилля професіо-
налів на кожному з етапів науково-дослідної
освіти: базові курси читатимуть найкращі про-
фесійні лектори, а залучати студентів до нау-
кових досліджень — професійні науковці, ви-
знані у світі експерти за відповідними напря-
мами. При цьому спільна робота обох універ-
68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
ситетів над підвищенням якості освітніх послуг
сприятиме зростанню як їхнього рейтингу, так
і престижності наукової діяльності в Україні. З
іншого боку, «бакалаври КАУ» в КНУ — це не-
великий відсоток студентів, що відчувають
схильність до дослідницької роботи і мають
шанс спершу це усвідомити, а далі якомога ра-
ніше розпочати свою наукову кар’єру, що стане
запорукою їх майбутнього успіху. Очевидно,
що ці студенти матимуть надалі суттєву пере-
вагу при вступі до магістратури КАУ (а згодом
і до аспірантури КАУ), де зможуть продовжи-
ти навчання на базових кафедрах.
З огляду на нинішню ситуацію з науковою
сферою в Україні і непопулярність природни-
чих наук у суспільстві ми усвідомлюємо край-
ню необхідність активної роботи зі шкільною
молоддю. І тут ми маємо непоганий досвід.
Упродовж багатьох років, починаючи з 1985 р.,
при Київському відділенні МФТІ, а потім при
ФТННЦ, працює Українська заочна фізико-
технічна школа (УЗФТШ), яка дає можли-
вість талановитим школярам з усіх куточків
України реалізувати свої здібності, надаючи їм
доступ до якісної фізико-математичної доуні-
верситетської підготовки. Іншу, очну, форму
факультативної освіти для школярів протягом
16 років пропонує Науково-освітній центр при
Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Бого-
любова НАН України. Обидві ці структури
увійшли до створеного при КАУ Центру на-
укової освіти, що опікується позашкільною
та позауніверситетською науковою освітою,
організовує факультативне навчання школя-
рів, проводить експериментальні олімпіади та
літні й зимові школи. При роботі з молоддю ми
тісно співпрацюємо з Малою академією наук,
оскільки маємо дуже подібні погляди на роз-
виток цієї діяльності. Ми плануємо перетво-
рити Центр наукової освіти КАУ на спільний
підрозділ КАУ і МАН — Малий академічний
університет, який має стати першим етапом
для молодих людей, зацікавлених у науко-
вій роботі. Саме на цьому етапі вони зможуть
спробувати свої сили та вирішити, чи дійсно
вони хочуть і можуть присвятити своє життя
науковим дослідженням.
Для підвищення ефективності дослідниць-
кого навчання і дослідницько-інноваційної
роботи бакалаврів, магістрів і аспірантів Ки-
ївський академічний університет спільно з
академічними інститутами створює центри
досліджень. Ці центри мають стати важливою
складовою трансформації «відтоку мізків» у
«циркуляцію мізків». Наукові напрями цен-
трів досліджень мають відповідати сучасним
тенденціям розвитку фундаментальної та при-
кладної науки. Передбачається, що їх наукові
проекти фінансуватимуться грантами, отри-
маними на конкурсних засадах. Так, до складу
ФТННЦ входить лабораторія фізичної елек-
троніки, співробітники якої разом із колегами
з Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова
НАН України стали переможцями всеукра-
їнського конкурсу «Винахід року — 2016» за
комплекс винаходів у галузі ультразвукової
обробки металів. Розбудовуються міждисци-
плінарні Центр науки про дані та Центр кван-
тових технологій. Наука про дані, що спира-
ється здебільшого на алгоритми машинного
навчання, є прикладом міждисциплінарного
напряму, що найбільш стрімко розвивається у
всьому світі практично в усіх видах людської
діяльності, від розпізнавання образів та мови
до розшифровки геному, виявлення бозона
Хіггса та штучного інтелекту. Робота Центру
науки про дані КАУ розпочалася з формуван-
ня курсу лекцій з машинного навчання, що
проходять в Інституті математики НАН Укра-
їни з кінця минулого року.
Як я вже говорив, одним із пріоритетів Ки-
ївського академічного університету є природ-
на інтеграція вченого у міжнародний дослід-
ницький простір. Ви всі розумієте, що сучасні
наукові дослідження неможливі без тісної
міжнародної взаємодії. Для розвитку між-
народних зв’язків при КАУ створено Центр
міжнародної інтеграції, який організовує
міжнародне наукове співробітництво, обмін
викладачами та науковими співробітниками,
стажування бакалаврів, магістрів і аспірантів
у провідних європейських центрах та євро-
пейських студентів і аспірантів на кафедрах
і в дослідницьких центрах КАУ, проведення
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 5 69
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
спільних шкіл та конференцій, міжнародну
інноваційну діяльність.
До Київського академічного університету
від ФТННЦ перейшли такі кафедри:
• кафедра прикладної фізики та матеріалоз-
навства (на базі Інституту електрозварювання
ім. Є.О. Патона НАН України);
• кафедра фізико-технологічних проблем
нанорозмірних систем (на базі Інституту мета-
лофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України);
• кафедра фундаментальних проблем за-
гальної та прикладної фізики (на базі Інститу-
ту фізики НАН України);
• кафедра біофізики і молекулярної фізіо-
логії (на базі Інституту фізіології ім. О.О. Бо-
гомольця НАН України);
• кафедра теоретичної кібернетики та ме-
тодів оптимального управління (на базі Ін-
ституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН
України).
Крім того, були створені і вже працюють:
• кафедра теоретичної та математичної фі-
зики (на базі Інституту теоретичної фізики
ім. М.М. Боголюбова НАН України);
• кафедра математики (на базі Інституту
математики НАН України).
Найближчим часом планується організація
ще двох кафедр, на базі Інституту фізичної хі-
мії ім. Л.В. Писаржевського та Інституту фізи-
ки напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова.
Установи НАН України зацікавлені у ство-
ренні кафедр КАУ на власній базі, оскільки
тим самим для інституту відкриваються нові
можливості для підготовки висококваліфіко-
ваних кадрів, залучення до наукової роботи та-
лановитих студентів, реалізації перспективних
проектів. Наявність кафедри стає своєрідним
«знаком якості» в академічному середовищі.
Зі свого боку, оновлені кафедри КАУ мають
навчитися приваблювати студентів, оскільки
тепер працює новий для нас принцип «гроші
ходять за студентом».
Отже, Київський академічний універси-
тет — це дослідницький університет нового
типу, який поєднує в собі наукову установу,
вищий навчальний заклад та систему відбору,
персонального супроводу і підтримки науко-
вої кар’єри талановитої молоді від початкової
школи до рівня доктора філософії чи докто-
ра наук. Головною метою КАУ є відродження
науки в Україні, а найближчою соціальною
метою — показати, що професія справжнього
науковця в Україні може бути престижною.
Долучайтеся! Актуальну інформацію про Уні-
верситет можна знайти на сайті kau.org.ua.
Дякую за увагу!
|