Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.)

У Національній доповіді на основі сучасних теоретичних концепцій та аналізу політичних практик представлено результати дослідження передумов, стану і перспектив реалізації нового етапу цивілізаційного розвитку України в контексті сучасних суспільно-політичних змін, визначено ризики й можливі загро...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Пирожков, С.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122472
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.) / С.І. Пирожков // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 6. — С. 42-50. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-122472
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1224722017-07-07T03:02:53Z Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.) Пирожков, С.І. З кафедри Президії НАН України У Національній доповіді на основі сучасних теоретичних концепцій та аналізу політичних практик представлено результати дослідження передумов, стану і перспектив реалізації нового етапу цивілізаційного розвитку України в контексті сучасних суспільно-політичних змін, визначено ризики й можливі загрози Українській державі та національній ідентичності. Виокремлено стратегічні напрями втілення проекту цивілізаційного розвитку України, його законодавчого і політико-управлінського забезпечення, реформування соціокультурної, освітньої та наукової сфер, шляхи активізації політичної участі громадян. Визначено ймовірні наслідки втілення цивілізаційного проекту шляхом зіставлення здобутків і можливих втрат за наслідками реалізації стратегій цивілізаційних змін, вірогідних глобальних викликів цивілізаційному розвиткові України. 2017 Article Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.) / С.І. Пирожков // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 6. — С. 42-50. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122472 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Пирожков, С.І. Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.) Вісник НАН України
description	У Національній доповіді на основі сучасних теоретичних концепцій та аналізу політичних практик представлено результати дослідження передумов, стану і перспектив реалізації нового етапу цивілізаційного розвитку України в контексті сучасних суспільно-політичних змін, визначено ризики й можливі загрози Українській державі та національній ідентичності. Виокремлено стратегічні напрями втілення проекту цивілізаційного розвитку України, його законодавчого і політико-управлінського забезпечення, реформування соціокультурної, освітньої та наукової сфер, шляхи активізації політичної участі громадян. Визначено ймовірні наслідки втілення цивілізаційного проекту шляхом зіставлення здобутків і можливих втрат за наслідками реалізації стратегій цивілізаційних змін, вірогідних глобальних викликів цивілізаційному розвиткові України.
format	Article
author	Пирожков, С.І.
author_facet	Пирожков, С.І.
author_sort	Пирожков, С.І.
title	Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.)
title_short	Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.)
title_full	Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.)
title_fullStr	Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.)
title_full_unstemmed	Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.)
title_sort	цивілізаційний вибір україни: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 29 березня 2017 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2017
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122472
citation_txt	Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.) / С.І. Пирожков // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 6. — С. 42-50. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT pirožkovsí civílízacíjnijvibírukraíniparadigmaosmislennâístrategíâdíístenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni29bereznâ2017r
first_indexed	2025-07-08T21:45:57Z
last_indexed	2025-07-08T21:45:57Z
_version_	1837116853296562176
fulltext	42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИБІР УКРАЇНИ: ПАРАДИГМА ОСМИСЛЕННЯ І СТРАТЕГІЯ ДІЇ Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 року У Національній доповіді на основі сучасних теоретичних концепцій та ана- лізу політичних практик представлено результати дослідження переду- мов, стану і перспектив реалізації нового етапу цивілізаційного розвитку України в контексті сучасних суспільно-політичних змін, визначено ризики й можливі загрози Українській державі та національній ідентичності. Ви- окремлено стратегічні напрями втілення проекту цивілізаційного розви- тку України, його законодавчого і політико-управлінського забезпечення, реформування соціокультурної, освітньої та наукової сфер, шляхи активі- зації політичної участі громадян. Визначено ймовірні наслідки втілення цивілізаційного проекту шляхом зіставлення здобутків і можливих втрат за наслідками реалізації стратегій цивілізаційних змін, вірогідних глобаль- них викликів цивілізаційному розвиткові України. Шановні члени Президії! Шановні присутні! Вашій увазі пропонується 7-ма Національна доповідь «Цивілі- заційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії», підготовлена вченими установ Секції суспільних і гуманітар- них наук НАН України. Вибір теми доповіді зумовлений тим, що в 2016 р. Україна відзначила 25-річницю своєї державної незалежності. Це слушна нагода для осмислення того шляху, який ми вже пройшли, для з’ясування, які уподобання і ціннос- ті сповідує сучасне українське суспільство, який образ майбут- нього ми прагнемо сформувати для наступних поколінь. У сучасному мінливому світі, коли порушується усталений міжнародний порядок, стрімко розвиваються новітні техноло- гії і комунікації, глобалізуються економічні та етнокультурні відносини у напрямі становлення цілісної планетарної циві- лізації, кожна країна робить власний вибір свого стратегічно- го розвитку. Ще Макс Вебер у ХІХ ст. показав, що розвиток цивілізації зумовлений не стільки об’єктивними законами її функціонування, скільки «прагненнями, інтересами, потреба- ми, цінностями людей, їхнім розумінням процесів суспільного ПИРОЖКОВ Сергій Іванович — академік НАН України, віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 43 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ розвитку, тобто суб’єктивними чинниками». У цьому ж столітті з’явилося багато наукових праць, у яких доводилося, що причиною де- градації та занепаду багатьох могутніх держав античності та середньовіччя був передусім за- непад моралі, гуманістичних цінностей, втрата перспективи розвитку, а не лише протиріччя економічних та суспільних відносин чи по- літичної діяльності. Ще більш справедливо це для суспільств, які у стислі терміни мають здійснити докорінне реформування всіх сфер своєї життєдіяльності, чітко знаючи відповідь на запитання: куди ми йдемо. Світовий досвід доводить, що найбільшого успіху досягають держави, які розвиваються у річищі усвідом- леного цивілізаційного проекту. У широкому розумінні поняття «цивіліза- ція» виражає рівень, ступінь суспільного роз- витку матеріальної і духовної культури. Фран- цузькі філософи-просвітники називали циві- лізованим суспільство, засноване на засадах розуму і справедливості. Сучасне розуміння цивілізації охоплює ве- лику людську спільноту, розміщену у певному географічному просторі, з історично усталеним способом життєдіяльності, який визначається рівнем і характером соціокультурного і техно- логічного розвитку, формами їх прояву, функ- ціонуванням і поширенням культурних норм, цінностей, комунікативних практик, зразків поведінки, що регулюють відносини у соціумі. Світова цивілізаційна типологія та місце України в сучасних цивілізаціях. На сьогодні ще не вдалося скласти вичерпний і загально- визнаний перелік усіх цивілізацій, що існу- вали колись та існують нині. Однак питання соціогуманітарного ґатунку набувають осо- бливої гостроти, а саме поняття «цивілізація» Рис. 1. Цивілізаційна типологізація світу 44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ актуалізувалося не лише як категорія історико- культурного аналізу, а й як категорія суспільно- політичної практики, що дещо ускладнює його застосування через вплив поточної суспільно- політичної кон’юнктури. Враховуючи динамі- ку цивілізаційної інтеграції, автори доповіді запропонували типологію, що складається з трьох глобальних цивілізаційних світів — по кількості ціннісно-ментальних принципів, які розвинулися на основі трьох світових релігій (рис. 1). У результаті маємо: 1) християнський цивілізаційний світ, що складається з північноатлантичної (протес- тантської), південноатлантичної (католицької), а також православної цивілізацій. Північноат- лантична та південноатлантична цивілізації разом утворюють інтегральну євроатлантичну, а православна цивілізація може бути поділена на дві великі групи: західно-православну, до якої значною мірою належить Україна, та євра- зійську (московсько-православну); 2) східний, або буддійський, цивілізаційний світ, у який входить індійсько-південноазій- ська цивілізація та китайсько-далекосхідна цивілізація; 3) мусульманський цивілізаційний світ. Визначення цивілізаційної приналежності України поки що відбувається як вибір між найбільш обговорюваними типологічними моделями: 1) наша країна належить до євроат- лантичної цивілізації; 2) вона є самобутньою східноєвропейською субцивілізацією; 3) одна її частина належить до євроатлантичної циві- лізації, а інша – до євразійської (московсько- православної) цивілізації (рис. 2). Оскільки Україна не перебуває в епіцентрі жодної з цивілізацій, то, відповідно, не може повністю належати до якоїсь з них. Тому логічно гово- рити про наявність у суспільстві хоча й супе- речливих, але реально існуючих двох цивіліза- ційних ідентифікацій: євроатлантичної і пра- вославної, ядрами яких є північноатлантична (протестантська) та євразійська (московсько- православна). Отже, в Україні ще не вирішена проблема подолання системної «кризи цивілізаційної самоідентифікації», яка, хоча й притаманна більшості сучасних держав світу у зв’язку з процесами глобалізації, в нашій країні від- чувається особливо гостро в контексті гли- боких соціально-економічних і політичних трансформацій, гібридної війни РФ проти на- шої держави на Донбасі та анексії Криму. Це Рис. 2. Лінія розмежування євроатлантичної цивілізації з православною цивілізацією в Європі ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 45 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ зумовлює цивілізаційну розколотість україн- ського суспільства, показником чого є супе- речність між декларативною орієнтацією на цивілізаційну модель розвинутого Заходу та уявленнями щодо тих практик, які характерні для обраного вектора розвитку. У більшості випадків надання народам спіль- них цивілізаційних рис відбувалося примусом. Так було, наприклад, із розширенням просторів християнського та ісламського цивілізаційних світів у часи середньовіччя. Примусовою була й спроба творення «радянської цивілізації» у минулому столітті. Проте у ХХІ ст. така при- мусовість не тільки неприпустима, а й немож- лива. Цивілізаційні зміни в сучасних країнах, особливо в поліетнічних, мають відбуватися на основі суспільного діалогу й консенсу су — вони означають цивілізаційний вибір, який робить влада, еліта і народ. Це повною мірою стосу- ється й України. Що таке цивілізаційний вибір? Це вибір способу життя і цінностей, які є продуктивни- ми для розвитку країни та її громадян. І вже на цій основі обираються зовнішньополітичні партнери, союзи, блоки тощо. Тому цивіліза- ційний вибір — це вибір не місця у світі, а па- радигми і стратегій реалізації власного посту- пу у світі. Не можна не визнати, що цивілізаційний ви- бір країни не повинен суперечити архетипам культури й особливостям ментальності її на- селення. У доповіді ми свідомо використову- ємо поняття цивілізаційний вибір, а не вибір цивілізації. Звісно, цивілізацію не можна об- рати, вона органічно розвивається протягом багатьох століть. Проте розвиток цивілізації постійно потребує усвідомленого вибору сус- пільством того чи іншого шляху його розви- тку. Отже, цивілізаційний вибір країни озна- чає певну корекцію цивілізаційного розвитку, формування нового цивілізаційного проекту, в якому і буде визначено спосіб життя та цін- ності як усвідомлені орієнтири суспільства і держави. Які ж основні тенденції ціннісних орієн- тацій сучасного українського суспільства? Наша держава підійшла до такого етапу своєї історії, коли вирішення проблем політично- го і соціально-економічного розвитку стало невід’ємним від питання про цінності та мо- ральні принципи усіх видів суспільної комуні- кації — ділової, політичної, культурної. Уявлення про ставлення населення щодо Європейського Союзу дають результати со- ціологічних опитувань (рис. 3). Наведені дані свідчать, що готовність українців до вибору на користь Європи навіть на рівні декларацій не є однозначною. Хоча частка тих, хто ставиться до цього позитивно, постійно зростає, і в 2016 р. досягла 48 %. Разом з тим, існують разючі від- мінності в уявленнях наших громадян про ті ресурси, що використовуються, відповідно, у нас і на Заході для практичного вирішення проблеми соціального просування. Вагомість інтелекту у підвищенні свого соціального ста- новища у нас українці оцінюють майже вдвічі нижче, ніж у країнах Заходу. Замість інтелекту найбільш потужним компенсуючим ресурсом в Україні вважається вміння іноді йти в обхід закону, наявність впливових друзів чи родичів і заможних батьків. Ці ресурси наші громадяни вважають у 5–6 разів важливішими в умовах України, ніж у країнах Заходу. Для 45 % населення України більш близь- кі цінності і норми східнослов’янських країн. Рис. 3. Ставлення громадян до вступу України в ЄС; розподіл відповідей на запитання «Як Ви ставитеся до вступу України до Європейського Союзу?» 46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Орієнтуються на цінності країн Західної Єв- ропи 33 % громадян. Маємо виражену супе- реч ність між декларативним цивілізаційним вибором і ціннісними орієнтаціями, що й поро- джує утопічні настрої. Отже, у цивілізаційно- культурних орієнтаціях населення України дуже диференційоване, а значна його частина перебуває у стані невизначеності. Показником ставлення населення до рин- кових відносин і приватної власності є його ставлення до купівлі-продажу землі. Адже у нашій історії все, що пов’язано із землею, має надмірне емоційне навантаження. Сама поста- новка питання про її купівлю-продаж багатьма сприймається як святотатство, блюзнірство, що позначається на відповідях на нього, як це відображено на рис. 4. Проти купівлі-продажу землі виступає більш як половина членів усіх вікових груп, за винятком однієї — молодь у віці до 29 років (48 % підтримки ринку землі). І навпаки, чим старший вік групи, тим більше серед неї противників купівлі-продажу того, що прийнято вважати основним багатством країни. Отже, ставлення населення до купівлі- продажу землі показує, крім усього іншого, як культурні коди впливають на установки населення в економічній сфері. Культурно- історичні настанови можуть бути сильнішими за раціональні економічні аргументи. Крім того, в країні є значний прошарок лю- дей, у яких ще не сформувалися певні цивілі- заційні цінності в економічній сфері внаслідок складних внутрішніх психологічних конфлік- тів на особистісному рівні, через дискомфорт непристосованості до нових суспільних умов, через дисонанс між внутрішніми установками і ринковими реаліями тощо. Ця група охоплює досить велику кількість громадян — від 20 до 30 % опитаних залежно від змісту запитання. У подальшому число людей у цій групі визна- чатиметься результатами дій влади, і може так статися, що саме вони, врешті-решт, остаточно переважать шальку терезів на підтримку чи на гальмування європейських моделей життєвого укладу. В Україні від початку 90-х років минулого століття вектор суспільного розвитку посту- пово розгортався і продовжує розгортатися від пріоритету цінності суспільства до пріоритету цінності особистості. Перші роки незалежнос- ті були часом радикальних суспільних транс- формацій, які супроводжувалися в офіційній сфері згортанням колективістських орієнта- цій. Щоб зрозуміти, які культурні та цивіліза- ційні тренди спостерігаються в нашій країні, їх Рис. 4. Ставлення громадян до можливості купівлі-продажу землі; розподіл відповідей на запитання «Чи можна, на Вашу думку, дозволити купівлю-продаж землі?» ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 47 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ потрібно дослідити не лише через декларації та формальні інституційні приписи (законо- давчі рішення), а й через систему актуальних практик. Саме в них людина демонструє свої ціннісні орієнтири. Продовжує діяти один з визначальних чин- ників цивілізаційної невизначеності — неста- більність соціальної структури. Слід конста- тувати, що Україна ще не стала суспільством середнього класу, об’єднаного спільними ін- тересами, що визначають загальний цивіліза- ційний вектор розвитку держави. Соціальна невпевненість значною мірою зумовлена руди- ментами радянської практики «керівного все- владдя», яка у квазіринкових умовах набула обличчя неофеодалізму з його глибокою прір- вою між правлячою верствою і суспільною ма- сою у політичних, ідеологічних, соціально-еко- но міч них проявах. Призвичаєність до неофео- далізму, рудименти «радянської цивілізації» посилюють пасивність, байдужість населення до технологічного занепаду країни та її низької конкурентоспроможності, до демографічної депопуляції, до екологічної кризи і спричине- ного нею погіршення здоров’я людей. Що таке цивілізаційний проект для укра- їнського суспільства та держави? Мета та основні риси цивілізаційного проекту Украї- ни. Здійснення продуктивного цивілізаційно- го вибору України означає створення її цивілі- заційного проекту — образу майбутнього, який породжує стратегію вільної, гідної та ефек- тивної реалізації у світі, в процесі якої куль- турна самобутність поєднується з цивіліза- ційним поступом. Інакше кажучи, цивілізацій- ний проект України — це проект, який робить нашу країну суб’єктом геополітики та історії, а її громадян — захищеними та вільними. Цивілізаційний проект України, як і будь- який інший, є ідеальною і бажаною моделлю соціуму. Проте, для того щоб ця модель не була утопічною, в її побудові слід врахову- вати реальні тенденції розвитку суспільства. Передусім слід усвідомлювати, що наявний цивілізаційний розвиток України є доволі су- перечливим явищем, в якому маємо поєднан- ня спрямованості до гуманізації, забезпечення гідності й самореалізації людини, характерних для «відкритого суспільства», з тенденціями олігархічного неофеодалізму. Цивілізаційний проект України не може не мати своєю метою суспільство розвитку люди- ни, її гідної самореалізації. Це передбачає на- дання рівних умов для набуття освіти та спра- ведливу й ефективну дію «соціальних ліфтів». Для цього потрібно актуалізувати відповідну атмосферу у суспільстві. Йдеться насамперед про суспільство толерантності і діалогу, в яко- му маємо відповідність цивілізаційного розви- тку України архетипам культури та менталь- ним особливостям людей, що в ній живуть, суспільство довіри та соціального і політично- го партнерства. У своєму цивілізаційному проекті Україна постає як інформаційно-мережеве суспільство, яке є наукомістким, таким, що потребує по- стійних інновацій. Сучасна інформаційна ци- вілізація постає як IT-цивілізація: цивілізація інноваційних інформаційних технологій в на- уці, освіті, економіці, політиці, екології. Продуктивний цивілізаційний проект Украї- ни може відбутися лише на основі світоглядних трансформацій. І ці трансформації не можуть нав’язуватися або укорінюватися внаслідок маніпуляцій, адже це призводитиме до від- кидання цих трансформацій або до рецидивів утопічної свідомості, на якій було побудовано цивілізаційний проект колишнього СРСР. Стратегії втілення цивілізаційного про- екту України. Серед першочергових завдань Стратегії цивілізаційного оновлення України є подолання бідності, зменшення економіч- но необґрунтованої нерівності, утвердження справедливого розподілу доходів, зокрема, шляхом зміни принципу розподілу доходів у суспільстві внаслідок перенесення основного податкового навантаження з груп населення з низьким і середнім доходом на заможні про- шарки суспільства. Докорінні зміни мають стосуватися, по- перше, контролю над дотриманням законодав- ства всіма без винятку; по-друге, перенесення акцентів з популістичної підтримки всіх на створення умов для заробляння коштів усіма; 48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ по-третє, принципової зміни політики доходів як такої. Чи є можливості кардинальної зміни полі- тики доходів в умовах економічної кризи і не- стачі коштів у сфері публічних фінансів? Ви- дається, що так. Зокрема, нагальною є потреба в переорієнтації всієї системи надання допо- моги нужденним на стимулювання підвищення оплати праці. Не менш важливий крок — по- долання корупції, масштабна присутність якої в українському суспільстві стає нездоланною перешкодою для всіх наших цивілізаційних намірів. Стратегія цивілізаційного оновлення без- умовно має здійснюватися централізовано, але з обов’язковим урахуванням місцевої со- ціокультурної специфіки і традиційних упо- добань населення регіонів. Реалізація стратегії має узгоджуватися з процесами децентраліза- ції, але так, щоб остання не спричинила знижен- ня керованості державою й не дестабілізувала політичну ситуацію всередині країни. У центрі цивілізаційного оновлення країни повинне бути продовження і поглиблення де- мократичних реформ, подолання перешкод на цьому шляху, насамперед опору з боку олігар- хічних кланів, звиклих до системи корупцій- ного вирішення своїх бізнес-проблем. Загальний підсумок демократичних реформ має полягати в оновленні наявних і запро- вадженні нових норм і традицій національної політичної культури. Зокрема, слід знайти формулу, яка б оптимально поєднувала право народного депутата на власну позицію неза- лежно від позиції його партії і водночас його внутрішню відповідальність за перебування у депутатському корпусі в ситуації, коли ці по- зиції несумісні. Входження у світовий цивілізаційний про- стір — це передусім входження у європейський спільний ринок. Зробити такий крок може лише конкурентоспроможна економіка, засно- вана на інноваціях. Створення такої економіки силами тільки приватного бізнесу неможливе. Потрібна політика відповідальності уряду за спрямованість інвестицій відповідно до дер- жавних інтересів. Нагальність державної під- тримки науково-технічних інновацій випливає із загального суспільного ставлення до науки як одного з головних факторів розвитку краї- ни. Першочерговим кроком держави має бути збільшення бюджетних витрат на науку та ін- новації, а також застосування різноманітних опосередкованих методів підтримки наукових досліджень. Зміна цивілізаційної парадигми національ- ного розвитку неминуче призведе до ряду складних суспільних проблем. Найперша з них — психологічна адаптація призвичаєно- го до патерналістських відносин населення до справжньої демократії, яка передбачає рівно- правний діалог з владою. Проблема переходу до сучасної демократії пов’язана і ще з однією проблемою — пробле- мою загальної культури суспільства та її по- літичного варіанту, насамперед утвердження норм толерантності, раціонально обґрунто- ваної справедливості, взаємоповаги, що у куль- турно та ідеологічно розколотому українсько- му суспільстві відбувається з великими труд- нощами. Що буде з Україною в разі неспроможності сформувати та втілити власний цивілізацій- ний проект? Україна відбулася як незалежна держава, як суб’єкт європейської і світової по- літики, і потрібно зрозуміти, куди ми рухаємо- ся, хто наші партнери і хто, м’яко кажучи, наші конкуренти. Але, вивчаючи і українську ситуа- цію, і зарубіжний досвід, ми маємо усвідомлю- вати, що доля України — у руках патріотичної влади і народу. Слід припинити шукати чужих людей, які прийдуть і все зроблять за нас. Ніхто за укра- їнців не виграє війну, не поборе всеосяжну ко- рупцію і розкрадання ресурсів країни, не про- веде економічну, політичну і судову реформи, не очистить регіони від сміттєзвалищ. Це має зробити чесна влада і народ. Чесну владу не знайдеш на стороні, а весь народ не відправиш за кордон. Весь час просити допомогу за кор- доном, щоб її розкрасти, проїсти, — це повний глухий кут. Підписавши Угоду про асоціацію, сучасна влада брала великі зобов’язання перед ЄС і ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 49 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ своїми громадянами: позбавити недоторкан- ності суддів і народних депутатів, прийняти новий виборчий закон європейського зразка, підняти життєвий рівень населення, викоре- нити корупцію тощо. На жаль, майже нічого з цього ще не виконано. Реальна ситуація навколо України серйозно змінюється. З одного боку, зростає агресія і зо- внішньополітична активність Росії, однією з цілей якої є інтеграція України в «рускій мір» та встановлення тотального контролю над її ре- сурсами, а з іншого — згасає інтерес до України з боку ЄС і США, оскільки вони вже не вірять нашим модерністським обіцянкам, утопічним прожектам, а більше зосереджуються на вирі- шенні власних національних інтересів. Якщо українська влада нічого не вдіє, ми можемо по- вторити драматичні події нашої історії, коли Україна втрачала не тільки свою незалежність, а й власну державність. Тому необхідно здій- снювати наукове політичне прогнозування майбутнього України у новій міжнародній ре- альності. Для набуття повноцінної суб’єктності Укра- їні необхідно розв’язати проблему цивілізацій- ного протистояння із сучасною Росією. Важ- ливо усвідомлювати, що протистояння Укра- їни з Росією уособлює протистояння Росії з євроатлантичною спільнотою, в якому Україна виступає суб’єктом — частиною Європи. Україна як ініціатор ноосферної цивіліза- ції? І на завершення хочу сказати кілька слів поза змістом Національної доповіді. У 1937– 1938 рр. В.І. Вернадський узагальнив учення про ноосферу в книзі «Наукова думка як планетне явище», яка серед його праць посідає особливе місце. У книзі містяться глибокі роздуми щодо еволюції людства в геологічному та соціально- історичному масштабах часу. На думку бага- тьох дослідників, це перший у все світній лі- тературі досвід узагальнення еволюції нашої планети як єдиного космічного, геологічного, біогенного та антропогенного процесу. У роботі розкривається провідна перетворювальна роль науки і соціально-організованої праці людства у сучасному і майбутньому планети. Сьогодні є підстави говорити, що геніальний учений і філософ сформулював методологічні основи, спираючись на які можна запропо- нувати концепцію планетарної «ноосферної цивілізації — науки, інженерії, технологій і людини», що рухається на зміну традиційній, заснованій на ціннісно-ментальних принципах трьох глобальних цивілізаційних світів: хрис- тиянського, буддійського і мусульманського (рис. 5). Сучасна людська цивілізація є глобальною, як яскраво показав В.І. Вернадський у своїй концепції ноосфери. Вона інтегрує різні на- роди і країни на базі спільних гуманістичних Рис. 5. Перехід до ноосферної цивілізації 50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ цінностей. Завдання створення цивілізацій- ного проекту України на сучасному етапі по- новому актуалізує значення науки. На моє переконання, вчені на основі системного ана- лізу сучасних глобальних загроз та викликів нашій державі здатні створювати парадигми цивілізаційних реформ, а також оцінювати гу- манітарні небезпеки і ризики на цьому шляху, здійснюючи креативне узагальнення стратегій та футурологічних сценаріїв майбутнього роз- витку України. Лише завдяки такій ролі науки цивілізацій- ний проект України буде не проектом цивіліза- ції буферу між Заходом та Сходом, а проектом цивілізації гуманістичних інновацій — проек- том ноосферної цивілізації гідної самореаліза- ції людини. Його гаслом повинно стати: «гід- на самореалізація людини — сильна країна». Втілення такого проекту в життя в науково обґрунтованому вигляді є фундаментальною умовою забезпечення національної безпеки і самого існування України як незалежної дер- жави. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. МЕЛЕЖИК

Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р.)

Institution

Ähnliche Einträge