Системний підхід до стратегічного управління підприємством
Проаналізовано підходи до управління підприємствами, обґрунтовано напрями стратегічного управління суб’єктами господарювання на основі використання системного підходу....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Економічний вісник Донбасу |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123280 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Системний підхід до стратегічного управління підприємством / В.А. Харченко // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 157–160. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-123280 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1232802017-09-02T03:05:24Z Системний підхід до стратегічного управління підприємством Харченко, В.А. Менеджмент Проаналізовано підходи до управління підприємствами, обґрунтовано напрями стратегічного управління суб’єктами господарювання на основі використання системного підходу. Проанализированы подходы к управлению предприятиями, обоснованы направления стратегического управления субъектами хозяйствования на основе использования системного подхода. In the article the approaches to enterprise management are analysed, directions of strategic management of business entities on the basis of systematic approach are grounded. Remove selected 2013 Article Системний підхід до стратегічного управління підприємством / В.А. Харченко // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 157–160. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123280 334.716:005.3 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент Менеджмент |
| spellingShingle |
Менеджмент Менеджмент Харченко, В.А. Системний підхід до стратегічного управління підприємством Економічний вісник Донбасу |
| description |
Проаналізовано підходи до управління підприємствами, обґрунтовано напрями стратегічного управління суб’єктами господарювання на основі використання системного підходу. |
| format |
Article |
| author |
Харченко, В.А. |
| author_facet |
Харченко, В.А. |
| author_sort |
Харченко, В.А. |
| title |
Системний підхід до стратегічного управління підприємством |
| title_short |
Системний підхід до стратегічного управління підприємством |
| title_full |
Системний підхід до стратегічного управління підприємством |
| title_fullStr |
Системний підхід до стратегічного управління підприємством |
| title_full_unstemmed |
Системний підхід до стратегічного управління підприємством |
| title_sort |
системний підхід до стратегічного управління підприємством |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Менеджмент |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123280 |
| citation_txt |
Системний підхід до стратегічного управління підприємством / В.А. Харченко // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 157–160. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT harčenkova sistemnijpídhíddostrategíčnogoupravlínnâpídpriêmstvom |
| first_indexed |
2025-07-08T23:22:26Z |
| last_indexed |
2025-07-08T23:22:26Z |
| _version_ |
1837122923133927424 |
| fulltext |
157
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
УДК 334.716:005.3
В. А. Харченко,
кандидат економічних наук,
м. Донецьк
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Стратегічне управління промисловим підприєм-
ством передбачає підвищення результативності фінан-
сово-господарської діяльності у перспективі. Для до-
сягнення позитивних результатів потрібно, по-перше,
обрати ефективні підходи до управління, по-друге,
досягти дієвості інформаційної системи, що забезпе-
чує управлінський процес, виступає основою для
прийняття управлінських рішень. Важливе значення
відводиться системному підходу, який розглядає
підприємство як систему, елементи якої взаємозв’я-
зані між собою, що дозволяє ефективно управляти
усією системою на основі налагодженої роботи кож-
ного з елементів.
Проведений аналіз наукових доробок учених-еко-
номістів довів, що майже усі дослідники виділяють
такі основні підходи до управління підприємствами,
як процесний, системний та ситуаційний [1, с. 23; 2,
с. 53; 8, с.78; 9, с. 353]. Окремо досліджуються прин-
ципи (напрями) менеджменту, якими є класичний на-
прям, гуманістичний, напрям менеджменту як науки,
сучасні тенденції, у т.ч. теорія систем, та найновіші
тенденції у менеджменті епохи змін [4, с. 67]; новітні
підходи до менеджменту: соціально-етичний і стабілі-
заційний менеджмент [6, с. 69]. У даній роботі висвіт-
лено проблему застосування системного підходу в
процесі стратегічного управління підприємством як
такого, що систематизує напрями управління і дозво-
ляє сформувати єдину централізовану інформаційну
систему для прийняття рішень.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні
основних напрямів стратегічного управління підпри-
ємством із використанням системного підходу.
Використання теорії систем в управлінні стало
поштовхом до формування системного підходу як
методу пізнання, способу мислення відносно органі-
зації. Згідно з цим підходом, усі елементи управлінсь-
кої діяльності (завдання, функції, методи тощо) пов’я-
зані та впливають один на одного. Крім того організа-
ція (підприємство, фірма) розглядається як система із
входом (мета діяльності), виходом (результати діяль-
ності), внутрішніми і зовнішніми зв’язками, фактора-
ми впливу.
Системний підхід дозволяє дослідити функціо-
нування, розвиток, структуру цілого (об’єкта), вста-
новити властивості його частин (елементів), просте-
жити взаємодії і взаємозв’язки між ними. Відповідно
до системного підходу ефективність цілого залежить
від ефективності усіх його частин, а не окремих час-
тин із найліпшою ефективністю.
Логічне продовження теорії систем є ситуацій-
ний підхід як спосіб мислення відносно організації,
що розглядає конкретні ситуації, а саме: виділення
факторів, що створили певну ситуацію і є найбільш
впливовими, визначення недоліків і переваг, обмежень
і наслідків ситуації, обрання специфічних прийомів і
методів управління для конкретної ситуації. Викорис-
тання даного підходу до управління сприяє більш ефек-
тивному досягненню мети особливо на крупних
підприємствах із великою кількістю поставлених до
вирішення завдань.
Поряд із системним і ситуаційним підходом до
управління важлива роль відводиться процесному
підходу, в межах якого управління розглядається як
сума взаємопов’язаних функцій (процесів): плануван-
ня, організація, мотивація, контроль тощо. Також слід
додати, що важливе значення в управлінні займають
процеси прийняття рішень і комунікації, які є процеса-
ми, що поєднують усі управлінські функції. Як зазна-
чається у джерелі [9, с. 354], використання процес-
ного підходу до управління дозволяє підвищити ефек-
тивність інформаційних потоків між окремими бізнес-
процесами (підрозділами) та у більшій мірі задоволь-
нити потреби клієнтів.
Отже, кожен із розглянутих підходів до управлін-
ня має свої особливості застосування у сучасних умо-
вах розвитку ринкових відносин, що наочно проде-
монстровано у табл. 1.
Із наведеної вище інформації видно, що процес-
ний підхід до управління промисловим підприємством
зосереджується на важливих процесах (виробництві,
збуту) у функціональному розрізі, що підвищує ефек-
тивність управління фінансово-господарською діяль-
ністю. Системний підхід розглядає підприємство як
відкриту систему, на діяльність якої впливає безліч
різноманітних факторів, урахування яких у процесі
управління діяльністю є запорукою успішної реалізації
В. А. Харченко
Менеджмент
158
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
довгострокових цілей і завдань підприємства. Ситуа-
ційний підхід зосереджується на конкретних практич-
них ситуаціях з метою оптимізації прийнятих рішень
та підвищенні результативності управління в цілому.
Таким чином, у процесі управління сучасним
підприємством слід одночасно застосовувати різні
підходи до управління в залежності від поставленої
мети, важливості, складності, неоднозначності, супе-
речливості завдань управління, внутрішніх і зовнішніх
обставин, періоду розробки управлінських завдань
тощо.
У процесі стратегічного управління підприєм-
ством автором статті пропонується використовувати
системний підхід, який дозволяє всебічно урахувати:
елементи управління (їх склад, міцність, рівень
спільності у системі), структуру (тип структури,
зв’язки, взаємозалежності на кількісному та якісно-
му рівні), функціональне призначення (функцій підси-
стем, елементів), інтегративний аспект (виявлення
цілей системи, протиріч та способів їх усунення, ви-
значення основної ланки), комунікативний аспект
(виявлення зв’язків із іншими підсистемами і елемен-
тами) та історичний аспект (дослідження етапів роз-
витку системи, прогнозування її перспектив). Даний
підхід дозволяє керувати підприємством і забезпечу-
вати досягнення цілей.
Системний підхід до управління передбачає сис-
темне вирішення завдань, які постають перед промис-
ловим підприємством. Серед завдань (напрямів стра-
тегічного управління) слід відзначити такі основні:
1) управління впливом зовнішнього середовища
(стан законів, галузеві пріоритети, зміни у поглядах
споживачів, зміни у конкурентів тощо);
2) управління грошовими потоками за усіма ви-
дами діяльності (їх достатнє формування і оптималь-
ний розподіл);
3) управління ресурсами (раціональне форму-
вання, своєчасне застосування, ефективне викорис-
тання);
4) управління інвестиціями та інноваціями для
забезпечення конкурентоспроможності;
5) встановлення взаємозалежності між поточни-
ми і стратегічними планами розвитку підприємства;
6) прогнозування розвитку з урахуванням впли-
ву слабких і сильних сторін;
7) управління конкурентоспроможністю для за-
безпечення достатнього рівня можливостей і ресурсів.
Отже, можна зробити висновок, що системний
підхід до стратегічного управління об’єднує важливі
підсистеми управління, утворені на основі завдань
управління для досягнення цілей розвитку підприєм-
ства. Сутність системного підходу до стратегічного
управління сучасним промисловим підприємством
наведено у табл. 2.
Виділені підсистеми і елементи підсистем страте-
гічного управління дозволяють акцентувати увагу на
важливих аспектах діяльності підприємства і вирішу-
вати стратегічні завдання управління системно у єди-
ному полі.
Частиною загальної системи управління на
підприємстві є інформаційна система, яка об’єднує
об’єкт і орган управління та певною мірою відповідає
за коректність управлінських рішень, які приймають-
ся на її основі [3; 5].
Інформаційну систему забезпечують: технічні
засоби, методи, моделі, алгоритми обробки інформації,
програм; документація щодо взаємодії персоналу з
технічними засобами; правові норми з експлуатації
інформаційних систем.
Інформаційні системи надають керівництву
підприємства інформацію для аналізу і прийняття
рішень, а також:
– контролюють управлінські дії на усіх рівнях;
– сприяють взаємодії з клієнтами, діловими парт-
нерами;
– знижують ємкість різних процесів, пов’язаних
із обліком витрат;
– зменшують втрати робочого часу;
В. А. Харченко
Таблиця 1
Особливості підходів до управління сучасним підприємством
Назва
підходу
Акцент
в управлінні
Оптимальний період
застосування підходу
Головне призначення
підходу
Процесний процеси,
функції
управління
залежить від
тривалості процесу
результативність
діяльності, ефективність
управління
Системний діяльність
підприємства
як системи
довгостроковий досягнення стратегічної
мети діяльності
Ситуаційний конкретні
ситуації
поточний оптимізація управлінських
рішень
159
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
Таблиця 2
Сутність системного підходу до стратегічного управління підприємством
В. А. Харченко
Система стратегічного управління
(необхідність: досягнення цілей розвитку підприємства)
Підсистеми стратегічного управління
(необхідність: розв’язання окремих завдань для досягнення цілей)
назва підсистем (об’єктів управління),
підсистеми
у т .ч.
елементи
підсистем
мета
дослідження
підсистем
(елементів) –
вивчення:
результат
управління
підсистемами
(елементами)
– зовнішнє
середовище
– макроекономічні
фактори;
– галузеві фактори
перспектив
і ризиків
підприємства
недопущення
розвитку кризових
явищ
– грошові потоки – позитивні
грошові потоки;
– від’ємні грошові
потоки;
– чисті грошові
потоки
стану
ресурсної бази
ефективне
генерування
і витрачання
– матеріально-
технічні, трудові,
інформаційні,
організаційні,
технологічні
ресурси
види ресурсів за їх
різноманіттям
стану
ресурсної бази
ефективне
формування
і використання
– інвестиції
та інновації
– інвестиційні
вкладення;
– інвестиційний
дохід;
– інноваційні
перетворення
перспектив
розвитку
забезпечення
конкуренто-
спроможності
– поточні
і стратегічні плани
розвитку
сукупність планів
розвитку (план
виробництва,
збуту,
організаційний,
фінансовий)
потенційних
можливостей,
часових змін
досягнення
гнучкості
у плануванні
– сильні та слабкі
сторони розвитку
– розвиток за
платоспромож-
ністю;
– розвиток
за фінансовою
стійкістю;
– розвиток
за діловою
активністю;
– розвиток
за рентабельністю
часових змін,
перспектив і
ризиків
ефективне
прогнозування
– конкуренто-
спроможність
– конкурентні
переваги;
– ризики розвитку
конкурентного
потенціалу
стабільність
функціонування
у перспективі
160
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
– забезпечують об’єктивність розрахункових
даних.
У процесі управління підприємством як систе-
мою для усунення надлишку або дефіциту інформації
використовують різні економіко-математичні методи
обробки інформації (даних), впроваджують комп’ю-
терні програми.
Таким чином, системний підхід до стратегічного
управління підприємством як системою дозволяє
взаємозв’язано вирішувати системні завдання, котрі
об’єднані у підсистеми (елементи), що враховують ча-
совий період управління, ресурсні складові, перспек-
тиви розвитку, ризики. Застосування даного підходу
сприятиме недопущенню розвитку кризових явищ у
процесі функціонування підприємства, оскільки сис-
тема управління спрямована на передбачення, своє-
часне реагування та запобігання таким явищам.
Для забезпечення оптимальної системи управ-
ління господарською діяльністю на промисловому
підприємстві у майбутніх дослідженнях планується
визначити механізм взаємозв’язку між елементами
системи стратегічного управління.
Література
1. Большаков А. С. Современный менеджмент.
Теория и практика / А. С. Большаков, В. И. Михай-
лов. – СПб.: Питер, 2000. – 411 с. 2. Васильев Ю. В.
Теория управления : учебник / Ю. В. Васильев,
В. Н. Парахина, Л. И. Ушвицкий. – 2-е изд., доп. – М.:
Финансы и статистика, 2005. – 608 с. 3. Грекул В. И.
Управление внедрением информационных систем:
[Электронный ресурс]: учебник / В. И. Грекул,
Г. Н. Денищенко, Н. Л. Коровкина. – М.: Интернет-
Университет Информационных Технологий; БИНОМ;
Лаборатория знаний, 2008. – 239 с. 4. Дафт Р. Л. Ме-
неджмент / Р. Л. Дафт. – СПб.: Питер, 2001. – 832 с.
5. Жежніч П. І. Технології інформаційного менедж-
менту : навч. посібник / П. І. Жежніч. – Львів: Видав-
ництво Львівської політехніки, 2010. – 260 с. 6. Ліго-
ненко Л. О. Антикризове управління підприємством:
теоретико-методологічні засади та практичний інстру-
ментарій : моногр. / Л. О. Лігоненко. – К.: Київ. нац.
торг-екон. ун-т, 2001. – 580 с. 7. Теория организации:
учебник для вузов / В. Г. Алиев. – 2-е изд., перераб. и
доп. – М.: ЗАО „Издательство „Экономика”, 2003. –
431 с. 8. Хомяков В. І. Менеджмент підприємства. –
2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Кондор, 2005. – 434 с.
9. Шеметов П. В. Менеджмент: управление органи-
зационными системами : учебное пособие для вузов /
П. В. Шеметов, Л. Е. Чередникова, С. В. Петухова. –
2-е изд. – М.: Омега-Л, 2008. – 406 с.
Харченко В. А. Системний підхід до страте
гічного управління підприємством
Проаналізовано підходи до управління підприє-
мствами, обґрунтовано напрями стратегічного управ-
ління суб’єктами господарювання на основі викорис-
тання системного підходу.
Ключові слова: системний підхід, промислове
підприємство, стратегічне управління, підходи до уп-
равління, система.
Харченко В. А. Системный подход к страте-
гическому управлению предприятием
Проанализированы подходы к управлению пред-
приятиями, обоснованы направления стратегического
управления субъектами хозяйствования на основе ис-
пользования системного подхода.
Ключевые слова: системный подход, промыш-
ленное предприятие, стратегическое управление, под-
ходы к управлению, система.
Kharchenko V. A. System approach to strategic
management of enterprises
In the article the approaches to enterprise
management are analysed, directions of strategic
management of business entities on the basis of systematic
approach are grounded.
Key words: systematic approach, industrial
enterprise, strategic management, approach to
management, system.
Стаття надійшла до редакції 16.11.2012
Прийнято до друку 20.12.2012
В. А. Харченко
161
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
УДК 658.15
Н. М. Побережна,
Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”
ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМУ ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОГО
ПОТЕНЦІАЛУ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Постановка проблеми. Ефективність виробниц-
тва – це центральна проблема економіки. Якщо вона
висока, то підприємство розвивається динамічно, здат-
не витримати ринкову конкуренцію й зайняти відпо-
відну нішу. Разом з тим, стан і динаміка основних по-
казників діяльності машинобудівних підприємств, на-
явність різних, часом діаметрально протилежних по-
глядів на процеси, що відбуваються в галузі, не дають
підстав стверджувати, що проблема управління ефек-
тивністю та розвитком підприємства досліджена в до-
статній мірі. До того ж перехід до ринку вніс особли-
вості, які додатково вимагають глибоких і комплекс-
них досліджень, процесів і явищ, що відбуваються нині
у галузі.
Дефіцит ресурсів кардинально змінює парадиг-
му ефективного господарювання й неминуче викли-
кає необхідність додаткового аналізу діяльності
підприємств, уточнення методики оцінки ефективності
використання виробничого потенціалу, тому нині пра-
вомірно розглядати ефективність не тільки як співвідно-
шення результату і витрат, а насамперед, як ступінь
використання виробничого потенціалу економічного
об’єкта.
Аналіз останніх досліджень. Методологічною
основою проведеного дослідження стали наукові праці
провідних зарубіжних та вітчизняних науковців з пи-
тань оптимального управління фінансовим, виробни-
чим, ринковим, інноваційним потенціалом підприємств
промисловості. Доволі успішні спроби вирішення цієї
проблеми зроблені у працях таких вчених-економістів,
як О. Ареф’єва, О. Божко, В. Гавва, З. Герасимчук,
В. М. Гончаров, І. Ігнатьєва, С. Іщук, Ю. Карпенко,
Л. Ковальська, В. Микитенко, О. Олексюк, Л. Ревуць-
кий, І. Рєпіна, Л. Скоробогата, М. Старовойтов,
О. Федонін, П. Фомін, В. Чевганова, І. Чичкало-Кон-
драцька та ін.
Зокрема для теоретичних і методологічних уза-
гальнень при розробці методики оцінки використову-
вались діалектичний, абстрактно – логічний і систем-
ний види аналізу.
Мета статті. Розробка методики та алгоритму
оцінки використання виробничого потенціалу маши-
нобудівного підприємства.
Виклад основного матеріалу. Ефективне вико-
ристання виробничого потенціалу промислових
підприємств значною мірою обумовлює стан еконо-
мічного і соціального розвитку держави в цілому та її
місце на світовій зовнішньоекономічній і політичних
аренах.
Динамічність, нестабільність та невизначеність
оточення є основними ознаками сучасних умов функ-
ціонування вітчизняних промислових підприємств. Що
змушує їх не тільки до постійного пошуку прихова-
них власних резервів, але й до дієвого забезпечення
придатності своєї ресурсної бази.
Промислова політика держави як частина загаль-
ної економічної політики сьогодні визначається як ком-
плекс заходів державного впливу на розподіл ресурсів
з метою удосконалювання структури національної еко-
номіки, підтримки конкурентоспроможності окремих
галузей і підприємств та економіки в цілому на світо-
вих ринках, корегування негативних наслідків дії ме-
ханізму ринку [1, c. 456].
На думку С. Мочерного [2, c. 40], промислова
політика України на сьогодні спрямована на інтенсив-
ний перехід до технологічного способу виробництва,
що базується на автоматизованій праці, на основі яко-
го відбувається технічне переоснащення усіх сфер і
галузей народного господарства новітньою технікою і
технологією, входження до передових країн світу і
забезпечення економічної безпеки нашої країни в цій
сфері.
Підтвердженням цьому є ряд прийнятих та дію-
чих державних програм, таких як „Державна програ-
ма прогнозування науково-технологічного розвитку на
2008 – 2012 роки”, „Державна програма розвитку ма-
шинобудування на 2006 – 2011 роки”, „Державна про-
грама про стимулювання інноваційної діяльності та
виробництва високотехнологічної продукції в Україні”,
проект „Концепції Державної цільової науково-тех-
нічної програми розвитку машинобудування на 2012
– 2017 рр.”, „План заходів з енергозбереження та впро-
вадження альтернативних видів палива на 2008 –
2017 роки по машинобудівній галузі”, „Державна
цільова економічна програма енергоефективності і роз-
витку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюва-
них джерел енергії та альтернативних видів палива на
2010 – 2015 роки”, „Стратегія інноваційного розвитку
України на 2010 – 2010 роки в умовах глобалізацій
них викликів” та інші.
Таким чином, бачимо що машинобудівне під-
приємство, як „відкрита система” та його розвиток
залежать від зовнішнього середовища, основними
факторами якого, на погляд Шершньової З. Є., є еко-
номічні фактори, політичні фактори, технологічні фак-
тори, соціально – демографічні фактори, конкуренція
та географічні фактори [3, c. 68].
Зрозуміло, що при управлінні станом і ефектив-
Н. М. Побережна
|