Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту

Розроблено методику кількісної оцінки ефективності відновлення рухових функцій у хворих після інсульту. Особливість методики полягає в кількісній оцінці динаміки дефіциту рухових функцій окремо ураженої нижньої і верхньої кінцівок, їх проксимальних і дистальних відділів, у тому числі тонкої моторики...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Вовк, М.І., Куцяк, О.А., Лаута, А.Д., Овчаренко, М.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України 2017
Назва видання:	Кибернетика и вычислительная техника
Теми:	Медицинская и биологическая кибернетика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124991
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту / М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко // Кибернетика и вычислительная техника. — 2017. — Вип. 3 (189). — С. 61-78. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-124991
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1249912017-10-14T03:03:17Z Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту Вовк, М.І. Куцяк, О.А. Лаута, А.Д. Овчаренко, М.А. Медицинская и биологическая кибернетика Розроблено методику кількісної оцінки ефективності відновлення рухових функцій у хворих після інсульту. Особливість методики полягає в кількісній оцінці динаміки дефіциту рухових функцій окремо ураженої нижньої і верхньої кінцівок, їх проксимальних і дистальних відділів, у тому числі тонкої моторики кисті, за основними і додатковими критеріями. Методика дозволяє дослідити внесок цих показників в інтегральну кількісну оцінку ефективності відновлення рухів при реабілітаційних заходах. Призначена для інформаційної підтримки прийняття лікарських рішень з формування індивідуального плану реабілітації рухових і мовленнєвих функцій у хворих після інсульту. Пройшла пілотну клінічну апробацію при дослідженнях динаміки відновлення рухів після інсульту за інноваційною технологією тренування / відновлення рухових функцій ТРЕНАР®. Разработана методика количественной оценки эффективности восстановления двигательных функций у больных после инсульта. Особенность методики состоит в количественной оценке динамики дефицита двигательных функций отдельно пораженных нижней и верхней конечностей, их проксимальных и дистальных отделов, в том числе тонкой моторики кисти, по основным и дополнительным критериям. Методика позволяет исследовать вклад этих показателей в интегральную количественную оценку эффективности восстановления движений при реабилитационных мероприятиях. Предназначена для информационной поддержки принятия врачебных решений по формированию индивидуального плана реабилитации двигательных и речевых функций у больных после инсульта. Прошла пилотную клиническую апробацию при исследованиях динамики восстановления двигательных функций после инсульта при использовании инновационной технологии тренировки / восстановления движений ТРЕНАР® The purpose of the research is to determine criteria for separately quantifying recovery dynamics in proximal and distal parts of the upper and lower extremities, as well as to perform an integral quantitative assessment of the severity of motor function disorders after a stroke. Results. The method for quantitative estimation of the effectiveness of motor function rehabilitation after a stroke was developed. 2017 Article Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту / М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко // Кибернетика и вычислительная техника. — 2017. — Вип. 3 (189). — С. 61-78. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0452-9910 DOI: doi.org/10.15407/kvt188.02.065 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124991 615.47: 004.9 uk Кибернетика и вычислительная техника Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Медицинская и биологическая кибернетика Медицинская и биологическая кибернетика
spellingShingle	Медицинская и биологическая кибернетика Медицинская и биологическая кибернетика Вовк, М.І. Куцяк, О.А. Лаута, А.Д. Овчаренко, М.А. Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту Кибернетика и вычислительная техника
description	Розроблено методику кількісної оцінки ефективності відновлення рухових функцій у хворих після інсульту. Особливість методики полягає в кількісній оцінці динаміки дефіциту рухових функцій окремо ураженої нижньої і верхньої кінцівок, їх проксимальних і дистальних відділів, у тому числі тонкої моторики кисті, за основними і додатковими критеріями. Методика дозволяє дослідити внесок цих показників в інтегральну кількісну оцінку ефективності відновлення рухів при реабілітаційних заходах. Призначена для інформаційної підтримки прийняття лікарських рішень з формування індивідуального плану реабілітації рухових і мовленнєвих функцій у хворих після інсульту. Пройшла пілотну клінічну апробацію при дослідженнях динаміки відновлення рухів після інсульту за інноваційною технологією тренування / відновлення рухових функцій ТРЕНАР®.
format	Article
author	Вовк, М.І. Куцяк, О.А. Лаута, А.Д. Овчаренко, М.А.
author_facet	Вовк, М.І. Куцяк, О.А. Лаута, А.Д. Овчаренко, М.А.
author_sort	Вовк, М.І.
title	Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту
title_short	Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту
title_full	Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту
title_fullStr	Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту
title_full_unstemmed	Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту
title_sort	інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту
publisher	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України
publishDate	2017
topic_facet	Медицинская и биологическая кибернетика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124991
citation_txt	Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту / М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко // Кибернетика и вычислительная техника. — 2017. — Вип. 3 (189). — С. 61-78. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Кибернетика и вычислительная техника
work_keys_str_mv	AT vovkmí ínformacíjnijsuprovíddoslídženʹdinamíkivídnovlennâruhívpíslâínsulʹtu AT kucâkoa ínformacíjnijsuprovíddoslídženʹdinamíkivídnovlennâruhívpíslâínsulʹtu AT lautaad ínformacíjnijsuprovíddoslídženʹdinamíkivídnovlennâruhívpíslâínsulʹtu AT ovčarenkoma ínformacíjnijsuprovíddoslídženʹdinamíkivídnovlennâruhívpíslâínsulʹtu
first_indexed	2025-07-09T02:21:50Z
last_indexed	2025-07-09T02:21:50Z
_version_	1837134209549860864
fulltext	ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) Медицинская и биологическая кибернетика DOI: https://doi.org/10.15407/kvt188.02.065 УДК 615.47: 004.9 М.І. ВОВК, канд. біол. наук, старш. наук. співроб., зав. відд. біоелектричного керування та медичної кібернетики e-mail: vovk@irtc.org.ua; imvovk3940@gmail.com О.А. КУЦЯК, канд. техн. наук, наук. співроб., відд. біоелектричного керування та медичної кібернетики e-mail: spirotech85@ukr.net А.Д. ЛАУТА, канд. мед. наук, старш. наук. співроб., відд. біоелектричного керування та медичної кібернетики М.А. ОВЧАРЕНКО, в.о. молодш. наук. співроб., відд. біоелектричного керування та медичної кібернетики e-mail: ovcharenko-marina@i.ua Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України, просп. Академіка Глушкова 40, м. Київ, 03187, Україна IНФОРМАЦIЙНИЙ СУПРОВIД ДОСЛIДЖЕНЬ ДИНАМIКИ ВIДНОВЛЕННЯ РУХIВ ПIСЛЯ IНСУЛЬТУ Розроблено методику кількісної оцінки ефективності відновлення рухових функцій у хворих після інсульту. Особливість методики полягає в кількісній оцінці динаміки де- фіциту рухових функцій окремо ураженої нижньої і верхньої кінцівок, їх проксималь- них і дистальних відділів, у тому числі тонкої моторики кисті, за основними і додат- ковими критеріями. Методика дозволяє дослідити внесок цих показників в інтегральну кількісну оцінку ефективності відновлення рухів при реабілітаційних заходах. Призна- чена для інформаційної підтримки прийняття лікарських рішень з формування індиві- дуального плану реабілітації рухових і мовленнєвих функцій у хворих після інсульту. Пройшла пілотну клінічну апробацію при дослідженнях динаміки відновлення рухів після інсульту за інноваційною технологією тренування / відновлення рухових функцій ТРЕНАР®. Ключові слова: кількісне оцінювання, критерії, реабілітація, ефективність, інсульт, рухові функції, мовлення, порушення. ВСТУП Широке розповсюдження гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК) та їх найбільш важкої форми — інсульту (в Україні щорічно до 120-ти ти- сяч нових випадків мозкового інсульту), високі показники смертності, які в  М.І. ВОВК, О.А. КУЦЯК, А.Д. ЛАУТА, М.А. ОВЧАРЕНКО, 2017 61 М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 62 1,5 рази вище, ніж в розвинених країнах, і значний відсоток інвалідів серед тих, що вижили, ставлять інсульт на одне з перших місць у ряді медико- соціальних проблем [1]. Однією з найбільш частих причин інвалідності після інсульту є втрата (часткова різного ступеню або повна) рухових фун- кцій кінцівок, обличчя, тулуба зліва або справа в залежності, відповідно, від право- чи лівостороннього інсульту, ступеню тяжкості та обширності мозкового удару. Наслідком інсульту є не тільки розлади рухових функцій (геміпарези, геміплегія), але й, у 50–60 % випадках, мовні порушення. Од- ними із найпоширеніших мовних порушень у таких пацієнтів є моторна афазія внаслідок ураження моторної мовної зони кори головного мозку — області Брока, у якій формується рухова програма мовного висловлення. Хворий втрачає можливість говорити внаслідок порушень рухових команд подібно тому, як розлади рухових функцій після інсульту (геміплегія, гемі- парез) відбуваються завдяки порушенням рухових команд у моторних зо- нах кори головного мозку, нейрони яких організують руховий акт. М’язові рухи мовленнєвого апарата є одними з видів довільних м’язових рухів. Основою не тільки відновлення функцій руху, але й пам'яті, мовлення, навчання, набуття нових навичок є нейропластичність — здатність нерво- вої системи відновлювати свою функцію за допомогою якісних і кількісних нейрональних перебудов, змін нейрональних зв'язків під впливом цілесп- рямованої активації нервової системи. Головний спосіб сформувати нову систему супраспинального контролю рухами замість втраченого або спо- твореного патологією є м'язове скорочення, яке змушує працювати рецеп- тори в м'язах та сухожиллях і посилати аферентні імпульси до неушкодже- них ділянок мозку. Тому міонейроелектростимуляція, особливо програмна, як спосіб примусового скорочення м'язів за певними програмами, міцно увійшла у комплекс реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення рухових функцій у паралізованих хворих. Поряд з програмною міонейрое- лектростимуляцією широкого поширення набув метод біологічного зворо- тного зв’язку, який здатен проводити тренування та корекцію рухів при візуальному і звуковому контролі виконання тренувального завдання та стимулювати додаткові сенсорні зони кори. Адже відомо, що моторна зона є не тільки кортикальним відділом проприоцептивної сенсорної системи, але й місцем конвергенції проекцій від усіх інших сенсорних зон кори. Логічним є й розвинення методів, які «готують» пошкоджену моторну зону до аферентної проприоцепції від примусових скорочень м’язів ураженої кінцівки для підсилення ефективності аферентації. Чим ширше спектр за- дач, які виконуються для тренування м’язових рухів, тим більше функціо- нальних зв’язків формується. Роль втрачених структур у системі керування рухами починають відігравати нові функціональні утворення. Ширше ста- ють асоціативні зв’язки. Наявність різних методів та програм забезпечують адекватність керуючих впливів на рухову систему пацієнта, дозволяють індивідуально на кожному етапі реабілітації організовувати процес форму- вання/тренування рухів впритул до їх повного відновлення, поетапно мобі- лізуючи резерви організму для відновлення/корекції рухових функцій. Са- ме такий підхід знайшов використання у новій технології тренуван- ня/відновного лікування рухових і мовленнєвих функцій ТРЕНАР®. Техно- Iнформацiйний супровiд дослiджень динамiки вiдновлення рухiв пiсля iнсульту ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 63 логію реалізують дві модифікації портативних електронних виробів циф- рової медицини ТРЕНАР-01 і ТРЕНАР-02. Склад модулів апаратів ТРЕ- НАР дозволяє здійснювати різні види інформаційно-енергетичної взаємодії зовнішніх контурів керування з власними системами керування рухами людини, проводити комплексну активацію сенсорних зон кори головного мозку за методом біологічного зворотного зв’язку, зорового і слухового, «підготовку» пошкоджених структур до сприйняття сигналів активації за методом порогової електростимуляції, взаємодію між півкулями мозку на базі програм міоелектростимуляції, які «зчитуються» від скорочень влас- них здорових м’язів [2]. Зв'язок рухових і мовленнєвих функцій, близькість проекції кисті до моторної мовної зони, позитивний вплив тренування тонких рухів пальців рук на розвиток мовлення дитини склали теоретичну передумову нового методу і технології відновлення моторного компонента мовлення на базі цілеспрямованого тренування дрібної моторики кисті за методами і про- грамами, що надають апарати ТРЕНАР та оригінальними методиками тре- нування [3]. Різні методи, програми і методики тренувань забезпечують: • індивідуальний підхід та активізацію додаткових резервів до реабі- літації; • активне залучення пацієнта у реабілітаційний процес; • свідомий контроль тренувального процесу та самостійне дозування навантаження. Перелічені переваги є важливими факторами у такому складному і до- вготривалому процесі, як відновлення рухових і мовленнєвих функцій. Клінічна апробація технології ТРЕНАР® у відновному лікуванні рухо- вих функцій у дорослих і дітей (17 клінічних і оздоровчих закладів різних регіонів України, загальна кількість хворих — понад 12 000) показала зна- чний процент покращень, який, зокрема після інсульту (понад 4300 пацієн- тів), за експертними оцінками досягає 93 %. Процент покращень мовленнє- вих функцій у хворих після інсульту (моторна афазія, правобічний геміпа- рез) досягає 74 % проти базового курсу — 41 %. Ці результати надають підставу для включення запропонованої техно- логії відновлення рухів і мовлення до обов’язкового комплексу реабіліта- ційних заходів. Проте наведені показники покращення віддзеркалюють експертну оцінку спеціалістів, яка носить якісний і в багатьох випадках суб’єктивний характер. Разом з тим, успіх широкого використання іннова- ційної технології ТРЕНАР®, значною мірою визначається об’єктивною оцінкою позитивної динаміки дефіциту рухових функцій в результаті реа- білітаційних заходів, важливе значення в якій відіграє кількісна оцінка за доказовими критеріями. Кількісна оцінка є важливою складовою у цифро- вій медицині, зокрема, основою синтезу мобільних додатків інформаійно- консультативної підтримки лікаря в оцінюванні ефективності реабілітацій- ного процесу і формуванні індивідуального плану реабілітації хворого піс- ля інсульту. Мета роботи — визначення критеріїв кількісного оцінювання дина- міки відновлення проксимальних та дистальних відділів верхніх та нижніх М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 64 кінцівок окремо, а також інтегрального кількісного оцінювання глибини рухових порушень у хворих після інсульту. ЗАГАЛЬНА МОДЕЛЬ ОЦIНЮВАННЯ ДЕФIЦИТУ РУХОВИХ ФУНКЦIЙ Технологія реабілітаційного процесу починається і закінчується експерт- ною оцінкою об’єкта реабілітації на кожному етапі. Як правило, пацієнт у відновному лікуванні рухів проходить кілька етапів. Кожний вимагає інди- відуального, адекватного стану рухових функцій і загальному стану паціє- нта на даному етапі, підходу до мобілізації резервів організму на віднов- лення рухів, визначення індивідуального плану, методів, програм та регла- менту керуючих впливів, який базується на оцінюванні дефіциту рухових функцій з урахуванням загального стану пацієнта. Виділяють наступні періоди реабілітації (відновні періоди) постінсу- льтних хворих: гострий період (три-чотири тижні після ГПМК), ранній період (до шести місяців), пізній період (до одного року), а також резидуа- льний період (більше року після ГПМК) [4, 5]. Симптоматика рухових порушень залежить від терміну початку інсу- льту, локалізації і розміру патологічного вогнища. Спочатку довільні рухи можуть бути повністю втрачені, а потім геміплегія переходить в геміпарез із переважним ураженням дистальних відділів кінцівок. Відновлення рухі- впочинається з ноги, потім руки, причому з проксимальних відділів кінці- Рис. 1. Інформаційно-структурна модель формування індивідуального плану реабілітації рухів після інсульту на певному етапі. Оцінювання глибини порушень рухових функцій на певному етапі реабілітації Верхня кінівка Нижня кінцівка Дистальний відділ Проксимальний відділ Тонка моторика кисті Дистальний відділ Проксимальний відділ Індивідуальний план реабілітації після інсульту Iнформацiйний супровiд дослiджень динамiки вiдновлення рухiв пiсля iнсульту ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 65 вок. Через кілька днів після інсульту починає відновлюватися м'язовий тонус паралізованих кінцівок: в руці підвищується тонус м'язів-згиначів, а в нозі — м’язів-розгиначів. Нерівномірне підвищення тонусу м'язів надалі веде до формування в згинальних суглобах руки і розгинальних суглобах ноги контрактур [6, 7]. Враховуючи це, при формуванні індивідуального плану реабілітації хворого після інсульту постає необхідність проводити не тільки інтеграль- не оцінювання ефективності реабілітації рухових функцій, але й досліджу- вати динаміку дефіциту рухових функцій окремо верхніх і нижніх кінцівок, їх дистальних і проксимальних відділів на різних етапах реабілітації (рис. 1). КРИТЕРIЇ КIЛЬКIСНОГО ОЦIНЮВАННЯ ДЕФIЦИТУ РУХОВИХ ФУНКЦIЙ Ефективність реабілітації визначається через порівняння глибини пору- шень рухових функцій до і після реабілітації із застосуванням критеріїв оцінювання глибини рухових порушень (рис. 2). У клінічній практиці ефективність реабілітації проводять на підставі змін загального неврологічного статусу, функціональних рухових можли- востей, показників побутової адаптації хворих, тощо. Для цього застосо- вують різні шкали [5, 8, 10, 11]. Найбільш популярними є: • модифікована шкала Ренкіна, яка належить до найпростіших і до найкоротших тестів, якими оцінюють як ступінь порушення функцій, так і розлади життєдіяльності. Ця шкала показує функціональну спроможність хворого після інсульту, його здатність до виконання дій; • індекс Бартела, що застосовується для оцінки незалежності пацієнтів у повсякденному житті. Ця шкала показує наскільки хворий після інсульту схильний до самообслуговування та переважно спрямована на оцінку пси- хічного стану пацієнта. Рис. 2. Оцінювання ефективності реабілітації. Критерії оцінки глибини порушень рухових функцій Оцінювання глибини рухо- вих порушень на певному етапі реабіліта- ції після інсу- льту Реабілітація за індивідуальним планом Оцінювання ефективності реабілітації Оцінювання глибини рухових порушень після реабілітації М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 66 Предметом наших досліджень є вибір доказових критеріїв оцінки де- фіциту рухових функцій після інсульту. В результаті аналізу літературних джерел [5,11, 12] для оцінювання глибини рухових порушень на певному етапі реабілітації після інсульту, до і після реабілітації, запропоновані такі критерії: • основні — сила м’язів та обсяг рухів; за цими критеріями оцінюва- лись проксимальні і дистальні відділи кінцівок • додаткові — для нижньої кінцівки оцінювалась хода, а для дисталь- ного відділу верхньої кінцівки (кисть руки) — протиставлення дистальної фаланги великого пальця основі інших, згинання пальців у кулак та основ- на функція кисті (схоплення і втримування предметів) [11]. • тонус м’язів (поділяється на гіпертонус (спастичність) та гіпотонус (млявість)), величина якого є непостійною після інсульту. На рис. 3 зображені вибрані критерії оцінювання дефіциту (глибини порушень) рухових функцій. Для оцінювання рухових порушень використовують як інструменталь- ні методи: динамометрія — для визначення сили м’язів, гоніометрія — для визначення обсягу рухів [5, 12], міотонометрія — для визначення тонусу м’язів [13], так і тестові методи експертного оцінювання. Оскільки не кож- на клінічна установа має у наявності відповідні інструментальні методи оцінювання, нами були використані тестові методи експертного оцінюван- ня рухових порушень, які є практичними і доступними. Тестування функції верхньої кінцівки є важливим для оцінювання від- новлення проксимальних і дистальних відділів руки, а також проведення кореляції між відновленням мовлення і відновленням кисті. Для них визна- чаються сила відповідних м’язів, які здійснюють ці рухи, та обсяг цих ру- хів. Кількісна міра м’язової сили виражає здатність м’язу до скорочення під час протидії зовнішній силі, в тому числі силі тяжіння. При визначенні сили м’язів загальним є принцип "напруга та подолання": хворий напружує відповідний м’яз і утримує його у положенні максимального скорочення, в той час як лікар намагається розтягнути м’яз, долаючи спротив пацієнта. При визначенні обсягу рухів досліджуються глобальні рухи ділянок кінці- вок: підняття верхньої або нижньої кінцівки, згинання ліктьового або ко- лінного суглоба, згинання/розгинання кисті, приведення стопи на себе чи вниз. Крім зазначених критеріїв у цих відділах верхньої та нижньої кінцівки також оцінюється і тонус м’язів. Під м’язовим тонусом розуміють ступінь пружності м’яза і той спротив, який виникає при пасивному розтягненні м’яза впродовж руху у суглобі. Зміни м’язового тонусу є важливим індика- тором наявності і локалізації патологічного процесу, але визначити ці змі- ни не завжди легко [5]. Дослідження тонусу м’язів здійснюють шляхом пальпації м’яза (оцінювання його механіко-еластичних властивостей) і шляхом оцінювання рефлекторного скорочування м’яза, тобто тим спроти- вом, який виникає при виконанні пасивних рухів у суглобі. Експертне оцінювання уражених кінцівок проводиться по відношенню до власних здорових кінцівок пацієнта, рухові функції яких визначають Iнформацiйний супровiд дослiджень динамiки вiдновлення рухiв пiсля iнсульту ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 67 Рис. 3. Інформаційно-структурна модель оцінювання дефіциту рухових функцій за критеріями індивідуальну норму відсутності порушень, що є важливим при формуван- ні індивідуального плану реабілітації, особливо стосовно параметрів та регламенту міонейрстимуляції. У неврологічній практиці ступінь парезу прив’язаний до шестибальної градації експертної оцінки порушень рухових функцій, де найгірші показ- ники приймають значення 0 балів (параліч), а найкращі — 5 балів (відсут- ність порушень). Парез поділяється на грубий (різко виражений) — 1 бал, значний (значно виражений) — 2 бали, помірний (помірно виражений) — 3 бали, легкий — 4 бали [5]. При застосуванні методів експертного оцінювання дефіциту рухових функцій застосовуються певні шкали. Слід зазначити, що з метою форму- вання інтегрального кількісного оцінювання глибини порушень рухових функцій доцільним є вибір тих шкал, які мають однакову шестибальну ступеневу градацію, із наступним їх приведенням до однакової спрямова- ності - від найкращого (5 балів) до найгіршого (0 балів) показника. Так, для оцінки сили м’язів нами використана шестибальна шкала Критерії оцінювання глибини порушень рухових функцій Основні критерії рухових функції кінцівок Сила м’язів Обсяг рухів Додаткові критерії Функція нижньої кінцівки Оціню- вання ходи Тонус Гіпертонус Гіпотонус Оцінюван- ня функції тонкої моторики кисті Можливість проти- ставлення дисталь- ної фаланги велико- го пальця основі інших Ззгинання пальців у кулак Схоплення і утри- мування предметів (основна функція кисті) М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 68 (L. McPeak, М. Вейсс) (табл. 1) [10]. Як видно з таблиці 1, ця шкала прив’язана до шестибальної градації дефіциту рухових функцій за критері- єм «сила м’язів» та охоплює чотирьохбальну градацію ступеню парезу. Для оцінювання обсягу рухів була обрана шестибальна шкала НДІ РАМН. Столярової Л. (табл. 2) [11]. Оскільки загальноприйнятна шкала оцінюван- ня глибини порушень обсягу рухів ранжується від 0 балів (відсутність по- рушень) до 5 балів (плегія), з метою приведення цієї шкали до однакової спрямованості (від найкращого (5 балів) до найгіршого (0 балів) показника) у шкалу оцінки обсягу руху нами введено поняття "приведеного балу", де 0 балів означає плегію, 5 балів — відсутність порушень. Таблиця 1. Оцінювання м'язової сили Бал М’язова сила ураженої кінцівки згідно шкали L. McPeak (1996) та М. Вейсс (1986) Співвід- ношення (уражений / здоровий м'яз), % Ступінь парезу 5 Рух у повному обсязі при дії сили тяжіння з максимальною зовнішньою протидією 100 Відсутність порушень 4 Рух у повному обсязі при дії сили тяжіння і при невеликій зовнішній протидії 75 Легкий 3 Рух у повному обсязі при дії сили тяжіння 50 Помірний 2 Рух у повному обсязі в умовах розвантаження 25 Значний 1 Відчуття напруги при спробі довільного руху 10 Грубий 0 Відсутність ознак напруги при спробі довіль- ного руху 0 Плегія Таблиця 2. Ступінь порушення обсягу рухів [11] Бал** Характеристика рухів (НДІ РАМН) Ступінь парезу Бал* 5 Обсяг руху повний Відсутність порушень 0 4 Обсяг руху повний або майже повний — 75–100 % від норми; сила, спритність, темп знижені Легкий 1 3 Рухи обмежені помірно, слабо диференці- йовані, незграбні, складають 50–75 % від норми Помірний 2 2 Рух в обсязі 25–50 % від норми, в основно- му глобальні Значний 3 1 Присутні вкрай обмежені, глобальні рухи до 25 % від норми Грубий 4 0 Активних рухів немає Плегія 5 * визначення балів в оригінальній шкалі приведений бал Iнформацiйний супровiд дослiджень динамiки вiдновлення рухiв пiсля iнсульту ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 69 За цими шкалами сила м’язів та обсяг рухів досліджуються окремо для проксимального відділу верхньої кінцівки (плечовий, ліктьовий суглоби), дистального відділу верхньої кінцівки (променево-зап’ястковий суглоб), проксимального відділу нижньої кінцівки (тазостегновий, колінний сугло- би), дистального відділу нижньої кінцівки (гомілково-ступневий суглоб). Оцінювання тонкої моторики кисті та ходи здійснюється за додатко- вими критеріями, відповідно для верхньої та нижньої кінцівки за шестиба- льною шкалою ранжування ступеню вираження порушених рухових функ- цій (табл. 3) [12, з авторськими правками]. Оцінювання зберігає порядок від найвищого показника 5-ть балів при відсутності порушень до найниж- чого 0 балів (плегія). Таблиця 3. Оцінювання рухових функцій верхньої та нижньої кінцівок за додат- ковими критеріями. Верхня кінцівка (дистальний відділ — тонка моторика кисті) Нижня кінці- вка Бал Проти-став- лення велико-го пальця Згинання пальців у кулак Основна рухова функція кисті Характе- ристика ходи Ступінь парезу 5 Досягає основи всіх пальців Повне згинання Функція збережена Без змін Відсут- ність порушень 4 Досягає основи всіх пальців Повне згинання Збережено схоплення і втримування пред- метів, доступне схоплення дрібних предметів (без функції утримування) При ході накульгу- вання на паретичну ногу Легкий 3 Досягає основи 4-го пальця Незначне відставання дистальних фаланг до долоні Доступне втриму- вання предметів, ускладнено схоплен- ня дрібних предметів Геміпа- ретична (пацієнт тягне ногу) Помірний 2 Досягає основи 3-го пальця Помірне від- ставання ви- стальних фа- ланг до долоні Можливе схоплення великих предметів без тривалого і міцного їх утримання Циркум- дуюча або геміплегічна хода Значний 1 Досягає основи 2-го пальця Значне обме- ження згинан- ня, відставан- ня дистальних фаланг до долоні Неможливе схоплен- ня і втримання як великих, так і дріб- них предметів, збе- режена допоміжна функція — підтри- мування і притиснення пред- метів Грубо порушена, прохо- дження кілька кроків з підтримкою або опорою Грубий 0 Протистав- лення неможливе Згинання пальців неможливе Неможливе схоплення і втриму- вання предметів Самостійно не ходить Плегія М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 70 Визначені критерії оцінювання глибини рухових порушень для різних відділів верхньої та нижньої кінцівок оцінюються у балах для м’язової си- ли, тонкої моторики й ходи за приведеним балом для обсягу рухів та зіста- вляються зі шкалою динаміки парезу. Особливого значення набуває кількісне оцінювання дефіциту рухових функцій тонкої моторики кисті при цілеспрямованому тренуванні мотори- ки для відновлення мовлення [13]. Це надає можливість досліджувати та порівнювати динаміку відновлення рухів тонкої моторики ураженої кисті з відновленням моторики мовлення при моторній або моторно-сенсорній афазії після інсульту за методикою оцінювання моторних і сенсорних по- рушень мовлення [14]. Для оцінювання тонусу м’язів у клінічній практиці застосовується мо- дифікована шкала Ашфорт [10, 11], яка має шестиступеневу градацію. Ця шкала орієнтована на оцінювання тонусу м’яза у випадку його підвищення, тобто у напрямку гіпертонусу (спастики) (табл. 4). Оскільки тонус м’язів у постінсультних хворих є величиною непостій- ною і може коливатися від гіпо- до гіпертонусу, цей критерій не входить в інтегральну кількісну характеристику глибини рухових порушень, але ве- личина гіпертонусу так само як і гіпотонусу має діагностичне значення при створенні програм міонейростимуляції в індивідуальному плані реабіліта- ційних заходів у хворих після інсульту. Розроблення шестибальної шкали ранжування ступеню гіпотонусу у хворих після інсульту є предметом на- ших подальших досліджень. Таблиця 4. Оцінювання гіпертонусу ураженої кінцівки. Бал Характеристика м’язового тонусу (згідно Модифікованої шкали Ашфорт) Бал* Ступінь парезу 0 М’язовий тонус без змін, норма 0 Відсутність порушень 1 Легке підвищення м’язового тонусу, що відчувається при згинанні або розгинанні сегмента кінцівки у вигляді незначного опору в кінці руху 1 Легкий 2 Незначне підвищення м’язового тонусу у вигляді спротиву, що виникає після виконан- ня не менше половини об’єму рухів 1+ Помірний 3 Помірне підвищення м’язового тонусу, що виявляється впродовж всього руху, але не ускладнює виконання пасивних рухів 2 Значний 4 Значне підвищення м’язового тонусу, що ускладнює виконання пасивних рухів 3 Грубий 5 Уражений сегмент кінцівки зафіксований у положенні згинання або розгинання — спас- тика. Рухи неможливі 4 Плегія * визначення тонусу м’яза в оригінальній шкалі ** приведений бал Iнформацiйний супровiд дослiджень динамiки вiдновлення рухiв пiсля iнсульту ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 71 IНТЕГРАЛЬНА КIЛЬКIСНА ОЦIНКА ЕФЕКТИВНОСТI РЕАБIЛIТАЦIЇ РУХIВ ПIСЛЯ IНСУЛЬТУ Припускаючи, що всі критерії рівнозначні, враховуючи, що критерії харак- теризують ступінь (динаміку) парезу, їх зіставлення у відповідних відділах формує інтегральну шкалу кількісного оцінювання глибини рухових по- рушень з інтервалами у балах відповідно до динаміки парезу. Для кількісного оцінювання дефіциту рухових функцій кожного відді- лу верхньої та нижньої кінцівок, що досліджуються в процесі реабілітації, сформовані відповідні критерії оцінювання глибини рухових порушень: 1) для верхньої кінцівки: 1.1) проксимальний відділ — окремо плечовий і ліктьовий суглоби: сила м’язів, обсяг рухів; 1.2) дистальний відділ — променево-зап’ястковий суглоб: сила м’язів, обсяг рухів; 1.3) дистальний відділ — тонка моторика кисті: функція протистав- лення великого пальця, функція згинання пальців у кулак, основна функція кисті; 2) для нижньої кінцівки: 2.1) проксимальний відділ — окремо тазостегновий і колінний сугло- би: сила м’язів, обсяг рухів; 2.2) дистальний відділ — гомілково-ступневий суглоб: сила м’язів, об- сяг рухів; 2.3) функціональна характеристика ходи. Зіставлення критеріїв показує, що максимальна сумарна оцінка в балах для відділів із двома критеріями становить 10-ть балів, для відділу з трьома критеріями — 15-ть балів, для відділу з одним критерієм — 5-ть балів. Це найвищі показники інтегральної кількісної оцінки ефективності реабіліта- ції, результатом якої є відсутність порушень рухових функцій. Відповідно, у всіх випадках плегія (параліч) оцінюється в 0 балів. Інтервали зміни вибраних критеріїв для різних ступенів парезу запро- поновані із принципу, що при оцінюванні кожного ступеню парезу для кожного відділу кінцівок задіяна відповідна кількість критеріїв. Для відді- лів кінцівок із двокритеріальною системою оцінки поріг появи патологіч- них процесів ( появи легкого парезу) починається з 9-ти балів, для відділів кінцівок із трикритеріальною системою — з 14-ти балів. Інтегральна кількісна характеристика глибини рухових порушень після інсульту в межах динаміки парезу охоплює проксимальні (I) і дистальні (II) відділи кінцівок, які в свою чергу охоплюють різні сектори досліджень проксимальних і дистальних відділів кінцівок (табл. 5). Тут сектори прок- симального: А — плечовий суглоб, B — ліктьовий суглоб і дистального: C — променево-зап’ястковий суглоб, D — тонка моторика кисті відділів верхньої кінцівки та сектори проксимального: E — тазостегновий суглоб, F — колінний суглоб і дистального: G — гомілково-ступневий суглоб, а також H — хода. Оцінка ходи за додатковими критеріями (табл. 3) має ва- жливе значення, оскільки додає до характеристик м’язових функцій в різ- них суглобах ураженої нижньої кінцівки таку важливу характеристику, як координація рухів ходи, узгодження м’язових рухів ураженої нижньої кін- цівки зі м’язовими рухами здорової нижньої кінцівки. М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 72 Формування кількісної інтегральної характеристики глибини рухових порушень дає можливість створення більш точної градації відновлення рухових функцій та зменшення похибки експертної оцінки при суб’єктивному оцінюванні. Ефективність реабілітації оцінювалась за чотирма градаціями: без змін, незначне покращення, покращення, значне покращення. Тому відповідно до інтегральної кількісної характеристики оцінювання глибини рухових порушень (табл. 5) кількісне оцінювання ефективності подається через різницю балів, отриманих у кожному відділі кінцівок до і після реабілітації для одно-, дво- і трикритеріальної системи оцінки. Загальна схема оціню- вання ефективності реабілітації хворих після інсульту представлена фор- мулою (): 2 1∆ = ∆ − ∆ , () де 1∆ — бали до реабілітації, 2∆ — бали після реабілітації, ∆ — різниця балів, яка показує ефективність реабілітації. Розподіл градацій ефективності для відділів, в яких оцінка відбуваєть- ся за одним, двома або трьома критеріями представлений в табл. 6. Із застосуванням даної інтегральної кількісної характеристики було досліджено 43-и пацієнта після ішемічного інсульту. З них 26-ть — у ран- ньому періоді, 17-ть — у резидуальному періоді. У табл. 7 показана уза- гальнена ефективність відновлення рухових функцій у хворих після інсу- льту для проксимального і дистального відділів верхньої та нижньої кінці- вки в цілому у ранньому (І) та резидуальному (ІІ) відновлювальних пері- одах. Ефективність відновлення визначена із використанням табл. 6. Таблиця 5. Інтегральна кількісна характеристика глибини рухових порушень та динаміки ступеню парезу після інсульту. Сумарне оцінювання в балах за критеріями Верхня кінцівка Нижня кінцівка I II I II Ступінь парезу (глибина рухових порушень) А B C D E F G H відсутність порушень 10 10 10 15 10 10 10 5 легкий парез 7–9 7–9 7–9 10–14 7–9 7–9 7–9 4 помірний парез 5–6 5–6 5–6 7–9 5–6 5–6 5–6 3 значний парез 3–4 3–4 3–4 4–6 3–4 3–4 3–4 2 грубий парез 1–2 1–2 1–2 1–3 1–2 1–2 1–2 1 Елегія (параліч) 0 0 0 0 0 0 0 0 Iнформацiйний супровiд дослiджень динамiки вiдновлення рухiв пiсля iнсульту ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 73 Таблиця 6. Оцінювання ефективності відновлення рухових функцій у хворих після інсульту. Оцінювання ефективності реабілітації, ∆ балів Градації ефективності однокритеріальна система (Σ = 5 балів) двокритеріальна система (Σ = 10 балів) трикритеріальна система (Σ = 15 балів) Значне покращення ≥ 3 ≥ 6 ≥ 7 Покращення 2 3 – 5 4 – 6 Незначне покращення бали 1 1 – 2 1 – 3 Без змін 0 0 0 Оцінена ефективність реабілітації пацієнтів після інсульту підтвердила краще відновлення рухових функцій саме у ранній відновлювальний період із застосуванням програм міонейростимуляції для тренування рухів за тех- нологією Тренар®. Відсоток незначного покращення у відновленні прокси- мального відділу та тонкої моторики кисті вищий у резидуальному періоді, ніж у ранньому періоді. Останнє підтверджує спостереження багатьох клі- ніцистів про те, що чим більше часу проходить від моменту інсульту, тим менша ймовірність отримати позитивний результат при проведенні реабі- літаційних заходів. Так само, відсоток без змін у резидуальному періоді набагато переважає відсоток без змін у ранньому. За результатами зазначе- но, що у ранньому періоді відсоток значного покращення відновлення про- ксимального відділу вищий за відсоток значного покращення відновлення глобальних рухів дистального відділу, але менший порівняно із відновлен- ням тонкої моторики кисті. Глобальні рухи дистального відділу у значному покращенні поступаються відновленню тонкої моторики кисті. Також від- мічено, що у ранньому періоді відсутність ефекту реабілітації (без змін) більше пов’язана з віком пацієнтів. Зроблені попередні висновки відносно отриманої ефективності реабі- літації рухів верхніх і нижніх кінцівок, проксимальних і дистальних відді- лів потребують ретельного оброблення одержаної інформації та оцінки її достовірності з використанням наступних методів оброблення даних: 1) методи описової статистики, які включають визначення середніх значень, стандартного відхилення, математичного сподівання, розкидку значень; 2) t-критерій Стьюдента для визначення достовірності відмінності між двома незалежними групами досліджуваних осіб, що дає можливість оці- нити достовірність використаних критеріїв оцінювання рухових порушень; 3) критерій Вілкоксона для перевірки достовірності відмінності показ- ників всередині однієї групи досліджуваних осіб на різних етапах лікуван- ня, що дає можливість оцінювати динаміку перебігу реабілітації; 4) методи кореляції для аналізу зв’язку між шкалами та аналізу зв’язку відновлення кисті та відновлення мовлення. М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 74 Таблиця 7. Узагальнена ефективність відновлення рухових функцій у хворих після інсульту. Верхня кінцівка Дистальний відділ Прокси- мальний відділ Глобальні рухи Тонка моторика кисті Нижня кінцівка Градації ефектив- ності І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ Значне покращення 12 % 0 % 8 % 0 % 27 % 0 % 23 % 0 % Покра- щення 34 % 11 % 38 % 11 % 23 % 11 % 27 % 16 % Незначне покра- щення 42 % 57 % 38 % 37 % 38 % 47 % 46 % 42 % Без змін 12 % 32 % 15 % 53 % 12 % 42 % 4 % 42 % Підтвердження достовірності результатів динаміки перебігу реабіліта- ції, які отримано в результаті попередньої клінічної апробації розробленої методики кількісного оцінювання дефіциту рухових функцій у хворих піс- ля інсульту, надасть підставу рекомендувати цю методику для об’єктивізації динаміки перебігу реабілітації на різних відновлювальних періодах. В свою чергу, об’єктивна оцінка динаміки перебігу є основою формування та корегування індивідуального плану відновлення не тільки рухових, але й мовленнєвих функцій після інсульту ВИСНОВКИ Розроблено методику кількісного оцінювання дефіциту рухових функцій (глибини рухових порушень) у хворих після інсульту на базі експертного оцінювання за основними та додатковими критеріями. Головними особли- востями методики є: • введення окремої кількісної оцінки уражених нижньої і верхньої кін- цівок, їх проксимальних і дистальних відділів, за основними критеріями, на базі яких формується інтегральна кількісна оцінка глибини рухових пору- шень кінцівок; • введення додаткових критеріїв для оцінювання рухових функцій тон- кої моторики кисті; • введення додаткових критеріїв для оцінювання ходи • визначення індивідуальної норми відсутності порушень: експертне оцінювання уражених кінцівок проводиться по відношенню до власних здорових кінцівок пацієнта, рухові функції яких характеризують індивіду- альну норму відсутності порушень; • уніфікація кількісного оцінювання ступеню вираження дефіциту ру- хових функцій: усі шкали кількісного оцінювання за усіма критеріями ма- ють однакову шестибальну ступеневу градацію з однакової спрямованістю Iнформацiйний супровiд дослiджень динамiки вiдновлення рухiв пiсля iнсульту ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 75 від найкращого (5-ть балів, відсутність порушень) до найгіршого (0 балів, плегія) показника с прив’язкою до ступеню парезу. Перелічені відмінності розробленої методики надають можливість: • оцінювати і зіставляти перебіг динаміки відновлення рухів верхніх і нижніх відділів, їх проксимальних і дистальних відділів • зменшити похибку визначення глибини рухових порушень у відпові- дних відділах верхньої та нижньої кінцівки, а також тонкої моторики кисті у пацієнтів після інсульту; • створити більш точну градацію відновлення рухових функцій та зме- ншити похибку при формуванні кількісної інтегральної характеристики глибини рухових порушень уражених кінцівок; • досліджувати та зіставляти динаміку відновлення рухів тонкої мото- рики ураженої кисті з відновленням моторики мовлення при моторній або моторно-сенсорній афазії • оцінювати перебіг динаміки відновлення м’язових рухів у проксима- льних і дистальному відділах нижньої кінцівки і зіставляти ці показники з оцінкою ходи за додатковими критеріями, яка в певній мірі відображає порушення координації м’язових рухів ураженої нижньої кінцівки зі здо- ровими. Розроблена методика пройшла попередню клінічну апробацію при до- слідженнях динаміки відновлення рухів після інсульту за новою технологі- єю тренування / відновлення рухових функцій ТРЕНАР®. Результати ап- робації підтвердили залежність ефективності реабілітації від періоду після інсульту, а також нерівномірність перебігу динаміки дефіциту м’язових функцій верхніх і нижніх кінцівок, їх проксимальних і дистальних відділів. Розроблена методика кількісного оцінювання відновлення рухових функцій є основою інформаційного супроводження досліджень динаміки відновлення рухів верхніх і нижніх кінцівок, їх проксимальних і дисталь- них відділів, оцінювання ефективності реабілітаційних процесів хворих після інсульту, а також основою створення і функціонування мобільних засобів інформаційно-консультаційної підтримки лікаря при визначенні індивідуальних планів реабілітації хворого після інсульту на різних відно- вних періодах. ЛІТЕРАТУРА 1. Коленко Ф.Г., Стеценко А.В., Стеценко Н.Н. Оптимизация реабилитационного процесса при мозговом инсульте. “Вісник СумДУ. Серія Медицина”. 2007. № 2. С. 61–66. 2. Вовк М.И. Новые возможности восстановления двигательных и речевых функций. Кибернетика и вычислительная техника. 2016. Вып. 186. С. 78–93. 3. Спосіб лікування мовних порушень: пат. на винахід № 111388 Україна: МПК (2006.01), A61N 1/36. № а201406092; заявл. 03.06.2014, опубл. 25.04.16, Бюл. № 8. 4 с. 4. Столярова Л.Г., Ткачева Г.Р. Реабилитация больных с постинсультными двигате- льными расстройствами. М.: Медицина, 1978. 216 с. 5. Белова А.Н., Прокопенко С.В. Нейрореабилитация. М., 2010. 1288 с. 6. Вінничук С.М. Судинні захворювання головного та спинного мозку. К.: Наукова думка, 1999. 114 с. М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 76 7. Виленский Б.С. Инсульт: профилактика, диагностика и лечение. СПб.: ООО "Из- дательство "Фолиант"", 2002. 397 с. 8. Долгова Н.Ю., Воронцов С.А., Кириченко О.В. и др. Реабилитационное лечение неврологических больных в условиях санаторія. Кремлевская медицина. Клиничес- кий вестник. 2013, №4. С. 53–56. 9. Белова А.Н., Щепетова О.Н. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилита- ции. М.: Антидор, 2002. 440 с. 10 Кадыков А.С., Черникова Л.А., Шахпаронова Н.В. Реабилитация неврологических больных. М.: МЕДпресс-информ, 2008. 560 с. 11. Смычек В.Б., Пономарева Е.Н. Черепно-мозговая травма (клиника, лечение, экспе- ртиза, реабилитация). Мн.: НИИ МЭ и Р, 2010. 430 с. 12. Самсонова А.В., Барникова И.Э., Крестинина А.А. Неинвазивные методы оценки композиции мышечных волокон. Вісник Чернігівського національного педагогічно- го університету. Сер.: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. Чернігів, 2014. Вип. 118(1). С. 323–326. 13. Вовк М.И., Пелешок С.Р., Галян Е.Б., Овчаренко М.А. Методика оценки моторных и сенсорных нарушений речи. Сборник статей научно-информационного центра «Знание» по материалам XІ международной заочной научно-практической конфе- ренции: «Развитие науки в XXI веке» 3 часть, г. Харьков: сборник со статьями (уровень стандарта, академический уровень). Д.: Научно-информационный центр «Знание», 2016. С. 70–76. Отримано 9.06.2017 REFERENCES 1. Kolenko Ph.H., Stetsenko A.V., Stetsenko N.N. Optimization of the rehab process during cerebral stroke. Herald Sumy State University. Series Medicine . 2007. № 2. P. 61–66 (in Russian). 2. Vovk M.I. New opportunities for movement and speech rehabilitation. Kibernetika i vyčislitelnaâ tehnika. 2016. Iss.186. P. 78–93 (in Russian). 3. The way to treat speech desorders: pat. UA, A61N 1/36, no. 111388, claimed 03.06.2014, publshed 25.04.2016, Bulletin no 18 (in Ukrainian). 4. Stolyarova L.H., Tkachova H.R. Rehabilitation of patients with post-stroke motor disorders. M.: Medicine, 1978. 216 p. (in Russian). 5. Belova A.N., Prokopenko S.V. Neurorehabilitation. M., 2010. 1288 p. (in Russian). 6. Vinnychuk S.M. Vascular diseases of the brain and spinal cord. K.: Naukova Dumka, 1999. 114 p. (in Ukrainian). 7. Vilenskyi B.S. Stroke: prevention, diagnosis and treatment. SPb.: Publishing house" Fo- liant", 2002. 397 p. (in Russian). 8. Dolgova N.Yu., Vorontsov S.A., Kirichenko O.V., Makarova I.Yu. Rehabilitation treatment of neurological patients in a sanatorium. The Kremlin medicine. Clinical Herald. 2013, №4. P. 53–56 (in Russian). 9. Belova A.N., Schepetova O.N. Scales, tests and questionnaires in medical rehabilitation M.: Antidor, 2002. 440 p. (in Russian). 10. Kadykov A.S., Chernikova L.A., Shakhparonova N.V. Rehabilitation of Neurological Patients. М.: MEDpress-inform, 2008. 560 p. (in Russian). 11. Smychek V.B., Ponomareva E.N. Craniocerebral injury (clinic, treatment, examination, rehabilitation). Mn.: Research Institute of ME and R, 2010. 430 p. (in Russian). 12. Samsonova A.V., Barnikova I.E., Krestinina A.A. Non-invasive methods for evaluating the composition of muscle fibers. News of the Chernigiv National Pedagogical University. Ser.: Pedagogical science. Physical education and sport . Chernigiv, 2014. Vol. 118 (1). P. 323–326 (in Russian). 13. Vovk M.I., Peleshok S.R., Galian E.B., Ovcharenko M.A. Method for assessing motor and sensory speech disorders. Collection of articles of the scientific and information center "Znanie" on the basis of the XI international correspondence scientific-practical conference: "The development of science in the XXI century" 3 part, Kharkov: a Iнформацiйний супровiд дослiджень динамiки вiдновлення рухiв пiсля iнсульту ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 77 collection with articles (standard level, academic level). D.: Scientific and Information Center "Knowledge", 2016. P. 70–76. Received 9.06.2017 М.И. Вовк, канд. биол. наук, старш. науч. сотр., зав. отд. биоэлектрического управления и медицинской кибернетики e-mail: dep140@irtc.org.ua А.А. Куцяк, канд. техн. наук, науч. сотр., отд. биоэлектрического управления и медицинской кибернетики e-mail: spirotech85@ukr.net А.Д. Лаута, канд. мед. наук, старш. науч. сотр., отд. биоэлектрического управления и медицинской кибернетики М.А. Овчаренко, и.о. младш. науч. сотр., отд. биоэлектрического управления и медицинской кибернетики e-mail: ovcharenko-marina@i.ua Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН и МОН Украини, просп. Академика Глушкова 40, г. Киев, 03187, Украина ИНФОРМАЦИОННОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ ИССЛЕДОВАНИЙ ДИНАМИКИ ВОССТАНОВЛЕНИЯ ДВИЖЕНИЙ ПОСЛЕ ИНСУЛЬТА Разработана методика количественной оценки эффективности восстановления двига- тельных функций у больных после инсульта. Особенность методики состоит в количе- ственной оценке динамики дефицита двигательных функций отдельно пораженных нижней и верхней конечностей, их проксимальных и дистальных отделов, в том числе тонкой моторики кисти, по основным и дополнительным критериям. Методика позво- ляет исследовать вклад этих показателей в интегральную количественную оценку эф- фективности восстановления движений при реабилитационных мероприятиях. Предна- значена для информационной поддержки принятия врачебных решений по формирова- нию индивидуального плана реабилитации двигательных и речевых функций у боль- ных после инсульта. Прошла пилотную клиническую апробацию при исследованиях динамики восстановления двигательных функций после инсульта при использовании инновационной технологии тренировки / восстановления движений ТРЕНАР®. Ключевые слова: количественная оценка, критерии, реабилитация, эффективность, инсульт, двигательные функции, речь, нарушения. М.І. Вовк, О.А. Куцяк, А.Д. Лаута, М.А. Овчаренко ISSN 2519-2205 (Online), ISSN 0454-9910 (Print). Киб. и выч. техн. 2017. № 3 (189) 78 М.І. Vovk, PhD (Biology), Senior Researcher, Head of Bioelectrical Control & Medical Cybernetics Department e-mail: dep140@irtc.org.ua О.А. Kutsyak, PhD (Engineering), Researcher, Bioelectrical Control & Medical Cybernetics Department e-mail: spirotech85@ukr.net A.D. Lauta, PhD (Medicine), Senior Researcher, Bioelectrical Control & Medical Cybernetics Department М.А. Ovcharenko, Junior Researcher, Bioelectrical Control & Medical Cybernetics Department e-mail: ovcharenko-marina@i.ua International Research and Training Center for Information Technologies and Systes of the NAS of Ukraine and of Ministry of Education and Science of Ukraine, ave. Acad. Glushkov 40, Kyiv, 03187, Ukraine INFORMATION SUPPORT OF RESEARCHES ON THE DYNAMICS OF MOVEMENT RESTORATION AFTER THE STROKE Introduction. The results of clinical testing of the innovative technology TRENAR ® con- firmed its effectiveness in motor and speech recovery after a stroke. The main advantage of the technology that enables a more efficient motor and speech recovery is advanced training programs, based on different methods. This allows one to select individual approach to the rehabilitation process. In order to determine a personalized recovery plan it is necessary to develop criteria to quantify motor recovery dynamics. The purpose of the research is to determine criteria for separately quantifying recovery dynamics in proximal and distal parts of the upper and lower extremities, as well as to per- form an integral quantitative assessment of the severity of motor function disorders after a stroke. Results. The method for quantitative estimation of the effectiveness of motor function rehabilitation after a stroke was developed. One special feature of the technique is separate quantitative assessment of the motor function deficit dynamics of the affected lower and upper extremities, their proximal and distal sections, including fine motor skills, according to basic and additional criteria. The technique allows us to study the contribution of these indicators to the integral quantitative evaluation of the effectiveness of motor recovery during rehabilitation process. The technique has successfully passed pilot clinical trials during the studies of motor function recovery dynamics after a stroke when innovative technology TRENAR ® for motor training / recovery was used. It is intended for informational support of medical decision-making when devising an individual plan for the rehabilitation of motor and speech functions after a stroke. Conclusion. The method for quantitative assessment of motor function recovery dynam- ics forms the basis for assessing the effectiveness of rehabilitation processes in patients after a stroke and for developing individual plans for rehabilitation. It serves as the digital informa- tional support for physicians and will be essential for developing mobile applications for smartphones and tablets that can be used during the rehabilitation process. Keywords: quantitative assessment, criteria, rehabilitation, effectiveness, stroke, motor functions, speech, disorders .

Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту

Репозитарії

Схожі ресурси