Параметры плоскостей разрывов для Крымско-Черноморского региона по осредненным механизмам близких землетрясений
Побудовано поле сучасних напружень Кримсько-Чорноморського регіону. Для побудови застосовано метод осереднених механізмів, в якому використано дані щодо землетрусів різної інтенсивності, в тому числі слабких, які переважають у регіоні. Виділено 15 блоків з різними за напрямками парами сил стиску—роз...
Збережено в:
Дата: | 2016 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Russian |
Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2016
|
Назва видання: | Геофизический журнал |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125165 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Параметры плоскостей разрывов для Крымско-Черноморского региона по осредненным механизмам близких землетрясений / Л.А Шумлянская, В.Ю. Бурмин // Геофизический журнал. — 2016. — Т. 38, № 3. — С. 100-116. — Бібліогр.: 34 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Побудовано поле сучасних напружень Кримсько-Чорноморського регіону. Для побудови застосовано метод осереднених механізмів, в якому використано дані щодо землетрусів різної інтенсивності, в тому числі слабких, які переважають у регіоні. Виділено 15 блоків з різними за напрямками парами сил стиску—розтягення. Показано, що нодальні площини, які формуються під дією цих сил характеризують площини розриву тектонічно активних розломів. Виявлено типи рухів, які відбуваються в розломах Кримсько-Чорноморського регіону. Встановлено, що розломи і типи рухів по них тісно пов'язані з рельефом поверхні Мохо, а джерелом рухів у розломах є підкорова мантія. Для визначення осередненого механізму використано недводипольну модель джерела напружень. Це дало змогу показати, що Ялтинсько-Алуштинська сейсмофокальна зона утворюється за рахунок обертання проти годинникової стрілки оточуючих блоків. Вісь обертання зони припадає на перетинання Салгірсько-Октябрьского та Орехово-Павлоградського розломів. |
---|