Проблемы магнитостратиграфии плейстоценовых лессово-почвенных отложений юга Украины

Викладено основні принципи магнітостратиграфії, палеомагнітного методу та його застосування у четвертинній стратиграфії. Наведено результати попередніх досліджень з визначення межі Матуяма—Брюнес (М/Б) у лесово-ґрунтових відкладах як України, так й інших територій. Закцентовано увагу на протиріччях...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автори: Бахмутов, В.Г., Главацкий, Д.В.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2016
Назва видання:Геофизический журнал
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125175
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Проблемы магнитостратиграфии плейстоценовых лессово-почвенных отложений юга Украины / В.Г. Бахмутов, Д.В. Главацкий // Геофизический журнал. — 2016. — Т. 38, № 4. — С. 59-75. — Бібліогр.: 80 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Викладено основні принципи магнітостратиграфії, палеомагнітного методу та його застосування у четвертинній стратиграфії. Наведено результати попередніх досліджень з визначення межі Матуяма—Брюнес (М/Б) у лесово-ґрунтових відкладах як України, так й інших територій. Закцентовано увагу на протиріччях щодо встановлення положення межі М/Б і епізодів оберненої полярності усередині хрона Брюнес за даними різних авторів. Особливо наочно показано ситуацію на прикладі розрізу Роксолани у Західному Причорномор’ї. Однією з причин може бути підвищення точності магнітометричної апаратури та якості вимірів, які тепер виключають ефекти підмагнічування. Інша причина — суперечності у стратиграфічному розчленуванні розрізів, що розташовані навіть у межах однієї лесової провінції. Отримано інформативні дані, згідно з якими можна робити висновки щодо проходження межі М/Б у розрізі Роксолани на глибині 46,6 м на стику ґрунтів редукованих лубенського й мартоноського горизонтів, що у цілому відповідає сучасним уявленням українських стратиграфів та узгоджується з попередніми дослідженнями у розрізі Долинське (межу М/Б було визначено на рівні мартоноського горизонту). Подальші комплексні палеомагнітні дослідження плейстоценових рорізів України допоможуть переглянути і скорелювати досі суперечливі магнітостратиграфічні схеми.