Микромагнитная съемка Большого Вельского городища скифского времени. Полтавская область

Виконано мікромагнітні спостереження з метою картування та ідентифікації археологічних об'єктів на території Великого Нільського городища VII—V ст. до н. е. (ймовірно м. Гелон, за припущенням академіка Б. О. Рибакова). Побудова карт і інтерпретація аномалій модуля індукції геомагнітного поля В(...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
Дата:2016
Автори: Орлюк, М., Ролле, Р., Роменец, А., Ульрих, Б., Цольнер, X.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2016
Назва видання:Геофизический журнал
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125206
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Микромагнитная съемка Большого Вельского городища скифского времени. Полтавская область / М. Орлюк, Р. Ролле, А. Роменец, Б. Ульрих, X. Цольнер // Геофизический журнал. — 2016. — Т. 38, № 5. — С. 25-39. — Бібліогр.: 25 назв. — рос.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Виконано мікромагнітні спостереження з метою картування та ідентифікації археологічних об'єктів на території Великого Нільського городища VII—V ст. до н. е. (ймовірно м. Гелон, за припущенням академіка Б. О. Рибакова). Побудова карт і інтерпретація аномалій модуля індукції геомагнітного поля В(1 і його вертикального градієнта (1В^/гіг дозволили виявити і ідентифікувати, а також дослідити внутрішню структуру Західного поселення, Лісового Кута, валів, печей і курганів різного типу, в тому числі зруйнованих підчас проведення сільськогосподарських робіт. Таким є найбільший з виявлених курганів "Скоробор" діаметром 100 м. Поблизу ряду курганів, а також уздовж валів Західного укріплення виявлено інтенсивні витягнуті магнітні аномалії одно-, дво-, і трьохкругової форми. Розкопки цих об'єктів показали їх відповідність печам, а хіміко-мінералогічні дослідження дозволили припустити, що вони використовувалися для випалювання селітри в XVI—XVII ст.