Литолого-фациальные модели залежей нефти месторождения Пираллахи по данным геофизических исследовний скважин

Зроблено спробу відтворити умови формування основних літотипів геологічного розрізу і побудувати петрофізичні моделі середовища за деякими горизонтами продуктивної товщі на підставі обробки та інтерпретації даних геофізичних досліджень у свердловинах. При поділі геологічного розрізу на літофаціальні...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Шихова, Л.Ф.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2017
Назва видання:Геофизический журнал
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125265
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Литолого-фациальные модели залежей нефти месторождения Пираллахи по данным геофизических исследовний скважин / Л.Ф. Шихова // Геофизический журнал. — 2017. — Т. 39, № 2. — С. 126-136. — Бібліогр.: 15 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Зроблено спробу відтворити умови формування основних літотипів геологічного розрізу і побудувати петрофізичні моделі середовища за деякими горизонтами продуктивної товщі на підставі обробки та інтерпретації даних геофізичних досліджень у свердловинах. При поділі геологічного розрізу на літофаціальні інтервали використано матеріали геофізичних досліджень більш як 470 свердловин, у тому числі каротажні дані щодо уявного питомого опору і спонтанної поляризації. Електрометричні моделі встановлювали за значеннями кривої αсп, тобто за відношенням значень кривої спонтанної поляризації до її максимуму, що дало змогу реконструювати палеогеографічну обстановку і відновити генезис осадів. Визначено, що річкові канали мають доволі добрі колекторні властивості. У районі досліджень під час формування нижнього відділу продуктивної товщі виділено два трансгресивні етапи. Виявлено основні закономірності змін петрофізичних параметрів середовища у тривимірному просторі, з урахуванням яких можна створювати ефективніші моделі за подальшої експлуатації родовища Піраллахи.