Сравнительная характеристика альтернативных плотностных моделей по профилю ГСЗ № 17

• Дата: 2017
• Автори: Козленко, М.В., Козленко, Ю.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2017
• Назва видання: Геофизический журнал
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125271
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Сравнительная характеристика альтернативных плотностных моделей по профилю ГСЗ № 17 / М.В. Козленко, Ю.В. Козленко // Геофизический журнал. — 2017. — Т. 39, № 3. — С. 64-75. — Бібліогр.: 22 назв. — рос.

Згідно з аналізом густинної моделі, яку побудовано на підставі томографічних розрахунків, гіпотеза обдукціонної природи зчленування Кримського півострова і дна Чорного моря є необгрунтованою. Отриману глибинну будову земної кори найлогічніше пояснити базіфікацією фундаменту внаслідок проникнення у нього мантійних інтрузій пластового типу різного складу. Порівняння альтернативних густинних моделей уздовж профілю ГСЗ 17 показало, що за всієї відмінності в розрізах частина структур від східної частини Гірського Криму до Східночорно-морської западини підстилається корою субконтинентального типу, в основі західно частини прогину Сорокіна знаходиться ущільнене магматогенне тіло, під валом Тетяєва відсутні чітко виражені “корені", що не характерно для позитивних гео структур них форм. Однакова точність підбору поля сили тяжіння в обох випадках, а також співвідношення глибинної будови з розподілом землетрусів не дає змогу однозначно визначити, яка з моделей правильніша. З огляду на аналіз розломної тектоніки, ступеня ізостатичної врівноваженості та глибини залягання мантії деяку деяку перевагу можна віддати рифтовому походженню континентального краю Східного Криму.