2025-02-23T15:30:56-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-125862%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T15:30:56-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-125862%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T15:30:56-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-23T15:30:56-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Охарактеризування очищеного рекомбінантного протеїну CRM197 як інструмента дослідження дифтерійного токсину

Очищення експресованого в клітинах Escherichia coli нетоксичного дифтерійного токсоїду CRM197, проведене за допомогою металоафінної хроматографії після руйнування бактеріальної ДНК та клітинної стінки ензимами, дало можливість позбутися домішок ендогенних пороформуючих протеїнів. Показано, що мічен...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Манойлов, К.Ю., Горбатюк, O.Б., Усенко, М.О., Шатурський, О.Я., Борисова, T.O., Колибо, Д.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Series:Доповіді НАН України
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125862
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Очищення експресованого в клітинах Escherichia coli нетоксичного дифтерійного токсоїду CRM197, проведене за допомогою металоафінної хроматографії після руйнування бактеріальної ДНК та клітинної стінки ензимами, дало можливість позбутися домішок ендогенних пороформуючих протеїнів. Показано, що мічений флуоресцеїн ізотіоціанатом препарат CRM197 виявляв здатність до зв’язування та інтерналізації клітинами ссавців ліній Vero та L929. Прикладання позитивного потенціалу з боку додавання СRM197 (2–20 нM) до фосфатидилетаноламінвмісної бішарової мембрани (БЛМ) у розчині 1 M KCl (pH 4,8) призводило до утворення потенціалозалежних іонних каналів з провідністю 20 пСм, як показано у класичних дослідженнях дифтерійного токсину природного походження. Енергія активації, визначена для стаціонарного струму через багатоканальну БЛМ у розчині 1 М КС l (pH 6,0) та самого розчину без БЛМ, становила 2,967 ± 0,167 і 2,933±0,115 ккал/моль відповідно, що свідчить про утворення протеїном CRM197 трансмембранної водної пори.