Охарактеризування очищеного рекомбінантного протеїну CRM197 як інструмента дослідження дифтерійного токсину

Очищення експресованого в клітинах Escherichia coli нетоксичного дифтерійного токсоїду CRM197, проведене за допомогою металоафінної хроматографії після руйнування бактеріальної ДНК та клітинної стінки ензимами, дало можливість позбутися домішок ендогенних пороформуючих протеїнів. Показано, що мічен...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автори: Манойлов, К.Ю., Горбатюк, O.Б., Усенко, М.О., Шатурський, О.Я., Борисова, T.O., Колибо, Д.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Назва видання:Доповіді НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125862
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Охарактеризування очищеного рекомбінантного протеїну CRM197 як інструмента дослідження дифтерійного токсину / К.Ю. Манойлов, O.Б. Горбатюк, М.О. Усенко, О.Я. Шатурський, T.O. Борисова, Д.В. Колибо // Доповіді Національної академії наук України. — 2016. — № 9. — С. 124-133. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Очищення експресованого в клітинах Escherichia coli нетоксичного дифтерійного токсоїду CRM197, проведене за допомогою металоафінної хроматографії після руйнування бактеріальної ДНК та клітинної стінки ензимами, дало можливість позбутися домішок ендогенних пороформуючих протеїнів. Показано, що мічений флуоресцеїн ізотіоціанатом препарат CRM197 виявляв здатність до зв’язування та інтерналізації клітинами ссавців ліній Vero та L929. Прикладання позитивного потенціалу з боку додавання СRM197 (2–20 нM) до фосфатидилетаноламінвмісної бішарової мембрани (БЛМ) у розчині 1 M KCl (pH 4,8) призводило до утворення потенціалозалежних іонних каналів з провідністю 20 пСм, як показано у класичних дослідженнях дифтерійного токсину природного походження. Енергія активації, визначена для стаціонарного струму через багатоканальну БЛМ у розчині 1 М КС l (pH 6,0) та самого розчину без БЛМ, становила 2,967 ± 0,167 і 2,933±0,115 ккал/моль відповідно, що свідчить про утворення протеїном CRM197 трансмембранної водної пори.