Генетична трансформація моху Ceratodon purpureus за допомогою нових полікатіонних носіїв ДНК
Масштаби використання генної інженерії з метою покращення біологічних властивостей різноманітних організмів постійно зростають. Для доставки генетичного матеріалу в клітини-мішені застосовують як вірусні, так і невірусні носії. Серед останніх найбільш перспективними вважають полімерні матеріали прир...
Збережено в:
Дата: | 2014 |
---|---|
Автори: | , , , , , , , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
2014
|
Назва видання: | Цитология и генетика |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/126668 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Генетична трансформація моху Ceratodon purpureus за допомогою нових полікатіонних носіїв ДНК / Н.С. Фінюк, А.Є. Чапля, Н.Є. Мітіна, Н.М. Бойко, О.В. Лобачевська, О.C. М’ягкота, А.І. Ємець, Я.Б. Блюм, О.С. Заіченко, Р.С. Стойка // Цитология и генетика. — 2014. — Т. 48, № 6. — С. 3-10. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Масштаби використання генної інженерії з метою покращення біологічних властивостей різноманітних організмів постійно зростають. Для доставки генетичного матеріалу в клітини-мішені застосовують як вірусні, так і невірусні носії. Серед останніх найбільш перспективними вважають полімерні матеріали природного і синтетичного походження. Такі полімери проявили високу ефективність у доставці ДНК в клітини тварин, проте рослинні клітини виявилися малочутливими до їхньої дії. Нами описано метод генетичної трансформації протопластів моху Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid., що базується на використанні нових поверхнево-активних полімерних носіїв контрольованої довжини та заряду, які містять ланцюги диметиламіноетилметакрилату. Цей метод дозволяє одержати більше транзієнтних і стабільних трансформантів моху із розрахунку на мікрограм ДНК порівняно з відомим протоколом із використанням поліетиленгліколю. Він є більш простим і зручним у використанні, а також дешевшим, ніж метод «генної гармати». Розглядаються перспективи подальшого вдосконалення структури і функціональних характеристик нових носіїв для доставки генетичного матеріалу в клітини рослин. |
---|