Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст.
Протягом XIV–XVІ ст. Чернігів переживав наслідки монгольського розгрому 1239 р. Місто занепало, його територія зменшилась в десятки разів. Проте вже з XVІІ ст. ситуація змінилася. Чернігів отримав Магдебурзьке право і почався процес його розбудови. До цього місто «тіснилося» в межах укріплень В...
Збережено в:
Дата: | 2014 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2014
|
Назва видання: | Сіверщина в історії України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/127326 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст. / О.М. Бондар // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 104-106. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-127326 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1273262017-12-19T03:02:37Z Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст. Бондар, О.М. Польсько-литовська доба та Гетьманщина Протягом XIV–XVІ ст. Чернігів переживав наслідки монгольського розгрому 1239 р. Місто занепало, його територія зменшилась в десятки разів. Проте вже з XVІІ ст. ситуація змінилася. Чернігів отримав Магдебурзьке право і почався процес його розбудови. До цього місто «тіснилося» в межах укріплень Верхнього замку, Фортеці та Форштадту, однак, вже з початку XVІІ ст. почали виникати пригороди. Один з них розташовувався на Застриженні. Тут розміщувалися садиби чернігівських полковників П. Полуботка, В. Дуніна-Борковського, чернігівського архієрея та ін. Ці маєтності були досить значними за площею (до декількох гектарів) та мали свою складну інфраструктуру, створюючи природне продовження міської забудови. В течение XIV–XVI ст. Чернигов переживал последствия монгольского погрома 1239 г. Город пребывал в упадке, его территория уменьшилась в десятки раз. Однако уже с XVII в. ситуация переменилась. Чернигов получил Магдебургское право и начался процесс его роста. До этого город «теснился» в пределах укреплений Верхнего замка, Крепости и Форштадта, однако уже с начала XVII в. стали возникать пригороды. Один из них располагался на Застриженье. Здесь размещались усадьбы черниговских полковников П. Полуботка, В. Дунина- Борковского, черниговского архиерея и др. Эти усадьбы были значительными по площади (до нескольких гектаров) и имели свою сложную инфраструктуру, создавая естественное продолжение городской застройки. During the 14th–16th centuries Chernihiv consequences experienced Mongolian destruction 1239. City was in decline, its territory was decreased tenfold. However, since the 17th century the situation has changed. Chernihiv received Magdeburg rights and the process of its growth. The prior to this city “close” within the fortifications of the Verhnyi zamok, Fortress and Forshtadt. But since the beginning of the 17th century suburbs began to emerge. One of them was located at the Zastryzhennya. It housed the estates Chernihiv colonel P. Polubotok, V. Dunin-Borkowskyi, Bishop of Chernigov etc. These estates were significant in size (up to several hectares) and had the complex infrastructure, creating the natural extension of urban development. 2014 Article Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст. / О.М. Бондар // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 104-106. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/127326 94 (474.51) + 904:72 «16/17» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
spellingShingle |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина Бондар, О.М. Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст. Сіверщина в історії України |
description |
Протягом XIV–XVІ ст. Чернігів переживав наслідки
монгольського розгрому 1239 р. Місто занепало, його територія
зменшилась в десятки разів. Проте вже з XVІІ ст. ситуація
змінилася. Чернігів отримав Магдебурзьке право і почався процес
його розбудови. До цього місто «тіснилося» в межах укріплень
Верхнього замку, Фортеці та Форштадту, однак, вже з початку
XVІІ ст. почали виникати пригороди. Один з них розташовувався
на Застриженні. Тут розміщувалися садиби чернігівських
полковників П. Полуботка, В. Дуніна-Борковського, чернігівського
архієрея та ін. Ці маєтності були досить значними за площею
(до декількох гектарів) та мали свою складну інфраструктуру,
створюючи природне продовження міської забудови. |
format |
Article |
author |
Бондар, О.М. |
author_facet |
Бондар, О.М. |
author_sort |
Бондар, О.М. |
title |
Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст. |
title_short |
Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст. |
title_full |
Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст. |
title_fullStr |
Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст. |
title_full_unstemmed |
Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст. |
title_sort |
чернігівське «застриження» у xvii–xviiі ст. |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/127326 |
citation_txt |
Чернігівське «Застриження» у XVII–XVIIІ ст. / О.М. Бондар // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 104-106. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
series |
Сіверщина в історії України |
work_keys_str_mv |
AT bondarom černígívsʹkezastrižennâuxviixviiíst |
first_indexed |
2023-10-18T20:52:49Z |
last_indexed |
2023-10-18T20:52:49Z |
_version_ |
1796151349034876928 |