Особливості живлення антарктичних видів тюленів у районі архіпелагу Аргентинські острови

Проведений протягом 11-ї Української антарктичної експедиції (2006-2007 рр.) грунтовний аналіз живлення антарктичних видів тюленів у районі архіпелагу Аргентинські острови показав що у більшості видів тюленів регіону в раціоні переважає криль (Euphausia superba). Протягом літнього періоду криль скл...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Національний антарктичний науковий центр МОН України
Дата:2009
Автор: Дикий, І.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Національний антарктичний науковий центр МОН України 2009
Назва видання:Український антарктичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128572
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Особливості живлення антарктичних видів тюленів у районі архіпелагу Аргентинські острови / І.В. Дикий // Український антарктичний журнал. — 2009. — № 8. — С. 302-310. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Проведений протягом 11-ї Української антарктичної експедиції (2006-2007 рр.) грунтовний аналіз живлення антарктичних видів тюленів у районі архіпелагу Аргентинські острови показав що у більшості видів тюленів регіону в раціоні переважає криль (Euphausia superba). Протягом літнього періоду криль складає 97,2% раціону морських котиків (Arctocephalus gazella) та 90% раціону крабоїда (Lobodon carcinophagus). Згідно з моніторингом новонароджених тюленя Уеддела (Leptonychotes weddelli) встановлено відносно великі розмірні та вагові показники молодняку в порівнянні з літературними даними, що свідчить про якісну й достатню кормову базу для вагітних самиць Уеддела в акваторії архіпелагу, в раціоні яких теж переважає криль (близько 70%). Враховуючи, що з п'яти видів облікованих у межах архіпелагу тюленів найбільш багаточисельними є тюлень-крабоїд та південний морський котик, ці види можуть бути використані як «види-індикатори» поширення та чисельності крилю при встановленні його запасів у даному регіоні. Встановлено, що кормовий раціон морського леопарда максимально подібний до раціону виду в районі Східної Антарктики, попри суттєву різницю широтного розташування біотопів виду.