Перколяційний перехід та оптичні властивості тонких плівок золота
Експериментально досліджено поглинання світла у видимому і близькому інфрачервоному діяпазонах довжин хвиль (300–2500 нм) та його зв’язок із перколяційним переходом у тонких плівках золота різних товщин (2–20 нм), а також вплив на ці ефекти підшарів ґерманію масовою товщиною у 0,5 нм. Перколяційний...
Збережено в:
Дата: | 2017 |
---|---|
Автори: | , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
2017
|
Назва видання: | Металлофизика и новейшие технологии |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130320 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Перколяційний перехід та оптичні властивості тонких плівок золота / Р.І. Бігун, З.В. Стасюк, О.В. Строганов, Д.С. Леонов // Металлофизика и новейшие технологии. — 2017. — Т. 39, № 6. — С. 743-752. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Експериментально досліджено поглинання світла у видимому і близькому інфрачервоному діяпазонах довжин хвиль (300–2500 нм) та його зв’язок із перколяційним переходом у тонких плівках золота різних товщин (2–20 нм), а також вплив на ці ефекти підшарів ґерманію масовою товщиною у 0,5 нм. Перколяційний перехід у плівках золота пов’язаний із особливостями механізмів росту та режимів формування плівок на аморфному скляному підложжі. Показано, що попередньо нанесені на скляне підложжя підшари ґерманію зменшують порогову товщину перколяційного переходу в плівках і підвищують їхню поглинальну здатність у порівнянні з аналогічними плівками, сформованими на чистій поверхні скла. Підвищення поглинальної здатности плівок, нанесених на поверхню підшару ґерманію, зумовлено зменшенням середніх лінійних розмірів кристалітів у таких плівках у порівнянні з плівками на чистій поверхні скла і, таким чином, збільшенням кількости розсіювальних центрів на одиниці площі поверхні. |
---|