Микола Зеров і питання неокласицизму
У листопаді 1937 р. страчено лідера українського неокласицизму М. Зерова та його побратима П. Филиповича. Неокласиками прийнято називати групу київських поетів, які розвивали в українській літературі 20-х років ХХ ст. класичні форми художнього мислення. Історики й теоретики літератури зробили вже...
Збережено в:
Дата: | 2008 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2008
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132025 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Микола Зеров і питання неокласицизму / М. Наєнко // Слово і Час. — 2008. — № 11. — С. 38-48. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-132025 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1320252018-04-10T03:02:54Z Микола Зеров і питання неокласицизму Наєнко, М. Дати У листопаді 1937 р. страчено лідера українського неокласицизму М. Зерова та його побратима П. Филиповича. Неокласиками прийнято називати групу київських поетів, які розвивали в українській літературі 20-х років ХХ ст. класичні форми художнього мислення. Історики й теоретики літератури зробили вже чимало для з’ясування природи цього феномена. Однак залишаються ще спірні чи дискусійні моменти, які й стали предметом пропонованої статті. Автор розглядає, зокрема, безпідставність критичних звинувачень на адресу неокласиків, творчість яких буцімто була відірвана від дійсності й це стало чи не основною причиною різних форм репресій щодо них. Ідеться у статті також про трактування неокласицизму самими поетами цього літературного напряму, насамперед найвиразнішим представником його М. Зеровим. The denotation “neoclassicists” usually refers to the group of Kyiv poets of the 1920’s who tried to revive and to develop the classical forms of artistic consciousness. Historians and theorists of literature have already made significant contributions to the overall comprehension of this phenomenon; yet, some controversial and/or arguable points still remain without plausible explanation. The present article focuses upon some of them, showing, among other things, how absurd were the amputations of isolation from empiric reality which were raised against the neoclassicists, thereby provoking the implication of different forms of repressions. The author of the essay also concentrates upon the self-interpretation of the neoclassicists, first and foremost that of Mykola Zerov, the group’s most illustrious representative. В статье рассмотрен один из спорных вопросов трактования творчества неоклассиков. В частности – безосновательность критических упреков относительно оторванности их поэзии от действительности, что стало основной причиной репрессивных мер против самого литературного направления неоклассиков. Проанализировано также понимание неоклассицизма самими неоклассиками, в первую очередь их лидером М.Зеровым. 2008 Article Микола Зеров і питання неокласицизму / М. Наєнко // Слово і Час. — 2008. — № 11. — С. 38-48. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132025 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Дати Дати |
spellingShingle |
Дати Дати Наєнко, М. Микола Зеров і питання неокласицизму Слово і Час |
description |
У листопаді 1937 р. страчено лідера українського неокласицизму
М. Зерова та його побратима П. Филиповича. Неокласиками прийнято
називати групу київських поетів, які розвивали в українській літературі
20-х років ХХ ст. класичні форми художнього мислення. Історики й теоретики літератури зробили вже
чимало для з’ясування природи цього феномена. Однак залишаються ще спірні чи дискусійні моменти,
які й стали предметом пропонованої статті. Автор розглядає, зокрема, безпідставність критичних
звинувачень на адресу неокласиків, творчість яких буцімто була відірвана від дійсності й це стало чи не
основною причиною різних форм репресій щодо них. Ідеться у статті також про трактування неокласицизму
самими поетами цього літературного напряму, насамперед найвиразнішим представником його М. Зеровим. |
format |
Article |
author |
Наєнко, М. |
author_facet |
Наєнко, М. |
author_sort |
Наєнко, М. |
title |
Микола Зеров і питання неокласицизму |
title_short |
Микола Зеров і питання неокласицизму |
title_full |
Микола Зеров і питання неокласицизму |
title_fullStr |
Микола Зеров і питання неокласицизму |
title_full_unstemmed |
Микола Зеров і питання неокласицизму |
title_sort |
микола зеров і питання неокласицизму |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Дати |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132025 |
citation_txt |
Микола Зеров і питання неокласицизму / М. Наєнко // Слово і Час. — 2008. — № 11. — С. 38-48. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
series |
Слово і Час |
work_keys_str_mv |
AT naênkom mikolazerovípitannâneoklasicizmu |
first_indexed |
2023-10-18T21:03:28Z |
last_indexed |
2023-10-18T21:03:28Z |
_version_ |
1796151812097572864 |