Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності

Проаналізовано сучасний стан фінансування наукових та науково-технічних робіт в Україні, а також динаміку чисельності працівників основної діяльності наукових організацій у відповідності до законодавчо визначених пріоритетів розвитку науки і техніки, а також інноваційної діяльності. Виявлено, що так...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Корецький, А.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2015
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132155
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності / А.І. Корецький // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 63-74. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-132155
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1321552018-04-14T03:05:47Z Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності Корецький, А.І. Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проаналізовано сучасний стан фінансування наукових та науково-технічних робіт в Україні, а також динаміку чисельності працівників основної діяльності наукових організацій у відповідності до законодавчо визначених пріоритетів розвитку науки і техніки, а також інноваційної діяльності. Виявлено, що така відповідність здебільшого відсутня: реальна практика підтримки науки практично втратила зв’язок з проголошеними пріоритетами. Проанализированы современное состояние финансирования научных и научно-технических работ в Украине, а также динамика численности работников основной деятельности научных организаций в соответствии с законодательно определенными приоритетами развития науки и техники, а также инновационной деятельности. Определено, что такое соответствие в основном отсутствует: реальная практика поддержки науки почти утратила связь с провозглашенными приоритетами. The scopes of financing and numbers of research personnel in the Ukrainian R&D in the latest period are analyzed by projecting them on the legally fixed science & technology priorities. As a visible correspondence between R&D resources and priorities in Ukraine cannot be found, it leads to the conclusion that the practices of R&D support in Ukraine have been dissociated from the legally fixed (declared) R&D priorities. 2015 Article Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності / А.І. Корецький // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 63-74. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132155 338.001.36 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
spellingShingle	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Корецький, А.І. Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності Наука та наукознавство
description	Проаналізовано сучасний стан фінансування наукових та науково-технічних робіт в Україні, а також динаміку чисельності працівників основної діяльності наукових організацій у відповідності до законодавчо визначених пріоритетів розвитку науки і техніки, а також інноваційної діяльності. Виявлено, що така відповідність здебільшого відсутня: реальна практика підтримки науки практично втратила зв’язок з проголошеними пріоритетами.
format	Article
author	Корецький, А.І.
author_facet	Корецький, А.І.
author_sort	Корецький, А.І.
title	Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності
title_short	Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності
title_full	Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності
title_fullStr	Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності
title_full_unstemmed	Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності
title_sort	відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки україни законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132155
citation_txt	Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності / А.І. Корецький // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 63-74. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT korecʹkijaí vídpovídnístʹkadrovogotafínansovogozabezpečennânaukiukraínizakonodavčoprogološenimpríoritetamrozvitkunaukiítehníkitaínnovacíjnoídíâlʹností
first_indexed	2025-07-09T16:49:04Z
last_indexed	2025-07-09T16:49:04Z
_version_	1837189485041811456
fulltext	63ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 Наукова система України зазнала кардинального зниження рівня під- тримки, що стало причиною як значних змін чисельності наукового потенціалу, так і результативності його діяльності. Недостатнє фінансове забезпечення потреб науки змусило науковців шука- ти кращих умов праці за кордоном або змінювати профіль своєї діяльності. Подібна ситуація призвела до суттєво- го зменшення чисельності дослідників та погіршення існуючих можливостей функціонування науки. Питанням, пов’язаним з основними тенденціями кадрового та фінансового потенціа- лу української науки, було присвячено багато праць [1–4], проте досліджен- ня стосовно відповідності динаміки чисельності наукових кадрів та стану фінансування науки законодавчо виз- наченим пріоритетам розвитку науки і техніки, а також інноваційної діяль- ності потребують подальшої система- тизації. Рівень фінансування наукових та науково-технічних робіт за галузями науки та динаміка кадрового потенціа- лу науки можуть виступати як критерій, що визначає ступінь їхньої пріоритет- ності. © А.І. Корецький, 2015 Метою роботи є аналіз відповідності кадрового та фінансового забезпечення науки України проголошеним пріори- тетам розвитку науки і техніки, а також інноваційної діяльності. У зв’язку з цим проведемо аналіз фі- нансування наукових та науково-техніч- них робіт за галузями науки протягом 2001–2013 рр. [5]. Так, галузі науки, що мали найбільші темпи зростання фінансу- вання з урахуванням інфляції відносно 2001 р., представлені нижче (рис. 1, 2), а саме: 1. «Фізичне виховання та спорт» – у 104,13 раз (!); 2. політичні – у 10,04 раза (!); 3. психологічні – у 4,20 раза; 4. геогра- фічні – у 3,87 раза; 5.філософські – у 2,96 раза.Зауважимо, що жоден з напря- мів, який отримав найвищий приріст фінансової підтримки, не належить до пріоритетів, визначених законодавством України [6, 7]. Аналізуючи ефективність механізмів державної науково-техноло- гічної політики, варто звернути увагу, що реальна динаміка фінансування практич- но не залежить від законодавчо затвер- джених пріоритетів. Це є свідченням як недостатньої якості самих пріоритетів, так і практично повного їх ігнорування органами виконавчої влади. До подібного висновку можна дійти і з такого аналізу. УДК 338.001.36 А.І. Корецький Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності Проаналізовано сучасний стан фінансування наукових та науково-технічних робіт в Україні, а також динаміку чисельності працівників основної діяльності наукових організацій у відповідності до законодавчо визначених пріоритетів розвитку науки і техніки, а також інноваційної діяльності. Виявлено, що така відповідність здебільшого відсутня: реальна практика підтримки науки практично втратила зв’язок з проголошеними пріоритетами. А.І. Корецький 64 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 0 50 100 150 200 250 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 Роки Т е м п з р о с т а н н я , р а з и Фізичне виховання та спорт Політичні 0 1 2 3 4 5 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 Роки Т е м п з р о с т а н н я , р а з и Психологічні Географічні Філософські Рис. 1. Галузі науки, що мають найбільші темпи зростання фінансування у постійних цінах відносно 2001 р. Джерело: [5] Рис. 2. Галузі науки, що мають найбільші темпи зростання фінансування у постійних цінах відносно 2001 р. Джерело: [5] 65 ВІДПОВІДНІСТЬ КАДРОВОГО ТА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКИ УКРАЇНИ ЗАКОНОДАВЧО ПРОГОЛОШЕНИМ ПРІОРИТЕТАМ РОЗВИТКУ НАУКИ І ТЕХНІКИ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 Серед галузей науки, фінансування яких зменшилось у відсотках з урахуван- ням інфляції відносно 2001 р., виділяють- ся такі: 1. «Металургія, обробка металів, виробництво машин та устаткування» – 11,32%; 2. економічні – 11,86%; 3. «Текс- тильна і легка промисловість» – 14,37%; 4. «Енергетика» – 17,90%; 5. «При- ладобудування та електроніка» – 31,44%; 6. «Технологія продовольчих товарів» – 35,69%; 7. «Геодезія та розробка ко- рисних копалин» – 56,64% або 2,31 раза; 8. «Транспорт» – 65,64% або 2,91 раза; 9. «Державне управління» – 67,06% або 3,04 раза; 10. воєнні науки – 83,94% або 6,23 раза (!). І це незважаючи на те, що, принаймні, три з них належать, до за- тверджених законом пріоритетів. Особ- ливо доречнозвернути увагу на те, що серед усіх галузей воєнні науки зазнали найбільшого скорочення фінансування відносно 2001 р., що створює загрози пи- танням національної безпеки України. Якщо проаналізувати отримані вище результати, то бачимо, що істотно змен- шується фінансування, наприклад, таких галузей науки як «Геодезія і розробка ко- рисних копалин» та «Енергетика», хоча Україна істотно залежить від зовнішніх постачань енергоресурсів та витрачає суттєву частку державного бюджету для їхньої закупівлі. Також актуальними для України є питання, що стосують- ся транспортного, військового та про- довольчого забезпечення, але в 2013 р. ці галузі отримали значно менше кош- тів у порівнянні з 2001 р., що свідчить про недостатню ефективність системи підтримки пріоритетів в Україні. Харак- теризуючи галузі науки, що мають най- більшу частку фінансування у загальній структурі, можна виділити такі: «Мета- лургія, обробка металів, виробництво машин та устаткування» (34,02%), «При- ладобудування та електроніка» (9,37%), фізико-математичні (8,37%), біологіч- ні (6,03%) та сільськогосподарські (5,70%) (рис. 3). Варто окремо наголоси- ти, що серед представлених вище галузей тільки біологічні (згідно з редакцією за- кону 2001 р.), сільськогосподарські на- уки (згідно з редакцією 1992 і 2001 рр.) та «Металургія, обробка металів, вироб- ництво машин та устаткування» (згід- но з редакцією 1992, 2001 та 2010 рр.) відповідають тематиці пріоритетів на- уки і техніки. Всі решта галузей, що ма- ють найбільшу частку фінансування, не знайшли відображення серед тематики пріоритетів, визначених законодавством. З нашої точки зору, подібну ситуацію можна скоріше пояснити як певний збіг обставин, ніж кваліфікувати її як резуль- тат системної роботи механізму стиму- лювання пріоритетів науки і техніки. Можна бачити, що третину всіх кош- тів, які виділяються на науку, припадає саме на «Металургію, обробку металів, виробництво машин та устаткування». Ця галузь охоплює декілька видів діяльності, тому якщо розглядати «Металургію, об- робку металів» і «Виробництво машин та устаткування», то остання може давати більший рівень доданої вартості. Відтак, якщо переважна частина коштів виділялася б на дослідження, що стосуються категорії «Виробництво ма- шин та устаткування», то це б суттєвішим чином сприяло активізації інноваційних процесів в Україні. У зв’язку з цим мож- на рекомендувати працівникам Держав- ної служби статистики окремо виділяти ці дві категорії наукової діяльності, щоб зацікавлені сторони мали змогу прово- дити більш досконалий аналіз сучасного стану науково-технологічного розвитку країни. Розглянемо галузі, які в 2013 р. мали найменшу частку у загальному обсязі фінансування науки (рис. 4). Особливо варті уваги філософські науки і «Фізич- не виховання та спорт», оскільки вони мають одні з найменших часток у загаль- ному обсязі фінансування науки, а також найбільші темпи зростання фінансуван- ня відносно 2001 р. (рис. 1, 2). Також, виходячи із вищезазначених результатів дослідження, «Текстильна і легка про- мисловість» має одну з найнижчих час- ток у структурі фінансування науки і характеризується суттєвим падінням фі- нансування відносно 2001 р., що засвід- чує низький рівень затребуваності подіб- них досліджень в Україні. А.І. Корецький 66 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 0 5 10 15 20 25 30 35 40 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 Роки Ч а с т к а , % Металургія, обробка металів, виробництво машин та устаткування Приладобудування та електроніка Фізико-математичні Біологічні Сільськогосподарські Рис. 3. Галузі науки, що мають найбільшу частку у структурі фінансування науки Джерело: [5] 0,0 0,1 0,2 0,3 0,4 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 Роки Ч а с т к а , % Філософські Національна безпека Державне управління Фізичне виховання та спорт Текстильна і легка промисловість Рис. 4. Галузі науки, що мають найменшу частку у структурі фінансування науки Джерело: [5] Згідно з проведеним аналізом фі- нансування наукових та науково-тех- нічних робіт було виявлено галузі науки, які зазнали скорочення фінансової під- тримки і водночас охоплюють тематику законодавчо визначених пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, а та- кож інноваційної діяльності (табл. 1): «Енергетика», «Приладобудування та електроніка», «Транспорт», «Технологія 67 ВІДПОВІДНІСТЬ КАДРОВОГО ТА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКИ УКРАЇНИ ЗАКОНОДАВЧО ПРОГОЛОШЕНИМ ПРІОРИТЕТАМ РОЗВИТКУ НАУКИ І ТЕХНІКИ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 0 1 2 3 4 5 6 7 2002 2004 2006 2008 2010 2012 Роки Т е м п з р о с т а н н я , р а з и Географічні Мистецтвознавство Соціологічні Філологічні Рис. 5. Галузі науки, що мають найбільші темпи зростання кількості працівників основної діяльності наукових організацій відносно 2002 р. Джерело: [5] продовольчих товарів», «Металургія, об- робка металів, виробництво машин та ус- таткування», економічні науки, «Геодезія та розробка корисних копалин», «Де- ржавне управління» та воєнні науки. Як бачимо, останні дві галузі науки зазнали найбільших втрат фінансування віднос- но 2001 р. – 3,04 та 6,23 раза відповідно. Такий результат викликає велику занепо- коєність, оскільки в той час, коли держава на законодавчому рівні визначила пріори- тети розвитку науки і техніки, галузі, що відповідають цій тематиці досліджень, за- знають стрімкого зменшення фінансової підтримки. Суттєвого падіння фінансу- вання відносно 2001 р. (1,55 раза) зазна- ли «Технологія продовольчих товарів» і «Геодезія та розробка корисних копалин», що загострює питання продовольчої та енергетичної безпеки країни. Виходячи з аналізу бачимо, що визначення галузей як пріоритетних на законодавчому рівні не гарантує їм отримання належної підтрим- ки для впевненого розвитку, що свідчить про необхідність вдосконалення механіз- му реалізації державної науково-техноло- гічної та інноваційної політики України. Розглянемо динаміку чисельності працівників основної діяльності науко- вих організацій, що відображає сучас- ний стан кадрового потенціалу науки України. Для початку проаналізуємо темпи зростання кількості працівників основної діяльності відносно 2002 р. за галузями науки.Так, найбільше зростан- ня продемонстрували такі галузі (рис. 5): 1. географічні (5,02 раза); 2. «Мистецтвоз- навство» (2,09 раза); 3. соціологічні (1,84 раза); 4. філологічні (1,56 раза). Окрім вищезазначених галузей науки, зростан- ня кількості працівників основної діяль- ності відносно 2002 р. показали педаго- гічні (1,37 раза), історичні (1,37 ра-за), «Фізичне виховання та спорт» (1,35 ра- за), юридичні (1,34 раза), психологічні (1,30 раза), політичні (1,28 раза), філо- софські (1,13 раза) та біологічні (1,04 ра- за). Решта галузей науки продемонстру- вали низхідну динаміку чисельності нау- кових кадрів відносно 2002 р. А.І. Корецький 68 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 Таблиця 1 Відповідність тематики пріоритетів науки і техніки, а також інноваційної діяльності галузям науки, що зазнали скорочення фінансування наукових та науково-технічних робіт № Пріоритети науки і техніки закону 1992 р. та його подальших редак- цій 2001 та 2010 рр. Стратегічні пріоритетні напря- ми інноваційної діяльності на 2011–2021 рр. Галузі науки Падіння 2013 р. відносно 2001 р., рази 1 «Екологічно чиста енергетика та ресурсо- зберігаючі технології, виробництво і переробка сільськогосподарської продукції» 1992 р., «Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агро- промисловому комплек- сі» 2001 р., «Енергетика та енергоефективність» 2010 р. Освоєння нових технологій транспортування енергії, впро- вадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії Енергетика 1,22 Геодезія та розробка корисних копалин 2,31 Освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно- космічної галузі, авіа- і суднобу- дування, озброєння та військової техніки Приладобу- дування та електроніка, (транспорт, воєнні науки) 1,46; 2,91; 6,23 Технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу Технологія продовольчих товарів 1,55 2 «Нові речовини та матеріали» 1992, 2001 та 2010 рр. Освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з’єднання, ство- рення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій Металургія, обробка ме- талів, вироб- ництво машин та устаткуван- ня 1,13 3 «Фундаментальні дослід- ження з найважливіших проблем природничих, суспільних та гуманітарних наук» 2001 р., «Фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-тех- нічного, соціально-еко- номічного, суспільно- політичного, людського потенціалу для забез- печення конкурентос- проможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави» 2010 р. Немає аналогу Економічні 1,13 Немає аналогу Державне управління 3,04 Джерело: розроблено автором за даними [1], [2] 69 ВІДПОВІДНІСТЬ КАДРОВОГО ТА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКИ УКРАЇНИ ЗАКОНОДАВЧО ПРОГОЛОШЕНИМ ПРІОРИТЕТАМ РОЗВИТКУ НАУКИ І ТЕХНІКИ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 Окрім цього, перелічимо* галузі науки, що зазнали найбільшого ско- рочення кадрового потенціалу 2013 р. стосовно 2002 р. у відносних одиницях: 1. «Геодезія та розробка корисних копа- лин» (2,00 раза); 2. «Приладобудуван- ня та електроніка» (2,26 раза); 3. фар- мацевтичні (3,49 раза); 4. «Текстильна і легка промисловість» (3,50 раза); 5. «Транспорт» (3,93 раза); 6. «Держав- не управління» (3,98 раза); 7. «Хіміч- ні технології» (4,03 раза). У результаті аналізу виявлено, що падіння чисель- ності працівників основної діяльності спостерігалося в всіх галузях технічних та природничих наук (окрім біологічних та географічних). Натомість, всі галузі, що представляють гуманітарні та сус- пільні науки згідно з Державною служ- бою статистики (окрім економічних, «Національної безпеки» та «Держав- ного управління»), продемонстрували зростання чисельності наукових пра- цівників. Хоча законодавець в останній редакції Закону України «Про пріори- тетні напрями розвитку науки і техніки» взагалі вилучив з переліку пріоритет- них напрямів прикладні дослідження суспільствознавчого та гуманітарного профілю, але це ніяк не позначилось на динаміці їх розвитку. Особливу увагу треба звернути на суттєве зменшення кадрового забезпе- чення галузі «Приладобудування та елек- троніка», оскільки вчені, що займаються цією тематикою, створюють передумови для виготовлення продукції з високим рівнем доданої вартості та формують ін- телектуальний заділ для розбудови еко- номіки знаннєвого типу, де в загальній структурі переважатимуть наукоємні галузі виробництва. З нашої точки зору, такі тенденції не можуть сприяти нау- ково-технологічному та інноваційному розвитку України, оскільки цілеспрямо- ваний відплив фахівців (особливо тех- нічних та природничих галузей) призво- дить до погіршення ситуації у науковій * Розгорнутий перелік складових технічних наук стосовно рівня їх фінансування є доступним почи- наючи з 2001 р., проте аналогічна інформація сто- совно стану наукових кадрів є доступною з 2002 р. за даними Державної служби статистики. системі. Якщо поглянути, яким чином впливає нинішня політика науково-тех- нологічних та інноваційних пріоритетів в Україні на відновлення кадрового забез- печення науки, то виявиться, що вона не здатна сприяти поступовому зростанню або, принаймні, збереженню вже існу- ючої чисельності персоналу. Так, галузі науки, що відповідають тематиці пріо- ритетів науки і техніки, а також інно- ваційної діяльності, значно зменшили кількість працівників станом на 2013 р. (табл. 2). Розглядаючи представлені галузі на- уки, які відповідають тематиці затверд- жених законом пріоритетів науки і тех- ніки, а також інноваційної діяльності, бачимо, що найбільших втрат щодо чи- сельності працівників наукової сфери зазнали «Транспорт» та «Хімічна техно- логія» – відповідно у 3,93 (!) та 4,03 раза (!), незважаючи на те, що вони належать до пріоритетної складової наукових до- сліджень країни. Негативні тенденції кадрової політики держави спостеріга- ються стосовно розвитку галузі «Геодезія та розробка корисних копалин», чи- сельність персоналу якої в 2013 р. змен- шилася вдвічі у порівнянні до 2002 р., в той час коли вирішення питань енерго- залежності є одним з ключових пунктів національної безпеки України. З наведе- них результатів дослідження кадрового забезпечення науки можна бачити, що державна політика пріоритетівв Україні не має належного впливу на розвиток на- уково-технологічної діяльності і носить суто декларативний характер. З цього слідує, що державні органи влади мають переглянути існуючу систему стимулю- вання інноваційного та науково-техно- логічного розвитку держави, адже вона вже вичерпала свій ресурс і потребує ре- формування. Якщо розглянути галузі науки, які мають найбільшу частку від загальної кількості працівників основної діяль- ності наукових організацій, то виділя- ються такі (рис. 6): 1. «Металургія, об- робка металів, виробництво машин та устаткування» (27,00%); 2. фізико-ма- тематичні (10,09%); 3. «Приладобуду- А.І. Корецький 70 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 Таблиця 2 Відповідність тематики пріоритетів науки і техніки, а також інноваційної діяльності галузям науки, що зазнали скорочення чисельності працівників основної діяльності наукових організацій № Пріоритети науки і техніки за- кону 1992 р. та його подальших редакцій 2001 і 2010 рр. Стратегічні пріоритетні на- прями інноваційної діяль- ності на 2011–2021 рр. Галузі науки Падіння 2013 р. відносно 2002 р., рази 1 «Здоров’я людини» 1992 р., «Новітні біотехнології, діагнос- тика і лікування найпоши- реніших захворювань» 2001 р., «Науки про життя, нові техно- логії профілактики та лікуван- ня найпоширеніших захворю- вань» 2010 р. Впровадження нових тех- нологій та обладнання для якісного медичного обслу- говування, лікування, фар- мацевтики Медичні 1,12 Фармацевтичні 3,49 Ветеринарні 1,58 2 «Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі техноло- гії, виробництво і переробка сільськогосподарської продук- ції» 1992 р., «Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі» 2001 р., «Енергетика та енерго- ефективність» 2010 р. Технологічне оновлення та розвиток агропромислово- го комплексу Сільськогоспо- дарські 1,39 Технологія про- довольчих то- варів 1,82 Освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефек- тивних, ресурсозберігаю- чих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії Енергетика 1,32 Геодезія та розробка корисних копалин 2,00 Геологічні 1,42 3 Нові речовини та матеріали Освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з’єднання, створення індустрії нано- матеріалів та нанотехноло- гій Хімічні 1,05 Хімічні техно- логії 4,03 Металургія, об- робка металів, в и р о б н и ц т в о машин та устат- кування 1,52 4 Немає аналогу Освоєння нових техноло- гій високотехнологічно- го розвитку транспортної системи, ракетно-косміч- ної галузі, авіа- і суднобу- дування, озброєння та вій- ськової техніки Воєнні науки 1,21 Приладобуду- вання та елект- роніка 2,26 Транспорт 3,93 Джерело: розроблено автором на базі даних [1], [2] 71 ВІДПОВІДНІСТЬ КАДРОВОГО ТА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКИ УКРАЇНИ ЗАКОНОДАВЧО ПРОГОЛОШЕНИМ ПРІОРИТЕТАМ РОЗВИТКУ НАУКИ І ТЕХНІКИ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 вання та електроніка» (8,36%); 4. сіль- ськогосподарські (7,94%); 5. медичні (5,88%). Тобто незважаючи на постійне скорочення персоналу галузей техніч- них та природничих наук в абсолютних значеннях, у відносних одиницях вони все ще складають більшість кадрового потенціалу науки, де першість тримає галузь «Металургія, обробка металів, виробництво машин та устаткуван- ня». Стосовно зміни частки у загальній структурі чисельності кадрів можна за- значити, що галузь «Приладобудування та електроніка» постраждала найбільше, оскільки в 2013 р. її частка зменшила- ся на 4,70 відсоткові пункти відносно 2002 р., що свідчить про поступову змі- ну структури наукових кадрів України. Наприклад, підтвердженням цьому є зростання частки наукового персоналу фізико-математичних наук на 2,54 від- соткові пункти, що стало найбільш сут- тєвим значенням серед усіх представле- них галузей. 0 5 10 15 20 25 30 2002 2004 2006 2008 2010 2012 Роки Ч а с т к а , % Металургія, обробка металів , виробництво машин та устаткування Фізико-математичні Приладобудування та електроніка Сільськогосподарські Медичні Рис. 6. Галузі науки, що мають найбільшу частку у загальній кількості працівників основної діяльності наукових організацій Джерело: [5] Окрім представлених вище галузей науки нами були виділені інші значимі галузі, які мають меншу частку у за- гальній структурі наукових кадрів, але не менше ніж 3%: біологічні (5,85%), загальнотехнічні (3,67%) та хімічні (3,32%). Якщо розглянути представлені вище галузі науки, а також вже зазна- чені на рис. 6 стосовно відповідності їх розвитку затвердженим пріоритетам науки і техніки, то бачимо, що вони відповідають тематиці трьох пріори- тетних напрямів із семи існуючих, які були визначені згідно з редакцією за- кону 1992, 2001 та 2010 рр. Розглянемо галузі науки, що мають найменшу час- А.І. Корецький 72 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 тку у загальній кількості працівників основної діяльності наукових організа- цій (рис. 7): 1. філософські (0,20); 2. фармацевтичні (0,18%); 3. «Національ- на безпека» (0,11%); 4. «Текстильна і легка промисловість» (0,09%); 5. «Де- ржавне управління» (0,05%); 6. «Фі- зичне виховання та спорт» (0,05%). Враховуючи попередньо викладений матеріал, а також те, що зазначені вище галузі науки, окрім філософських і «Фі- зичного виховання та спорту», в 2013 р. мали найбільше скорочення кадрово- го потенціалу відносно 2002 р., можна припустити, що перелічені галузі на- уки в подальшому матимуть найбільш несприятливі умови розвитку наукової діяльності. Рис. 7. Галузі науки, що мають найменшу частку у загальній кількості працівників основної діяльності наукових організацій Джерело: [5] 0,0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 2002 2004 2006 2008 2010 2012 Роки Ч а с т к а , % Філософські Фармацевтичні Національна безпека Текстильна і легка промисловість Державне управління Фізичне виховання та спорт Таким чином, можна зробити такі висновки: 1. Виявлено, що всі без винятку галузі технічних наук в 2013 р. зменши- ли кадровий потенціал відносно 2002 р., серед яких найбільших втрат чисельності кадрів зазнали «Хімічні технології» (4,03 ра- за), «Транспорт» (3,93 раза), «Текстиль- на і легка промисловість» (3,50 раза) та «Приладобудування і електроніка» (2,26 раза). Аналогічна ситуація є характер- ною для галузей природничих наук за винятком біологічних та географічних наук, де спостерігалась позитивна дина- міка розвитку відносно базового року, особливо останніх, які спромоглися сут- тєво збільшити чисельність працівни- ків основної діяльності – у 5,02 раза (!). З іншого боку, всі галузі гуманітарних та суспільних наук продемонстрували зрос- тання кадрової складової наукового по- тенціалу, окрім економічних наук, «Де- ржавного управління» та «Національної безпеки». Найбільш суттєве зростання відносно 2002 р. показали «Мистецтвоз- навство» (в 2,09 раза), соціологічні (1,84 раза) та філологічні науки (1,56 раза) 2. Оцінюючи загальний стан фі- нансування науки, слід констатувати, що представники технічних наук зазнали 73 ВІДПОВІДНІСТЬ КАДРОВОГО ТА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКИ УКРАЇНИ ЗАКОНОДАВЧО ПРОГОЛОШЕНИМ ПРІОРИТЕТАМ РОЗВИТКУ НАУКИ І ТЕХНІКИ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 найбільших втрат у порівнянні з реш- тою. Так, у 2013 р. загалом налічувалося 10 галузей, що зазнали скорочення фі- нансування відносно 2001 р., серед яких переважну більшість становили техніч- ні (8 галузей). Проте можна виділити такі галузі технічних наук, де відбулося хоча й несуттєве, однак впевнене зрос- тання фінансування відносно базового року: загальнотехнічні науки (1,35 раза), «Хімічні технології» (1,28 раза), «Будів- ництво та архітектура» (1,17 раза). На- томість галузі природничих, гуманітар- них та суспільних наук у повному складі продемонстрували зростаючу динаміку фінансування (за винятком економіч- них наук і «Державного управління», що представляють суспільні науки). Напри- клад, найбільш вагомими є результати фінансового забезпечення «Фізичного виховання та спорту», що збільшилося в 104,13 раза (!), політичних наук – 10,04 ра- за (!), психологічних наук – 4,20 раза та географічних наук – 3,87 раза відносно 2001 р. 3. Серед розглянутих галузей на- уки, що показали найбільш успішну динаміку відповідно до визначених критеріїв дослідження на основі фінан- сового та кадрового забезпечення науки доцільно виділити такі: фізико-матема- тичні, біологічні, сільськогосподарські, географічні, політичні, психологічні науки і «Фізичне виховання та спорт». Незважаючи на високу частку кадрового потенціалу та фінансування науки у за- гальній структурі «Приладобудування та електроніки», ми не змогли віднести цю галузь до категорії найбільш успішних, оскільки вона продемонструвала низхід- ну динаміку розвитку згідно з офіційною статистикою, оскільки кадровий потен- ціал зменшився більш ніж удвічі і майже у півтора рази зменшилося фінансування відносно базового року. Таким чином, враховуючи неза- довільний рівень фінансування науки технічного профілю та деструктивний характер динаміки наукових кадрів за галузями природничого та технічного спрямування, можна стверджувати, що державна науково-технологічна та інно- ваційна політика втратила можливість відповідати сучасним викликам, що пос- тають перед країною. Відтак вкрай акту- альними є питання вдосконалення дер- жавної політики реалізації пріоритетів у сфері науки, техніки та інноваційної діяльності, а також їх визначення з ме- тою створення привабливого середови- ща для прискорення інноваційних про- цесів в Україні. 1. Булкін І.О. Ключові тенденції фінансування інноваційної діяльності в промисловос- ті України / І.О. Булкін, В.А. Денисюк // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012. – № 7. – С. 47–56. 2. Маліцький Б.А. Прикладне наукознавство / Б.А. Маліцький. – Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. – К.: Фенікс. – 2007. – 464 с. 3. Попович О.С. Основні тенденції в динаміці кадрового потенціалу української науки остан- нього десятиріччя / О.С. Попович, Т.М. Червінська // Наука та наукознавство. – 2008. – № 3. – С. 53–66. 4. Александрова В.П. Пріоритети науково-технічного розвитку та їх роль у визначенні стра- тегічних орієнтирів інноваційної політики / В.П. Александрова // Наука та наукознав- ство. – 2006. – № 4. – С. 15–21. 5. Наукова та інноваційна діяльність в Україні / Державна служба статистики України. – К.: 2014. – 314 с. 6. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2623-14 7. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3715-17 Одержано13.01.2015 А.І. Корецький 74 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 А.И. Корецкий Соответствие кадрового и финансового обеспечения науки Украины законодательно провозглашенным приоритетам развития науки и техники Проанализированы современное состояние финансирования научных и научно-технических работ в Украине, а также динамика численности работников основной деятельности научных организаций в соответствии с законодательно определенными приоритетами развития науки и техники, а также инновационной деятельности. Определено, что такое соответствие в основ- ном отсутствует: реальная практика поддержки науки почти утратила связь с провозглашенны- ми приоритетами.

Відповідність кадрового та фінансового забезпечення науки України законодавчо проголошеним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності

Репозитарії

Схожі ресурси