Современные и палео-напряжения в пределах северной окраины Черного моря и Горного Крыма вмезо-кайнозое.квартере (по механизмам очагов землетрясений и полевым тектонофизическим данным)

• Дата: 2018
• Автори: Муровская, А., Ипполит, Ж.-К., Шеремет, Е., Егорова, Т.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2018
• Назва видання: Геофизический журнал
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132656
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Современные и палео-напряжения в пределах северной окраины Черного моря и Горного Крыма вмезо-кайнозое.квартере (по механизмам очагов землетрясений и полевым тектонофизическим данным) / А. Муровская, Ж.-К. Ипполит, Е. Шеремет, Т. Егорова // Геофизический журнал. — 2018. — Т. 40, № 1. — С. 44-69. — Бібліогр.: 45 назв. — рос.

Сучасні поля напружень на північній частині Чорного моря схарактеризовано на підставі 32 механізмів вогнищ землетрусів. Орієнтування осей стиснення у вогнищах засвідчують, що сучасний тектонічний процес відбувається переважно в умовах стиснення і транспресії. Для 13 механізмів, розташованих у поясі між Південним берегом Криму та підошвою континентального склону, розраховано регіональне поле напружень, яке відображає деформаційний режим горизонтального стиснення у північно-західному.південно-східному напрямку. Наведено результати визначення полів палеонапружень і деформаційних режимів за даними польових тектонофізичних спостережень у 105 пунктах. Інтерпретацію виконано у межах двох загальних этапів: розтягу в ранній крейді та стиснення в кайнозої - кватері. До стадії кайнозойського стиснення віднесено поля напружень підкидного, покривного та зсувного типів. Побудовано генералізовані траєкторіі стиснення, які утворюють віялоподібний малюнок у дугоподібному секторі Південного берега Криму від м. Меганом до м. Аю-Даг і змінюють свій напрямок від північ - південь до захід - схід. Розраховано осереднені поля напружень, які для Судацько-Феодосійської зони є підкідними, а для центральної и західної частин Гірського Криму - зсувними. Південно-західна частина Гірського Криму характеризується полем напружень зсувного типу з південно-західним.північно-східним напрямком осі стиснення. На етапі крейдяного розтягу поля напружень були скидовими. Для південно-західної частини Гірського Криму встановлено тенденцію розтягнення північнопівнічно-східного - південно-південно-західного напрямку, а для його центральноїчастини - північно-східного - південно-західного.