2025-02-23T09:58:10-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-133219%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T09:58:10-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-133219%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T09:58:10-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-23T09:58:10-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Гендерна утопія й “код самості” в західноукраїнській прозі 30-х рр. ХХ ст.

У статті йдеться про рецепцію “гендерної утопії” О.Кобилянської в літературному процесі 30-х років минулого століття, позначеному пошуками нових ідейно-естетичних горизонтів та опозиційністю щодо народницького ідеалу краси в українській літературі. На матеріалі прози Дарії Віконської та Ірини Віль...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Мафтин, Н.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2009
Series:Слово і Час
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/133219
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:У статті йдеться про рецепцію “гендерної утопії” О.Кобилянської в літературному процесі 30-х років минулого століття, позначеному пошуками нових ідейно-естетичних горизонтів та опозиційністю щодо народницького ідеалу краси в українській літературі. На матеріалі прози Дарії Віконської та Ірини Вільде авторка статті доходить висновку, що культ “меланхолійної краси”, творений О.Кобилянською, знаходить іще свій відгук у намаганні прдовжити “міт аполонівської жінки”(маємо на увазі творчість Дарії Віконської) чи спробі осмислити підняті письменницею проблеми крізь призму “літературного імперіалізму” (проза Ірини Вільде). Однак обличчя літератури набувало виразно маскулінних рис, позаяк фемінне в дискурсі європейської культури ототожнювалось із колоніально улеглим. Тому в добі міжвоєнного двадцятиліття на зміну пошукам “меланхолійної краси” приходить естетика чину.