Вірш Шевченка “Росли укупочці, зросли...” в контексті філософії екзистенції
У статті Шевченків вірш “Росли укупочці, зросли…”, який традиційно зараховували до інтимної лірики, розглядається як етично-філософський твір, де через розгорнуту метафору “тяжкої дороги” героїв змодельовано їхнє сповнене випробувань подружнє життя, як етичний подвиг плекання “любові безвічної” –...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2009
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/133422 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вірш Шевченка “Росли укупочці, зросли...” в контексті філософії екзистенції / В. Мовчанюк // Слово і Час. — 2009. — № 8. — С. 3-11. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті Шевченків вірш “Росли укупочці, зросли…”, який традиційно зараховували до інтимної
лірики, розглядається як етично-філософський твір, де через розгорнуту метафору “тяжкої дороги”
героїв змодельовано їхнє сповнене випробувань подружнє життя, як етичний подвиг плекання “любові
безвічної” – як трансценденція до Бога. Поглиблення розуміння тексту Шевченка стає можливим завдяки
прочитанню його смислів через призму апостольських інтенцій етичної особистості автора. Його модус
філософування повніше виявнюється в контексті понять християнської філософії екзистенції. |
|---|