Формування державної науково-технічної та інноваційної політики на основі розширеної моделі «потрійної спіралі» (держава–наука–промисловість) (коротка інформація про проект)
Вступ. В останні роки проблема раціональної організації взаємодії між різними учасниками інноваційного процесу набуває все більшої актуальності. З кінця 1990-х років у розвинених країнах все більше уваги привертає до себе модель так званої «потрійної спіралі» взаємодії в системі «наука—держава—пром...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2018
|
Назва видання: | Наука та інновації |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/133879 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Формування державної науково-технічної та інноваційної політики на основі розширеної моделі «потрійної спіралі» (держава–наука–промисловість) (коротка інформація про проект) / І.Ю. Єгоров // Наука та інновації. — 2018. — Т. 14, № 1. — С. 86-89. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Вступ. В останні роки проблема раціональної організації взаємодії між різними учасниками інноваційного процесу набуває все більшої актуальності. З кінця 1990-х років у розвинених країнах все більше уваги привертає до себе
модель так званої «потрійної спіралі» взаємодії в системі «наука—держава—промисловість».
Постановка завдання. В рамках реалізації проекту було проаналізовано еволюцію цієї моделі, виявлено особливості формування відповідних зв’язків, виокремлено критерії оцінки ефективності та показники діяльності різних
«акторів», що застосовуються.
Матеріали та методи. Використано методи статистичного, морфологічного та логічного аналізу, компаративістики.
Результати. Особливу увагу було приділено проблемам формування моделі «потрійної спіралі» у країнах, що
проходять складний шлях докорінного реформування своїх економік. Показано, що у таких країнах відсутні важливі
інституційні елементи, необхідні для успішного функціонування «потрійної спіралі», тому взаємодія між окремими
виявляється неефективною, або і зовсім відсутньою. Це призводить до розпаду системи на окремі підсистеми «парної взаємодії», що не сприяє процесам консолідації та суттєво знижує рівень загальної ефективності національної
інноваційної системи.
Висновки. Розглянуто можливості застосування моделі «потрійної спіралі» в Україні, виявлено основні проблеми
та запропоновано відповідні рекомендації щодо створення та подальшої розбудови основних компонентів зазначеної моделі. |
---|