Зниження екологічного ризику викидів шахтного метану в атмосферу під час функціювання шахтних вентиляційних і дегазаційних мереж, які реконфігуруються

• Дата: 2015
• Автори: Бунько, Т.В., Ященко, І.О., Бокій, О.Б., Жалілов, О.Ш., Новіков, Л.А.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України 2015
• Назва видання: Геотехнічна механіка
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134269
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Зниження екологічного ризику викидів шахтного метану в атмосферу під час функціювання шахтних вентиляційних і дегазаційних мереж, які реконфігуруються / Т.В. Бунько, І.О. Ященко, О.Б. Бокій, О.Ш. Жалілов, Л.А. Новіков // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2015. — Вип. 122. — С. 279-296. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Обгрунтовано критерій оцінки екологічних ризиків функціонування високопродуктивних вугільних шахт з використанням комплексної дегазації і подальшої утилізації метану. Критерій диференційовано враховує об'єми емісії метану в атмосферу і метану, який каптується, а також адитивно враховує організовані і неорганізовані викиди (постійна і динамічна складові критерію) парникових газів з вугільних шахт. Використовування цього критерію дозволило дати екологічну оцінку розробленим технічним рішенням зниження викидів метану в атмосферу. Проведені дослідження і встановлені закономірності: перерозподілу метану у вуглепородному масиві під дією очисних робіт; між продуктивністю очисного вибою і його метановістю, гіперболічна залежність тривалості дегазації вуглепородного масиву від розміру складаючих його блоків, що дозволило визначити раціональні параметри (кількості і кути напряму «кущів») дегазаційних свердловин. Приведені приклади структури шахтної вентиляційної системи, що реконфігурується, шляхом зміни схем провітрювання в процесі відпрацювання виїмкового стовпа. Висловлені основні положення розрахунку систем дегазації з урахуванням чинників обводнення і забрудненості метаноповітряної суміші, що транспортується.