Використання біомолекулярних маркерів для предикативної оцінки індивідуального прогнозу виживаності хворих на серозний рак яєчника

• Дата: 2013
• Автори: Бучинська, Л.Г., Грінкевич, В.М., Свінціцький, В.С., Романенко, О.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2013
• Назва видання: Онкологія
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134909
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Використання біомолекулярних маркерів для предикативної оцінки індивідуального прогнозу виживаності хворих на серозний рак яєчника / Л.Г. Бучинська, В.М. Грінкевич, В.С. Свінціцький, О.В. Романенко // Онкологія. — 2013. — Т. 15, № 1. — С. 37-39. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Обґрунтування і мета: незважаючи на багатопланові дослідження раку яєчника (РЯ), у тому числі молекулярного фенотипу пухлинних клітин (ПК), досі відсутні чіткі критерії, за якими можна було б прогнозувати індивідуальну виживаність хворих на РЯ. Мета дослідження — вивчити експресію Ki-67, р53, рецепторів стероїдних гормонів у ПК та показника неоангіогенезу у хворих на серозний РЯ і визначити можливості їх використання для оцінки індивідуальної виживаності хворих. Об’єкт і методи дослідження: у дослідження залучено 82 хворих на серозний РЯ I–IV стадії. В операційному матеріалі імуногістохімічним методом з використанням відповідних моноклональних антитіл визначали експресію Ki-67, р53, рецепторів естрогенів та прогестерону, CD34. На основі останнього показника розраховували щільність мікросудин (ЩМС) на 1 мм² пухлини. Виживаність хворих аналізували за методом Каплана — Мейєра; прогностичне значення кожного з показників оцінювали за допомогою багатофакторного аналізу (пропорційні моделі ризику Кокса, χ² -тест). Результати: визначено високу індивідуальну варіабельність експресії Кі-67, р53, рецепторів естрогенів і прогестерону у ПК, а також ЩМС у пухлинах одного гістологічного типу — серозного РЯ. Зіставлення експресії досліджених маркерів з 5-річною загальною виживаністю хворих свідчить, що вони є суттєвими чинниками останньої. Висновок: досліджені маркери мають прогностичне значення; на основі отриманих результатів запропоновано спосіб визначення ймовірного індивідуального прогнозу 5-річної виживаності хворих на серозний РЯ.