Редоксзалежні механізми взаємодії пухлини з кістковим мозком

• Дата: 2013
• Автори: Бурлака, А.П., Ганусевич, І.І., Лукін, С.М., Сидорик, Є.П.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2013
• Назва видання: Онкологія
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134959
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Редоксзалежні механізми взаємодії пухлини з кістковим мозком / А.П. Бурлака, І.І. Ганусевич, С.М. Лукін, Є.П. Сидорик // Онкологія. — 2013. — Т. 15, № 3. — С. 197-203. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Активація систем генерування супероксидних радикалів комплексами «вільного заліза» в кістковому мозку (КМ) є одним з механізмів, який шляхом активації матриксних металопротеїназ (ММП) забезпечує розповсюдження пухлинних клітин (ПК) в організмі — інвазію і метастазування. Мета: порівняльне вивчення показників вмісту комплексів «вільного заліза» в КМ пацієнтів без онкологічної патології та хворих на рак молочної залози (РМЗ) з метастазами і без них, а також експериментальна перевірка на моделях in vitro та in vivo взаємозв’язку між рівнем комплексів «вільного заліза», генеруванням супероксидних радикалів і NO та активністю ММП (зокрема ММП-2 та -9). Об’єкт і методи: досліджено зразки КМ 18 хворих на РМЗ (T2–4N1–2M0–1) (основна група) та 5 пацієнтів з політравмою (контрольна група). Дослідження in vivo проведено на безпородних щурах-самцях з перещепленою карциномою Герена (20 тварин, основна група) та інтактних (10 тварин, контрольна група). Взаємодію ПК і клітин КМ інтактних щурів і тварин з карциномою Герена вивчали в системі in vitro, кокультивуючи клітини протягом 24 год. Використано метод електронно-парамагнітного резонансу (ЕПР), спінові уловлювачі, зимографію. Результати: виявлено аналогічні відмінності спектрів ЕПР КМ пацієнтів основної та контрольної груп, а також тварин з карциномою Герена та інтактних, які вказують на накопичення в КМ як хворих на РМЗ (особливо з М1), так і щурів з пухлиною комплексів «вільного заліза» з прооксидантними властивостями. У пухлинній тканині (карцинома Герена) виявлено підвищені порівняно з КМ вихідні показники рівня залізовмісних комплексів, генерування супероксидних радикалів, активності желатиназ ММП-2, -9. Після кокультивування ПК і клітин КМ in vitro наведені показники в клітинах КМ (як інтактних щурів, так і тварин з пухлиною) зростали як на межі контакту з ПК, так і на відстані від нього. Висновки: вплив пухлини на КМ (як in vivo, так in vitro, можна охарактеризувати як накопичення в останньому її метаболітів («вільного заліза»), які можуть ініціювати нерегульоване генерування супероксидних радикалів і активацію ММП, що створює сприятливі умови для дисемінованих ПК. Тому визначення рівнів генерування супероксидних радикалів та активності ММП в нормальних тканинах хворих на рак може бути корисним при розробці методів оцінки ризику раннього метастазування.