Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22
Швидкісною термічною обробкою та гарячим висаджуванням головок виготовлено дослідну партію стикувальних болтів М12 авіаційного призначення з прутків сплаву ВТ22, отриманих інтенсивною гарячою пластичною деформацією (кроковим куванням–вальцюванням). Після фінального старіння за випроб розтягом болт...
Saved in:
| Date: | 2015 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
2015
|
| Series: | Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/135163 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22 / О.М. Івасишин, Є.Т. Василевський, С.Л. Антонюк, В.В. Величко, П.Є. Марковський, І.М. Гавриш // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2015. — Т. 51, № 3. — С. 62-67. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-135163 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1351632018-06-15T03:09:44Z Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22 Івасишин, О.М. Василевський, Є.Т. Антонюк, С.Л. Величко, В.В. Марковський, П.Є. Гавриш, І.М. Швидкісною термічною обробкою та гарячим висаджуванням головок виготовлено дослідну партію стикувальних болтів М12 авіаційного призначення з прутків сплаву ВТ22, отриманих інтенсивною гарячою пластичною деформацією (кроковим куванням–вальцюванням). Після фінального старіння за випроб розтягом болти мали такі характеристики: границі текучості та міцності 1380 й 1455 МРа, відносне видовження та звуження 7,2 і 24,3% відповідно. Випробування, виконані за розробленою у ДП “АНТОНОВ” програмою, засвідчили, що втома та малоциклова втома майже удвічі вищі під час накочування різьблення в повністю термічно зміцненому стані, тобто після фінального старіння. Встановлено можливість підвищення втомних характеристик болтів вдосконаленням технології механічної обробки. С использованием скоростной термической обработки и горячей высадки головок изготовлена опытная партия стыковочных болтов М12 авиационного назначения из прутков сплава ВТ22, полученных интенсивной горячей пластической деформацией (шаговой ковкой–прокаткой). После заключительного старения при испытаниях на растяжение болты имели такие характеристики: пределы текучести и прочности 1380 и 1455 МРа, относительные удлинение и сужение 7,2 и 24,3% соответственно. Испытания, проведенные по разработанной ГП “АНТОНОВ” программе, показали, что усталость и малоцикловая усталость повышаются почти в два раза, когда резьбу накатывали в полностью термически упрочненном состоянии, т.е. после старения. Сделан вывод о возможности повышения усталостных характеристик болтов при усовершенствовании технологии заключительной механической обработки. The experimental batch of connecting bolts M12 for aerospace application was produced employing rapid heat treatment and hot plastic deformation (forging–rolling). As initial material the ВТ22 rods were used. After final ageing, these bolts were characterized by following properties: yield strength 1380 MPa, tensile strength 1455 MPa, relative elongation 7.2%, redaction in area 24.3%. Fatigue testing was performed according to the developed in SE “ANTONOV” testing program and showed that fatigue limits became approximately two times higher in case of thread rolling after final ageing, i.e. in heat strengthened condition. The conclusion about possible improvement of fatigue characteristic after optimization of technological processes of final mechanical treatment was done. 2015 Article Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22 / О.М. Івасишин, Є.Т. Василевський, С.Л. Антонюк, В.В. Величко, П.Є. Марковський, І.М. Гавриш // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2015. — Т. 51, № 3. — С. 62-67. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 0430-6252 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/135163 669.295; 621.78; 669.018.2 uk Фізико-хімічна механіка матеріалів Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Швидкісною термічною обробкою та гарячим висаджуванням головок виготовлено
дослідну партію стикувальних болтів М12 авіаційного призначення з прутків сплаву
ВТ22, отриманих інтенсивною гарячою пластичною деформацією (кроковим куванням–вальцюванням). Після фінального старіння за випроб розтягом болти мали такі
характеристики: границі текучості та міцності 1380 й 1455 МРа, відносне видовження
та звуження 7,2 і 24,3% відповідно. Випробування, виконані за розробленою у ДП
“АНТОНОВ” програмою, засвідчили, що втома та малоциклова втома майже удвічі
вищі під час накочування різьблення в повністю термічно зміцненому стані, тобто
після фінального старіння. Встановлено можливість підвищення втомних характеристик болтів вдосконаленням технології механічної обробки. |
| format |
Article |
| author |
Івасишин, О.М. Василевський, Є.Т. Антонюк, С.Л. Величко, В.В. Марковський, П.Є. Гавриш, І.М. |
| spellingShingle |
Івасишин, О.М. Василевський, Є.Т. Антонюк, С.Л. Величко, В.В. Марковський, П.Є. Гавриш, І.М. Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22 Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| author_facet |
Івасишин, О.М. Василевський, Є.Т. Антонюк, С.Л. Величко, В.В. Марковський, П.Є. Гавриш, І.М. |
| author_sort |
Івасишин, О.М. |
| title |
Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22 |
| title_short |
Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22 |
| title_full |
Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22 |
| title_fullStr |
Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22 |
| title_full_unstemmed |
Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22 |
| title_sort |
особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву вт22 |
| publisher |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| publishDate |
2015 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/135163 |
| citation_txt |
Особливості руйнування високоміцних болтів зі сплаву ВТ22 / О.М. Івасишин, Є.Т. Василевський, С.Л. Антонюк, В.В. Величко, П.Є. Марковський, І.М. Гавриш // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2015. — Т. 51, № 3. — С. 62-67. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| series |
Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| work_keys_str_mv |
AT ívasišinom osoblivostírujnuvannâvisokomícnihboltívzísplavuvt22 AT vasilevsʹkijêt osoblivostírujnuvannâvisokomícnihboltívzísplavuvt22 AT antonûksl osoblivostírujnuvannâvisokomícnihboltívzísplavuvt22 AT veličkovv osoblivostírujnuvannâvisokomícnihboltívzísplavuvt22 AT markovsʹkijpê osoblivostírujnuvannâvisokomícnihboltívzísplavuvt22 AT gavriším osoblivostírujnuvannâvisokomícnihboltívzísplavuvt22 |
| first_indexed |
2025-07-09T22:47:02Z |
| last_indexed |
2025-07-09T22:47:02Z |
| _version_ |
1837211292801171456 |
| fulltext |
62
Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2015. – ¹ 3. – Physicochemical Mechanics of Materials
УДК 669.295; 621.78; 669.018.2
ОСОБЛИВОСТІ РУЙНУВАННЯ ВИСОКОМІЦНИХ БОЛТІВ
ЗІ СПЛАВУ ВТ22
О. М. ІВАСИШИН 1, Є. Т. ВАСИЛЕВСЬКИЙ 2, С. Л. АНТОНЮК 2,
В. В. ВЕЛИЧКО 2, П. Є. МАРКОВСЬКИЙ 1, І. М. ГАВРИШ 2
1
Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, Київ;
2 Державне підприємство “АНТОНОВ”, Київ
Швидкісною термічною обробкою та гарячим висаджуванням головок виготовлено
дослідну партію стикувальних болтів М12 авіаційного призначення з прутків сплаву
ВТ22, отриманих інтенсивною гарячою пластичною деформацією (кроковим куван-
ням–вальцюванням). Після фінального старіння за випроб розтягом болти мали такі
характеристики: границі текучості та міцності 1380 й 1455 МРа, відносне видовження
та звуження 7,2 і 24,3% відповідно. Випробування, виконані за розробленою у ДП
“АНТОНОВ” програмою, засвідчили, що втома та малоциклова втома майже удвічі
вищі під час накочування різьблення в повністю термічно зміцненому стані, тобто
після фінального старіння. Встановлено можливість підвищення втомних характе-
ристик болтів вдосконаленням технології механічної обробки.
Ключові слова: титановий сплав ВТ22, високоміцні болти, механічні характерис-
тики, інтенсивна гаряча пластична деформація, термічна обробка.
Титановим сплавам властиві унікальні властивості, перш за все – висока пи-
тома міцність. Їх переваги над сталевими аналогами проявляються під час вико-
ристання у високоміцному стані у відповідальних виробах авіакосмічної техніки
[1, 2]. Наприклад, замінюючи стальні деталі роз’ємних з’єднань з міцністю не
нижче 1400 МРа на титанові в літаку АН-124 “Руслан”, можна знизити його вагу
щонайменше на 400 kg. Крім того, завдяки суттєво більшій їх корозійній трив-
кості збільшиться ресурс виробів та полегшаться ремонтні роботи. Сьогодні у
літаках використовують роз’ємні з’єднання, виготовлені з титанових сплавів ме-
тодом холодного висаджування, міцністю не вище 1100 МРа [3], оскільки не іс-
нувало промислової технології виробництва таких деталей з поліпшеними харак-
теристиками. Але, застосовуючи до напівфабрикатів сплаву ВТ22 з певною ви-
хідною мікроструктурою обов’язкове гартування у воді [4] та спеціальну швид-
кісну термічну обробку (ШТО) [5], можна виготовити болти з міцністю понад
1400 МРа, добре збалансовану з пластичністю. Нижче описано технологію виго-
товлення та випробування дослідної партії високоміцних стикувальних болтів
М12 зі сплаву ВТ22 [6].
Матеріал і методика. Досліджували прутки сплаву довжиною 1,6 m та діа-
метром 18 mm, виготовлені методом крокового кування–вальцювання на підпри-
ємстві “Патон–Вірменія” [6]. Прутки піддавали ШТО за режимом, апробованим
раніше [5]: нагрівання зі швидкістю 20°С/s до 900°С з подальшим гартуванням у во-
ді. Обробляли резистивним методом, пропускаючи струм промислової частоти,
на установці, розробленій в ІМФ НАН України. Далі прутки розрізали на заготовки
завдовжки 180 mm та обточували до діаметра 13 mm і після швидкісного (індукцій-
ного) нагрівання з одного краю (середня швидкість 40°С/s, температура 750…780°С),
Контактна особа: П. Є. МАРКОВСЬКИЙ, e-mail: pmark@imp.kiev.ua
63
на горизонтально-кувальній машині формували голов-
ки болтів. Після цього заготовки розділяли на дві пар-
тії. Першу (партія № 1) піддавали старінню при 630°C
упродовж 6 h, після чого виконували фінішну механіч-
ну обробку та накочували різьблення. Другу (партія
№ 2) спочатку механічно обробляли та накочували
різьблення, а вже потім зістарювали за тим самим ре-
жимом. З кожної партії вибрали по три болти, з яких
виточили зразки для типових випробувань на розтяг за
стандартом ASTM E8. По 10 болтів з кожної партії ви-
пробовували на втому та малоциклову втому (МЦВ),
застосовуючи розроблену в ДП “АНТОНОВ” “ Програ-
му випробувань гарячевисадних болтів з високоміцно-
го титанового сплаву ВТ22” та спеціальне оснащення
(рис. 1). Болти стискали та розтягували за симетрично-
го циклу з максимальною амплітудою 19 та 29 kgf/mm2
(втома та МЦВ відповідно). На різних стадіях обробки
вибирали заготовки, щоб вивчити мікроструктуру
(світлова мікроскопія – СM) та фазовий склад (рентге-
нівський аналіз – XRD). Після втомних випробувань
злами болтів вивчали за допомогою сканувальної
електронної мікроскопії (СEM).
Результати та їх обговорення. Інтенсивна плас-
тична деформація під час крокового кування–вальцю-
вання за порівняно невисоких температур призводить
до формування специфічного структурно-фазового
стану сплаву [7, 8]. Це проявляється ось у чому. Завдяки унікальному поєднанню
температури та швидкості деформації, на відміну від звичайної (відносно повіль-
ної) термомеханічної обробки [3], не встигають розвинутися процеси рекристалі-
зації, а отже, не трансформуються вихідна зеренна та внутрішньозеренна плас-
тинчаста мікроструктури. Напруження, викликані пластичною деформацією, ре-
лаксують не шляхом рекристалізації, а розворотом кристалічної ґратки в межах
вихідних зерен, які дещо змінюють свою форму на видовжену в напрямку основ-
ної течі металу [7, 8]. Внаслідок цього виникає надзвичайно “гостра” кристало-
графічна текстура аксіального типу, яка через вклад анізотропії дещо компенсує
недоліки в будові мікроструктури, підвищуючи механічні характеристики мате-
ріалу.
Рис. 2. Результати втомних випробувань
болтів зі сплаву ВТ22: 1, 2 – партії № 1 і 2.
Fig. 2. Fatigue tests data of bolts from ВТ22
alloy: 1, 2 – batches № 1 and 2.
Після ШТО та фінального старіння
випробуваннями на розтяг зразків, вирі-
заних з готових болтів, виявили такі ре-
зультати: границя текучості 1380 МРа,
границя міцності 1455 МРа, відносні ви-
довження та звуження 7,2 і 24,3%, що
повністю відповідає поставленій меті.
Встановили (рис. 2), що до втоми, і
до МЦВ схильніші болти партії № 1, в
Рис. 1. Схема встанов-
лення болтів:
1 – болт; 2 – гайка;
3 – шайба; 4 – сферична
шайба; 5 – оснащення.
Fig. 1. Positioning
of bolts: 1 – bolt; 2 – nut;
3 – spacer; 4 – spherical
spacer; 5 – rigging
(schematically).
64
якій різьблення накочували у термічно зміцненому стані. Зокрема, за МЦВ маємо
4103 проти 2251 циклів, а за втоми – 25360 проти 13808 циклів, тобто середні
значення перевищують майже удвічі. Інша принципова відмінність партій № 1 і 2
у тому, що в першому випадку руйнування відбувалося по галтельному переходу
під головками, а в другому – у перших двох витках різьблення (що є типовим для
болтів). Тобто у першій партії внаслідок накочування різьблення навіть менша за
діаметром ділянка виявилася міцнішою, ніж у товщому місці переходу до голов-
ки болта. Отже, різьблення додатково зміцнює і його слід наносити після всіх
видів термообробки.
Для фактографічних досліджень з обох партій відібрали болти, які витрима-
ли найменшу та найбільшу кількість циклів навантаження за МЦВ та втоми (рис. 3).
Спільним тут було те, що одночасно по зовнішній поверхні всіх болтів утворю-
валося багато джерел втомних тріщин. Порівняльний аналіз виявив, що принци-
пової різниці в будові зламів болтів партії № 2 немає. Водночас є деяка відмін-
ність у руйнуванні болтів, випробуваних на втому (низькі навантаження) та МЦВ
(вищі). У першому випадку джерела зародження втомних тріщин виникали лише
на частині периметру різьблення, а загальна площа зламу приблизно навпіл по-
ділена між зоною пришвидшеного розповсюдження втомних тріщин та зоною
статичного руйнування. У другому випадку тріщини утворювалися по всьому пе-
риметру, а площа зони статичного руйнування суттєво переважала площу зони
пришвидшеного розповсюдження втомних тріщин.
Рис. 3. Типовий загальний вигляд (а) та схема (b) зламів болтів після втомних випро-
бувань: 1 – джерело зародження втомної тріщини; 2 – зона пришвидшеної втоми;
3 – зона статичного руйнування (доламу).
Fig. 3. Typical common view (a) and scheme (b) of bolts fracture surfaces after fatigue testing:
1 – source of fatigue crack nucleation; 2 – zone of accelerated fatigue;
3 – zone of static fracture (rupture area).
Переважальну частину (понад 80%) зламу болта партії № 1 з накоченим піс-
ля термічної обробки різьбленням, що витримав найменшу кількість циклів під
високими навантаженнями (випроби на МЦВ), займала ділянка пришвидшеного
розповсюдження втомних тріщин, тоді як у зламі такого ж болта, який витримав
найбільшу кількість циклів, вона не перевищувала 50% загальної площі за ∼30…
35% зони втоми. Крім того, тут втомні тріщини зароджувалися переважно з одно-
го краю, а ділянка втоми була відносно невеликою (рис. 4).
Під час руйнування болтів по різьбленню (партія № 2, накочування різьб-
лення до старіння, випробування на МЦВ) втомні тріщини зароджувалися на
приповерхневих ділянках і мали типовий борозенчастий рельєф (рис. 4а), що
65
свідчить про їх поступовий ріст зі збільшенням циклів навантаження. Для болтів
партії № 1, в яких різьблення накочували після термічного зміцнення (руйнуван-
ня по галтельному переходу), під час випробувань на МЦВ втомні тріщини вини-
кали також у приповерхневих шарах і ділянки їх початкового росту мали таку ж
саму будову (рис. 4b). Як видно з поверхонь руйнування болтів партії № 1, ви-
пробуваних на втому (руйнування по різьбленню), зонам зародження та росту
втомних тріщин також притаманний борозенчастий мікрорельєф (рис. 4c), а зоні
доламування – в’язкий ямковий (рис. 4d). Болти партій № 1 та 2, випробувані на
втому, виявилися найстійкішими (витримали максимальну кількість циклів)
(рис. 4e, f). Отже, характер зародження втомних тріщин не залежить ані від місця
їх утворення (різьблення чи галтельний перехід), ані від часу старіння. Таким чи-
ном, незалежно від номера партії, виду випробувань та рівня навантаження ха-
рактер руйнування всіх болтів винятково в’язкий, а відмінності полягали лише у
співвідношенні складників поверхонь зламів.
Рис. 4. Поверхня зламів болтів після випробувань на малоциклову втому (a, b, e, f)
та втому (с, d). СЕМ.
Fig. 4. Fracture surfaces of bolts after low-cycle fatigue (a, b, e, f) and fatigue (c, d) testing.
Bolts of batches: (a, c, d, e) – № 1; (b, f) – № 2. SEM.
Оскільки заготовки № 1 руйнувалися не по різьбленню, як зазвичай болти,
додатково досліджували мікроструктуру у двох зонах – на різьбленні та на гал-
тельному переході. На ділянці болта в зоні різьблення (рис. 5а) добре видно, що
під час накочування напрямок волокон мікроструктури повторював конфігура-
цію деталі, тому не сприяв зародженню втомної тріщини. Інша ситуація в болтах
у зоні галтельного переходу (рис. 5b), де напрямок волокон мікроструктури не
відповідає конфігурації деталі. Іншими словами, у місці радіусного переходу
(галтелі) спостерігається “перерізання” волокон, які не спрямовані паралельно до
поверхні деталі, а виходять на неї, що, вочевидь, сприятиме як утворенню, так і
відносно швидкому розповсюдженню тріщин, що рухаються вздовж цих розвер-
66
нутих перпендикулярно до поверхні волокон. Мікротвердість в місці радіусного
переходу на різній відстані – від 10 µm від краю поверхні до 1000 µm – становила
∼3,5 МРа (за навантаження 0,49 N). Отже, приповерхневий шар тут не зміцнений,
тоді як під час накочування різьблення ця ділянка нагартована до твердості понад
4,2 GPа. Таким чином, вдосконалюючи механічну обробку (обточування) і засто-
совуючи в місці радіусних переходів болтів додаткову зміцнювальну обробку
(наприклад, механічне нагартування), можна ще більше поліпшити втомні харак-
теристики.
Рис. 5. Мікроструктура болтів у зоні різьблення
(а) та галтельного переходу (b). СМ.
Fig. 5. Microstructure of bolts in screw-tread (a)
and fillet connections locations (b). LM.
ВИСНОВКИ
Виготовлені за розробленою технологією дослідні титанові болти зі сплаву
ВТ22 поєднують високі статичну міцність (σВ > 1450 MPa) і пластичність (δ > 7%,
ψ > 24%), а також задовільні втомні характеристики. Найкращими втомними
властивостями володіли болти після накочування різьблення в повністю термо-
обробленому (термічно зміцненому) стані. Під час дослідження їх зламів та мік-
роструктури встановили, що, вдосконалюючи технологію виготовлення на етапі
фінішної обробки, можна додатково поліпшити втомні властивості.
РЕЗЮМЕ. С использованием скоростной термической обработки и горячей высадки
головок изготовлена опытная партия стыковочных болтов М12 авиационного назначения
из прутков сплава ВТ22, полученных интенсивной горячей пластической деформацией
(шаговой ковкой–прокаткой). После заключительного старения при испытаниях на растя-
жение болты имели такие характеристики: пределы текучести и прочности 1380 и 1455 МРа,
относительные удлинение и сужение 7,2 и 24,3% соответственно. Испытания, проведен-
ные по разработанной ГП “АНТОНОВ” программе, показали, что усталость и малоцикло-
вая усталость повышаются почти в два раза, когда резьбу накатывали в полностью терми-
чески упрочненном состоянии, т.е. после старения. Сделан вывод о возможности повыше-
ния усталостных характеристик болтов при усовершенствовании технологии заключи-
тельной механической обработки.
SUMMARY. The experimental batch of connecting bolts M12 for aerospace application
was produced employing rapid heat treatment and hot plastic deformation (forging–rolling). As
initial material the ВТ22 rods were used. After final ageing, these bolts were characterized by
following properties: yield strength 1380 MPa, tensile strength 1455 MPa, relative elongation
7.2%, redaction in area 24.3%. Fatigue testing was performed according to the developed in SE
67
“ANTONOV” testing program and showed that fatigue limits became approximately two times
higher in case of thread rolling after final ageing, i.e. in heat strengthened condition. The
conclusion about possible improvement of fatigue characteristic after optimization of technological
processes of final mechanical treatment was done.
1. A comparative study of the mechanical properties of high-strength beta-titanium alloys /
O. M. Ivasishin, P. E. Markovsky, Yu. V. Matviychuk et al. // J. Alloys and Compounds.
– 2008. – 457, № 1–2. – P. 296–309.
2. Aging response of coarse- and fine-grained beta-titanium alloys / O. M. Ivasishin, P. E. Mar-
kovsky, S. L. Semiatin, C. H. Ward // Mat. Sci. & Eng. A. – 2005. – 405, № 1–2. – P. 296–305.
3. Глазунов С. Г., Моисеев В. Н. Конструкционные титановые сплавы. – М.: Металлур-
гия, 1969. – 348 с.
4. Вплив швидкості охолодження під час гартування на старіння і формування механічних
характеристик титанового сплаву ВТ22 / О. М. Івасишин, П. Є. Марковський, І. М. Гав-
риш, О. П. Карасевська // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2014. – 50, № 1. – С. 60–66.
(Ivasyshyn O. M., Markovs’kyi P. E., Havrysh I. M., and Karasevs’ka O. P. Influence of
cooling rate in the process of Hardening on the aging and formation of the mechanical
characteristics of VT22 titanium alloy // Materials Science. – 2014. – 50, № 1. – P. 62–69.)
5. Высокопрочный титановый крепеж из сплава ВТ22 / О. М. Ивасишин, П. Е. Марков-
ский, А. Г. Моляр и др. // Сб. тр. X Междунар. конф. “Ti–2012 в СНГ” (22–25 апреля
2012 г., Казань, Россия). – К.: РИО ИМФ им. Г. В. Курдюмова НАН Украины, 2012.
– С. 39–44.
6. Оптимизация механических свойств прутковых полуфабрикатов из сплава ВТ22 спе-
циальной термомеханической обработкой / О. М. Ивасишин, П. Е. Марковский,
А. Г. Моляр и др. // Там же. – С. 102–107.
7. Effect of severe hot forging and rolling on microstructure, texture and tensile properties of
titanium metastable beta-alloys / O. M. Ivasishin, P. E. Markovsky, M. Pozuelo, S. V. Pri-
khodko // Proc. of the ASME 2013 Int. Mech. Engng. Congress and Exposition IMECE13,
(Nov. 15–21, 2013, San Diego, California, USA). – IMECE2013-63767. – 10 p.
8. Unique recrystallization resistance of titanium metastable β-alloys under severe hot
deformation / O. M. Ivasishin, P. E. Markovsky, M. Pozuelo, S. V. Prikhodko // Microscopy
and Microanalysis. – 2013. – 19, Supp. S2. – P. 1776–1777.
Одержано 03.01.2015
|