Липокалин как информативный биомаркер при остром поражении почек

• Дата: 2015
• Автор: Квасневский, А.Я.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2015
• Назва видання: Актуальні проблеми транспортної медицини
• Теми: Клинические аспекты медицины транспорта
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136512
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Липокалин как информативный биомаркер при остром поражении почек / А.Я. Квасневский // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 2 (40). — С. 53-59. — Бібліогр.: 23 назв. — рос.

Число зареєстрованих випадків гострого ураження нирок (ГУН) серед населення в усьому світі прогресивно наростає, а летальність, навіть у стаціонарах, становить 15-74 %. Відсутність ранніх і високочутливих біомаркерів служить перешкодою для вироблення єдиних підходів до вирішення завдань діагностики, прогнозування подальшого перебігу і обгрунтованого вибору схем лікування пацієнтів з ознаками ГУН. Тому метою дослідження було вивчення рівня виведення із сечею ліпокаліна-2 (пов’язаного з желатиназою нейтрофілів ліпокаліна (NGAL) у 150 стаціонарних хворих з різними видами ниркової патології (1 - сечокам’яна хвороба, 2 - доброякісні та 3 - злоякісні пухлини сечови відної системи), зіставлення отриманих даних з традиційними показниками (рівень креатиніну в сечі — CRU та швидкість клубочкової фільтрації — GFR) для вирішення питання про доцільність використання NGAL як раннього біомарекера в нефрологічній клініці. Дослідження показали, що рівні NGAL в сечі змінювалися в широкому діапазоні величин, перевищуючи за середнім значенням контроль у 11,6 (2), 13,1 (1) і 55,1 (3) рази. При цьому ступінь клінічних проявів ГУН і наростання рівня NGAL в сечі корелювали між собою. В той же час зміни традиційних маркерів ГУН, CRU і GFR, збігалися за спрямованістю змін, але відставали за часом появів відповідних зрушень. Зроблено висновок про інформативність NGAL як біомаркера ГУН, особливо в поєднанні з класичними показниками. Необхідні подальші дослідження для поглиблення і диференціації даних в залежності від особливостей етіопатогенезу конкретного виду основної ниркової патології.