Прогностична цінність атипових тромботичних епізодів для ймовірності подальшої верифікації Ph-негативних мієлопроліферативних новоутворень

• Видавець: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
• Дата: 2014
• Автор: Міщенюк, О.Ю.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2014
• Назва видання: Онкологія
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137589
• Цитувати: Прогностична цінність атипових тромботичних епізодів для ймовірності подальшої верифікації Ph-негативних мієлопроліферативних новоутворень / О.Ю. Міщенюк // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 1. — С. 71-77. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Мета дослідження: визначити операційні характеристики атипового тромбозу для прогнозу ймовірності верифікації Ph-негативних мієлопроліферативних новоутворень (МПН). Об’єкт і методи: об’єктом аналізу слугували результати клінічних досліджень 368 осіб, у яких проводили диференційну діагностику між Ph-негативними МПН та мієлопроліферативними реакціями (МР). Результати: в усіх випадках із тромбозом атипової локалізації в подальшому було верифіковано Ph-негативне МПН (17 із 216 проти 0 з 152; р = 0,0001). У дослідженій групі ймовірність того, що в осіб з атиповим тромбозом буде діагностовано Ph-негативне МПН, відповідно до показника предиктивної цінності позитивного результату з доведеною значущістю моделі (р < 0,0001), становила 100% (95% довірчий інтервал (ДІ) 80,5–100,0%). Найвища прогностична цінність негативного результату (ПЦНР) атипового венозного тромбозу спостерігається для випадків первинного мієлофіброзу (ПМФ) — 82,60% (95% ДІ 76,3–87,8%). Тромбоз вісцеральних вен є маркером зі статистично вищим рівнем їх прогностичної моделі порівняно з нейтральною (р = 0,0001) та досить високим показником балансової точності діагнозу (БТД), яка становить 71,4% (95% ДІ 57,2–74,1%). Під час оцінки площі під ROC-кривою для окремих нозологічних одиниць було виявлено, що найбільша статистично значуща площа (р = 0,036) та БТД (91,3%; 95% ДІ 58,1–93,9%) маркера атипового венозного тромбозу спостерігається за ПМФ. Наявність венозних атипових подій в когорті осіб, яким проводиться диференційна діагностика між справжньою поліцитемією (СП) та МР, забезпечує 79,0% (95% ДІ 57,4–82,0%) ймовірність верифікації СП зі значущою предиктивною цінністю моделі (р = 0,003). Прогностичний сумарний індекс, який дозволяє вирахувати ймовірний відсоток пацієнтів із Ph-негативними МПН у загальній когорті осіб з атиповими тромбозами різної етіології, дає можливість припустити, що Ph-негативні МПН у ній представлені у 43,3% випадків, а ПМФ, есенціальна тромбоцитемія та СП — 82,6; 72,3 та 58,2% епізодів відповідно. Висновки: результати дослідження підтверджують, що тромбоз вісцеральних вен є потужним тригером для подальшої верифікації Ph-негативних МПН. У групі осіб із синдромом Бадда — Кіарі, портальним тромбозом та тромбозом вен селезінки скринінг на наявність Ph-негативних МПН є раціональним та обґрунтованим. Найвищий рівень прогностичної цінності атипового тромбозу визначено для подальшої верифікації ПМФ.