Гістологічні критерії диференційної діагностики справжньої поліцитемії і вторинних еритроцитозів та їх зв’язок із наявністю мутації JAK2 V617F

• Дата: 2014
• Автори: Коваль, А.І., Костюкевич, О.М., Клименко, С.В., Дмитренко, І.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2014
• Назва видання: Онкологія
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137591
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Гістологічні критерії диференційної діагностики справжньої поліцитемії і вторинних еритроцитозів та їх зв’язок із наявністю мутації JAK2 V617F / А.І. Коваль, О.М. Костюкевич, С.В. Клименко, І.В. Дмитренко // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 1. — С. 65-70. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Мета: дослідження основних гістологічних ознак справжньої поліцитемії (СП) та вторинних еритроцитозів (ВЕ), аналіз їх зв’язку з наявністю мутації JAK2 V617F, визначення чутливості та специфічності гістоморфологічних критеріїв для діагностики СП та її диференційної діагностики з ВЕ. Об’єкт і методи: проведено гістологічне дослідження кісткового мозку (КМ) та визначення мутації JAK2 V617F у 79 хворих на СП та 41 пацієнта з ВЕ. Результати: встановлено, що при СП основними гістологічними ознаками є трипаросткова гіперплазія КМ, плеоморфізм мегакаріоцитів, наявність резорбції кісткової тканини та мікроциркуляторних порушень. Для ВЕ найбільш характерна гіперплазія виключно еритроїдного паростка, рідше еритроїдного та мієлоїдного. Мутація V617F гена JAK2 є предиктором таких патоморфологічних змін КМ, як плеоморфізм мегакаріоцитів, наявність ретикулінового фіброзу та мікроциркуляторних порушень. Висновок: чутливість гістологічного дослідження КМ як критерію діагностики СП становила 83,5%, специфічність — 100,0%. Поєднання гіcтологічного та молекулярно-генетичного досліджень значно покращує діагностику та диференційну діагностику СП та ВЕ, сумісна чутливість при об’єднанні двох діагностичних методів становить 99,0%.