Ефективність різних режимів ад’ювантної хіміотерапії у хворих на рак підшлункової залози з низькою експресією hENT1 у пухлинних клітинах

Обґрунтування і мета: білок hENT1 — один із ключових ферментів метаболізму пухлинних клітин раку підшлункової залози (РПЗ) з варіабельною експресією: високою (≈ 40%) та низькою (≈ 60%). Висока експресія hENT1 є біомаркером ефективності застосування гемцитабіну (Г) у режимі монотерапії. Актуальни...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автори: Дронов, О.І., Земсков, С.В., Грабовий, О.М., Бакунець, П.П., Земскова, М.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2014
Назва видання:Онкологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137625
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ефективність різних режимів ад’ювантної хіміотерапії у хворих на рак підшлункової залози з низькою експресією hENT1 у пухлинних клітинах / О.І. Дронов, С.В. Земсков, О.М. Грабовий, П.П. Бакунець, М.В. Земскова // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 2. — С. 118-121. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Обґрунтування і мета: білок hENT1 — один із ключових ферментів метаболізму пухлинних клітин раку підшлункової залози (РПЗ) з варіабельною експресією: високою (≈ 40%) та низькою (≈ 60%). Висока експресія hENT1 є біомаркером ефективності застосування гемцитабіну (Г) у режимі монотерапії. Актуальним залишається питання підбору цитостатиків для підвищення ефективності лікування хворих на РПЗ із низькою експресією hENT1. Мета дослідження—оцінити ефективність комбінації тегафур + гемцитабін(ТГ) порівняно з монотерапією гемцитабіном (МГ) в ад’ювантному лікуванні радикально оперованих пацієнтів із РПЗ у ІІ–ІІІ стадії з низькою експресією hENT. Об’єкт і методи: проаналізовано безрецидивну та загальну виживаність (БРВ і ЗВ) 20 радикально оперованих хворих на РПЗ, яких розділено на 2 групи залежно від режиму ад’ювантного лікування: МГ або комбінаціяТГ. Застосовано: морфологічний, імуногістохімічний, статистичний методи дослідження. Результати: медіана БРВ у групах пацієнтів після МГ і ТГ становила відповідно 9 та 15 міс (р < 0,05). Медіана ЗВ у групі ТГ на час проведення дослідження не була досягнута, тоді як після лікування МГ становила 17 міс. Висновки: при застосуванні комбінації ТГ в ад’ювантному лікуванні хворих на РПЗ із низькою експресією hENT1 відмічено підвищення БРВ порівняно із застосуванням МГ. Для остаточного визначення ефекту комбінації ТГ в ад’ювантному лікуванні пацієнтів зРПЗ із низькою експресією hENT1 у пухлинних клітинах необхідні масштабніші дослідження.