Ефективність різних режимів ад’ювантної хіміотерапії у хворих на рак підшлункової залози з низькою експресією hENT1 у пухлинних клітинах
Обґрунтування і мета: білок hENT1 — один із ключових ферментів метаболізму пухлинних клітин раку підшлункової залози (РПЗ) з варіабельною експресією: високою (≈ 40%) та низькою (≈ 60%). Висока експресія hENT1 є біомаркером ефективності застосування гемцитабіну (Г) у режимі монотерапії. Актуальни...
Збережено в:
Дата: | 2014 |
---|---|
Автори: | , , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
2014
|
Назва видання: | Онкологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137625 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Ефективність різних режимів ад’ювантної хіміотерапії у хворих на рак підшлункової залози з низькою експресією hENT1 у пухлинних клітинах / О.І. Дронов, С.В. Земсков, О.М. Грабовий, П.П. Бакунець, М.В. Земскова // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 2. — С. 118-121. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Обґрунтування і мета: білок hENT1 — один із ключових ферментів метаболізму
пухлинних клітин раку підшлункової залози (РПЗ) з варіабельною експресією:
високою (≈ 40%) та низькою (≈ 60%). Висока експресія hENT1 є біомаркером
ефективності застосування гемцитабіну (Г) у режимі монотерапії.
Актуальним залишається питання підбору цитостатиків для підвищення
ефективності лікування хворих на РПЗ із низькою експресією hENT1. Мета
дослідження—оцінити ефективність комбінації тегафур + гемцитабін(ТГ)
порівняно з монотерапією гемцитабіном (МГ) в ад’ювантному лікуванні радикально
оперованих пацієнтів із РПЗ у ІІ–ІІІ стадії з низькою експресією
hENT. Об’єкт і методи: проаналізовано безрецидивну та загальну виживаність
(БРВ і ЗВ) 20 радикально оперованих хворих на РПЗ, яких розділено
на 2 групи залежно від режиму ад’ювантного лікування: МГ або комбінаціяТГ.
Застосовано: морфологічний, імуногістохімічний, статистичний методи дослідження.
Результати: медіана БРВ у групах пацієнтів після МГ і ТГ становила
відповідно 9 та 15 міс (р < 0,05). Медіана ЗВ у групі ТГ на час проведення
дослідження не була досягнута, тоді як після лікування МГ становила
17 міс. Висновки: при застосуванні комбінації ТГ в ад’ювантному лікуванні
хворих на РПЗ із низькою експресією hENT1 відмічено підвищення БРВ порівняно
із застосуванням МГ. Для остаточного визначення ефекту комбінації ТГ
в ад’ювантному лікуванні пацієнтів зРПЗ із низькою експресією hENT1 у пухлинних
клітинах необхідні масштабніші дослідження. |
---|