Молекулярний фенотип пухлинних клітин як потенційний маркер ризику розвитку рецидивів у хворих на серозний рак яєчника

Мета дослідження — проаналізувати частоту експресії маркерів Ki-67 і CD44s у первинній пухлині хворих на серозний РЯ, у яких розвинулися рецидиви після циторедуктивної операції та ад’ювантної поліхіміотерапії. Об’єкт і методи: у дослідження включено 58 хворих на РЯ І–ІІІ стадії з первинними...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автори: Рябцева, О.Д., Гардашнікова, Г.Т., Антіпова, С.В., Лук’янова, Н.Ю., Надірашвілі, М.А., Поліщук, Л.З.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2014
Назва видання:Онкологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137666
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Молекулярний фенотип пухлинних клітин як потенційний маркер ризику розвитку рецидивів у хворих на серозний рак яєчника / О.Д. Рябцева, Г.Т. Гардашнікова, С.В. Антіпова, Н.Ю. Лук’янова, М.А. Надірашвілі, Л.З. Поліщук // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 2. — С. 97-101. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Мета дослідження — проаналізувати частоту експресії маркерів Ki-67 і CD44s у первинній пухлині хворих на серозний РЯ, у яких розвинулися рецидиви після циторедуктивної операції та ад’ювантної поліхіміотерапії. Об’єкт і методи: у дослідження включено 58 хворих на РЯ І–ІІІ стадії з первинними рецидивами після лікування. Методи дослідження: клінічні, морфологічний, імуногістохімічний, статистичний. Результати: рецидиви у хворих на серозний РЯ І–ІІІ стадії найбільш часто (62,0%) асоційовані з експресією СD44s у клітинах первинної пухлини (фенотипи CD44s⁺Ki-67⁺ і CD44s⁺Ki-67⁻). Частота пухлин із вказаними фенотипами підвищується з розповсюдженням первинного пухлинного процесу та у хворих із високим ступенем морфологічної злоякісності (коефіцієнти взаємної спряженості Чупрова свідчать про помірний зв’язок). Висновок: фенотипи CD44s⁺Ki-67⁺ і CD44s⁺Ki-67⁻ пухлинних клітин у первинному осередку РЯ можуть бути використані як потенційні маркери розвитку рецидивів.