Статеві відмінності метаболічних змін в міокарді при розвитку некротичного процесу на тлі мелатоніну

У дослідах на статевозрілих самцях і самках щурів вивчали кардіопротекторну ефективність мелатоніну. Некроз міокарда викликали введенням кардіотоксичної дози адреналіну (1 мг/кг). З метою кардіопротекції за 1 год. до початку основного експерименту та щоденно вводили 5 мг/кг мелатоніну. Через 1 та...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автори: Хара, М.Р., Шкумбатюк, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2014
Назва видання:Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/138831
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Статеві відмінності метаболічних змін в міокарді при розвитку некротичного процесу на тлі мелатоніну / М.Р. Хара, О.В. Шкумбатюк // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 2, т. 2 (36-II). — С. 47-52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У дослідах на статевозрілих самцях і самках щурів вивчали кардіопротекторну ефективність мелатоніну. Некроз міокарда викликали введенням кардіотоксичної дози адреналіну (1 мг/кг). З метою кардіопротекції за 1 год. до початку основного експерименту та щоденно вводили 5 мг/кг мелатоніну. Через 1 та 24 год, 3 та 7 днів від початку експерименту в міокарді шлуночків щурів визначали вміст дієнових кон’югатів (ДК), малонового диальдегіду (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД), каталази, глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР), вміст SH-груп. Було встановлено, що розвиток некротичного процесу в міокарді закономірно супроводжувався накопиченням ДК та МДА. Інтенсивність таких змін була максимальною на 1 та 24 год експерименту з подальшою тенденцією до зменшення. До 7 доби експерименту відновлення початкових показників не відбувалося. За таких умов активність ферментів антиоксидантного захисту зменшувалася. Більшою мірою це стосувалося активності СОД та каталази. Застосування мелатоніну сприяло менш інтенсивному накопиченню ДК та МДА, збереженню достатньої ефективності ферментів антиоксидантної системи. Чутливішими до коригувального ефекту мелатоніну виявилися самки щурів.