Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ
Досліджено мікроелектрохімічні характеристики трубної сталі 17Г1СУ зі зварним з’єднанням, виконаним електродом УОНИИ-13/55Р, під час деформації. Встановлено, що зварний шов не впливає на мікроелектрохімічну гетерогенність ненапруженої сталі: ∆ Ε = 20…80 mV. Показано, що в області пружних деформацій...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139355 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ / М.С. Хома, В.Т. Яворський, Ю.В. Дзьоба, Г.М. Сисин // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2012. — Т. 48, № 2. — С. 25-30. — Бібліогр.: 29 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-139355 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1393552018-06-21T03:07:05Z Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ Хома, М.С. Яворський, В.Т. Дзьоба, Ю.В. Сисин, Г.М. Досліджено мікроелектрохімічні характеристики трубної сталі 17Г1СУ зі зварним з’єднанням, виконаним електродом УОНИИ-13/55Р, під час деформації. Встановлено, що зварний шов не впливає на мікроелектрохімічну гетерогенність ненапруженої сталі: ∆ Ε = 20…80 mV. Показано, що в області пружних деформацій її значення для сталі зростає на ∼10 mV, а пластичних – на ∼40 mV. В області зосередженої пластичної деформації вона збільшується до ∼250 mV. Мікроелектрохімічна гетерогенність зварних зразків найбільше зростає в зоні термічного впливу: до ∼130 mV в межах пружної деформації, до ∼170 mV – пластичної і до ∼300 mV в області утворення шийки перед руйнуванням зразка. Исследовано микроэлектрохимические характеристики трубной стали 17Г1СУ со сварным соединением, выполненным электродом УОНИИ-13/55Р, во время деформации. Установлено, что сварной шов не влияет на микроэлектрохимическую гетерогенность стали: ∆E = 20…80 mV. Показано, что в области упругих деформаций ее значения для стали 17Г1СУ растет на ∼10 mV, а пластичных – на ∼40 mV. В области сосредоточенной пластической деформации она увеличивается к ∼250 mV. Микроэлектрохимическая гетерогенность сварных образцов больше всего растет в зоне термического влияния: к ∼130 mV в пределах упругой деформации, к ∼170 mV – пластичной и к ∼300 mV – в области образования шейки перед разрушением образца. The microelectrochemical of 17Г1СУ steel pipe fragment with a weld by УОНИИ-13/55Р electrodes under deformation has been studied. It is stated that the joint weld does not influence the microelectrochemical heterogeneity of steel: ∆E = 20…80 mV. It is shown that in the area of elastic deformations microelectrochemical heterogeneity of 17Г1СУ steel increases for ∼10 mV, and in elastic plastic – for ∼40 mV, and in the area of the concentrated elastic deformations for ∼250 mV. Microelectrochemical heterogeneity of the welded specimens mostly grows in the zone of thermal influence: to 130 mV within the limits of deformation, to 170 mV – within plastic and to ∼300 mV – in the area of neck formation before the specimen fracture. 2012 Article Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ / М.С. Хома, В.Т. Яворський, Ю.В. Дзьоба, Г.М. Сисин // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2012. — Т. 48, № 2. — С. 25-30. — Бібліогр.: 29 назв. — укp. 0430-6252 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139355 620.193.4 uk Фізико-хімічна механіка матеріалів Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Досліджено мікроелектрохімічні характеристики трубної сталі 17Г1СУ зі зварним з’єднанням, виконаним електродом УОНИИ-13/55Р, під час деформації. Встановлено, що зварний шов не впливає на мікроелектрохімічну гетерогенність ненапруженої сталі: ∆ Ε = 20…80 mV. Показано, що в області пружних деформацій її значення для сталі зростає на ∼10 mV, а пластичних – на ∼40 mV. В області зосередженої пластичної деформації вона збільшується до ∼250 mV. Мікроелектрохімічна гетерогенність зварних зразків найбільше зростає в зоні термічного впливу: до ∼130 mV в межах пружної деформації, до ∼170 mV – пластичної і до ∼300 mV в області утворення шийки перед руйнуванням зразка. |
| format |
Article |
| author |
Хома, М.С. Яворський, В.Т. Дзьоба, Ю.В. Сисин, Г.М. |
| spellingShingle |
Хома, М.С. Яворський, В.Т. Дзьоба, Ю.В. Сисин, Г.М. Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| author_facet |
Хома, М.С. Яворський, В.Т. Дзьоба, Ю.В. Сисин, Г.М. |
| author_sort |
Хома, М.С. |
| title |
Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ |
| title_short |
Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ |
| title_full |
Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ |
| title_fullStr |
Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ |
| title_full_unstemmed |
Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ |
| title_sort |
вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17г1су |
| publisher |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139355 |
| citation_txt |
Вплив деформації на мікроелектрохімічну гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ / М.С. Хома, В.Т. Яворський, Ю.В. Дзьоба, Г.М. Сисин // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2012. — Т. 48, № 2. — С. 25-30. — Бібліогр.: 29 назв. — укp. |
| series |
Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| work_keys_str_mv |
AT homams vplivdeformacíínamíkroelektrohímíčnugeterogennístʹzvarnogozêdnannâstalí17g1su AT âvorsʹkijvt vplivdeformacíínamíkroelektrohímíčnugeterogennístʹzvarnogozêdnannâstalí17g1su AT dzʹobaûv vplivdeformacíínamíkroelektrohímíčnugeterogennístʹzvarnogozêdnannâstalí17g1su AT sisingm vplivdeformacíínamíkroelektrohímíčnugeterogennístʹzvarnogozêdnannâstalí17g1su |
| first_indexed |
2025-07-10T08:03:38Z |
| last_indexed |
2025-07-10T08:03:38Z |
| _version_ |
1837246317777125376 |
| fulltext |
25
Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2012. – ¹ 2. – Physicochemical Mechanics of Materials
УДК 620.193.4
ВПЛИВ ДЕФОРМАЦІЇ НА МІКРОЕЛЕКТРОХІМІЧНУ
ГЕТЕРОГЕННІСТЬ ЗВАРНОГО З’ЄДНАННЯ СТАЛІ 17Г1СУ
М. С. ХОМА 1, В. Т. ЯВОРСЬКИЙ 2, Ю. В. ДЗЬОБА 1, Г. М. СИСИН 1
1 Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів;
2 Національний університет “Львівська політехніка”
Досліджено мікроелектрохімічні характеристики трубної сталі 17Г1СУ зі зварним
з’єднанням, виконаним електродом УОНИИ-13/55Р, під час деформації. Встановле-
но, що зварний шов не впливає на мікроелектрохімічну гетерогенність ненапруже-
ної сталі: ∆Ε = 20…80 mV. Показано, що в області пружних деформацій її значення
для сталі зростає на ∼10 mV, а пластичних – на ∼40 mV. В області зосередженої
пластичної деформації вона збільшується до ∼250 mV. Мікроелектрохімічна гетеро-
генність зварних зразків найбільше зростає в зоні термічного впливу: до ∼130 mV в
межах пружної деформації, до ∼170 mV – пластичної і до ∼300 mV в області утво-
рення шийки перед руйнуванням зразка.
Ключові слова: мікроелектрохімічна гетерогенність, зварні з’єднання, локальні
потенціали, деформація.
Нерівномірна корозія металів визначається переважно наявністю на поверх-
ні мікрогальванічних елементів. Це твердження розвивають в своїх працях як
вітчизняні, так і іноземні вчені: Г. В. Акімов, Н. Д. Томашов, Г. Улиг, Ю. Еванс
та інші [1–5]. Однією з головних причин цього є структурна неоднорідність ме-
талу, що виникає за кристалізації чи під час технологічної обробки. Структурні
складові металу, що відрізняються за електрохімічними властивостями, визнача-
ють активність мікрогальванопар, інтенсивність роботи яких може вплинути і на
його опірність корозійно-механічному руйнуванню [6].
Багато дослідників [7–22] вивчали електрохімічну гетерогенність поверхні
металу за допомогою мікроелектрода у вигляді капіляра як у плівці, так і в краплі
електроліту. Досліджували [9, 12] мікроелектрохімічну неоднорідність армко-за-
ліза шляхом неперервного вимірювання потенціалів у плівці електроліту, викори-
стовуючи скляні капіляри діаметром 0,5...1 µm, заповнені розчином 0,045% НCl +
+ 0,08% Н2О2 + 0,0001% K2Cr2O7. Виявлено, що різниця потенціалів між зернами
різної кристалографічної орієнтації на поверхні сталі 20 становила 25…27 mV, а
між феритом (анод) та перлітом (катод) – 15…20 mV. За цією методикою зміна
локальних електродних потенціалів між лініями ковзання та поза ними – 18…20 mV,
що, зважаючи на результати електрохімічних досліджень корозійно-механічного
руйнування зразків із вуглецевих та нержавіючих сталей [23, 24], видається дещо
заниженою.
Недоліком методів мікроелектрохімічних досліджень у плівці розчину є змі-
на його складу з часом випробувань та неоднаковий час експозиції в електроліті
різних ділянок поверхні зразка.
У багатьох працях йдеться про мікроелектрохімічні дослідження в краплях
розчину діаметром 0,3...6 mm [6, 17, 18, 20], що наносились на поверхню зразка,
після чого вимірювали потенціали різних зон зварних з’єднань (ЗЗ) сталей та різ-
Контактна особа: М. С. ХОМА, e-mail: khoma@ipm.lviv.ua
26
них фаз сплавів. Для таких досліджень часто використовували пристрої, що містять
скляний капіляр, допоміжний електрод і електрод порівняння [14], за допомогою
яких спробували одержати поляризаційні залежності в мікрооб’ємах електроліту.
Використання капілярних мікроелектродів (діаметром 1...100 µm) дає мож-
ливість здійснювати локальний поверхневий аналіз на поверхнях площею від
10–8 до 10–3 сm2. Зараз основним напрямком розвитку таких методик є зменшення
діаметра капілярних зондів і вибір середовищ, які різняться залежно від предмета
та мети досліджень [16].
Однак запропоновані методи не передбачають неперервного мікроелектрохі-
мічного сканування поверхні металів більшої площі, що може дати інформацію
про розподіл катодних і анодних ділянок та їх взаємовплив.
Мікроелектрохімічні вимірювання широко використовують для оцінки гете-
рогенності поверхні металів і сплавів, особливо їх зварних з’єднань, які характе-
ризуються макро- і мікронеоднорідністю різних зон внаслідок структурно-хіміч-
них відмінностей та внутрішніх залишкових напружень [25]. Особливо це стосу-
ється зони термічного впливу (ЗТВ), яка характеризується найбільш нерівноваж-
ною структурою. Тому в умовах дії агресивних середовищ важливо встановити
вплив механічних напружень на розподіл локальних потенціалів у різних зонах
ЗЗ. Це дасть змогу оцінити вплив механоелектрохімічного чинника на інтенсив-
ність їх пошкодження.
Матеріали та методика випробувань. Досліджували мікроелектрохімічну
гетерогенність сталі 17Г1СУ під час деформації за одновісного розтягу, викори-
стовуючи установку АЛА-ТОО. Плоскі зразки з розміром робочої частини
40×3×3 mm вирізали з труби завтовшки 12 mm зі зварним швом, виконаним руч-
ною електродуговою зваркою електродами УОНИИ-13/55Р. Хімічний склад і ме-
ханічні характеристики сталі та електрода наведені в табл. 1. Мікроелектрохіміч-
ні випробування проводили шляхом сканування поверхні зразків зі швидкістю
10 µm /s за допомогою капіляра діаметром 15...20 µm у рухомій краплі (d ≈ 30...
50 µm) електроліту 0,045% H2SO4 + 0,14% H2O2 + 0,00005% K2Cr2O7 (МЕХ), який
витікав з капіляра по мірі його пересування [26]. Площа досліджуваної поверхні
7·10–4...2·10–3 mm2.
Таблиця 1. Хімічний склад і механічні характеристики сталі та електрода
Вміст елементів, % σТ σВ Матеріал
C Mn Si Cr Ni S P інші MPа
Cталь 17Г1СУ 0,17 1,4 0,47 0,04 0,03 0,005 0,023 ≤ 0,3 Cu;
≤ 0,034 Al 440 600
УОНИИ 13/55Р
∅ 3 mm 0,10 1,54 0,43 0,02 0,03 0,011 0,022 0,02 Cu 380 530
Результати випробувань та їх обговорення. Попередньо виявлено, що мік-
роелектрохімічна гетерогенність різних зон зварного з’єднання сталі 17Г1СУ
електродом УОНИИ 13/55Р, визначена методом рухомої краплі, майже не відріз-
няється (∆Ε = 20…80 mV) [27]. Встановлено (рис. 1а), що незалежно від ступеня
деформації мікроелектрохімічна гетерогенність трубної сталі 17Г1СУ в області
пружності зростає на ∼10 mV (до 10…90 mV), а в пластичній (рис. 1b, c) – на
∼40 mV (до 20…120 mV). За напружень, коли утворюється на зразку шийка, змі-
на локальних електродних потенціалів поверхні в її межах зростає до ∼250 mV
(табл. 2).
27
Рис. 1. Локальні потенціали поверхні
сталі 17Г1СУ в рухомій краплі МЕХ
за деформації:
0,073% (а); 0,2% (b); 9,63% (c);
1 – в межах шийки.
Fig. 1. Local potentials of the 17Г1СУ steel
surface in а mobile drop
of MEХ under deformation:
0.073% (а); 0.2% (b); 9.63% (c);
1 – within the limits of contraction.
Таблиця 2. Результати мікроелектрохімічних досліджень у розчині МЕХ
різних ділянок деформованої поверхні зварного з’єднання сталі 17Г1СУ,
виконаного електродом УОНИИ 13/55Р
Деформація, %
Мікроелектрохімічні
властивості сталі 17Г1СУ 0,001 0,073 0,2 2,32 9,63 в межах
шийки
ОМ 10...90 10...90 20...120 20...120 20...145 –
ЗТВ 10...130 10...120 20...170 20...150 150...305 – зі зварним
з’єднанням
ЗШ 10...85 10...75 20...145 20...130 10...90 20...260
без зварного
з’єднання
∆E,
mV
ОМ – 10...90 20...120 20...120 20...145 20...250
Під час досліджень впливу деформації на зміну локальних потенціалів по-
верхні ЗЗ, виконаного електродом УОНИИ 13/55Р, виявлено, що в пружній області
мікроелектрохімічна гетерогенність основного металу (ОМ) та зварного шва (ЗШ)
зростає на 5…10 mV (табл. 2), а ЗТВ – до 120…130 mV (рис. 2а, b). Це свідчить
про локалізацію деформації в межах ЗТВ. В пластичній області ЗТВ і ЗШ більше
змінюють свої мікроелектрохімічні властивості, ніж ОМ. Мікроелектрохімічна
гетерогенність ЗТВ в межах пластичної деформації зростає до 170 mV (рис. 2c, d)
і до ∼300 mV – в області утворення шийки під час руйнування зразка (рис. 2e). Такі
значення локальних електродних потенціалів можуть бути викликані зміною фі-
зико-механічних властивостей ЗЗ (густини дислокацій, тонкої кристалічної
структури та ін.) [28]. Це узгоджується, зокрема, із результатами досліджень [29],
де вказано, що найімовірнішими місцями зародження корозійно-механічних трі-
щин є ЗТВ. Руйнування відбувається в зоні максимальної твердості (для сталей
підвищеної міцності), або в перехідній дрібнозернистій ЗТВ з максимальною
концентрацією пластичної деформації, що прилягає до основного металу (для
менш міцних сталей). За локалізації деформації в межах ЗТВ мікроелектрохімічна
28
гетерогенність ОМ не змінюється, а ЗШ – зменшується, що може бути пов’язано
з його підвищеною міцністю і релаксацією напружень. Під час пластичної дефор-
мації шийка в ЗШ утворюється за наявності в ньому дефектів, мікроелектрохіміч-
на гетерогенність при цьому зростає до ∼260 mV (рис. 2е, крива 1).
Рис. 2. Локальні потенціали поверхні
зварного з’єднання сталі 17Г1СУ
в рухомій краплі МЕХ за деформації:
0,001% (а); 0,073% (b); 0,2% (c);
2,32% (d); 9,63% (e);
I – основний метал;
II – зона термічного впливу;
III – зварний шов;
1 – шийка, що утворилась
через дефект зварки.
Fig. 2. Local potentials of of 17Г1СУ steel weld surface in a mobile drop of MEX under
deformation: 0.001% (а); 0.073% (b); 0.2% (c); 2.32% (d); 9.63% (e);
I – parent metal; II – zone of thermal influence; III – joint weld;
1 – neck as a result of welding defect.
ВИСНОВКИ
Запропонована методика мікроелектрохімічних досліджень у рухомій краплі
електроліту дає змогу фіксувати зміну локальних електродних потенціалів на
площах 7·10–4...2·10–3 mm2, що достатньо для вивчення різних зон ЗЗ. За дефор-
мації розтягом ЗЗ мікроелектрохімічна гетерогенність найбільше зростає в зоні
термічного впливу: до ∼130 mV в межах пружної деформації, до ∼170 mV – плас-
тичної і до ∼300 mV – в області утворення шийки під час руйнування зразка. Це
29
інтенсифікуватиме локальну корозію ЗТВ і, відповідно, пришвидшуватиме заро-
дження корозійно-механічних тріщин.
РЕЗЮМЕ. Исследовано микроэлектрохимические характеристики трубной стали
17Г1СУ со сварным соединением, выполненным электродом УОНИИ-13/55Р, во время
деформации. Установлено, что сварной шов не влияет на микроэлектрохимическую гете-
рогенность стали: ∆E = 20…80 mV. Показано, что в области упругих деформаций ее зна-
чения для стали 17Г1СУ растет на ∼10 mV, а пластичных – на ∼40 mV. В области сосре-
доточенной пластической деформации она увеличивается к ∼250 mV. Микроэлектрохи-
мическая гетерогенность сварных образцов больше всего растет в зоне термического вли-
яния: к ∼130 mV в пределах упругой деформации, к ∼170 mV – пластичной и к ∼300 mV –
в области образования шейки перед разрушением образца.
SUMMARY. The microelectrochemical of 17Г1СУ steel pipe fragment with a weld by
УОНИИ-13/55Р electrodes under deformation has been studied. It is stated that the joint weld
does not influence the microelectrochemical heterogeneity of steel: ∆E = 20…80 mV. It is
shown that in the area of elastic deformations microelectrochemical heterogeneity of 17Г1СУ
steel increases for ∼10 mV, and in elastic plastic – for ∼40 mV, and in the area of the concentrated
elastic deformations for ∼250 mV. Microelectrochemical heterogeneity of the welded specimens
mostly grows in the zone of thermal influence: to 130 mV within the limits of deformation, to
170 mV – within plastic and to ∼300 mV – in the area of neck formation before the specimen
fracture.
1. Улиг Г. Коррозия металлов / Под ред. А. В. Турковского. – М.: Металлургия, 1968.
– 306 с.
2. Томашов Н. Д. Теория коррозии и защиты металлов. – М.: Изд. АН СССР, 1959. – 522 с.
3. Эванс Ю. Р. Коррозия и окисление металлов / Под ред. И. Л. Розенфельда. – М.: Маш-
гиз, 1962. – 856 с.
4. Акимов Г. В. Теория и методы исследования коррозии металлов. – М.: Изд. АН СССР,
1945. – 414 с.
5. Скорчеллетти В. В. Теоретические основы коррозии металлов. – Л.: Химия, 1973.
– 264 с.
6. Исследование микроэлектрохимической гетерогенности структуры металла / Г. В. Кар-
пенко, Э. М. Гутман, И. Е. Замостяник, Л. М. Гавриленко // Физ.-хим. механика мате-
риалов. – 1969. – 5, № 3. – С. 280–286.
7. Голубев А. И. Коррозионные процессы на реальных микроэлементах. – М.: Гос. изд-во
оборонной пром., 1953. – 124 с.
8. Suter T. and Bohni H. Microelectrodes for corrosion studies in microsystems // Electrochim
Acta. – 2001. – № 9. – P. 191–199.
9. Гутман Э. М. Механохимия металлов и защита от коррозии. – М.: Металлургия, 1974.
– 232 с.
10. Костржицкий А. И., Калинков А. Ю., Наумова Е.Н. Электрохимическая гетероген-
ность как фактор развития очагов локальной корозии // Вопр. химии и хим. техноло-
гии. – 2003. – № 2. – С. 67–71.
11. Relation between microstructural aspects of AA2024 and its corrosion behaviour investi-
gated using AFM scanning potential technique / P. Campestrini, E. P. M. van Westing,
H. W. van Rooijen, J. H. W. de Wi // Corr. Sci. – 2000. – 42, № 11. – P. 1853–1861.
12. Микроэлектрохимическая гетерогенность низкоуглеродистой стали с неметаллически-
ми включениями / Г. В. Карпенко, И. Е. Замостяник, Э. М. Гутман, А. Б. Куслицкий
// Физ.-хим. механика материалов. – 1970. – 6, № 1. – С. 3–6.
13. Левин Е. Е. Микроскопическое исследование металлов. – М.: Машгиз, 1955. – 260 с.
14. А new microcell or microreactor for material surface investigations at large current densities
/ M. Lohrengel, С. Rosenkranz, I. Klüppel et al. // Electrochim. Acta. – 2004. – 49, № 17–18.
– P. 2863–2870.
15. Moehring A. and Lohrengel M. Electrochemical methods in corrosion research // Proc. of 7th
Int. – Hungary: Budapest, 2000. – P. 136.
30
16. Lohrengel M. Electrochemical capillary cells // Corr. Engng, Sci. and Technol. – 2004. – 39.
– P. 53–58.
17. Hintze P., Calle L., and Bonifas A. A Micro-Electrochemical Study of Friction Stir Welded
Aluminum 6061-T6 // Electrochem. Soc. – 2006. – 501. – P. 250.
18. Suter T., Schmutz P., and Trzebiatowski O. Electrochemical Characterization of Submicro-
meter Structures // Ibid. – 2006. – P. 29–37.
19. Initial stages of the localized corrosion by pitting of passivated nickel surfaces studied by
STM and AFM / V. Maurice, T. Nakamura, L. H. Klein, and P. Marcus // Proc. of Euro-
corr’2004. – CD ROM.
20. Lohrengel M., Moehring A., and Pilaski M. Electrochemical surface analysis with the scan-
ning droplet cell // Fresenius’ J. of Analytical Chemistry. – 2000. – 367, № 4. – P. 334–339.
21. Micro-capillary system coupled to ICP-MS as a novel technique for investigation of micro-
corrosion processes / N. Homazava, A. Ulrich, M. Trottmann et al. // J. of Analytical Atomic
Spectrometry. – 2007. – Р. 1122–1130.
22. Krawieca H., Vignalb V., and Banasa J. Local electrochemical impedance measurements on
inclusion-containing stainless steels using microcapillary-based techniques // Electrochim.
Acta. – 2009. – 54. – Р. 6070–6074.
23. Похмурський В. І., Крохмальний А. М. Электрохимические аспекты коррозионной
усталости металлов // Коррозионная усталость металлов: Тр. І сов.-англ. cеминара.
– К.: Наук. думка, 1982. – С. 101–120.
24. Похмурський В. І., Хома М. С. Корозійна втома металів і сплавів. – Львів: Сполом,
2008. – 304 с.
25. Стеклов О. И. Прочность сварных конструкций в агрессивных средах. – М.: Ме-
таллургия, 1976. – 200 с.
26. Пат. України на корисну модель № 25819. Спосіб мікроелектрохімічних вимірювань в
рухомій краплі електроліту / М. С. Хома, М. Р. Чучман, Г. М. Олійник. – Опубл.
27.08.07; Бюл. № 13. – 3 с.
27. Електрохімічні властивості зварних з’єднань сталі 17Г1СУ / М. С. Хома, Г. М. Сисин,
О. І. Радкевич, М. Я. Головчук // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2011. – № 5.
– С. 112–117.
28. Золотаревський В. С. Механические свойства металлов. – М.: Металлургия. – 1983.
– 350 с.
29. Ткач В. М., Капінос Л. В., Мелехов Р. К. Вплив термічної обробки на схильність до
сульфідного розтріскування зварних з’єднань трубної сталі // Фіз.-хім. механіка мате-
ріалів. – 1993. – № 6. – С. 117–119.
(Tkach V. M., Kapinos L. V., and Melekhov R. K., Influence of Heat Treatment on the Sul-
fide Cracking Susceptibility of Welded Joints of Pipe Steel // Materials Science. – 1993.
– № 6. – P. 685–687).
Одержано 05.12.2011
|