Патогенетична роль внутрішньомозкової моноамінергічної нейротрансмісії у формуванні посттравматичного моторного дефіциту в експерименті

• Дата: 2012
• Автори: Стоянов, О.М., Прокопенко, О.Б., Вастьянов, Р.С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2012
• Назва видання: Актуальні проблеми транспортної медицини
• Теми: Экспериментальные исследования
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139689
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Патогенетична роль внутрішньомозкової моноамінергічної нейротрансмісії у формуванні посттравматичного моторного дефіциту в експерименті / О.М. Стоянов, О.Б. Прокопенко, Р.С. Вастьянов // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 2 (28). — С. 132-135. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Протягом 35 днів після відтворення черепно-мозкової травми (ЧМТ) у щурів досліджували характер моторних реакцій при модуляції активності серотонін (СРТ) -, дофамін (ДФ) - і норадренергічної (НА) нейромедіаторних систем (НС). У щурів в динаміці вивчали характер неврологічного дефіциту. Установлено, що при активації ДФ і СРТ НС у щурів нормалізуються викликані ЧМТ м’язова слабкість, нездатність приймати природне положення тіла і здійснювати синхронні і координовані рухи. При усуненні активності ДФ НС щури не демонстрували м’язову і рухову активність протягом 14 днів після ЧМТ. Гальмування активності СРТ, а також модуляція активності НА НС не впливають на досліджувані моторні функції у травмованих щурів. Зроблено висновок про патогенетичне значення ДФ НС при розвитку моторних порушень у щурів з ЧМТ.