Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації

В статті проаналізовано роль сенсорних систем в життєдіяльності людини, показано та вивчено вплив сенсорної депривації на організм. Виявлено, що під час сенсорної депривації повністю знімається вплив гравітаційного гідростатичного тиску крові та зменшується навантаження на м’язово-кістковий апарат,...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автори:	Гоженко, А.І., Коршняк, В.О., Насібуллін, Б.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2016
Назва видання:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:	Клинические аспекты медицины транспорта
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139834
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації / А.І. Гоженко, В.О. Коршняк, Б.А. Насібуллін // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 61-67. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-139834
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1398342018-06-22T03:07:06Z Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації Гоженко, А.І. Коршняк, В.О. Насібуллін, Б.А. Клинические аспекты медицины транспорта В статті проаналізовано роль сенсорних систем в життєдіяльності людини, показано та вивчено вплив сенсорної депривації на організм. Виявлено, що під час сенсорної депривації повністю знімається вплив гравітаційного гідростатичного тиску крові та зменшується навантаження на м’язово-кістковий апарат, відбувається збалансованість симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Завдяки такому переналаштуванню зменьшується вироблення нейрогормонів та посилюється активність власної терапевтичної системи, яка закріплюється психотерапевтичною програмою. Зняття стресового фактору розриває «порочне коло» хвороби, що сприяє відновленню роботи фізіологічних систем організму. В статье проанализирована роль сенсорных систем в жизнедеятельности человека, показано и изучено влияние сенсорной депривации на организм. Обнаружено, что при сенсорной депривации полностью снимается влияние гравитационного гидростатического давления крови и уменьшается нагрузка на мышечнокостный аппарат, происходит сбалансированность симпатического и парасимпатического отделов вегетативной нервной системы. Благодаря такой перенастройке уменьшается выработка нейрогормонов и усиливается активность собственной терапевтической системы, которая закрепляется психотерапевтической программой. Снятие стрессового фактора разрывает «порочный круг» болезни, способствует восстановлению работы физиологических систем организма. In the article there was analyzed the role of sensory systems in human life; the influence of sensory deprivation on the human’s body has been showed and examined. It was revealed that, during the sensory deprivation the effect of gravitational hydrostatic pressure of blood is completely removed and the load on the muscle-bone unit decreases, the balance of sympathetic and parasympathetic divisions of the autonomic nervous system is taken place. Due to such readjustment the production of neurohormones is reduced and the activity of the own therapeutic system, which is fixed by psychotherapeutic program is enhanced. The removal of stress factor breaks the “vicious circle” of the disease, that contributes to the recovery of body’s physiological systems. 2016 Article Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації / А.І. Гоженко, В.О. Коршняк, Б.А. Насібуллін // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 61-67. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139834 612.087.1.6169079.4 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Клинические аспекты медицины транспорта Клинические аспекты медицины транспорта
spellingShingle	Клинические аспекты медицины транспорта Клинические аспекты медицины транспорта Гоженко, А.І. Коршняк, В.О. Насібуллін, Б.А. Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації Актуальні проблеми транспортної медицини
description	В статті проаналізовано роль сенсорних систем в життєдіяльності людини, показано та вивчено вплив сенсорної депривації на організм. Виявлено, що під час сенсорної депривації повністю знімається вплив гравітаційного гідростатичного тиску крові та зменшується навантаження на м’язово-кістковий апарат, відбувається збалансованість симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Завдяки такому переналаштуванню зменьшується вироблення нейрогормонів та посилюється активність власної терапевтичної системи, яка закріплюється психотерапевтичною програмою. Зняття стресового фактору розриває «порочне коло» хвороби, що сприяє відновленню роботи фізіологічних систем організму.
format	Article
author	Гоженко, А.І. Коршняк, В.О. Насібуллін, Б.А.
author_facet	Гоженко, А.І. Коршняк, В.О. Насібуллін, Б.А.
author_sort	Гоженко, А.І.
title	Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації
title_short	Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації
title_full	Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації
title_fullStr	Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації
title_full_unstemmed	Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації
title_sort	нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Клинические аспекты медицины транспорта
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139834
citation_txt	Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації / А.І. Гоженко, В.О. Коршняк, Б.А. Насібуллін // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 61-67. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT goženkoaí nejrofízíologíčnímehanízmilíkuvalʹnoídíímetodaprogramovanoíkerovanoísensornoídeprivacííprogramovanoíkerovanoísensornoídeprivacíí AT koršnâkvo nejrofízíologíčnímehanízmilíkuvalʹnoídíímetodaprogramovanoíkerovanoísensornoídeprivacííprogramovanoíkerovanoísensornoídeprivacíí AT nasíbullínba nejrofízíologíčnímehanízmilíkuvalʹnoídíímetodaprogramovanoíkerovanoísensornoídeprivacííprogramovanoíkerovanoísensornoídeprivacíí
first_indexed	2025-07-10T09:10:57Z
last_indexed	2025-07-10T09:10:57Z
_version_	1837250549632729088
fulltext	6 16 16 16 16 1 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (46), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 (46), 2016 Клинические аспекты медициныКлинические аспекты медициныКлинические аспекты медициныКлинические аспекты медициныКлинические аспекты медицины транспортатранспортатранспортатранспортатранспорта Clinical Aspects of TClinical Aspects of TClinical Aspects of TClinical Aspects of TClinical Aspects of Trrrrransportansportansportansportansport MedicineMedicineMedicineMedicineMedicine Життєдіяльність будь9якого орган9 ізму передбачає, перед усім, вирішення двох проблем: перша — пристосування до навколишнього середовища (адапта9 ція); друга — збереження оптимальних параметрів біохімічних, фізіологічних та інших механізмів в межах великої відкритої системи, якою є організм [3]. Для вирішення цих проблем організм взагалі, та людський організм зокрема, потребує надходження інформації про зміни навколишнього середовища та внутрішній стан самого організму. Відповідно людина сприймає різні зовнішні подразники: це постійні звукові та шумові ефекти, зміна температурних показників середовища, коливання ат9 мосферного тиску, вологості повітря, зміни освітленості, різні нюхові та сма9 кові відчуття. Для людини необхідним супровод9 женням взаємодії з навколишнім сере9 довищем, яке обумовлює оптимізацію дійства, є психоемоційна оцінка значен9 УДК 612.087.1.6169079.4 НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ДІЇ МЕТОДАНЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ДІЇ МЕТОДАНЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ДІЇ МЕТОДАНЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ДІЇ МЕТОДАНЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ДІЇ МЕТОДА ПРОГРАМОВАНОЇ (КЕРОВАНОЇ) СЕНСОРНОЇ ДЕПРИВАЦІЇПРОГРАМОВАНОЇ (КЕРОВАНОЇ) СЕНСОРНОЇ ДЕПРИВАЦІЇПРОГРАМОВАНОЇ (КЕРОВАНОЇ) СЕНСОРНОЇ ДЕПРИВАЦІЇПРОГРАМОВАНОЇ (КЕРОВАНОЇ) СЕНСОРНОЇ ДЕПРИВАЦІЇПРОГРАМОВАНОЇ (КЕРОВАНОЇ) СЕНСОРНОЇ ДЕПРИВАЦІЇ ГГГГГоженкооженкооженкооженкооженко11111 А.І., Коршняк А.І., Коршняк А.І., Коршняк А.І., Коршняк А.І., Коршняк22222 В.O В.O В.O В.O В.O., Насібуллін., Насібуллін., Насібуллін., Насібуллін., Насібуллін3 3 3 3 3 Б.А.Б.А.Б.А.Б.А.Б.А. 1Український НДІ медицини транспорту МОЗ України”, м. Одеса 2ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”, м. Харків 3ДУ “Український НДІ медичної реабілітації та курортології”, м. Одеса В статті проаналізовано роль сенсорних систем в життєдіяльності людини, показано та вивчено вплив сенсорної депривації на організм. Виявлено, що під час сенсорної депривації повністю знімається вплив гравітаційного гідростатичного тиску крові та зменшується навантаження на м’язово9кістковий апарат, відбуваєть9 ся збалансованість симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нерво9 вої системи. Завдяки такому переналаштуванню зменьшується вироблення нейро9 гормонів та посилюється активність власної терапевтичної системи, яка закріп9 люється психотерапевтичною програмою. Зняття стресового фактору розриває «порочне коло» хвороби, що сприяє відновленню роботи фізіологічних систем організму. Ключові слова:Ключові слова:Ключові слова:Ключові слова:Ключові слова: сенсорні системи, сенсорна деривація, вегетативна нервова си9 стема, психотерапевтична програма. ня подій і явищ, з якими він стикається. Саме психоемоційний стан особистості є тим механізмом, який приймає участь, через активацію функціональних систем мозку, в формуванні реакцій пристосу9 вання до змін навколишнього середови9 ща [1, 5, 9]. Контакти з навколишнім середови9 щем організму людини може здійсню9 ватись або в режимі помірної (рутинної інтенсивності), або в режимі надзвичай9 ного подразнювача — стресора. В ос9 танньому випадку, завдяки наявності ви9 сокорозвинутої нервової системи, емоційні чинники стають не тільки чис9 тими стресорами, але й опосередкову9 ють дію більшості фізичних стресорів, тобто вплив надзвичайних подразню9 вачів відгукається не тільки на “тілі”, але й на психічному стані. Психоемоційна активність регулюється лімбічною систе9 мою мозку, асоціативними зонами кори, сенсорними таламічними ядрами, базо9 латеральним та мигдалевидним тілами, 6 26 26 26 26 2 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (46), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 (46), 2016 гіпокампом, гіпоталамусом та іншими [2]. Дія надзвичайних подразників впли9 ває на синхронність та збалансованість функціональної активності цих структур, тобто стрес більш правильним було б розглядати як стан дисбалансу, тобто руйнування рівноваги внутрішніх про9 цесів яке порушує гомеостаз [9]. В умовах стресорних впливів змен9 шення інформаційного навантаження повинно впливати на стан регуляторних процесів і, перш за все, на збалансова9 ності діяльності структур мозку що мож9 ливо здійснює сприятливий вплив на формування адаптаційних реакцій. У своїх попередніх дослідженнях [7, 8] ми встановили, що застосування методу сенсорної депривації по відно9 шенню до хворих з астено9невротични9 ми розладами суттєво покращує зба9 лансованість дії надсегментарних струк9 тур вегетативної системи. Це проявля9 лось в багаторазовому збільшенні ви9 падків ейтонії (за індексом Кердо та хви9 линним об’ємом крові) і випадків нор9 мальної вегетативної реактивності се9 ред пролікованих хворих. Тобто ми спо9 стерігаємо відновлення функціональних систем глибинних структур мозкових півкуль, які входять до над сегментарних відділів вегетативної нервової системи. Для з’ясування лікувального і реа9 білітаційного впливу сенсорної депри9 вації потрібно більш детально розгляну9 ти основні механізми діяльності сенсор9 них, регулюючих систем головного моз9 ку, їх взаємодію і зв’язок з діяльністю вищих (коркових) функціональних сис9 тем ЦНС. Відомі частини сенсорних систем включають такі компоненти: 1) детекто9 ри стимулу — спеціалізовані рецепторні нейрони; 2) первинний сприймаючий центр, куди сходиться вся інформація від групи детекторних блоків; 3) один або декілька вторинних сприймаючих та інтегруючих центрів, що одержують інформацію від первинних сприймаючих центрів [11]. Сама сенсорна система починає діяти тільки тоді, коли яке9будь явище із навколишнього середовища — стимул або подразник — сприймається чутли9 вими нейронами — первинними сен9 сорними рецепторами. В кожному ре9 цепторі фізичний фактор (світло, тепло, тиск) перетворюється в потенціал дії. Ці потенціали дії або нервові імпульси відображають сенсорні стимули, які мо9 жуть підлягати подальший переробці нервовою системою. Нервові імпульси передаються по сенсорним шляхам до сприймаючого центру, що відповідає за даний вид відчуттів. Як тільки імпульси досягли первинної зони переробки, із деталей сенсорних імпульсів витягуєть9 ся інформація. В подальших інтегративних цент9 рах сенсорної системи може додавати9 ся інформація із інших джерел відчуттів, а також інформація пам’яті про подібний досвід. Сукупний характер і значення того що ми відчуваємо закріпляється в результаті усвідомленої ідентифікації, яку ми називаємо сприйняттям [14, 15]. В класичній нейрофізіології п’ять видів “відчуттів”: нюх, зір, слух, смак та дотик. Поряд з тим, тепер виділяють декілька допоміжних можливостей — відчуття температури та рівноваги. Всі п’ять класичних відчуттів людини відно9 сять до екстерорецепції. Потрібно відмітити, що сенсорні органи розділя9 ють на три групи: 1) це органи і рецеп9 тори, що стимулюються навколишнім середовищем — вони відносяться до екстерорецепторів; 2) інші органи виз9 начають довжину м’язів, натяг сухожиль та інші параметри положення рухів тіла — пропріорецептори. До цієї групи можна також віднести вестибулярний апарат. 3) сенсорна інформація, яка йде від внутрішніх органів — інтерцептори [4]. Всі сенсорні системі зав’язані з неспецифічними нейронними групами та шляхами до яких надходять сигнали від декількох із цих систем відразу. Важ9 лива неспецифічна система локалізова9 6 36 36 36 36 3 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (46), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 (46), 2016 на у зоні ретикулярних ядер стовбура та таламусу (ретикулярна формація) і відповідає за інтеграцію сенсорної кар9 тини середовища та обумовленою сти9 мулами модифікацію поведінки. Для до9 сягнення оптимального співвідношення цих процесів. Тому нервові клітини центрів сен9 сорних та моторних рухових систем по9 винні синхронно, чітко взаємодіяти одне з одним. Окрім того, до центральної нерво9 вої системи (ЦНС) надходить інформа9 ція із середини організму — завдяки вісцерорецепторам, що інформують про показники нашого внутрішнього стану (рівень кисню, зміни ритму робо9 ти серця, наповнення або випорожнен9 ня травного тракту) та пропріорецепто9 рам, які дають можливість слідкувати за положенням тіла відносно горизонталь9 ної площини, положенням та рухами наших суглобів [6, 4]. Більшість отриманої сенсорної інформації не усвідомлюється. Це пов’я9 зано з тим, що вона потрібна для здійснення багатьох регуляторних про9 цесів, коригуючих миттєві порушення гомеостазу. Пропріорецепція на дотік сприяє координації рухів, терморецепція — ав9 томатичній регуляції температури тіла; дихання — терморецепція на основі інформації про вміст газів в крові; боль9 ові стимули автоматично активують за9 хисні реакції. Інтеграція різних складо9 вих сенсорної інформації, що надходить від шкіри та суглобів складає наше суб9 ’єктивне враження про власне тіло як єдине ціле. Властивість відчувати і рухатися — це дві основні властивості живих організмів від самих простих до самих складних. Складна механіка сенсорної та моторної систем базується на синх9 ронізації та збалансованості багатьох взаємозв’язаних процесів, що спільно здійснюють ряд послідовних актів. Мо9 зок, як верховний координатор діяль9 ності організму, послідовно аналізує сенсорну інформацію, яка надходить та формує програму, що керує тілом для здійснення оптимальної корекції повед9 інки (вкритися від спеки, дощу і т.д.). Контроль з боку корки мозку інформації, що надходить до нього здійснюється в наступному алгоритму. Сенсорна інфор9 мація сприймається первинною кіркою скроневої долі, що сумісно з завченою та запланованою інформацією формує образ, який забезпечує формування програми реакцій. Водночас, завдяки наявності кортікофугальних зв ’язків корка мозку впливає на переробку інформації в підкоркових вузлах (тала9 мус, мембрана, лімбічна система, рети9 кулярна формація), що обумовлює тісний зв’язок сенсорних та рухових механізмів [12]. Функції ретикуляторної формації (РФ): 1) регуляція збудливості кори моз9 ку: рівня усвідомлення стимулів і ре9 акцій; 2) надання афективно9емоційних аспектів сенсорним стимулам, особли9 во больовим, за рахунок передачі афе9 рентної інформації до лімбічної систе9 ми; 3) регуляція життєво важливих реф9 лексів (кровообігу, дихання, ковтання, кашлю, чихання), які потребують декіль9 кох аферентних та еферентних систем; 4) регуляція пози і цілеспрямованості рухів. Крім того, ретикулярній формації властива ще одна функція — вибіркова або селективна увага, яка визначає, чи відреагуємо ми на внутрішній або зовнішній стимул посиленою або по9 слабленою реакцією. Питання взаємов9 ідношення інтенсивності сенсорного потоку та діяльності ретикулярної фор9 мації були підняті Грегом Джейкобсом, Робертом Хеілброннером та Джоном Стенлі, які в експерименті встановили, що 10 сеансів по 45 хвилин сенсорної депривації обумовлюють багаторазове зменшення м’язового напруження та суттєве зменшення артеріального тиску. Автори при цьому фіксували зниження електричної активності в ретикулярній 6 46 46 46 46 4 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (46), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 (46), 2016 формації. Вони вважають, що зменшен9 ня кількості стимулів, які надходять до РФ призводить до зменшення потоку імпульсації в кору півкуль головного мозку, а це. В свою чергу, знижує регу9 люючий вплив на субкортикальні об9 ласті, перш за все на ядра гіпоталамуса. Зменшення подразнень механо9 рецепторів знижує кількість імпульсів від них до дорсального гіпоталамусу, гіпота9 ламо9гіпофізарної системи, ретикуля9 торної формації, що у останній обумов9 лює ослаблення її вихідного рівня корко9 во9підкоркових взаємовідношень у виг9 ляді зниження тонусу та зменшення тормозного впливу на підкоркові струк9 тури [3]. Відтворення сенсорної депри9 вації з використанням штучної неваго9 мості здійснює свій лікувальний вплив і за рахунок змін в вестибулярній систе9 ми. В реалізації швидкої компенсації порушень діяльності вестибулярного апарату основні механізми адаптації спрямовані на відновлення адекватного співвідношення аферентної імпульсації, що надходить до ЦНС з вестибулярної та інших сенсорних систем. Збільшення потоку аферентації від вестибулярного апарату при рухах повинно сприяти по9 силенню гальмівних впливів клітин Пуркінє та певних вестибулярних ядер на рецепторний апарат лабіринту, що обумовлює розвиток пристосувальних процесів в інших сенсорних системах, що направлені на встановлення адек9 ватного співвідношення аферентації у вестибулярній системі та інших сен6сор9 них системах, що направлені на вста9 новлення адекватного співвідношення аферентацій [5]. Під час сенсорної депривації в умовах спеціалізованої камери з орган9 ізму пацієнта майже повністю знімаєть9 ся вплив гідростатичного тиску його крові, кровонаповнення ніг при цьому зменшується на 15 %, а кровопостачан9 ня мозку збільшується на 20 %. Змен9 шується навантаження на м’язово9 кістковий апарат, а це призводить до зменшення потоку аферентної імпуль9 сації і потреб в підвищеній імпульсації центрів керуванням енергопродукцією [6]. Зменшення загальної проприоцен9 тивної імпульсації від кістково9м’язової системи організму [10] на відновленні діяльності окремих м’язових сегментів в організмі. Згідно досліджень стану лю9 дини, яка перебуває в невагомості до9 ведено, що перебування в таких умовах активує діяльність парасимпатичного відділу ВНС та зменшує тонус симпатич9 ного відділу ВНС [2]. В умовах сенсорної деривації, як згадано вище, ми спостерігали віднов9 лення збалансованості діяльності сим9 патичного та парасимпатичного відділів ВНС [7, 8]. Оскільки при цьому людина перебуває в стані психоемоціональної релаксації можна вважати, що змен9 шення периферійної імпульсації в лімбічну систему знижує в ній синтез гормонів та медіаторів стресу (адре9 налін, кортізол, АКТГ, норадреналін) та підвищує створення ендорфінів, тобто депривація сприяє відходу свідомості від стресу або хвороби. Для пояснення отриманого пози9 тивного ефекту застосування сенсорної депривації в медичній практиці нале9 жить звернутися до поняття гомеостаз. Гомеостаз — це підтримка постійних (оптимальних) показників активності процесів та станів в організмі людини необхідних для результативної та стаб9 ільної його життєдіяльності, тобто це процес постійної перебудови функціо9 нальної активності різних систем та ре9 акцій відповідно до умов зовнішнього середовища, які зміняються. Зовнішні стимули постійно зміщують баланс для відновлення і збереження якого органі9 зму потрібно використовувати енерге9 тичні та інші ресурси, що він здійснює за рахунок активації вегетативної системи. Але коли людина перебуває в умовах зменшеного потоку сенсорної імпуль9 сації, її розум і тіло, як єдина система, занурюється в стан, в якому вона здат9 на сприймати себе як систему, котра діє у власних інтересах. З того часу, як зни9 6 56 56 56 56 5 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (46), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 (46), 2016 кає інформація про зовнішню загрозу, зменшується потреба пристосовуватися до зовнішніх обставин, немає ніяких відхилень від очікуваного, система “може присвятити всю свою енергію на відновлення самої себе”. Це називають “тайм9аутом” нашого життя, який дозво9 ляє нашому організмові відновити нор9 мальне дихання, тобто повертати себе до фонового життєзабезпечення. Таким чином, можна вважати вста9 новленою високу позитивну ефек9 тивність сенсорної депривації в коригу9 ванні стрес9обумовлених пошкоджень діяльності організму, в тому числі і асте9 но9невротичних розладів, це обумовле9 но тим, що знижуються потоки сенсор9 ної імпульсації від рецепторів зовнішнь9 ого спостереження; проприоцентивної імпульсації від м’язів — кісткової та вес9 тибулярної системи; інтеррецепторної імпульсації від внутрішніх органів. Завдя9 ки зменшенню потоку аферентної імпульсації відбувається зниження вис9 хідної імпульсації в корку півкуль мозку та низхідної імпульсації до підкорково9 стовбурових структур. В той же час спільність функціональних систем, які забезпечують переробку зовнішньої і внутрішньо9організаційної інформації, в цих умовах призводить до зменшення оцінки локалізації зовнішніх подразників і, тим самим, переналагоджує ці систе9 ми на внутрішній стан організму. Завдя9 ки такій переналадці зменшується відтворення гормонів і медіаторів, які виконують функції стрес9реалізуючих механізмів і посилюється активність “ав9 тономної терапевтичної системи” організму [10]. Остання здійснює відновлення збалансованості та синхро9 нізації діяльності підкоркових структур тобто надсегментарних центрів ВНС. Оптимізація діяльності останніх обумов9 лює відновлення оптимальної актив9 ності функціонування органів та систем організму, тобто його реабілітацію. ЛітератураЛітератураЛітератураЛітератураЛітература 1. Анохин П.К. — Физиология функциональ9 ных систем / П.А. Анохин // — 1995. — М.: Медицина. — 437 с. 2. Вегетативные расстройства. Под ред. А.М. Вейна. — М., Мед. Информ. Агент9 ство. — 2003. — 752 с. 3. Гоженко А.И. — Очерки теории болезни./ А.И. Гоженко // Одесса. — Астропринт. — 2010. — 24 с. 4. Григорьев А.И. Человек в длительном космическом полете. / А.И. Григорьев, А.Д. Егоров // Вестник РАМН. — 1987. — № 6. — С. 54964. 5. Дизрегуляционная патология / Под ред. Г.Н. Крыжановского // М.: Медицина. — 2002. — 530 с. 6. Жуков В.О. — Электромагнитная кумуля9 ция — декумуляция в процессах самоор9 ганизации и деградации организма. (Эк9 спериментальные исследования биора9 диоинформативной технологии) / Чубий А.Д., Жуков В.О.// Ежегодник Российско9 го национального комитета по защите от неионизирующих излучений // — М., — Алпана. — 2007. — 211 с. 7. Насібуллін Б.А. — Обгрунтування застосу9 вання методу сенсорної деривації для корегування астеноневротичних розладів / Б.А. Насібуллін, В.О. Коршняк, // Вісник наукових досліджень. — 2014. — № 4 (77). — С. 13916. 8. Коршняк В.О. — Реабілітація хворих з наслідками перенесених грипозних нейро9 інфекцій / В.О. Коршняк, Б.А. Насібуллін / / — Харків. — ВД УНЖЕК. — 2015. — С. 73984. 9. Хананашвили М.М. — Теоретические ас9 пекты возникновения и развития пробле9 мы стресса. /М.М. Хананашвили // — М., Медицина 91998. — С. 1923. 10. Чернавский Д.С. — Синергетика и инфор9 мация. Динамическая теория информа9 ции. / Чернавский Д.С. // М., УрСС. — 2004. — 288 с. 11. Блум Ф. — Мозг, разум, поведение: Пер.с анг. / Ф. Блум, А. Лейзерсон, Л.Хостедтер // М.: Мир, 2001. — 248 с. 12. Прибрам К. — Языки мозга. Эксперимен9 тальные пародоксы и принципы нейро9 психологии. — М., Прогресс. — 1975. — 464 с. 13. Физиология человека. Т. 1. (под ред. Р. Шмидта, Г. Тевса). Пер. С англ. — М.: Мир. — 1996. — т.1. — 323 с. 14. Taibbi G. — Tffects of 309day Heaf9Dowon Bed Rest on ocular Structures and Visual Function in Healthy subject. / Taibbi G., 6 66 66 66 66 6 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (46), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 (46), 2016 Zammlo S.B., Visseri G./ Aviat Snace Environ med. — 2013. — v. 84 (2) — P/ 1489154. 15. Zanello S.B. — Retinal non — visual photoreception in space / Zanello S.B., Njkjen A. Theriof C.A. // — Aviat Space Enviro9 n med. — 2013. — v. 84 (12). — hh. 12779 1280. ReferencesReferencesReferencesReferencesReferences 1. Anokhin P.K. 1995, Fiziologija funkcional’nyh sistem. Moscow: Medicina Publ., 437 p. (in Russian) 2. Vegetativnyie rasstroystva. 2003, pod red. A.M. Veyn. Moscow, Med. Inform. Agentstvo. Publ., 752 p. (in Russian) 3. Gozhenko A.I. 2010 Ocherki teorii bolezni. Odessa: Astroprint Publ. 24 p. (in Russian) 4. Grigorev A.I., Egorov A.D. 1987, Chelovek v dlitelnom kosmicheskom polete. Vestnik RAMN. No. 6. Pp. 54964. (in Russian) 5. Dizregulyatsionnaya patologiya. 2002, pod red. G.N. Kryizhanovskogo. Moscow: Medicina Publ., 530 p. (in Russian) 6. Zhukov V.O., Chubiy A.D. 2007, Elektromagnitnaya kumulyatsiya — dekumulyatsiya v protsessah samoorganizatsii i degradatsii organizma. (Eksperimentalnyie issledovaniya bioradioinformativnoy tehnologii). Ezhegodnik Rossiyskogo natsionalnogo komiteta po zaschite ot neioniziruyuschih izlucheniy. Moscow: Alpana Publ. 211 p. (in Russian) 7. NasIbullIn B.A., Korshnyak V.O. 2014, Obgruntuvannya zastosuvannya metodu sensornoYi derivatsiyi dlya koreguvannya astenonevrotichnih rozladIv. VIsnik naukovih doslIdzhen.No. 4 (77). Pp. 13916. (in Ukrainian) 8. Korshnyak V.O., Nasibullin B.A. 2015, Reabilitatsiya hvorih z naslidkami perenesenih gripoznih neyroinfektsiy. Harkiv: VD UNZhEK Publ. Pp. 73984. (in Ukrainian) 9. Hananashvili M.M. 1998, Teoreticheskie aspekty vozniknoveniya i razvitiya problemyi stressa. Moscow: Medicina Publ., pp. 1923. (in Russian) 10. Chernavskiy D.S. 2004, Sinergetika i informatsiya. Dinamicheskaya teoriya informatsii. Moscow, UrSS Publ. 288 p. (in Russian) 11. Blum F., Leyzerson A., Hostedter L. 2001, Mozg, razum, povedenie: per.s ang. F. Blum. Moscow: Mir Publ. 248 p. (in Russian) 12. Pribram K. 1975, Yazyiki mozga. Eksperimentalnyie parodoksyi i printsipyi neyropsihologii. Moscow: Progress Publ. 464 p. (in Russian) 13. Fiziologiya cheloveka (pod red. R. Shmidta, G. Tevsa). 1996, per. s angl. Moscow: Mir Publ. Vol.1, 323 p. (in Russian) 14. Taibbi G., Zammlo S.B., Visseri G. 2013, Effects of 309day Heaf9Dowon Bed Rest on ocular Structures and Visual Function in Healthy subject. Aviat Snace Environ med. Vol. 84 (2), pp. 1489154. 15. Zanello S.B., Njkjen A. Theriof C.A. 2013, Retinal non9visual photoreception in space. Aviat Space Enviro9n med. Vol. 84 (12), pp. 127791280. РезюмеРезюмеРезюмеРезюмеРезюме НЕЙРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ ЛЕЧЕБНОГО ДЕЙСТВИЯ МЕТОДА ПРОГРАММИРУЕМОЙ (УПРАВЛЯЕМОЙ) СЕНСОРНОЙ ДЕПРИВАЦИИ Гоженко А.И., Коршняк В.А., Насибуллин Б.А. В статье проанализирована роль сенсорных систем в жизнедеятельнос9 ти человека, показано и изучено влия9 ние сенсорной депривации на орга9 низм. Обнаружено, что при сенсорной депривации полностью снимается вли9 яние гравитационного гидростатическо9 го давления крови и уменьшается на9 грузка на мышечно9костный аппарат, происходит сбалансированность симпа9 тического и парасимпатического отде9 лов вегетативной нервной системы. Благодаря такой перенастройке умень9 шается выработка нейрогормонов и усиливается активность собственной терапевтической системы, которая зак9 репляется психотерапевтической про9 граммой. Снятие стрессового фактора разрывает «порочный круг» болезни, способствует восстановлению работы физиологических систем организма. Ключевые слова: Ключевые слова: Ключевые слова: Ключевые слова: Ключевые слова: сенсорные систе9 мы, сенсорная депривация, вегетатив9 ная нервная система, психотерапевти9 ческая программа. �� АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016 Summary NEUROPHYSIOLOGICAL MECHANISMS OF THERAPEUTIC ACTION OF THE METHOD OF PROGRAMMABLE (SURERVISED) SENSORY DEPRIVATION Gоzhеnkо А.I. , Коrshnyak V.А., Nаsibullin B.А. In the article there was analyzed the role of sensory systems in human life; the influence of sensory deprivation on the human’s body has been showed and examined. It was revealed that, during the sensory deprivation the effect of gravitational hydrostatic pressure of blood is completely removed and the load on the muscle-bone unit decreases, the balance of sympathetic and parasympathetic divisions of the autonomic nervous system is taken place. Due to such readjustment the production of neurohormones is reduced and the activity of the own therapeutic system, which is fixed by psychotherapeutic program is enhanced. The removal of stress factor breaks the “vicious circle” of the disease, that contributes to the recovery of body’s physiological systems. Keywords: sensory systems, sensory derivation, the autonomic nervous system and psychotherapeutic program. Впервые поступила в редакцию 25.04.2016 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования Вступ Щорічно гострі порушення мозко- вого кровообігу (ГПМК) розвиваються в 0,2 % всього населення земної кулі, та понад чим в 1 % осіб старше 65 років. Приблизно в 1/3 випадків інсульт при- зводить до летального закінчення. ГПМК займають третє місце в структурі смертності в розвинутих країнах після ішемічної хвороби серця (ІХС) та раку. УДК 616.8-005 ВЕГЕТАТИВНІ СТАНИ В КЛІНІЦІ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ Тещук В.Й., Тещук Н.В. Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, м. Одеса. В роботі представлено аналіз лікування 17 пацієнтів з хронічним вегетативним станом, котрий виник після перенесених пацієнтами гострих порушень мозкового кровообігу, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці нейрохірургії та не- врології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону з 2000 р. до травня 2014р. Встановлено характерні патофізіологічні особливості формування хронічного вегетативного стану при гострих порушеннях мозкового кровообігу, за- лежність госпітальної летальності від віку померлих,та від терміну перебування на стаціонарному лікуванні. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні механізмів розвитку хронічних вегетативних станів при гострих порушеннях мозко- вого кровообігу, у зіставленні патофізіологічних особливостей з клінічними проява- ми інсульту та можливістю попередження вітальних порушень. Ключові слова: гостре порушення мозкового кровообігу, хронічний вегетативний стан, інсульт, госпітальна летальність. Серед хворих, котрі вижили після інсуль- ту, котрі складають 0,8 % всього насе- лення, приблизно половина стійко втра- чає працездатність, ось чому ГПМК є основною причиною довготривалої фізичної, когнітивної, емоціональної, соціальної та трудової інвалідності [1]. “ Вік “ інсульту стрімко молодшає, і на сьо- годнішній день біля 8 % випадків ГПМК виявлено у осіб до 40 років [2]. Існуючі

Нейрофізіологічні механізми лікувальної дії метода програмованої (керованої) сенсорної депривації програмованої (керованої) сенсорної депривації

Репозитарії

Схожі ресурси