Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації

• Видавець: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
• Дата: 2016
• Автори: Шафран, Л.М., Чумаєва, Ю.В., Огуленко, О.П., Сидоренко, С.Г.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2016
• Назва видання: Актуальні проблеми транспортної медицини
• Теми: Вопросы психофизиологии
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139847
• Цитувати: Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації / Л.М. Шафран, Ю.В. Чумаєва, О.П. Огуленко, С.Г. Сидоренко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 34-43. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Аварійна подія завжди є наслідком утворення порочного кола у тріаді; транспортний засіб – дорога (умови дорожнього руху – якість покриття, метеофактори, інтенсивність руху тощо) - людина (учасник дорожнього руху). У подавляючій більшості випадків, як свідчать численні дослідження на різних видах транспорту і в різних країнах світу, критичним залишається «людський чинник». Транспортні аварії більш ніж у 20% випадків за числом постраждалих відносяться до категорії великих, а за своїми наслідками, як правило, довгострокових. Тому проблема вивчення причин аварійності, підвищення ефективності медичної допомоги та реабілітації постраждалих є актуальною і першочерговою в психофізіології праці водіїв всіх видів транспорту. Проведені комплексні психофизиологічні дослідження серед 300 водіїв: 153 важких вантажних автозерновозів, 54 – легких вантажних автомобілів і 92 - пожежних автомашин. В дослідженнях були також задіяні 73 пожежних-рятувальників і 58 осіб - інші спеціалісти ДСНС і автопідприємств, які непов’язані з ризиком ДТП (контроль). Психофізіологічні дослідження проводилися за допомогою автоматизованої програми «МОРТЕСТ» (варіант «СПАС-10»). Крім того, визначали критичну частоту злиття миготінь (КЧЗМ) та рівень самопочуття, активності і настрою за тестом САН у виробничих умовах (щодо водіїв зерновозів) і в ході реабілітації особового складу пожежно-рятувальної служби України. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою стандартної програми Microsoft Excel та статистичного пакету R. Наростаюча фізіологічна втома водія за кермом негативно впливає на всі елементи психоемоційного стану в контексті готовності до несподіваних і очікуваних надзвичайних ситуацій, що просліджено по тестам КЧЗМ, САН (за основними і похідними маркерами). Щодо позитивного впливу медико-психологічної реабілітації (МПР), то, наприклад, рівень несприятливої компенсації за тестом Люшера зменшився майже на 62%, що свідчить про позитивний вплив МПР на процеси переробки травматичного досвіду. Реабілітаційні заходи забезпечують актуалізацію механізмів подолання негативних станів та зменшення емоційного стресу за рахунок комплексного вирішення проблеми МПР водіїв та постраждалих у надзвичайних ситуаціях одночасно з медичних і психологічних позицій.