Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер

У статті наведено результати аналізу гідролого-гідрохімічних характеристик руйнівного дощового паводку, що пройшов на р. Дністер в липні 2008 року. Оцінено та співставлено інформаційні дані метеорологічних та гідрологічних спостережень, що проводились підрозділами Гідрометслужби України протягом три...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Жолуденко, О.О., Закорчевний, М.В., Лисиченко, О.Г., Сліпченко, Б.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України 2009
Назва видання:	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140329
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер / О.О. Жолуденко, М.В. Закорчевний, О.Г. Лисиченко, Б.В. Сліпченко // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2009. — Вип. 17. — С. 115-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-140329
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1403292018-07-06T01:22:59Z Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер Жолуденко, О.О. Закорчевний, М.В. Лисиченко, О.Г. Сліпченко, Б.В. У статті наведено результати аналізу гідролого-гідрохімічних характеристик руйнівного дощового паводку, що пройшов на р. Дністер в липні 2008 року. Оцінено та співставлено інформаційні дані метеорологічних та гідрологічних спостережень, що проводились підрозділами Гідрометслужби України протягом тривалого періоду. Дослідження виявили наявність чергування періодів високої водності на річках Західного регіону України і циклічних складових у структурі багаторічних коливань річкового стоку Карпатського регіону та Правобережжя Прип'яті. В статье приведены результаты анализа гидролого-гидрохимических характеристик разрушительного дождевого паводка, прошедшего на р.Днестр в июле 2008 года. Оценены и сопоставлены информационные данные метеорологических и гидрологических наблюдений, проводимых подразделениями Гидрометслужбы Украины в течение длительного периода. Исследования выявили наличие чередования периодов высокой водности на реках Западного региона Украины и циклических составляющих в структуре многолетних колебаний речного стока Карпатского региона и Правобережья Припяти. The results of analysis of hydrological and hydrochemical characteristics of the destructive rain floods at the Dniester River in July 2008 are presented. The information data of meteorological and hydrological observations carried by the units of hydrometeorological service of Ukraine during a long period are evaluated and compared. The investigations revealed the existence of alternating high water periods in rivers of the West of Ukraine and cyclic components in the structure of the long-term fluctuations of the river flow of the Carpathian region and the right bank of the river Prypiat. 2009 Article Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер / О.О. Жолуденко, М.В. Закорчевний, О.Г. Лисиченко, Б.В. Сліпченко // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2009. — Вип. 17. — С. 115-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2616-7735 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140329 504.03 + 620.9 uk Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті наведено результати аналізу гідролого-гідрохімічних характеристик руйнівного дощового паводку, що пройшов на р. Дністер в липні 2008 року. Оцінено та співставлено інформаційні дані метеорологічних та гідрологічних спостережень, що проводились підрозділами Гідрометслужби України протягом тривалого періоду. Дослідження виявили наявність чергування періодів високої водності на річках Західного регіону України і циклічних складових у структурі багаторічних коливань річкового стоку Карпатського регіону та Правобережжя Прип'яті.
format	Article
author	Жолуденко, О.О. Закорчевний, М.В. Лисиченко, О.Г. Сліпченко, Б.В.
spellingShingle	Жолуденко, О.О. Закорчевний, М.В. Лисиченко, О.Г. Сліпченко, Б.В. Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
author_facet	Жолуденко, О.О. Закорчевний, М.В. Лисиченко, О.Г. Сліпченко, Б.В.
author_sort	Жолуденко, О.О.
title	Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер
title_short	Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер
title_full	Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер
title_fullStr	Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер
title_full_unstemmed	Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер
title_sort	гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. дністер
publisher	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140329
citation_txt	Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер / О.О. Жолуденко, М.В. Закорчевний, О.Г. Лисиченко, Б.В. Сліпченко // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2009. — Вип. 17. — С. 115-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
work_keys_str_mv	AT žoludenkooo gídrologogídrohímíčníharakteristikikatastrofíčnogopavodku2008rokunardníster AT zakorčevnijmv gídrologogídrohímíčníharakteristikikatastrofíčnogopavodku2008rokunardníster AT lisičenkoog gídrologogídrohímíčníharakteristikikatastrofíčnogopavodku2008rokunardníster AT slípčenkobv gídrologogídrohímíčníharakteristikikatastrofíčnogopavodku2008rokunardníster
first_indexed	2025-07-10T10:18:04Z
last_indexed	2025-07-10T10:18:04Z
_version_	1837254772075266048
fulltext	115 УДК 504.03 + 620.9 Жолуденко О.О., Закорчевний М.В., Лисиченко О.Г., Сліпченко Б.В. Інститут геохімії навколишнього середовища ГІДРОЛОГО-ГІДРОХІМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КАТАСТРОФІЧНОГО ПАВОДКУ 2008 РОКУ НА Р. ДНІСТЕР У статті наведено результати аналізу гідролого-гідрохімічних характеристик руйнівного дощового паводку, що пройшов на р. Дністер в липні 2008 року. Оцінено та співставлено інформаційні дані метеорологічних та гідрологічних спостережень, що проводились підрозділами Гідрометслужби України протягом тривалого періоду. Дослідження виявили наявність чергування періодів високої водності на річках Західного регіону України і циклічних складових у структурі багаторічних коливань річкового стоку Карпатського регіону та Правобережжя Прип'яті. Вступ Верхня (Карпатська) частина басейну Дністра відноситься до найбільш паводко- небезпечного регіону України [1,6]. Формування паводків відбувається тут під впливом фізико-географічних чинників, основними з яких є гідрометеорологічні та орографічні. Не виключаються також антропогенні втручання, направленість яких не завжди відпові- дає вимогам щодо запобігання паводконебезпечних процесів та стримування їх розвитку. Система гірських хребтів Карпат знаходиться на шляху переміщення вологих пові- тряних мас з Атлантики, що призводить до безпосереднього динамічного впливу схилів гір на повітряні потоки, гальмування панівного їх західно-східного переносу та орогра- фічної еволюції баричних утворень. Внаслідок цього відбувається інтенсифікація зли- вових дощів, які охоплюють за таких ситуацій одночасно значну територію — нерідко 10–30 тис. км2. При цьому кількість опадів за 24 години може складати 2–3 місячні нор- ми — 150–250 мм. Якщо на рівнинній території України в середньому за рік випадає 400– 600 мм опадів, то в Карпатах — 1000–1600, місцями до 2000–2400 мм. За останні 80–100 років опади в Карпатах за кількістю більше 100 мм протягом 24 години були зареєстровані в різних пунктах більше 200 разів. Похили місцевості в горах перевищують 200–500 м/км, тому за зливових дощів про- цеси формування стоку відбуваються досить інтенсивно. Уявлення про інтенсивність цих процесів може дати порівняння максимальних модулів стоку з гірських і рівнинних водо- зборів. У Карпатах із водозборів 100–200 км2 модулі досягають 2,5–3,2 м3/(с-км2). Значні похили місцевості зумовлюють на гірських річках швидкоплинні перебіги паводків, за яких підйоми рівнів води досягають 1,5–2,5 м за 3–4 години. Одночасно від- бувається швидке скидання паводкових вод з гірських водотоків до річкових долин Тиси, Дністра, Пруту та пониззя їх приток. Паводкові води розливаються тут, затоплюючи зна- чні площі. З початку 90-х років минулого століття в Карпатах почався черговий період високої водності з яким пов'язані визначні паводки з руйнівними наслідками в басейнах Тиси, Дністра та Пруту в листопаді 1998 р, березні 2001 р. та в липні 2008 року. Гідрологічні та погодні умови на р. Дністер під час паводку Режим рівнів Дністра нестійкий і значно ускладнюється заторними явищами. Амп- літуда коливань рівнів за рік досягає 10 м. Інтенсивність підвищення рівня під час повеней досягає 1,5–3,5 м/добу. Водопілля спостерігається навесні в другій половині березня і пов’язане, головним чином, з танен- ням снігу, яке доповнюється дощами. Крім весняного водопілля, щорічно відбуваються різкі і часті зливові повені в теплий період року, зимою високе підняття рівнів буває під час відлиг, особливо при заторах криги. Льодостав на Дністрі нестійкий, часто порушу- ється. 116 Розподіл річного стоку по сезонам і місяцям варіативний: на долю весняного періоду приходиться від 13 до 47% річного стоку, літнього — від 30 до 60%, осіннього — 10–20%, зимового — 4–9%. Середній багаторічний розподіл стоку по сезонам року такий: весняний період (березень-квітень), коли основна частина стоку формується за – рахунок танення снігу в горах — 28%, літньо-осінній період (травень-листопад) — 56%, – зимовий період (грудень-лютий) — 16%. – Максимальні витрати води в Дністрі спостерігаються під час весняного водопілля і зливових повеней. Зливові повені в деякі роки повторюються часто, характерною рисою їх створення є велика інтенсивність підняття і порівняно невелика тривалість — близько 20 днів. Основні гідрологічні характеристики Дністра наведені в таблиці 1. Таблиця 1. Основні гідрологічні характеристики Дністра у створах м. Заліщики та м. Могилів-Подільський р. Дністер м. Заліщики р. Дністер м. Могилів-Подільський Витрата, м3/сек середньобагаторічна 228 252 Мінімальна спостережна 6,98 9,7 Максимальна спостережна 8040 4800 0,1% забезпеченості 8320 5920 1% забезпеченості 5970 3820 95% забезпеченості 13,8 16,6 За даними Гідрометслужби в басейні Дністра, 23–27 липня 2008 року, за рахунок сильних та дуже сильних зливових дощів, сформувався високий дощовий паводок. За 4 доби кількість опадів коливалась від 150 до 300% місячної норми. Місцями відмічалися локальні зливи інтенсивністю 270–300 мм протягом 5–12 годин. На рис. 1 наведена діа- грама порівняння норми опадів та місячних сум опадів протягом 2008 р. за даними метео- станції Могилів-Подільський. Рис. 1. Порівняння норми опадів за кожний місяць та місячних сум опадів 2008 р. (за да- ними метеостанції Могилів-Подільський) 117 Як видно з рис.1. у липні спостерігалось перевищення місячної суми опадів над нор- мою більше ніж у 3 рази, тобто 284 мм проти 89 мм, при цьому більшість опадів, 216 мм, випало в період з 22 по 27 липня, з максимальним значенням 24 числа — 101 мм. Також слід відмітити значний вплив на формування паводку водоакумуляційної місткості лісів, яка склалась в Карпатському регіоні на його північно-східному мегасхилі (Прикарпатті) на момент випадання опадів такої інтенсивності. Так, за даними стаціо- нару УкрНДІгірліс «хрипелів» Івано-Франківської області, протягом 15–20 липня випа- ло 69,4 мм опадів, що становило близько 48% місячної норми. Внаслідок попереднього зволоження, екосистема ялинового лісу, яка має водоакумуляційну місткість біля 80 мм, була на 86% насичена вологою. Стосовно букових лісів, то їх водоакумуляційна місткість становить біля 100 мм, а їх насиченість вологою — біля 70%. Можливий резерв водоаку- муляції становив лише 15–30 мм. Наступні зливи 21–27 липня за сумарною величиною 312 мм (213% місячної норми) сформували сильний паводок. На схиловий стік витратилося до 80–90% атмосферної вологи. В цій ситуації вплив лісу на формування паводкового стоку був зведений до мінімуму. Попередня погодна ситуація та надмірні зливові опади 22–27 липня ослабили водорегулювально-захисну роль лісу в 4–5 разів порівняно із звичайними метеорологіч- ними ситуаціями. Аналізуючи дані Гідрометслужби щодо зливового паводку 2008 р., слід відмітити, що максимуми його пройшли 26–28 липня з амплітудою підйомів до 4,5–8,0 м на гірських притоках Дністра в межах Львівської і Івано-Франківської областей, Прута, Сіреті, Тиси та її притоках. Так, за даними водпостів Заліщики і Могилів-Подільський, максимальний підйом рівня води під час паводку сягав, відповідно, 6,3 та 5,0 м (рис. 2). Рис. 2. Добовий хід рівнів води р. Дністер під час паводку 2008 р. в створах водпостів За- ліщики і Могилів-Подільський. Гідрограф стоку р. Дністер — в/п Могилів-Подільський за досліджуваний період в цілому повторює аналогічний графік водпоста Заліщики, але є більш згладженим, що пов’язано переважно з тим, що, у цілому, на формування витрат води у створі м. Могилів- Подільський певний вплив має Дністровське водосховище руслового типу (рис. 3). Як ви- дно з рис.3 максимальні витрати на водпосту Заліщики пройшли 27 липня і становили 5410 м3/с, при спостережному максимумі 8040 м3/с. За даними спостережень максимальні витрати на водпосту Могилів-Подільський пройшли 28 липня та становили 4100 м3/с, при максимальному значенні за весь період спостережень 4800 м3/с. 118 Рис. 3. Гідрограф стоку р. Дністер у період паводку 2008 р. в створах водпостів Заліщики і Могилів-Подільський. Проаналізовано максимальні добові (пікові) витрати води р. Дністер за весь період спостережень у створі водпоста Заліщики. Витрата води, що була максимальною під час паводку 2008 р. на цьому пункті спостереження становила 5260 м3/с, має забезпеченість 2% (рис. 4), тобто повторюється раз на 50–60 років. Рис. 4. Крива забезпеченості максимальних добових витрат води (за весь період спостере- жень) у створі водпоста Заліщики р. Дністер На карпатських річках дощові та сніго-дощові паводки різної висоти повторюються 3–8 разів на рік. Але особливо загрозливими бувають вони у періоди високої водності, зумовлені глобальною атмосферною циркуляцією [2]. Дослідження виявили наявність чергування періодів високої водності на річках Західного регіону України і циклічних складових у структурі багаторічних коливань річкового стоку Карпатського регіону та Правобережжя Прип'яті. У ці періоди формуються небезпечні дощові паводки з виявом циклів у 3–4 і 6–8 років [2,5]. Знання закономірностей повторюваності значних паводків дозволяють оцінити ймовірність виникнення небезпечних явищ на водних об'єктах. Як уже зазначалось вище, з середини 90-х років минулого століття в Карпатах почав- ся черговий період високої водності, що добре простежується за різницевою інтегральною кривою (рис. 5), і який імовірно триватиме і в подальшому. 119 Рис. 5. Різницева інтегральна крива витрат води р. Дністер — м. Заліщики Гідрохімічні характеристики р. Дністер під час паводку Гідрохімічну обстановку р. Дністер під час зливового паводку 2008 р. оцінено за результатами спостережень підрозділів Гідрометслужби України. У таблиці 2 наведено значення показників, що зафіксовані влітку 2008 р. біля населених пунктів Заліщики та Могилів-Подільський. Режим розчиненого кисню у поверхневих водах формується, у першу чергу, відпо- відно до температурного режиму атмосферного повітря, а також до внутрішньоводоймищ- них гідробіологічних та гідродинамічних процесів. Абсолютний вміст кисню нормується і має бути не меншим за 4 мг/дм3, оскільки за нижчих його концентрацій як узимку (при довготривалому льодовому покриві), так і влітку (при «цвітінні» води, тобто бурхливому розвитку та відмиранні синьо-зелених водоростей) виникають явища задухи риби. Від- носний вміст кисню (відсоток насичення) визначається відношенням абсолютного вмісту до його рівноважних концентрацій при насиченні води певної температури атмосферним повітрям. Так, наприклад, при температурі води 0° С рівноважна концентрація кисню має становити 14,56 мг/дм3, тобто 100% насичення, а при температурі 20° С — вже 9,08 мг/дм3 (також 100% насичення при даній температурі води). За фактичним вмістом кисню, біль- шим або меншим за рівноважний вміст, можна зробити висновки про гідрохімічну та гід- робіологічну обстановку на даному водному об’єкті. В цілому, вміст кисню практично відповідав рівноважному в створі вище м. Залі- щики (10,7 мг/дм3) і наближався до такого у створі, нижчому за м. Могилів-Подільський (8,3 мг/дм3). В інших випадках витрата кисню на окиснення органічних речовин дещо переважала його надходження з атмосфери. Якщо на верхньому посту величина вмісту кисню є співставною зі середніми зна- ченнями за останні роки, то нижче міста Могилів-Поділський вміст кисню був мен- шим, у порівнянні з середніми значеннями попереднього десятиліття (8,3 мг/дм3 проти 10,17 мг/дм3 у 1995–2007 рр.), що може бути пов’язано із сезонним браком розчиненого кисню у теплу пору року (а саме у серпні). Природні води кожної фізико-географічної зони та провінції мають свої характерні риси, які визначаються в основному вмістом головних іонів. Різноманітність хімічного скла- ду поверхневих і підземних вод зони активного водообміну пояснюється зміною фізико- географічних умов та взаємодією водних розчинів з грунтами та гірськими породами. Ступінь мінералізації та вміст головних іонів належать до важливих гідрохімічних показників, за якими оцінюється якість води для різного виду водокористування. Так, за санітарно-токсикологічними лімітуючими показниками шкідливості (ЛПШ), вміст сульфат-іонів не має перевищувати 100 мг/дм3, хлоридних іонів — 300 мг/дм3, а мінералі- зація води для господарського та культурно-побутового водокористування має бути мен- шим за 1000 мг/дм3. 120 Таблиця 2. хімічний склад поверхневих вод вище та нижче Дністровського водосховища під час проходження зливового паводку 2008 р. у порівнянні з осередненими показника- ми за період спостережень Показники Одиниці вимірю- вання ГДК Місце і дата відбору проб р. Дністер, м. Заліщики, 2 км вище міста р. Дністер, м. Могилів-Подільський, 2 км нижче міста Середнє за 1995–2007 роки 21.07.08р Середнє за 1995–2007 роки 18.08.08 р Кисень мг/дм3 4–6 10,85 10,7 10,17 8,3 SO4 2- мг/дм3 <100 41,4 18,4 35,5 25,8 Cl– мг/дм3 <300 51,0 30,2 31,6 19,0 Сума іонів мг/дм3 <1000 313 241 378 387 Б ІО Г Е Н Н І Р Е Ч О В И Н И NH4 + мг/дм3 <0,5 1,16 0,35 0,340 0,72 NO2 – мг/дм3 <0,08 0,014 0,017 0,033 0,019 NO3 – мг/дм3 <40 0,923 0,29 0,174 0,11 PO4 3– мг/дм3 <0,17 0,136 0,031 0,042 0,032 БСК5 мг/дм3 <3,0 3,40 2,10 3,26 3,15 Нафтопродукти мг/дм3 <0,05 0,152 0,27 0,030 0,030 Fe заг. мг/дм3 0,10 0,252 0,90 0,221 – Cu мг/дм3 <+0,001 0,009 0,000 0,0057 – СПАР мг/дм3 <0,5 0,029 0,00 0,018 0,04 хром мг/дм3 0,005 0,0036 0,012 0,0045 0,003 Феноли мг/дм3 – 0,010 – 0,002 Сума іонів в обох досліджуваних створах була такою, що відповідає санітарним ви- могам (рис. 8). У створі вище м. Заліщики мінералізація спостерігалась значно меншою за осереднені значення (241 мг/дм3 проти 314 мг/дм3 за 1995–2007 рр.), що пов’язане з проходженням значних обсягів води. Ступінь мінералізації у нижньому створі відповідав середнім показникам. Вміст хлоридів та сульфатів був значно меншим за ГДК (у випадку з хлоридами — на порядок), а у створі вище м. Заліщики у півтора — два рази меншим за осереднені (рис. 6–7). Це пов’язано з проходженням паводку, під час якого суттєво зросла роль атмосферних опадів у живленні річки. Біогенні речовини, до яких належать мінеральні форми азоту, фосфору, кремнію, відіграють важливу роль у життєдіяльності водних екосистем та водночас є одними з основних показників якості води. У водойми біогенні речовини надходять із річковим та поверхнево-схиловим стоком, господарсько-побутовими, сільськогосподарськими та промисловими стічними водами, атмосферними опадами тощо. Азот і фосфор у поверхневих водах перебувають у вигляді мінеральних та різно- манітних сполук. До неорганічних сполук азоту належать амонійні, нітритні та нітратні сполуки. Азотовмісні органічні речовини (білкоподібні сполуки та продукти їх розпаду, гумусові речовини, аміни тощо) присутні у воді у різних формах — завислій, колоїдній та істинно розчиненій. Біохімічний розпад азотовмісних органічних речовин сприяє ство- ренню амонійних іонів, які під впливом бактеріального окиснення перетворюються на нітрити, а потім на нітрати. Амоній та нітрити — проміжні нестійкі продукти процесу нітрифікації і їх підвищений вміст свідчить про нещодавнє забруднення водних об’єктів органічною речовиною. Нітрати, як кінцевий продукт нітрифікації амонійних іонів, тісно пов’язані з гідробіологічними процесами і є одними з показників евтрофування водного об’єкту та ступеня його забрудненості азотовмісними органічними речовинами. 121 Рис. 6. Вміст сульфатів у поверхневих водах р. Дністер під час проходження зливового па- водку 2008 р. порівняно з осередненими даними Рис. 7. Вміст хлоридів у поверхневих водах р. Дністер під час проходження зливового па- водку 2008 р. порівняно з осередненими даними Рис. 8. Сума іонів у поверхневих водах р. Дністер під час проходження зливового паводку 2008 р. порівняно з осередненими даними 122 Концентрація йонів амонію у поверхневих водах Дністра під час проходження па- водку була у декілька разів меншою за осереднені у створі вище м. Заліщики (0,35 мг/дм3 проти 1,16 мг/дм3) та вдвічі більшою за осереднені значення (0,72 мг/дм3 проти 0,34 мг/дм3) нижче м. Могилів-Подільський (рис. 9). Ця різниця може бути пов’язана з проходжен- ням паводку і збільшенням попусків води з Дністровського водосховища, бо підвищення вмісту амонійного азоту, який накопичується в зоні впливу Дністровської ГЕС у придо- нних шарах, вже спостерігалось у попередні роки саме під час попуску значних обсягів води з водосховища. Рис. 9. Вміст амонійного азоту в поверхневих водах Дністра під час проходження зливово- го паводку 2008 р. порівняно з осередненими даними та ГДК Значення вмісту нітритів і нітратів не перевищували осереднені значення за період 1995–2007 рр. Вони були нижчими (а у випадку з нітратами — значно нижчими) за зна- чення ГДК. Показники вмісту фосфатів також відповідали вимогам. У м. Заліщики зна- чення вмісту PO4 3- у чотири рази було меншим за осереднене, а у нижньому досліджувано- му створі — співставне з осередненими показниками. Це може бути пов’язане із впливом Дністровського водосховища. Органічні сполуки, незважаючи на відносно невеликий вміст у природних водах, відіграють важливу роль у біохімічних процесах і значною мірою визначають біологічну продуктивність водойм та якість води. У природних водах органічна речовина мігрує в ко- лоїдному та розчиненому стані, а також у вигляді завислих часток, які містять найдрібні- ші органічні та мінеральні рештки, що утворюються при розпаді гідробіонтів. В основній масі органічної речовини, розчиненої у воді, яка визначається аналітичними методами, головну роль відіграє водний гумус, що складається з важкоокиснюваних гумусових кис- лот. У природних водах органічна речовина з’являється у результаті багатьох процесів, пов’язаних з атмосферними опадами, поверхневим стоком, продукційними процесами у водоймі та антропогенними чинниками. У поверхневих водах вміст органічної речовини визначається за непрямими показ- никами — колірністю, біохімічним споживанням кисню за п’ять діб (БСК5), перманганат- ною та біхроматною окиснюваністю (ПО і БО). Біхроматну окиснюваність ще називають хімічним споживанням кисню (хСК). За співвідношенням цих показників визначаєть- ся частка легкоокиснюваних та важкоокиснюваних фракцій органічної речовини у воді, БПК5, БО та колірність. Вони є одними з найважливіших нормуючих показників якості води, які визначають екологічну оцінку поверхневих вод. Так, величина БСК5 за ГДК не повинна перевищувати 3,0, а за БО — 30,0 мг О2/дм3. Значення БСК5 у досліджуваний період не перевищувало ГДК у м. Заліщики (2,10 мг/дм3), але було більшим за ГДК у створі нижче м. Могилів-Подільський — 123 3,15 мг/дм3. Проте, в обох досліджуваних створах цей показник був меншим за середньо- багаторічні значення. У створі вище м. Заліщики значення БСК5 було суттєво нижчим за середнє, що можна пояснити високим рівнем води під час проходження паводка та від- сутністю впливу Дністровського водосховища. Надходження забруднюючих речовин до природних водних об’єктів з промислови- ми, господарсько-побутовими та сільськогосподарськими стічними водами може пере- вищувати природні можливості цих об’єктів до самоочищення, що призводить у багатьох випадках до накопичення у водоймах і річках цілої низки токсичних речовин. Найбільш поширеними забруднюючими речовинами, що надходять до водних об’єктів, є важкі ме- тали, нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), феноли тощо. До групи речовин, так званих важких металів, належать, як правило, елементи з ма- совими числами 50 і більше, які з хімічного погляду є типовими металами. В екологічному аспекті важливою рисою цих речовин є їхня висока біологічна активність, що виявляєть- ся за їх великих концентрацій як токсичність щодо живих організмів. За розповсюдже- ністю у природі усі важкі метали (за винятком заліза, яке в гідрохімії відносять до біоген- них речовин) належать до мікроелементів, оскільки їхній вміст у природному середовищі змінюється у межах від 2–10 до 10–12%, у природних водах вимірюється мікрограмами в 1 дм3. До таких металів, на які встановлено ГДК, належать ванадій, вісмут, вольфрам, кадмій, кобальт, нікель, молібден, мідь, ртуть, миш’як, свинець, цинк, хром, сурма. Частка нафтових вуглеводнів, або нафтопродуктів, у природних водах визначається сумарною дією процесів — випаровування, утворення нафтових агрегатів, седиментація та біодеградація. Для нафтових вуглеводнів встановлено досить жорсткі нормативи — для водойм господарсько-побутового та питного призначення ГДК становить 0,3 мг/дм3, а для водоймищ рибного господарства — 0,05 мг/дм3. З даних, наведених у таблиці 2, видно, що під час проходження паводку у створі вище м. Заліщики спостерігалося значне перевищення значення вмісту нафтопродуктів над ГДК для рибогосподарських водойм і осередненими значеннями та його наближен- ня до ГДК для комунального водокористування (0,27 мг/дм3). Це пояснюється поверх- невим змивом дощовими водами різноманітних нафтопродуктів з площі водозбору. У м. Могилів-Подільський цей показник був у нормі (0,03 мг/дм3). Також, біля м. Заліщики зафіксовано перевищення вмісту загального заліза над ГДК у 9 разів. Значення вмісту СПАР у створі вище м. Заліщики було нижче межі аналітичного визначення, а у м. Могилів-Подільський — на порядок менше за ГДК (0,04 мг/дм3), хоч і більше за осереднені значення. Показники вмісту міді у верхньому досліджуваному ство- рі були нижче межі аналітичного визначення, а у м. Могилів-Подільський — не визна- чалися. Вміст хрому у створі вище м. Заліщики (0,012 мг/дм3) значно перевищував ГДК (0,005 мг/дм3) та середнє значення за останні роки (0,0036 мг/дм3). У нижньому дослі- джуваному створі його вміст був у нормі. Також, у річці було зафіксовано вміст фенолів — 0,01 мг/дм3 у створі вище м. Заліщики і 0,002 мг/дм3 — нижче м. Могилів-Подільський. Загалом, вплив Дністровського водосховища на хімічний склад поверхневих вод річки є відчутним. Висновки 1. В період з 22 по 27 липня 2008 року кількість опадів у басейні ріки Дністер колива- лась від 150 до 300% місячної норми. Місцями відмічалися локальні зливи інтенсивністю 270–300 мм за 5–12 годин. Таким чином погодна ситуація, яка склалась в Карпатському регіоні напередодні, та надмірні зливові опади сформували високий дощовий паводок. 2. Проаналізовано максимальні добові (пікові) витрати води р. Дністер за весь пе- ріод спостережень у створі водпоста Заліщики. Витрата води, що була максимальною під час паводку 2008 р. на цьому пункті спостереження становила 5260 м3/с, має забезпече- ність 2% , тобто повторюється раз на 50–60 років. 3. Максимуми паводку в басейні Дністра пройшли 26–28 липня з амплітудою під- йомів 4,5–8,0 м на гірських притоках Дністра в межах Львівської і Івано-Франківської областей, Прута, Сіреті, Тиси та її притоках. 124 4. З початку 90-х років минулого століття в Карпатах почався черговий період висо- кої водності, з яким пов'язані визначні паводки з руйнівними наслідками в басейні Дні- стра (листопад 1998 р, березень 2001 р. та липень 2008 року), і який імовірно триватиме і в найближчі роки. 5. Завдяки водосховищу нівелюється різниця між осередненим за період спостере- жень ступенем мінералізації води ріки та його значенням під час проходження паводку. 6. В придонних шарах водосховища відбувається акумуляція іонів амонійного азо- ту, який потрапляє у нижній б’єф у разі спуску значних обсягів води, що підтвердилось під час проходження зливового паводку у липні 2008 року. 7. Вище м. Заліщики значення вмісту фосфатів у чотири рази менше за осереднене, а нижче м. Могилів-Подільськийі — співставне з осередненими показниками, що обу- мовлено впливом Дністровського водосховища. 8. У верхньому створі під час проходження паводку зафіксовано значне (майже у два рази) перевищення вмісту нафтопродуктів над ГДК для рибогосподарського водокорис- тування. У нижньому створі цей показник був у нормі. 1. Кирилюк М.І. Режим формування історичних паводків в Українських Карпатах // Наук, збірник КНУ «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія». — 2001. — Том 2. — С.146–156. 2. Лук'янець О.І., Сосєдко М.М. Багаторічні коливання водності в Карпатах // Матеріали міжнародної конференції «Стихійні явища у Карпатах». — Рахів. — 1999. — С.195–199. 3. Пелешенко В.І., хільчевський В.К., Загальна гідрохімія. — К.: Либідь, 1997 р. 4. Ромась М.І., Соколова І.Л. Особливості формування гідролого-гідрохімічного режиму водоймища рус- лового типу // Вісн. Київ. у-ту. — сер. геогр. — 1990. — вип.32. — с. 33–38. 5. Соседко М.Н. Исследование циклических колебаний дождевого стока в бассейне Днестра // Тр. УкрНИГМИ. — 1974. — Вып.127. — С.16–37. 6. Сусідко М.М. Карпати — найбільш паводконебезпечний регіон України. // Матеріали міжнародної конференції «Гори та люди». — Рахів. — 2002. — Том 2. — С.158–161. Жолуденко О.А., Закорчевный М.В., Лисиченко А.Г., Слипченко Б.В. ГИДРОЛОГО-ГИДРО- хИМИЧЕСКИЕ хАРАКТЕРИСТИКИ КАТАСТРОФИЧЕСКОГО ПАВОДКА 2008 ГОДА НА Р. ДНЕСТР В статье приведены результаты анализа гидролого-гидрохимических характеристик разрушительного дождевого паводка, прошедшего на р.Днестр в июле 2008 года. Оценены и сопоставлены информационные данные метеорологических и гидрологических наблюдений, проводимых подразделениями Гидрометслужбы Украины в течение длительного периода. Исследования выявили наличие чередования периодов высокой водности на реках Западного региона Украины и циклических составляющих в структуре многолетних колебаний речного стока Карпатского региона и Правобережья Припяти. Zholudenko O.O, Zakorchevnyi M.V, Lisichenko O.G., Slipchenko B.V. HYDROLOGIC AND HYDROCHEMICAL CHARACTERISTICS OF THE DISASTROUS FLOODS ON THE DNIESTER RIVER IN 2008. The results of analysis of hydrological and hydrochemical characteristics of the destructive rain floods at the Dniester River in July 2008 are presented. The information data of meteorological and hydrological observations carried by the units of hydrometeorological service of Ukraine during a long period are evaluated and compared. The investigations revealed the existence of alternating high water periods in rivers of the West of Ukraine and cyclic components in the structure of the long-term fluctuations of the river flow of the Carpathian region and the right bank of the river Prypiat.

Гідролого-гідрохімічні характеристики катастрофічного паводку 2008 року на р. Дністер

Репозитарії

Схожі ресурси