Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту

За допомогою органічного барвника – метилового оранжевого, визначено швидкість дифузії прісної води у насичений розчин кам’яної солі. Співвідношення коефіцієнтів молекулярної дифузії барвника та хлоридів натрію і калію відповідає відношенню їх молекулярних мас. Оцінено кількість прісної води, здатно...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Долін, В.В., Бобков, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України 2014
Назва видання:	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140424
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту / В.В. Долін, В.М. Бобков // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2014. — Вип. 23. — С. 123-130. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-140424
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1404242018-07-07T01:23:26Z Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту Долін, В.В. Бобков, В.М. За допомогою органічного барвника – метилового оранжевого, визначено швидкість дифузії прісної води у насичений розчин кам’яної солі. Співвідношення коефіцієнтів молекулярної дифузії барвника та хлоридів натрію і калію відповідає відношенню їх молекулярних мас. Оцінено кількість прісної води, здатної продифундувати протягом року у нижні шари розсолів Домбровського кар’єру та розчиняти солевмісні породи у його бортах та підошві. С помощью органического красителя – метилового оранжевого, определена скорость диффузии пресной воды в насыщенный рассол каменной соли. Соотношение коэффициентов молекулярной диффузии красителя и хлоридов натрия и калия отвечает соотношению их молекулярных масс. Оценено количество пресной воды, способной продиффундировать в течение года в нижние слои рассолов Домбровского карьера, растворять солесодержащие породы в его бортах и подошве. The rate of fresh water diffusion into saturated brine of rock-salt was determined utilizing organic colorant methyl orange. The ratio between coefficients of molecular diffusion of colorant and sodium, and potassium chlorides is corresponded to the ratio of molecular weights. The volume of fresh water able to diffuse during a year into lower layers of brines in Dombrovsky pit, and to dissolve saliferous rocks in walls and bottom of the pit, has been assessed. 2014 Article Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту / В.В. Долін, В.М. Бобков // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2014. — Вип. 23. — С. 123-130. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2616-7735 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140424 550.46:556.314 uk Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	За допомогою органічного барвника – метилового оранжевого, визначено швидкість дифузії прісної води у насичений розчин кам’яної солі. Співвідношення коефіцієнтів молекулярної дифузії барвника та хлоридів натрію і калію відповідає відношенню їх молекулярних мас. Оцінено кількість прісної води, здатної продифундувати протягом року у нижні шари розсолів Домбровського кар’єру та розчиняти солевмісні породи у його бортах та підошві.
format	Article
author	Долін, В.В. Бобков, В.М.
spellingShingle	Долін, В.В. Бобков, В.М. Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
author_facet	Долін, В.В. Бобков, В.М.
author_sort	Долін, В.В.
title	Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту
title_short	Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту
title_full	Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту
title_fullStr	Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту
title_full_unstemmed	Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту
title_sort	кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту
publisher	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
publishDate	2014
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140424
citation_txt	Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту / В.В. Долін, В.М. Бобков // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2014. — Вип. 23. — С. 123-130. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
work_keys_str_mv	AT dolínvv kínetikanizhídnogopotokuvodiunasičenijrozsílgalítu AT bobkovvm kínetikanizhídnogopotokuvodiunasičenijrozsílgalítu
first_indexed	2025-07-10T10:28:38Z
last_indexed	2025-07-10T10:28:38Z
_version_	1837255437831897088
fulltext	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища 2014 випуск 23 123 УДК 550.46:556.314 Долін В. В., Бобков В. М. ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» КІНЕТИКА НИЗХІДНОГО ПОТОКУ ВОДИ У НАСИЧЕНИЙ РОЗСІЛ ГАЛІТУ За допомогою органічного барвника – метилового оранжевого, визначено швидкість дифузії прісної води у насичений розчин кам’яної солі. Співвідношення коефіцієнтів молекулярної дифузії барвника та хлоридів натрію і калію відповідає відношенню їх молекулярних мас. Оцінено кількість прісної води, здатної продифундувати протягом року у нижні шари розсолів Домбровського кар’єру та розчиняти солевмісні породи у його бортах та підошві. Вступ Єдиний у світі кар’єр відкритого видобутку калійних солей у м. Калуш Івано- Франківської області (Домбровський ) експлуатується з 1967 р. На кар'єрі роботи велись за транспортною системою розробки з транспортуванням автосамоскидами розкривних порід на зовнішні і внутрішні відвали, руди – до дробарного цеху. Розпушення руди і скельних розкривних порід проводилось буро-вибуховим способом. Механізм утворення соляних розсолів у Домбровському кар’єрі – це результат взаємодії атмосферних опадів та підземних вод з соленосними породами. Об’єм утворюваних розсолів залежить від кількості опадів, обсягів розвантаження ґрунтового водоносного горизонту, площі водозбору та тривалості контакту рідкої (водної) і твердої (сольової) фаз. Наразі площа водозбору в межах дренажної траншеї кар’єру становить 180 га. При середній нормі атмосферних опадів 700 мм/рік і коефіцієнті водовіддачі 0,9, об’єм утворюваних розсолів, лише внаслідок інфільтрації атмосферних опадів, становить понад 1 млн. м3 на рік. За весь період експлуатації з Домбровського кар’єру видобуто 35,4 млн. м3 розкривних порід і 14,7 млн. м3 калійної руди, разом 50,1 млн. м3 гірничої маси [1]. Хімічний склад розсолів формується внаслідок процесів розчинення рудного тіла та вмісних порід, дифузії, конвекції, механічного (хвильового) перемішування поверхневого шару під дією вітру. За даними ДП НДІ «Галургія» , в 2010 р. на поверхні розсолу мінералізація становила 124,47 г/л, вміст води – 945,53 г/л, а на глибині 75 м – відповідно 387,67 та 876,33 г/л. В 2013 р. на поверхні мінералізація зменшилась до 73,07 г/л, а вміст води відповідно збільшився до 973,93 г/л, в той час, як на глибині 35 м – концентрація солей та води майже не змінилася (392,3 та 873,7 г/л відповідно). Зважаючи на значну різницю концентрацій води на поверхні та у нижніх шарах тіла наповнення кар’єру, очевидно, що відбувається низхідна дифузія води у напрямку подолання різниці концентрацій. Кінетика зазначеного процесу досі не досліджена. Метою даної роботи було встановлення швидкості низхідного дифузійного потоку води в товщу розсолу. Об’єкти та методи досліджень Візуальна ідентифікація процесу дифузії безбарвної води у водний розсіл досить складна. Для спрощення вивчення зазначеного процесу нами був використаний органічний барвник – метиловий оранжевий (МО). Цей індикатор є доступним, дешевим, стійким у водному середовищі і має достатню розчинність у воді (0,2 г/100 мл при 50оС) [3]. За хімічною будовою МО є натрієва сіль азоарилсульфокислоти , яка у водному середовищі, подібно хлористому натрію, розчиняється з утворенням двох гідратованих йонів. Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища 2014 випуск 23 124 Фактично, замість води, ми міряємо дифузію МО, який слугує зручним маркером для визначення дифузії самої води. Барвник має сильне поглинання у видимому діапазоні, і тому його концентрацію легко визначати на фоні безбарвного розсолу. Треба зазначити, що в цьому експерименті водночас відбуваються три незалежні процеси дифузії, які за рахунок теплового броунівського руху призводять до переміщення речовини із зони з більшою концентрацією в зону з меншою концентрацією до тих пір, доки всі концентрації не вирівнюються. Перший – це дифузія МО з верхнього водного шару до нижнього розсолу, де МО немає. Другий процес – це дифузія води також з верхнього водного шару розсолу до нижнього. Він обумовлений різною концентрацією води у верхньому та нижньому шарах. У верхньому шарі знаходиться 99,8 % води та 0,2 % МО, а у нижньому – приблизно 73,5 % води та 26,5 % галіту (розчинність якого у воді становить 35,7 г (10оС) та 39,2 г (100оС) на 100 г води) [6]. Третій процес відбувається у зворотному напрямку – це висхідна дифузія йонів Na+ та Cl— з нижніх шарів розсолу. Методика експерименту. Для приготування розсолу галіту подрібнену наважку 247 г кристалічного галіту заливали 500 мл дистильованої води. Суміш нагрівали до 80 оС і витримували при кімнатній температурі 3 доби. Отриманий таким чином розсіл фільтрували через паперовий фільтр «синя стрічка» від надлишків солі. Для приготування розчину метилового оранжевого наважку 91 мг сухого барвника розчиняли в 500 мл дистильованої води. Суміш нагрівали до 50оС і витримували при кімнатній температурі 1 добу. Отриманий розчин, концентрацією 0,182 мг×мл—1, фільтрували через паперовий фільтр «синя стрічка». Визначення екстинкції отриманого розчину проводили за допомогою фотоколориметра КФК-2. У кварцову кювету, товщиною 1,04 мм, наливали отриманий розчин МО і, послідовно змінюючи світлофільтри, визначали його оптичну щільність (Dλ) (табл. 1). Як видно з табл. 1, максимальне поглинання МО відбувається у жовтому діапазоні світла із світлофільтром 590 нм. У мірний циліндр, місткістю 500 мл, наливали 250 мл розсолу, а потім дуже обережно, по краплях, щоб запобігти перемішуванню, додавали 250 мл розчину МО. Отримана таким чином межа між двома розчинами є вузькою, чіткою і проходить на рівні 250 мл мірного циліндру (рис. 1). Далі, на певних висотах мірного циліндру (0, 125, 240, 260, 375 та 500 мл), тонкою піпеткою акуратно відбирали по 0,5 мл розчину, який заливали у кювету і вимірювали його оптичну щільність через світлофільтр 590 нм. Перші 6 проб відбирали у день приготування, а потім періодично протягом 161 доби. Результати досліджень та їх обговорення Найбільш показово процес дифузії спостерігається трохи нижче межі розділу фаз, тобто на рівні 240 мл (рис. 2). Вже за першу добу відбувається проникнення барвника на цей рівень. Подальша швидкість дифузії добре описується логарифмічною залежністю між оптичною щільністю Dλ та часом експерименту (t) (табл. 2). Таблиця 1. Залежність оптичної щільності розчину МО від світлофільтра Поглинання світлофільтру, λ, нм колір Оптична щільність, Dλ 490 Синьо-зелений 0.15 540 Зелений 0.26 590 Жовтий 0.44 670 Червоний 0.2 750 Ясно-червоний 1.1 Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища 2014 випуск 23 125 На рівень 125 мл барвник починає проникати лише після 30-ої доби, а на дно циліндру, тобто на рівень 0 мл, – після 70-ої доби. Зростання оптичної щільності у цих випадках також може бути описане логарифмічними залежностями (рис. 2, табл. 2). Вище межі розділу фаз (водна фаза МО) можна було б очікувати поступового зниження оптичної щільності барвника, ймовірно також за логарифмічною залежністю. Але експеримент показав, що у верхніх шарах цього розчину оптична щільність майже не змінюється, а у нижньому (260 мл), який є трохи вищий за межу розділу фаз, оптична щільність зменшується дуже повільно з великим розкидом значень (рис. 2, табл. 2). Хоча логарифмічна залежність краще описує експериментальні значення, ніж інші залежності, чіткої картини у даному випадку не простежується. Ймовірно, це явище обумовлене різними процесами, що відбуваються у кожній з фаз. У нижню безколірну фазу – розсіл – з верхньої, переходить вода і барвник. Тому цей процес добре простежується і оцінюється. У верхню фазу – водний розчин МО – переходить, в основному, безбарвна сіль, яка «висолює» барвник із води, що, в свою чергу, призводить до коливань оптичної щільності на цьому рівні. Тому процес дифузії оцінювали лише за переходом води і барвника з верхньої фази у розсіл. Як відомо [2-4], швидкість дифузії розраховується за першим законом Фіка: dx dCD St mq −== , (1) де q – швидкість дифузії, m – маса речовини, яка проходить через поверхню S за час t , D – коефіцієнт дифузії, dC – градієнт концентрації, dх – градієнт товщини шару В описаному експерименті S – це площа поперечного розрізу мірного циліндра (внутрішній діаметр 48 мм), яка становить 18.1 см2, t – це час від початку експерименту до відбору проби (кількість діб). Масу барвника m, що переходила у розсіл, визначали за допомогою оптичної щільності D590 та екстинкції ε. Шар розсолу, через який відбувається дифузія, зверху обмежений рівнем 250 мл (початковою границею розділу фаз), а знизу – рівнем 240 мл (місце, де вимірювались концентрації барвника, коли він продифундував крізь зазначений шар розсолу). Виходячи з того, що висота циліндру від 0 до 500 мл становить 25,9 см, то товщина шару (х) між рівнями 250 та 240 мл становить 0,518 см. Рис. 1. Постановка експерименту. Таблиця 2. Параметри логарифмічної залежності D590 =a+b×lg(t) зміни оптичної густини розчину від часу експерименту на різних відмітках Відмітка циліндру, мл a b R2 500 0.382 0.0629 0.43 375 0.442 0.0350 0.60 260 0.449 —0.0205 0.13 240 0.126 0.129 0.94 125 0.071 0.0817 0.66 0 0.034 0.0331 0.28 Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища 2014 випуск 23 126 500 мл 375 мл 260 мл 240 мл 125 мл 0 мл0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 Період, діб 0,0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 О пт ич на щ іл ьн іс ть , D 59 0 Рис. 2. Розподіл оптичної щільності D590 розчину МО по висоті циліндру в залежності від часу дифузії. Екстинкція барвника ε розраховується згідно закону Буга-Ламберта-Бера: CLD ελ = , де Dλ – оптична щільність розчину, ε – екстинкція барвника, C – концентрація барвника у розчині, L – товщина кювети. 0,000 0,020 0,040 0,060 0,080 0,100 0,120 0,140 0,160 0,180 0,200 0 50 100 150 200 Період, доба C , м г/ м л 500 мл 375 мл 260 мл 240 мл 125 мл 0 мл Рис. 3. Розподіл концентрації МО у різних шарах розсолу залежно від часу дифузії. Концентрація вихідного розчину (С0) (після розчинення 91 мг МО в 500 мл води) становить С0 = 0,182 мг×мл—1. Його оптична щільність (D590) на світлофільтрі 590 нм становить 0,44 при товщині кювети L = 1,04 мм. Таким чином, екстинкція барвника становить ε = 2.325 мл×мг—1×мм—1. Далі розраховували концентрації МО в кожній відібраній пробі за формулою: L DC ε λ= . (2) Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища 2014 випуск 23 127 Оскільки розчини розсолу без барвника також мають невелику фонову оптичну щільність(Dλф), в середньому на рівні Dλф = 0.09, то для більш точних розрахунків концентрації використовувались скориговані значення оптичної щільності (Dλск), які отримуються шляхом віднімання від експериментального значення (Dλекс.) величини оптичної щільності фону Dλф: Dλск = Dλекс. — Dλф. (3) Динаміку концентрацій МО у пробах з різних шарів проілюстровано на рис. 3. Далі розраховували кількість МО, яка за певний проміжок часу перейшла у відповідний шар розсолу. У даному експерименті таких шарів три: перший V1 обмежується рівнями 250 – 240 мл, і його об’єм складає 10 мл. Саме перший шар виконує роль мембрани, через яку дифундує МО, і тому кількість МО у ньому значення не має. Для розрахунків коефіцієнта дифузії (D) важливою є маса МО (mмо), що пройшла крізь перший шар і потрапила до другого. Ця маса складається з двох складових – перша (m240-125), що знаходиться у другому шарі V2, який обмежується рівнями 240 – 125 мл та має об’єм 115 мл, і друга (m125-0), що знаходиться у третьому шарі V3, який обмежується рівнями 125 – 0 мл і має об’єм 125 мл. Зважаючи на те, що концентрація МО на верхній (Св) та на нижній (Сн) межах кожного шару розсолу є різною, для розрахунку загальної кількості барвника в шарі використовували середню концентрацію, яку помножали на об’єм відповідного шару. 2 )( V нв СC m + = mмо = m240-125 + m125-0 Розраховані кількості МО (mмо), що пройшли через перший шар розсолу в залежності від часу дифузії, наведено на рис. 4. 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 0 50 100 150 200 Період, доба m М О, м г Рис. 4. Розподіл маси МО, що пройшла через перший шар розсолу в залежності від часу дифузії. Знаючи масу барвника m, який за проміжок часу t пройшов через площу S за рівнянням Фіка (1), розраховуємо швидкість дифузії q у відповідний проміжок часу. По мірі вирівнювання концентрацій барвника зверху і знизу, швидкість дифузії поступово зменшується (рис. 5). Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища 2014 випуск 23 128 q = -0,0068Ln(t) + 0,038 0,00 0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0 40 80 120 160 Період, доба q, м г с м -2 д об а- 1 Рис. 5. Залежність швидкості дифузії МО від часу Для розрахунку коефіцієнта дифузії (D) слід використати другу частину рівняння Фіка (1). Градієнт концентрації dC визначається як різниця концентрацій МО на верхній (250 мл) та нижній (240 мл) межах досліджуваного шару. Для рівня 240 мл брали експериментальні дані (С240), а для рівня 250 мл, де немає експериментальних даних, використовували визначені експериментально концентрації близького з ним рівня 260 мл (С260). Таким чином, dC = С260 – С240. Як видно з рис. 2, концентрація МО на рівні 260 мл є практично сталою і тому для розрахунків ми використали її незмінне значення С260 = 0,174 мг×мл—1, яке було на початок експерименту. Градієнт dх – це товщина шару (250 – 240 мл), яка, як розраховано вище, становить 0,518 см. Залежність швидкості дифузії МО (dC/dх) від часу експерименту наведена на рис. 6. dC/dx = -0.0447Ln(t) + 0.3072 R2 = 0.94 0,050 0,100 0,150 0,200 0,250 0,300 0,350 0 40 80 120 160 Період, доба dC /d x, м г м л-1 с м -1 Рис. 6. Залежність швидкості дифузії МО за градієнтом концентрації (dC/dх) від часу експеримента. Виявлена залежність добре описується логарифмічною моделлю, де швидкість дифузії зменшується з часом. Для того щоб визначити коефіцієнт дифузії D, необхідно побудувати залежність швидкості дифузії, визначену через масу та площу St m , від градієнта концентрації Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища 2014 випуск 23 129 dx dC . Така залежність має бути лінійною, а тангенс кута нахилу дорівнюватиме коефіцієнту дифузії D (рис. 7). q = 0,208 dC/dx - 0,0154 R2 = 0,92 0,00 0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,00 0,05 0,10 0,15 0,20 0,25 0,30 dC/dX, мг мл-1 см-1 q = m /S t, м г см -2 д об a-1 Рис. 7. Залежність швидкості дифузії МО ( St m ) від градієнта концентрації ( dx dC ). Згідно експериментальним даним, коефіцієнт дифузії D гідратованого барвника МО в насичений розсіл галіту становить 2,4×10—6 см2/с. Для порівняння, DNaCl у воді становить 1,17×10—5 см2/с, а DKCl – 1,46×10—5 см2/с. Коефіцієнт дифузії МО у розсіл у 5—6 разів нижчий. Це може бути обумовлено тим, що проникнення речовини у чисту воду є набагато швидшим, ніж проникнення у концентрований розсіл солі. З іншого боку, істотно відрізняються розміри молекул. Молярна маса МО (C14H14N3NaO3S) 327 г×моль—1, що у 4—6 разів перевищує молярну масу хлоридів калію і натрію та у 18 разів – води. Тобто коефіцієнт дифузії води можна оцінити у 4,3×10—5 см2/с. Як відомо, площа Домбровського кар’єру становить 180 га [1], а сумарна концентрація солей на його поверхні, за даними ДП НДІ «Галургія», у жовтні 2013 р. становила 72—77 г/л . Швидкість дифузії води на глибину 10 см розсолу буде становити: сдм гсм dx dCDq × × ×== − 3 41023.3 . Маса води, яка за 1 рік продифундує на глибину 10 см через усю площу кар’єра (180 га), буде становити тqStm 183924== . . Такий об’єм прісної води здатен розчинити близько 80 тис. т солевмісних порід, які складають борти та підошву кар’єру, що слід враховувати при оцінюванні ерозійних та суфозійних процесів. Висновки • Експериментально визначено коефіцієнт дифузії метилового оранжевого в насичений розсіл галіту, який становить 2,4×10—6 см2/с. Співвідношення визначеної величини D та Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища 2014 випуск 23 130 коефіцієнтів дифузії KCl і NaCl у воді відповідає співвідношенню молекулярних мас речовин, що дифундують. • Отримані дані є підставою для оцінки кількості прісної води, яка надходить через поверхню у нижні шари розсолів Домбровського кар’єру. Кількість прісної води, яка може продифундувати протягом 1 року у нижні шари розсолів, становить понад 180 тис. т. з мінералізацією менше 1 г/л, що може розчинити близько 80 тис. т солевмісних порід, які складають борти та підошву кар’єру, що слід враховувати при оцінюванні ерозійно-суфозійних процесів. 1. Долін В.В., Яковлєв Є.О., Кузьменко Е.Д., Бараненко Б.Т. Прогнозування екогідрогеохімічної ситуації при затопленні Домбровського кар’єру калійних руд // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. – 2010. - № 1. – с. 74-87 2. Рудобашта С.П., Карташов Э.М. Диффузия в химико-технологических процессах. – М.: Химия, 1993. – 208 с. 3. Бретшнайдер С. Свойства газов и жидкостей. Инженерные методы расчета: пер. с польск. // Под ред. П.Г. Романкова. – М.-Л.: Химия, 1966. – 535 с. 4. Варгафтик Н.Б. Справочник по теплофизическим свойствам газов и жидкостей. 2-е изд., перераб., доп. – М.: Наука, 1972. – 720 с. 5. Шервуд Т., Пигфорд Р., Уилки Ч. Массопередача: пер. с англ. / Под ред. В.А. Малюсовой. – М.: Химия, 1982. – 695 с. 6. Справочник химика. Основние свойства неорганических и органических соединений. Под ред. Б.Н. Никольского,Второе издание. Том 2. Ленинград: Химия 1964.- 1167 с. Долин В.В., Бобков В.Н. КИНЕТИКА НИСХОДЯЩЕГО ПОТОКА ВОДЫ В НАСЫЩЕННЫЙ РАССОЛ ГАЛИТА С помощью органического красителя – метилового оранжевого, определена скорость диффузии пресной воды в насыщенный рассол каменной соли. Соотношение коэффициентов молекулярной диффузии красителя и хлоридов натрия и калия отвечает соотношению их молекулярных масс. Оценено количество пресной воды, способной продиффундировать в течение года в нижние слои рассолов Домбровского карьера, растворять солесодержащие породы в его бортах и подошве. Dolin V.V., Bobkov V.M. THE KINETIC OF WATER DESCENDING STREAM INTO HALITE SATURATED BRINE The rate of fresh water diffusion into saturated brine of rock-salt was determined utilizing organic colorant methyl orange. The ratio between coefficients of molecular diffusion of colorant and sodium, and potassium chlorides is corresponded to the ratio of molecular weights. The volume of fresh water able to diffuse during a year into lower layers of brines in Dombrovsky pit, and to dissolve saliferous rocks in walls and bottom of the pit, has been assessed.

Кінетика низхідного потоку води у насичений розсіл галіту

Репозитарії

Схожі ресурси