Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного

Вступ. В Україні значні обсяги лляної сировини не надходять відразу на первинну переробку, а з часом спостерігається погіршення її якості. Це пов’язано з недотриманням агротехнічних норм збирання, несприятливими погодними умовами та іншими факторами в процесі зберігання сировини. Проблематика. Поту...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
Hauptverfasser:	Кузьміна, Т.О., Єдинович, М.Б., Березовський, Ю.В., Бобир, С.В., Євтушенко, В.В., Руденко, І.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2018
Schriftenreihe:	Наука та інновації
Schlagworte:	Наукові основи інноваційної діяльності
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141216
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного / Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко // Наука та інновації. — 2018. — Т. 14, № 4. — С. 27—41. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-141216
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1412162018-08-28T01:23:10Z Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного Кузьміна, Т.О. Єдинович, М.Б. Березовський, Ю.В. Бобир, С.В. Євтушенко, В.В. Руденко, І.А. Наукові основи інноваційної діяльності Вступ. В Україні значні обсяги лляної сировини не надходять відразу на первинну переробку, а з часом спостерігається погіршення її якості. Це пов’язано з недотриманням агротехнічних норм збирання, несприятливими погодними умовами та іншими факторами в процесі зберігання сировини. Проблематика. Потужності льонопереробних підприємств не дозволяють переробити весь обсяг сировини за короткий період часу, тому виникає потреба у її тривалому зберіганні. Забезпечити високі якісні показники соломи льону олійного можуть екологічно безпечні, відносно дешеві сучасні консерванти, які мають інгібіторні, бактерицидні, фунгіцидні властивості. Мета. Дослідження впливу біологічно активних речовин на показники якості соломи льону олійного та визначення раціональних параметрів процесу зберігання. Матеріали й методи. Для проведення досліджень відібрано сорти льону олійного: Віра, Південна ніч та Дебют. Окреслені завдання вирішували за допомогою теоретичних та експериментальних методів дослідження, що є чинними в галузі первинної переробки сировини й текстильного матеріалознавства. Математичне моделювання процесів виконано в середовищі MathСad. Результати. Досліджено вплив біологічно активних препаратів на ступінь збереження соломи льону олійного. Визначено механізм дії досліджуваних консервантів та динаміку зміни якісних параметрів сировини у процесі її тривалого зберігання. Отримано статистичні моделі впливу умов зберігання льоносоломи на якісні параметри волокна, а також визначено оптимальний консервант, його концентрацію, умови та строки його дії. Висновки. Обґрунтовано застосування нових екологічно безпечних біологічно активних речовин для зберігання соломи льону олійного з широким діапазоном вологості. Introduction. In Ukraine, considerable volumes of raw flax material do not undergo preprocessing, which results in worsening of its quality, with the lapse of time. It is related to non-observance of agrotechnical requirements for collection, adverse weather conditions and other factors. Problem Statement. The capacity of flax processing enterprises does not enable recycling the entire amount of raw material for a short period of time, therefore long-time storage is required. Environmentally safe, inexpensive preservation agents having inhibitory, bactericidal, and fungicidal properties can secure a high quality of oil flax straw. Purpose. The purpose of research is to study the influence of biologically active substances on the quality of oil flax straw and to determinate proper storage conditions. Materials and Methods. For research, the oil flax varieties Vira, South Night, and Debut are selected. The tasks of research have been solved by means of theoretical and experimental methods used for preprocessing of raw material and in textile material science. The mathematical modelling of processes has been made in MathСad. Results. Influence of biologically active substances on storage of oil flax straw has been studied. The action mechanism of the studied preservation agents and dynamic changes in qualitative parameters of raw materials during long-time storage of straw have been determined. The statistical models of influence of oil flax straw storage conditions on the qualitative parameters of fiber have been obtained, optimal concentrations of preservation agents, conditions and terms of their effect have been established. Conclusions. Application of new environmentally safe bioactive substances for storing oil flax straw with a wide range of humidity has been substantiated. Введение. В Украине значительные объемы льняного сырья не поступают сразу на первичную переработку, а со временем наблюдается ухудшение его качества. Это связано с несоблюдением агротехнических норм сбора, неблагоприятными погодными условиями и другими факторами в процессе хранения сырья. Проблематика. Мощности льноперерабатывающих предприятий не позволяют переработать весь объем сырья за короткий период времени, поэтому возникает потребность в его длительном хранении. Обеспечить высокие качественные показатели соломы льна масличного могут экологически безопасные, недорогие современные консерванты, которые имеют ингибиторные, бактерицидные, фунгицидные свойства. Цель. Исследование влияния биологически активных веществ на показатели качества соломы льна масличного и определение рациональных параметров процесса хранения. Материалы и методы. Для проведения исследований отобраны сорта льна масличного: Вера, Южная ночь и Дебют. Поставленные задачи решались с помощью теоретических и экспериментальных методов исследования, которые действуют в области первичной переработки сырья и текстильного материаловедения. Математическое моделирование процессов выполнено в среде MathСad. Результаты. Исследовано влияние биологически активных препаратов на сохранность соломы льна масличного. Определен механизм действия исследуемых консервантов и динамика изменения качественных параметров сырья в процессе ее длительного хранения. Получены статистические модели влияния условий хранения соломы льна масличного на качественные параметры волокна, а также определено оптимальный консервант, его концентрация, условия и сроки его действия. Выводы. Обосновано применение новых экологически безопасных биологически активных веществ для хранения соломы льна масличного с широким диапазоном влажности. 2018 Article Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного / Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко // Наука та інновації. — 2018. — Т. 14, № 4. — С. 27—41. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin14.04.027 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141216 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові основи інноваційної діяльності Наукові основи інноваційної діяльності
spellingShingle	Наукові основи інноваційної діяльності Наукові основи інноваційної діяльності Кузьміна, Т.О. Єдинович, М.Б. Березовський, Ю.В. Бобир, С.В. Євтушенко, В.В. Руденко, І.А. Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного Наука та інновації
description	Вступ. В Україні значні обсяги лляної сировини не надходять відразу на первинну переробку, а з часом спостерігається погіршення її якості. Це пов’язано з недотриманням агротехнічних норм збирання, несприятливими погодними умовами та іншими факторами в процесі зберігання сировини. Проблематика. Потужності льонопереробних підприємств не дозволяють переробити весь обсяг сировини за короткий період часу, тому виникає потреба у її тривалому зберіганні. Забезпечити високі якісні показники соломи льону олійного можуть екологічно безпечні, відносно дешеві сучасні консерванти, які мають інгібіторні, бактерицидні, фунгіцидні властивості. Мета. Дослідження впливу біологічно активних речовин на показники якості соломи льону олійного та визначення раціональних параметрів процесу зберігання. Матеріали й методи. Для проведення досліджень відібрано сорти льону олійного: Віра, Південна ніч та Дебют. Окреслені завдання вирішували за допомогою теоретичних та експериментальних методів дослідження, що є чинними в галузі первинної переробки сировини й текстильного матеріалознавства. Математичне моделювання процесів виконано в середовищі MathСad. Результати. Досліджено вплив біологічно активних препаратів на ступінь збереження соломи льону олійного. Визначено механізм дії досліджуваних консервантів та динаміку зміни якісних параметрів сировини у процесі її тривалого зберігання. Отримано статистичні моделі впливу умов зберігання льоносоломи на якісні параметри волокна, а також визначено оптимальний консервант, його концентрацію, умови та строки його дії. Висновки. Обґрунтовано застосування нових екологічно безпечних біологічно активних речовин для зберігання соломи льону олійного з широким діапазоном вологості.
format	Article
author	Кузьміна, Т.О. Єдинович, М.Б. Березовський, Ю.В. Бобир, С.В. Євтушенко, В.В. Руденко, І.А.
author_facet	Кузьміна, Т.О. Єдинович, М.Б. Березовський, Ю.В. Бобир, С.В. Євтушенко, В.В. Руденко, І.А.
author_sort	Кузьміна, Т.О.
title	Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного
title_short	Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного
title_full	Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного
title_fullStr	Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного
title_full_unstemmed	Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного
title_sort	застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Наукові основи інноваційної діяльності
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141216
citation_txt	Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного / Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко // Наука та інновації. — 2018. — Т. 14, № 4. — С. 27—41. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT kuzʹmínato zastosuvannâbíologíčnoaktivnihpreparatívdlâzberígannâsolomilʹonuolíjnogo AT êdinovičmb zastosuvannâbíologíčnoaktivnihpreparatívdlâzberígannâsolomilʹonuolíjnogo AT berezovsʹkijûv zastosuvannâbíologíčnoaktivnihpreparatívdlâzberígannâsolomilʹonuolíjnogo AT bobirsv zastosuvannâbíologíčnoaktivnihpreparatívdlâzberígannâsolomilʹonuolíjnogo AT êvtušenkovv zastosuvannâbíologíčnoaktivnihpreparatívdlâzberígannâsolomilʹonuolíjnogo AT rudenkoía zastosuvannâbíologíčnoaktivnihpreparatívdlâzberígannâsolomilʹonuolíjnogo
first_indexed	2025-07-10T12:13:59Z
last_indexed	2025-07-10T12:13:59Z
_version_	1837262062577778688
fulltext	Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко Херсонський національний технічний університет, Бериславське шосе, 24, Херсон-8, 73008, Україна, +380 552 326 981, kntu@kntu.net.ua ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ СОЛОМИ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО Вступ. В Україні значні обсяги лляної сировини не надходять відразу на первинну переробку, а з часом спостері- гається погіршення її якості. Це пов’язано з недотриманням агротехнічних норм збирання, несприятливими погод- ними умовами та іншими факторами в процесі зберігання сировини. Проблематика. Потужності льонопереробних підприємств не дозволяють переробити весь обсяг сировини за короткий період часу, тому виникає потреба у її тривалому зберіганні. Забезпечити високі якісні показники соломи льону олійного можуть екологічно безпечні, відносно дешеві сучасні консерванти, які мають інгібіторні, бактерицид- ні, фунгіцидні властивості. Мета. Дослідження впливу біологічно активних речовин на показники якості соломи льону олійного та визначення раціональних параметрів процесу зберігання. Матеріали й методи. Для проведення досліджень відібрано сорти льону олійного: Віра, Південна ніч та Дебют. Окреслені завдання вирішували за допомогою теоретичних та експериментальних методів дослідження, що є чин- ними в галузі первинної переробки сировини й текстильного матеріалознавства. Математичне моделювання про- цесів виконано в середовищі MathСad. Результати. Досліджено вплив біологічно активних препаратів на ступінь збереження соломи льону олійного. Визначено механізм дії досліджуваних консервантів та динаміку зміни якісних параметрів сировини у процесі її три- валого зберігання. Отримано статистичні моделі впливу умов зберігання льоносоломи на якісні параметри волокна, а також визначено оптимальний консервант, його концентрацію, умови та строки його дії. Висновки. Обґрунтовано застосування нових екологічно безпечних біологічно активних речовин для зберігання соломи льону олійного з широким діапазоном вологості. К л ю ч о в і с л о в а: солома льону олійного, способи зберігання, консервант, статистична модель. Прогресивна технологія збирання льону олій ного передбачає його пресування в паку- вання різної форми залежно від подальшого способу транспортування, зберігання та пе ре- роб ки матеріалу. Згідно з дослідженнями Інс ти- туту луб'яних культур Національної ака де мії аграрних наук України та інших вітчизняних і закордонних агропромислових нау ково-дос- лідних установ, найкращою формою пакуван- ня волокнистої сировини є рулон. Це зумовле- но тим, що саме в рулоні зручно перевозити сформовану комбайном стрічку сировини з поля на переробне підприємство, а також за- безпечити збереження якості матеріалу [1—3]. Пресування соломи льону в рулони пози- тивно впливає на вихід та якість волокна. Це пояснюється тим, що така сировина менше сплутується при транспортуванні та заван та- жувально-розвантажувальних роботах і, від- повідно, під час переробки менша кількість сировини перетворюється на відходи. Засто- 27 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14(4): 27—41 https://doi.org/10.15407/scin14.04.027 © Т.О. КУЗЬМІНА, М.Б. ЄДИНОВИЧ, Ю.В. БЕРЕЗОВСЬКИЙ, С.В. БОБИР, В.В. ЄВТУШЕНКО, І.А. РУДЕНКО, 2018 28 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко сування рулонної технології забезпечує пото- ковість технологічного процесу, значно скоро- чує збиральний період, зменшує використан- ня ручної праці та мінімізує втрати волокнистої продукції [1, 2]. Існуючі способи зберігання льоносировини у рулонах розроблені для льону-довгунця ще в 60—80-х роках ХХ століття, але вони не при- датні для зберігання соломи льону олійного через іншу анатомічну будову його стебел та подальші напрямки використання [5]. На сьо- годні проблемою використання соломи льону олійного активно займаються в багатьох краї- нах світу [6—8]. В Україні нині близько 20—50 % урожаю лля ної сировини не потрапляє на первинну переробку. Це пов’язано з недотриманням аг- ротехнічних строків збирання, несприятливи- ми погодними умовами й відсутністю сучас- них технічних засобів збирання, внаслідок чого, стебла льону олійного тривалий період перебувають на полі в умовах підвищеної во- логості. Льоносолома й льонотреста підвище- ної вологості є сприятливим середовищем для розвитку низки целюлозоруйнівних мікроор- ганізмів. У результаті спостерігається погір- шення якості льоносировини та її втрата [9]. На льонопереробні підприємства льоноси- ровина у рулонах надходить восени. Через не- можливість переробляти весь обсяг сировини за короткий період часу та неритмічність ро- боти багатьох підприємств через низку обста- вин, виникає необхідність у її зберіганні від кількох місяців до року на сировинному дво- рі. За цей час сировина не повинна втратити своєї товарної якості, а, отже, проблема трива- ло го збе рігання соломи льону олійного є ак- туальною. Дослідження закордонних і вітчизняних вчених показали, що основними факторами, які впливають на збереження соломи в руло- нах, є початкова вологість сировини й умови її зберігання (температура та вологість навко- лишнього середовища) [2, 10—14]. Згідно з нормативно-технічною документацією норма- тивна вологість льоносоломи, що піддається пресуванню, становить 19 %, при цьому гра- нично допустима вологість не повинна пере- вищувати 23 %. Якщо температура всередині рулонів, сформованих з сировини з вологістю 16—19 %, близька до температури навколиш- нього середовища протягом усього терміну зберігання, то в рулонах льону підвищеної во- логості (26—30 %) в перші три доби вона під- німається до 20—25 °C, а при вологості в руло- нах 30—40 % — до 40—60 °C. Після трьох діб зберігання температура всередині рулонів по- мітно знижується, а через 2 тижні дорівнює температурі навколишнього середовища. За температури 5 °C біологічні процеси повністю припиняються і солома переходить у стан при- родної консервації. Аналіз останніх досліджень свідчить, що три- вале зберігання сировини без її псування є можливим, якщо вологість матеріалу не пе- ревищує нормативну (19—23 %), при цьому почат кова вологість льоносоломи може дося- гати 65 % у фазі ранньої жовтої зрілості, а в жовтій — 55 %. Післязбиральне сушіння соло- ми здійснюється зазвичай природним шляхом на полі. Якщо під час зберігання не дотриму- ватися правил і не контролювати цей процес, сировина втрачає якість [5]. Оскільки солома льону олійного не є основ- ним продуктом переробки цієї культури, то рулони соломи зберігають під відкритим небом, або прикриваючи зовнішню поверхню захис- ним покриттям. При цьому сировина зазнає впливу всіх погодних умов за час зберігання. Набагато меншу залежність технології збе- рігання від зміни погодних умов може забез- печити хімічне або біологічне консервування. Консерванти призупиняють розвиток мікро- флори, яка розкладає клітковину. Відомо, що в процесі руйнування лляної си- ровини з підвищеною вологістю беруть участь, залежно від умов, різноманітні організми: бак- терії, плісневі гриби, дріжджі. Найчастіше під час зберігання лляної соломи підвищеної во- логості розвиваються целюлозоруйнівні гри- 29ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного би — Septoria linicola, Dothiorela gregaria, Gоna- tobotrys flava, Fusarium gibbosum, Fusarium gra- minearum. Більшість відомих консервантів не є універсальними, оскільки впливають тільки на окремі види мікроорганізмів. Підвищення температури всередині рулонів соломи під час зберігання також знижує ефективність кон- сервантів [1]. Багато хімічних консервантів, які застосовувалися раніше, мають токсичну дію, а отже, негативно впливають на льоно- продукцію та навколишнє середовище. Десикація передбачає хімічне підсушуван- ня рослин на корені. Сьогодні на ринку є знач- ний асортимент препаратів для десикації: Глі - фовіт, Баста, Альфа-Дікват, Реглон Супер та ін. Для десикації льону олійного найчастіше рекомендують застосовувати Реглан Супер [15, 16]. Науковцями досліджено вплив різних препаратів та їх дозування на зниження воло- гості рослин, вихід і якість волокна. Встанов- лено, що низька температура повітря та дощі значно знижують ефективність десикації [2, 15]. Несприятливою для неї є надто спекотна й суха погода, що характерна для періоду закла- дання на зберігання для півдня України. Якщо несвоєчасно зібрати льон, оброблений десикан- тами, збільшуються втрати насіння, погіршу- ється якість волокна. Треба також зазначити, що хімічне підсушування більш ефективне для насіннєвої частини урожаю льону олійного, оскільки підвищує вихід насіння, а солома ще залишається деякий час на полі для розстилу і її вологість може знову підвищитися через опади, тому, з точки зору зберігання соломи, використання консервантів є ефективнішим. У роботі [17] наведено результати теоретич- ного та експериментального дослідження з по- шуку найкращого консерванту для збережен- ня якості соломи та трести льону-довгунця, які існували та використовувалися до цього часу в різних країнах світу. Також було про- аналізовано існуючі та перспективні консер- ванти: карбамід, нітрат амонію, хлорид етонію, карбонат натрію, хлорид натрію, а також мура- шиний альдегід. Дослідження показали, що найкращим консервантом для зберігання льо- носировини з підвищеною вологістю є карба- мід. Незважаючи на практичну значущість та- ких результатів, ці та інші дослідження проце- су зберігання льоносировини були проведені для соломи льону-довгунця, що суттєво від- різняється за властивостями від соломи льону олійного. На сьогодні продовжується пошук ефектив- них консервантів оскільки не всі вони харак- теризуються комплексом необхідних власти- востей: ефективністю, екологічністю та деше- визною. Отже, для збереження якості соломи льону олійного в сучасних умовах потрібні но ві ефективні консерванти, які повинні мати ін гі біторні, бактерицидні, фунгіцидні власти- вості, взаємодіяти з вихідною сировиною, бу- ти екологічно безпечними та маловитратними. Виходячи з вищевикладеного, є підстави вва жати, що проблема зберігання соломи льо- ну олійного є актуальним завданням, що по- требує розв’язку. Метою роботи є дослідження впливу біоло- гічно активних речовин на показники якості соломи льону олійного, що піддається трива- лому зберіганню, та визначення раціональних параметрів процесу зберігання для отримання лляного волокна високої якості, яке в подаль- шому може бути використано в різних галузях промисловості. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: провести аналіз існуючих способів зберіган- ня льоносировини та головних факторів, що впливають на зміну якісних характеристик сировини під час зберігання; виявити найбільш придатний для соломи льону олійного спосіб консервації для три- валого зберігання; здійснити вибір екологічно безпечних та де- шевих препаратів, які мають високу біоло- гічну, зокрема фунгіцидну та бактерицидну, активність; визначити раціональні параметри процесу зберігання соломи льону олійного на основі 30 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко статистичних моделей, отриманих за допо- могою регресійного аналізу. Для проведення досліджень було відібрано три сорти льону олійного — Віра, Південна ніч та Дебют. Ці сорти були вирощені в кліматич- них умовах півдня України на полях Держав- ного підприємства «Дослідне господарство «Ас канійське» Асканійської державної сільсь- когосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства Національної ака- демії аграрних наук України (ДПДГ «Асканій- ське») у селі Тавричанка Каховського району Херсонської області, що є найбільшим вироб- ником льону олійного в області. Вирощування льону для дослідження здійс- нювали при дотриманні всіх умов рекомен- дованої технології. Дослідні ділянки за ґрун- товими умовами були типовими для зони льо- носіяння в районі. Усі агротехнічні прийоми з підготовки ґрунту, сівби, догляду за посівами, збирання врожаю льоносоломи для кожного сорту виконували в один день, однаковими зна- ряддями, при дотриманні чистоти дослідів [18]. Дослідження здійснювали на базі лабора- торій ДПДГ «Асканійське», а також на до - с лід них ділянках і в лабораторіях кафедри това рознавства, стандартизації та сертифіка- ції Хер сонського національного технічного універ ситету протягом шести років (2010— 2016 рр.). Початкові дослідження виконували на про- мислових пакуваннях (рулонах) лляної соло- ми, що зберігалися на землях ДПДГ «Асканій- ське». Через відсутність на підприємстві спе- ціальних умов для зберігання (складських приміщень, шох, скирд) рулони льону олійно- го зберігали в польових умовах протягом 1—2-х років. Подальші дослідження проводили на неве- ликих наважках соломи масою 50 г, викорис- тання яких дозволяє спостерігати за змінами, що відбуваються у стеблах льону, з’ясовувати головну закономірність та причини цих змін, а також ефективність тих чи інших технологіч- них прийомів. Дослідження здійснювали на дослідній асфальтованій ділянці, де формува- ли штучний відкритий склад із навісом для зберігання пресованої льоносировини протя- гом визначеного часу. Масу зразків соломи вибирали за загально- прийнятими нормами з урахуванням прове- дення майбутніх аналізів якості сировини. Для дослідів використовували стебла льону од- накової якості після комбайнового збирання. Під час проведення дослідів дотримувалися принципу єдиного розходження. На окремих дослідних об’єктах обробку розчинами кон- сервантів, формування рулонів та подальші до слідження виконували в один день, однако- вими приладами та знаряддями. Як консерванти було обрано такі препарати: карбамід, композиційний препарат на основі фосфату карбаміду та оксіетильованого ноніл- фенолу АФ 9-10, біологічно активні препара- ти «Триходермін» і «Фітоспорін — М». Кон- серванти наносили у вигляді водних розчинів різної концентрації шляхом рівномірного об- прискування стебел соломи. Після обробки солому пресували в пакування із середньою щільністю 120 кг/м³, яка найкращим чином сприяє зберіганню лляної сировини в рулонах та відповідає вимогам нормативно-технічної документації (НТД). Для порівняння вико- ристовували контрольний варіант, в якому стебла соломи залишали без обробки. Всі до- слідні зразки зберігали в природних умовах протягом 6, 12, 18 та 24 місяців. Після закін- чення зазначеного терміну зберігання зразки лляної соломи оцінювали за органолептични- ми та фізико-механічними показниками, згід- но з чинною НТД [19, 20]. Досліди зі зберігання соломи з підвищеною вологістю виконували для вивчення таких питань: впливу тривалості зберігання, воло- гості стебел, дії консервантів, а також комп- лексного впливу зазначених факторів на збе- реження якості льоносировини в процесі збе- рігання [12]. Дослідження процесу зберігання лляної со- ломи з підвищеною вологістю проводили в ла- 31ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного бораторних умовах. Зразки соломи доводили до вологості 25, 30 та 35 %, потім зрошували з розрахунку 150 мл розчину на 1000 г соломи, тобто на 50 г соломи припадало 7,5 мл розчину досліджуваного препарату. Зразки розміщува- ли в поліетиленових пакетах, які не гермети- зували для створення аеробних умов. До паке- тів прив’язували бирки, після чого їх поміща- ли в закриті ємності та постійно перевіряли вологість соломи. Дослідні зразки зберігали при температурі 12—19 оС та відносній вологості в приміщенні 24—30 % протягом 30, 60 та 90 діб. Після за- кінчення визначеного терміну їх піддавали природному сушінню та визначали якість льо- носировини. Надалі порівнювали якісні по- казники вхідної сировини, контрольних зраз- ків різної вологості та зразків, оброблених препаратами. Для визначення вологості лляної соломи, яка підлягала зберіганню, з неї вилучали до- мішки, стебла ретельно перемішували та ро- били з них наважки масою 50 г. Наважки скла- дали в касети. Одну з касет підвішували на гачок сушильного приладу УС-4 для сушіння, а іншу клали в той же пристрій для попе- реднього підсушування. Сушіння проводили при температурі 100—105 °С, припиняючи йо- го через 5 хв після зупинки стрілки квадранта. Підвішену касету знімали, а замість неї під- вішували другу, попередньо підсушену. Воло- гість кожної наважки у відсотках розраховува- ли за формулою: W в = · 100 %, (1) де Wв — вологість лляної соломи, %; Gв — маса наважки до висушування, г; Gс — маса абсолют- но сухої наважки, г. Визначивши вологість соломи, взятої для проведення дослідів, розрахунковим шляхом знаходили масу абсолютно сухої соломи Gс в зразках: Gс = , (2) де Gв — маса зразків вологої соломи, г; Wф — фактична вологість соломи в зразках, %. Якісні показники соломи льону олійного, що підлягала зберіганню, під час досліджень визначали згідно з чинними стандартами та загальноприйнятими методами [19—21]. Оцінку якості лляної соломи здійснювали інструментальними методами за ГОСТ 28285- 89 «Солома льняная. Требования при заготов- ках» [19]. Вихід лубу визначали ваговим мето- дом. Якість лляної трести, отриманої в процесі зберігання соломи, оцінювали за показниками відокремлюваності й кольору волокна в трес- ті, які визначали за ДСТУ 4149:2003 «Треста лляна. Технічні умови» [20]. Визначення вмісту волокна здійснювали методом зважування проб після обробки їх на лабораторній м’ялці МЛ-5 (точність визна- чення 0,1 % з подальшим округленням). Для цього стебла пропускали через м’ялку 5—6 ра- зів, а потім струшували вручну до припинен- ня виділення костриці. Цю операцію викону- ва ли, доки вміст костриці у волокні не пере- вищував 10 %. Решту костриці відокремлювали вручну. Вміст волокна С в соломі або тресті у відсот- ках визначали за формулою: С = . (3) де М 1 — маса волокна, г; М2 — маса соломи або трести, г. Визначення відокремлюваності волокна від деревини здійснювали на спеціальному при- ладі (згідно ДСТУ 4149:2003). Встановлено такі межі показників відокрем- люваності: треста з відокремлюваністю 2,1 і нижче вважається соломою, треста зі значен- нями 2,1—4,0 відноситься до недолежаної, а з показниками 4,1 і вище — до трести з нормаль- ним ступенем вилежування. Розривне навантаження волокна визначали на динамометрі ДКВ-60. Відрізки стрічки во- локна скручували за допомогою приладу КВ-3. Скручений відрізок закріплювали в затиска- G в — Gс Gс Gв · 100 · М1 Wф 100 · М1 М2 32 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко чах розривної машини. Відстань між затиска- чами дорівнювала 70 мм. Вимірювання вико- нували з точністю до 0,1 даН (1 деканьютон [даН] = 1,01971 кілограм-сила [кгс]) із подаль- шим округленням до цілого числа. За кінце- вий результат приймали середнє арифметичне тридцяти випробувань. Розривне навантажен- ня розраховували за формулою: Пр = Σ Прі , (4) де Прі — розривне навантаження однієї наваж- ки волокна, даН; 30 — кількість проведених випробувань. Визначення лінійної щільності сировини проводили за ступнем розщеплення комплекс- них волокон [21]. Заготовляли прядки воло- кон певної довжини й робили з них відрізки завдовжки Ls = 20 мм загальною масою Ms, мг. Потім підраховували загальну кількість вирі- заних у такий спосіб волокон п0. Ціле волокно й розщеплене менш, ніж на половину своєї дов- жини, вважають за одне волокно, а розщепле- не більш, ніж на половину своєї довжини, во- локно — за стільки волокон, на скільки кінців воно розщеплено. Лінійну щільність розщеплених волокон Tp, текс (маса одиниці довжини, мг/м або г/км) [21], розраховували за формулою: Tp = 1000Ms /(Ls n), (5) де n — умовна кількість волокон з урахуван- ням кінців, розщеплених більш, ніж на 0,5 дов- жини; Ls = 20 мм. 1 30 30 i=1 Рис. 1. Способи збереження лляної сировини з підвищеною вологістю Способи збереження льоносировини Природні способи Штучні способи Десикація Консервування Сушіння активним вентилюванням Сушіння із застосуванням надвисокочастотного електромагнітного випромінювання у стрічці у снопах у скиртах у шоках у сховищах у пакуваннях Сушіння у стрічці у снопах або порціях у бабках у конусах у шатрах у стрічці у рулонах у рулонах у тюках у інших пакуваннях 33ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного Існує кілька способів зберігання лляної си- ровини підвищеної вологості. Збереження ма- теріалу можна забезпечити шляхом доведення його до кондиційної вологості під час сушіння або за рахунок обробки хімічними та біологіч- ними препаратами (рис. 1). Процеси природ- ного сушіння в рулонах, виключаючи зовніш- ню зону, ускладнені через їх високу щільність. Штучне сушіння є найнадійнішою техноло- гією консервування продукції, але, на жаль, в Україні, вона не знайшла застосування на практиці через значну енергоємність і високу вартість, хоча за кордоном використовують саме цей метод збереження якості сировини [22, 23]. Набагато меншу залежність технології збе- рігання від зміни погодних умов може забез- печити хімічне або біологічне консервування. Консерванти призупиняють розвиток мікро- флори, яка розкладає клітковину. Схема досліджень процесу зберігання сте- бел соломи льону олійного під час виконання роботи передбачала використання таких кон- сервантів у формі водних розчинів: карбаміду, композиційного препарату на основі фосфату карбаміду та оксіетильованого нонілфенолу АФ 9-10, біологічно активних препаратів «Три- ходермін» і «Фітоспорін — М». Усі обрані пре- парати мають здатність пригнічувати розви- ток мікрофлори та практично повністю інгі- бувати гнильні, цвілеві гриби й бактерії, які швидко розвиваються на стеблах льону при під вищеній вологості та негативно впливають на збереження льоносоломи. Отже, всі препа- рати мають високу біологічну, зокрема фун- гіцидну та бактерицидну, активність, у першу чергу, проти целюлозолітичних грибів і бак- терій, а також є екологічно безпечними та де- шевими. З метою визначення головних напрямів удосконалення процесу зберігання та плану- вання основного експерименту на попередньо- му етапі досліджень вивчали залежність зміни якісних показників лляної сировини трьох сортів льону (Віра, Південна ніч, Дебют) від терміну зберігання за рулонною технологією в промислових умовах. Під час вивчення процесу зберігання лляної соломи було проаналізовано сучасну наукову інформацію, присвячену вирішенню зазначе- ної проблеми. Встановлено основні фактори, які найсуттєвіше впливають на якість льоно- сировини — це вологість лляної соломи, щіль- ність укладання матеріалу, температура внут- рішнього шару сировини, тривалість зберіган- ня, концентрація консервантів, рівномірність їх нанесення [24]. Аналіз вищеперерахованих факторів дозволив обрати для подальших до- сліджень найбільш значущі з них, зокрема, во- 10 4 2 8 6 0 1 В ід ок ре мл ю ва ні ст ь, о д. Варіанти обробки 2 3 6 8,3 4,5 6,2 4,5 6 4,1 5,5 3,8 5,2 4 5 Після 12 місяців зберігання Після 24 місяців зберігання Рис. 2. Динаміка зміни відокремлюваності волокна у льоносоломі після 12 та 24 місяців зберігання для різних варіантів обробки: 1 — без консерванту; 2 — карбамід; 3 — композиційний препарат; 4 — «Триходермін»; 5 — «Фітоспорін — М» Рис. 3. Динаміка зміни розривного навантаження волок- на, одержаного з льоносоломи після 12 та 24 місяців збе- рігання для різних варіантів обробки: 1 — без консерван- ту; 2 — карбамід; 3 — композиційний препарат; 4 — «Три- ходермін»; 5 — «Фітоспорін — М» 70 20 10 50 60 70 80 90 100 40 30 0 1 Ро зр ив не н ав ан та ж ен ня , с Н Варіанти обробки 2 3 45,8 23,8 72,2 50,2 73,2 52,7 84 61,7 92 70,5 4 5 Після 12 місяців зберігання Після 24 місяців зберігання 34 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко логість соломи, тривалість зберігання, концен- трація консервантів. Результати досліджень свідчать, що льоно- сировина, отримана зі стебел льону в процесі зберігання із застосуванням консервантів, має вищі фізико-механічні показники порівняно з льоносировиною без обробки. Встановлено, що всі якісні характеристики у процесі збері- гання змінюються залежно від виду консер- ванту. На рис. 2, 3 показано зміну основних якісних показників сировини відокремлюва- ність та розривне навантаження) сорту Віра, яка зберігалася протягом 12 та 24 місяців. Як свідчать дані діаграм, найменше піддалися зміні показники тієї сировини, яка була оброб- лена біологічно-активними препаратами. Та- ким чином, за результатами органолептичної та інструментальної оцінки лубоволокнистого матеріалу, отриманого після 24-х місяців збе- рігання встановлено, що найвищими консер- вувальними властивостями володіють біо- логічно-активні препарати «Фітоспорін — М» і «Триходермін», далі — композиційний пре- парат на основі фосфату карбаміду й нонілфе- нолу АФ 9—10, а найменш ефективним вияви- ся — карбамід. При проведенні досліджень було встановле- но, що у процесі тривалого зберігання стебел льону із застосуванням розчинів консервантів, біологічні процеси, які проходять під впливом абіотичних і мікробіологічних факторів на льоносоломі, а, відповідно, і зміни якісних по- казників були значно уповільнені порівняно з контрольним варіантом [25]. Для встановлення механізму дії обраних консервантів було проаналізовано зміну видо- вого та кількісного складу мікроорганізмів, які розвиваються на стеблах льону з підвищеною вологістю в процесі зберігання. Встановлено, що обробка соломи досліджуваними кон сер- ван тами сприяє значному зменшенню кіль- кості целюлозоруйнуючої мікрофлори. Як на- слідок, мікробіологічні процеси після оброб- ки уповільнюються, що спричиняє част кову Рис. 4. Результати моделювання залежності якісних характеристик льону олійного від терміну зберігання (х1, міс.) та концентрації «Фітоспорін — М» (х2, %), при кодованих значеннях факторів: а — відокремлюваність, Y1, од.; б — вміст волокна, Y2, %; в — лінійна щільність, Y3, текс; г — розривне навантажен- ня, Y4, сН; д — відносне розривне навантажен- ня, Y5, сН/текс Y1 х1 х1 х1 х2 х2 х2 Y2 Y3 а б в Y4 Y5 г д х1 х1 х2 х2 10 8 6 4 2 000 0,4 0,4 0,6 0,6 0,8 0,8 0,2 0,2 0180 0,4 0,4 0,4 0,4 0,6 0,6 0,8 100 5 0,8 0,2 0,2 0,2 19 20 21 15 10 5 22 23 0,6 0,8 0,4 0,4 0,6 0,6 0,60,6 0,8 0,8 0,80,8 0,2 0,2 0,2 10 9 8 7 6 35ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного консервацію соломи. Найкращі консервуваль- ні властивості виявив біологічно активний препарат «Фітоспорін — М», який має вира- жену антисептичну дію. Отримані дані дозво- ляють стверджувати, що застосовувані препа- рати призупиняють розвиток епіфітної мікро- флори, частково консервують солому під час зберігання і практично виключають ушко- дження стебел льону целюлозоруйнівними гри- бами та бактеріями. На основі отриманих даних було створено статистичну модель зберігання соломи льону олійного з використанням препарату «Фіто- спорін — М» у вигляді відповідних регресій- них рівнянь: відокремлюваність Y1, од.: Y1 = 1,775 + 10,361х1 — 0,944 х2 — 4,046х1 2 — — 2,835х1,х2 + 0,462х2 2 ; (6) вміст волокна Y2, %: Y2 = 18,613 + 5,903х1 — 1,04 х2 — 2,286х1 2 — — 1,259х1,х2 + 0,24х2 2 ; (7) лінійна щільність Y3, текс: Y3 = 13,259 + 17,258х1 — 1,582 х2 — 8,19х1 2 — — 3,908х1,х2 + 0,257х2 2 ; (8) розривне навантаження Y4, сН (сантиньютон, 1 ньютон [Н] = 100 сантиньютон [сН]): Y4 = 119,236 + 186,979х1 — 10,617 х2 — 89,595х1 2 — — 37,41х1,х2 + 7,664х2 2 ; (9) відносне розривне навантаження Y5, сН/текс: Y5 = 8,909 + 4,12х1 — 0,204 х2 — 0,823х1 2 — — 2,059х1,х2 + 0,305х2 2 , (10) де х1 — тривалість зберігання, міс.; х2 — кон- центрація препарату, %. Моделювання було проведено в середовищі MathСad. Крок варіювання X1 для терміну збе- рігання соломи дорівнював 6 місяцям або 0,25 у кодованих значеннях. Крок варіювання X2 для концентрації препарату «Фітоспорін — М» складав 0,25 % або 0,2 у кодованих значеннях. Поверхні відгуку Yі залежно від х1 та х2 по- казано на рис. 4. З отриманих результатів вид- но, що зі збільшенням концентрації «Фітоспо- ріну — М» від 0,5 до 1,25 % значно зростають якісні показники кінцевого продукту, одержа- ного в процесі зберігання соломи льону олій- ного в умовах, наближених до реального ви- робництва упродовж 24-х місяців. Відокремлюваність при концентрації «Фі- тоспоріну — М» 1,25 % через 24 місяці склада- ла 5,2 од., а при концентрації 0,5 % — 6,5 од. Кількість лубоподібного волокна та лінійна щільність складали 20,4 % і 8,81 текс відповід- но при концентрації препарату 1,25 % і 21,1 % і 6,48 текс — при концентрації 0,5 %. Абсолютне й відносне розривне навантаження при кон- центрації «Фітоспоріну — М» 1,25 % дорівню- вали 70,5 сН і 8,0 сН/текс відповідно, а при концентрації 0,5 % — 43,4 сН і 6,7 сН/текс. Рис. 5. Області забезпечення нормативних значень параметрів для соломи, що зберігалася з вологістю 19—23 %: а — відокремлюваність, Y1, од.; б — розривне навантаження, Y4, сН; в — перетин областей Y1 і Y4 Тр ив ал іс ть з бе рі га нн я, t, м іс . Концентрація, с, % 0 0,25 0,5 0,75 1 1,25 0 0,25 0,5 0,75 1 1,25 0 0,25 0,5 0,75 1 1,25 0 4 12 16 20 24 8 а б в 36 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко Норми НТД [26] визначають відокремлю- ваність і розривне навантаження як основні параметри якості трести та волокна, тому на основі отриманих моделей було побудовано області залежності зазначених вище пара- мет рів від концентрації препарату «Фітоспо- рін — М» і терміну зберігання (рис. 5). Ступінь вилежаності льонотрести є прийнятною, якщо відокремлюваність знаходиться у діапазоні від 4,1 до 7 од., а розривне навантаження одинич- ного волокна льону не менше 40 сН. Можна вважати, що одержання таких значень у про- цесі зберігання льоносировини є досягненням поставленої мети. Аналіз результатів моделювання (рис. 4, 5) показує, що при концентрації «Фітоспоріну — М» 0,5—1,25 % треста льону олійного зберігає потрібну ступінь вилежаності до 24 місяців зберігання. Отже, застосування «Фітоспорі- ну — М» дозволяє зберігати солому льону олій- ного з нормативною вологістю 19—23 % упро- довж тривалого часу без зниження її техноло- гічної якості. Аналогічні дослідження з використанням вище зазначених консервантів проведено й на зразках з початковою вологістю 25, 30 і 35 %. Отримано відповідні регресійні рівняння: відокремлюваність, од.: Y 1 = 1,434 + 0,591х1 + 5,383 х2 — 0,488х3— — 0,396х1 2 + 1,43х1, х2 — 1,647х2 2 — 0,1х1, х3 + + 0,167х3 2 + 1,474х2,х3 ; (11) Рис. 6. Залежність параметрів соломи льону олійного від терміну зберігання і концентрації препарату за підвищеної вологості: w1 — 25 %; w2 — 30 %; w3 — 35 %; при натуральних значеннях факторів: а — відокремлюваність, Y1, од.; б — розривне навантаження волокна, Y4, сН Рис. 7. Області забезпечення нормативних значень параметрів для соломи, що зберігалася з вологістю 35 %: а — від- окремлюваність, Y1, од.; б — розривне навантаження одиничного волокна, Y4, сН; в — перетин областей Y1 і Y4 Тр ив ал іс ть з бе рі га нн я, t, м іс . Концентрація, с, % 0 0,25 0,5 0,75 1 1,25 0 0,25 0,5 0,75 1 1,25 0 0,25 0,5 0,75 1 1,25 0 0,5 1,5 2 2,5 3 1 а б в w1 w2 w3 Y4 C 0 0 10,50,25 1,25 0,753 2 1 100 w1 w2 w3 Y1 C 10 8 6 4 2 0 0 10,50,25 1,25 0,753 2 1 t t а б 37ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного розривне навантаження одиничного волок- на, сН: Y4 = 120,752 — 8,344х1 — 200,579 х2 + 47,532х3+ + 3,296х1 2 — 10,814х1, х2 + 110,712х2 2 — — 2,081х1, х3 — 35,912х3 2 — 39,293х2, х3 , (12) де х — фактори варіювання: х1 — вологість, %; х2 — тривалість зберігання, міс.; х3 — концент- рація препарату, %. Залежності відокремлюваності і розривного навантаження від терміну зберігання та кон- центрації препарату «Фітоспорін — М» наве- дено на рис. 6. Графічне представлення оптимальної облас- ті значень для вихідних параметрів льоноси- ровини, що зберігалася з підвищеною до 35 % вологістю, подано на рис. 7. Аналіз результатів (рис. 6) показує, що від- окремлюваність волокна при обробці «Фіто- споріном — М» дещо зменшується — 5,0 —5,9 од. порівняно з контрольним варіантом — 6,6 од., проте розривне навантаження при концентра- ції препарату 1,25 % дорівнювало 63,0 сН, а у контрольному досліді воно становило 16,2 сН. Аналіз отриманих математичних моделей (11), (12) та їх графічних відображень (рис. 6, 7) свідчить, що якісні показники льоносировини підвищеної до 35 % вологості при досліджу- ваних концентраціях біопрепарату «Фітоспо- рін — М» через 3 місяці зберігання досягли своїх оптимальних значень для подальшої ме- ханічної переробки. Найкраще зберегла свою якість льоносировина, оброблена розчином з концентрацією 1,25 %. ВИСНОВКИ 1. Обґрунтовано застосування нових еколо- гічно безпечних біологічно активних речовин для зберігання соломи льону олійного з широ- ким діапазоном вологості. Було з’ясовано, що досліджувані препарати пригнічують розви- ток целюлозолітичних грибів і бактерій, що сприяє збереженню целюлозовмісної волок- нистої частини стебел льону. Обрані консер- ванти «Тріходермін» та «Фітоспорін — М» не пригнічують розвиток пектиноруйнівної мік- рофлори, тому можна стверджувати, що за певний проміжок часу солома може перетво- ритися у тресту без розстилу. 2. За допомогою математичного моделюван- ня технологічного процесу зберігання соломи льону олійного отримано статистичні моделі залежності відокремлюваності, вмісту волок- на, лінійної щільності, розривного наванта- ження волокна, відносного розривного наван- таження залежно від вологості лляної соломи, тривалості її зберігання та концентрації вико- ристаного консерванту. Завдяки отриманим моделям можна обирати відповідні концен- трації препарату та терміни зберігання соломи льону олійного для одержання сировини з різ- ними якісними властивостями відповідно до галузі подальшого використання. Запропоно- вані математичні моделі є статистично досто- вірними. 3. Для забезпечення довгострокового збері- гання соломи льону олійного у виробничих умовах рекомендовано запровадити у вироб- ництво такі заходи: застосовувати як консерванти екологічно безпечні біопрепарати, що мають фунгіцид- ну та бактерицидну активність проти целю- лозолітичних грибів і бактерій, зокрема, препарати «Триходермін» з концентрацією 0,50 % та «Фітоспорін — М» з концентраці- єю 1,25 %. Рівномірне нанесення препаратів на сировину для зберігання забезпечується використанням промислових сільськогос- подарських обприскувачів різного типу. За- значені концентрації дозволяють через 18 та 24 місяці зберігання одержати тресту нор- мального ступеня вилежування; для створення сприятливих умов зберіган- ня на півдні України рулони соломи льону олійного необхідно розміщувати на асфаль- тованих майданчиках із використанням по- кривних наметів. Впровадження розробленої технології збе- рігання соломи льону олійного забезпечить додатковою сировинною базою виробництво технічного текстилю різного функціонального 38 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Дідух В.Ф., Дударєв І.М., Кірчук Р.В. Збирання та первинна переробка льону-довгунця. Луцьк: Ред.-вид. відділ ЛНТУ, 2008. 215 с. 2. Growing Flax. Production, Management & Diagnostic Guide URL: https://flaxcouncil.ca/growing-flax/ introduction/ (дата звернення: 15.02.2017). 3. Чехов А.В. Льон олійний: біологія, сорти, технологія вирощування. Київ: Універсал-Друк, 2007. 60 с. 4. Кузьміна Т.О., Бабіч С.С., Бобирь С.В. Проблеми використання та зберігання соломи льону олійного в Украї- ні та за кордоном. Сільськогосподарські машини: зб. наук. пр. Луцького національного технічного університету. 2011. Вип. 21, т. 1. С. 216—222. 5. Чурсіна Л.А., Тіхосова Г.А., Горач О.О., Янюк Т. І. Наукові основи комплексної переробки стебел та насіння льону олійного. Херсон: Олді-плюс, 2011. 356 с. 6. Kathleen, V. Research on the use of flax as reinforcement for thermoplastic puiltruded composites. The 1-st Nordic Conference on flax and hemp processing (August, 1998). Tampere, 1998. 7. Cappelletto, Р., Mongardini, F., Sannibale, M., Brizzi, M., Pasini, P. Mechanical treatment of field retted oilseed flax and hemp. Nord flax: proceeding and abstracts of the first Nording Conference on flax and hemp processing (August, 1998). Tampere, 1998. 8. Laine, А. Flax Fibre Reinforced thermoplastics in injection moulding. The 1-st Nordic Conference on flax and hemp processing (August, 1998). Tampere, 1998 9. Бобырь С.В., Кузьмина Т.О., Расторгуева М.И. Сохранность качественных показателей соломы льна маслич- ного в условиях юга Украины. Вестник Витебского государственного технологического университета. 2014. № 26. С. 29—37. 10. Бобирь С.В., Кузьміна Т.О. Особливості зберігання соломи льону олійного за рулонною технологією. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Легкая и текстильная промышленность: современное состояние и перспективы». (29—31 октября 2012 г., Херсон). Херсон, 2012. С. 100—101. 11. Бобирь С.В. Зберігання соломи льону олійного в умовах південного регіону України. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми якості, стандартизації, сертифікації та метрологічного забезпечення». (18—20 вересня 2013 р., Херсон). Херсон, 2013. С. 30—33. 12. Бобырь С.В., Кузьмина Т.О. Сохранность соломы льна масличного повышенной влажности. Материалы меж- дународной научно-технической конференции «Современные наукоемкие технологии и перспективные мате- риалы текстильной и легкой промышленности (Прогресс — 2013)». (27—29 мая 2013 г., Иваново). Иваново, 2013. С. 65—69. 13. Голобородько П.А. (ред.). Ресурсозберігаюча технологія вирощування льону-довгунця. Глухів, 2001. 30 с. 14. Моторина Р.И., Иванова Л.А. Хранение льносоломы в рулонах. Труды ВНИИЛ. Торжок, 1987. Вып. ХХІV. С. 107—110. 15. Думич В. Аналіз технологій збирання льону олійного в західному регіоні України. Техніко-технологічні ас- пекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. 2014. Вип. 18(2). С. 221—227. 16. Махова Т.В., Бережна А.М., Поляков О.І. Вплив способів збирання на врожайність льону олійного. Вісник Запорізького національного університету. 2011. № 2. С. 19—22. 17. Березовський Ю.В. Оптимізація процесу зберігання лляної трести підвищеної вологості: дис. канд. техн. наук. Херсон, 2002. 156 с. 18. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с. 19. Солома льняная. Требования при заготовках: ГОСТ-28285-89. Москва, 1990. 16 с. (Межгосударственный стандарт). 20. Треста лляна. Технічні умови: ДСТУ 4149:2003. Київ: Держстандарт України, 2004. 17 с. 21. Кукин Г.Н., Соловьев А.Н., Кобляков А.И. Текстильное материаловедение (волокна и нити). Москва: Лег- промбытиздат, 1989. 352 с. 22. Gopu, R. Nair, Pansa Liplap, Yvan Gariepy, Vijaya Raghavan. (2012). Effect of microwave and hot air drying on flax straw at controlled temperatures. International Journal of Postharvest Technology and Innovation, 2(4), 355—369. 23. Gopu, R. Nair, Denis Rhoand, G. S., Vijaya Raghavan. (2013). Application of Electro-Technologies in Processing of Flax Fiber. Fibers, 1(2), 21—35. 24. Хилевич В.С. Изменение сохраняемости льнопродукции при ее хранении и мероприятия по повышению. Киев: УкрИНТЭИ, 1992. 62 с. 39ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного 25. Кузьміна Т.О., Расторгуєва М.Й., Бобирь С.В. Розробка рекомендацій для збереження якісних властивостей льоносировини під час тривалого зберігання. Праці Таврійського державного агротехнологічнлго університету. Вип.14. Т. 1. Мелітополь, 2014. С. 117—124. 26. Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Необхідні характеристики для використання в роботах з контролювання ерозії (захист узбережжя, берегові покриви): ДСТУ EN 13253:2006 (EN 13253:2000, IDT). Київ: Держстандарт, 2008. — 24 с. Стаття надійшла до редакції 24.01.18 REFERENCES 1. Didukh, V. F., Dudaryev, I. M., Kirchuk, R. V. (2008). Zbyrannya ta pervynna pererobka l'onu-dovhuntsya. Luts'k [in Ukrainian]. 2. Growing Flax. Production, Management & Diagnostic Guide URL: http://flaxcouncil.ca/growing-flax/introduc- tion (Last accessed: 15.02.2017). 3. Chekhov, A. V. (2007). L�on oliynyy: biolohiya, sorty, tekhnolohiya vyroshchuvannya. Kyiv: Universal-Druk [in Uk- rainian]. 4. Kuzmina, T. O., Babich, S. S., Bobyr, S. V. (2011). Problemy vykorystannya ta zberihannya solomy l'onu oliynoho v Ukrayini ta za kordonom. Sil's'kohospodars'ki mashyny, 21(1), 216—222 [in Ukrainian]. 5. Chursina, L. A., Tikhosova, H. A., Horach, O. O., Yanyuk, T. I. (2011). Naukovi osnovy kompleksnoyi pererobky stebeliv ta nasinnya l'onu oliynoho: monohrafiya. Kherson: Oldi-plyus [in Ukrainian]. 6. Kathleen, V. (1998, August). Research on the use of flax as reinforcement for thermoplastic puiltruded composites. The 1-st Nordic Conference on flax and hemp processing. Tampere. 7. Cappelletto, Р., Mongardini, F., Sannibale, M., Brizzi, M., Pasini, P. (1998, August). Mechanical treatment of field retted oilseed flax and hemp. Nord flax: proceeding and abstracts of the first Nording Conference on flax and hemp processing. Tampere. 8. Laine, А. (1998, August). Flax Fibre Reinforced thermoplastics in injection moulding. The 1-st Nordic Conference on flax and hemp processing. Tampere. 9. Bobyr, S. V., Kuzmina, T. O., Rastorhueva, M. Y. (2014). Sokhrannost' kachestvennykh pokazateley solomy l'na maslichnogo v usloviyakh yuga Ukrainy. Vestnyk Vytebskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu, 26, 29—37 [in Russian]. 10. Bobyr, S. V., Kuzmina, T. O. (2012, October). Osoblyvosti zberihannya solomy l'onu oliynoho za rulonnoyu tekhnolohiyeyu. Legkaya i tekstil'naya promyshlennost': sovremennoye sostoyaniye i perspektivy. Kherson [in Ukrainian]. 11. Bobyr, S. V. (2013, September). Zberihannya solomy l'onu oliynoho v umovakh pivdennoho rehionu Ukrayiny. Naukovi rozrobky molodi na suchasnomu etapi. Kherson [in Ukrainian]. 12. Bobyr, S. V., Kuzmina, T. O. (2013, May). Sokhrannost' solomy l'na maslychnoho povyshennoy vlazhnosty. Sovre- men nyye naukoyemkiye tekhnologii i perspektivnyye materialy tekstil'noy i legkoy promyshlennosti. Ivanovo [in Russian]. 13. Holoborodko, P. A. (Ed.) (2001). Resursozberihayucha tekhnolohiya vyroshchuvannya l'onu-dyuhuntsya. Hlukhiv [in Ukrainian]. 14. Motoryna, R. Y., Yvanova, L. A. (1987). Khranenye l�nosolomy v rulonakh. Trudy VNYYL, ХХІV, 107—110 [in Russian]. 15. Dumych, V. (2014). Analiz tekhnolohiy zbyrannya l'onu oliynoho v zakhidnomu rehioni Ukrayiny. Tekhniko- tekhnolohichni aspekty rozvytku ta vyprobuvannya novoy tekhniky i tekhnolohiy dlya sil's'koho hospodarstva Ukrayiny, 18(2), 221—227 [in Ukrainian]. 16. Makhova, T. V., Berezhna, A. M., Polyakov, O. I. (2011). Vplyv sposobiv zbyrannya na vrozhaynist' l'onu oliynoho. Visnyk Zaporiz'koho natsional'noho universytetu, 2, 19—22 [in Ukrainian]. 17. Вerezovsky, Yu. V. (2002). Optymizatsiya protsesu zberihannya llyanoyi tresty pidvyshchenoyi volohost. PhD (Tech.). Kherson [in Ukrainian]. 18. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta. Moskow: Agropromizdat [in Russian]. 19. Soloma l'nyanaya. Trebovaniya pri zagotovkakh. GOST-28285-89. (1990). Moskow: Izdatel’stvo standartov [in Russian]. 20. Tresta llyana. Tekhnichni umovy: DSTU 4149:2003. (2004). Kyiv: Derzhstandart Ukrayiny [in Ukrainian]. 21. Kukyn, H. N. Solov'ev, A. N., Koblyakow, A. I. (1989). Tekstyl'noe materyalovedenye (volokna i niti). Moskow: Leh- prom bytyzdat [ in Russian]. 22. Gopu, R. Nair, Pansa Liplap, Yvan Gariepy, Vijaya Raghavan. (2012). Effect of microwave and hot air drying on flax straw at controlled temperatures. International Journal of Postharvest Technology and Innovation, 2(4), 355—369. 40 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Т.О. Кузьміна, М.Б. Єдинович, Ю.В. Березовський, С.В. Бобир, В.В. Євтушенко, І.А. Руденко 23. Gopu, R. Nair, Denis Rhoand, G. S., Vijaya Raghavan. (2013). Application of Electro-Technologies in Processing of Flax Fiber. Fibers, 1(2), 21—35. 24. Khilevich, V. S. (1992). Izmeneniye sokhranyayemosti l'noproduktsii pri yeye khranenii i meropriyatiya po povysheniyu. Kyiv: UkrINTEI [in Ukrainian]. 25. Kuzmina, T. O. Rastorhuyeva, M. Y., Bobyr, S. V. (2014). Rozrobka rekomendatsiy dlya zberezhennya yakisnykh vlastyvostey l'onosyrovyny pid chas tryvaloho zberihannya. Pratsi Tavriys'koho derzhavnoho ahrotekhnolohichnlho universytetu, 1, 117—124 [in Ukrainian]. 26. Heotekstyl' ta vidneseni do heotekstylyu vyroby. Neobkhidni kharakterystyky dlya vykorystannya v robotakh z kontrolyuvannya eroziyi (zakhyst uzberezhzhya, berehovi pokryvy): DSTU EN 13253:2006 (EN 13253:2000, IDT). (2008). Kyiv: Derzhstandart [in Ukrainian]. Received 24.01.18 Kuzmina, T.О., Yedynovych, M.B., Вerezovsky, Yu.V., Bobyr, S.V., Evtushenko, V.V., and Rudenko, I.A. Kherson National Technical University, 24, Beryslavske Highway, Kherson 8, 73008, Ukraine, +380 552 326 981, kntu@ kntu.net.ua APPLICATION OF BIOLOGICALLY ACTIVE SUBSTANCES FOR STORAGE OF OIL FLAX STRAW Introduction. In Ukraine, considerable volumes of raw flax material do not undergo preprocessing, which results in worsening of its quality, with the lapse of time. It is related to non-observance of agrotechnical requirements for collection, adverse weather conditions and other factors. Problem Statement. The capacity of flax processing enterprises does not enable recycling the entire amount of raw material for a short period of time, therefore long-time storage is required. Environmentally safe, inexpensive preservation agents having inhibitory, bactericidal, and fungicidal properties can secure a high quality of oil flax straw. Purpose. The purpose of research is to study the influence of biologically active substances on the quality of oil flax straw and to determinate proper storage conditions. Materials and Methods. For research, the oil flax varieties Vira, South Night, and Debut are selected. The tasks of re- search have been solved by means of theoretical and experimental methods used for preprocessing of raw material and in textile material science. The mathematical modelling of processes has been made in MathСad. Results. Influence of biologically active substances on storage of oil flax straw has been studied. The action mechanism of the studied preservation agents and dynamic changes in qualitative parameters of raw materials during long-time storage of straw have been determined. The statistical models of influence of oil flax straw storage conditions on the qualitative pa- rameters of fiber have been obtained, optimal concentrations of preservation agents, conditions and terms of their effect have been established. Conclusions. Application of new environmentally safe bioactive substances for storing oil flax straw with a wide range of humidity has been substantiated. Keywords : oil flax straw, storage methods, preservation agent, and statistical model. Т.О. Кузьмина, М.Б. Единович, Ю.В. Березовский, С.В. Бобырь, В.В. Евтушенко, И.А. Руденко Херсонский национальный технический университет, Бериславское шоссе, 24, Херсон-8, 73008, Украина, +380 552 32 6981, kntu@kntu.net.ua ПРИМЕНЕНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ПРЕПАРАТОВ ДЛЯ ХРАНЕНИЯ СОЛОМЫ ЛЬНА МАСЛИЧНОГО Введение. В Украине значительные объемы льняного сырья не поступают сразу на первичную переработку, а со временем наблюдается ухудшение его качества. Это связано с несоблюдением агротехнических норм сбора, неблаго- приятными погодными условиями и другими факторами в процессе хранения сырья. Проблематика. Мощности льноперерабатывающих предприятий не позволяют переработать весь объем сырья за короткий период времени, поэтому возникает потребность в его длительном хранении. Обеспечить высокие качест- 41ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (4) Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного венные показатели соломы льна масличного могут экологически безопасные, недорогие современные консерванты, которые имеют ингибиторные, бактерицидные, фунгицидные свойства. Цель. Исследование влияния биологически активных веществ на показатели качества соломы льна масличного и определение рациональных параметров процесса хранения. Материалы и методы. Для проведения исследований отобраны сорта льна масличного: Вера, Южная ночь и Дебют. Поставленные задачи решались с помощью теоретических и экспериментальных методов исследования, ко- торые действуют в области первичной переработки сырья и текстильного материаловедения. Математическое моде- лирование процессов выполнено в среде MathСad. Результаты. Исследовано влияние биологически активных препаратов на сохранность соломы льна маслично- го. Определен механизм действия исследуемых консервантов и динамика изменения качественных параметров сы- рья в процессе ее длительного хранения. Получены статистические модели влияния условий хранения соломы льна масличного на качественные параметры волокна, а также определено оптимальный консервант, его концентрация, условия и сроки его действия. Выводы. Обосновано применение новых экологически безопасных биологически активных веществ для хране- ния соломы льна масличного с широким диапазоном влажности. Ключевые слова : солома льна масличного, способы хранения, консервант, статистическая модель.

Застосування біологічно активних препаратів для зберігання соломи льону олійного

Institution

Ähnliche Einträge