Удосконалення інструментарію фінансового забезпечення інновацій і «трикутника знань» на регіональному рівні
Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти й особливості застосування на регіональному рівні фінансових інструментів підтримки і забезпечення інноваційних процесів. Вибір теми обумовлений необхідністю пошуку джерел фінансових ресурсів для трансферу технологій і комерціалізації інновацій, що набуває...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автори: | , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
Назва видання: | Економіка промисловості |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141222 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Удосконалення інструментарію фінансового забезпечення інновацій і «трикутника знань» на регіональному рівні / О.Г. Чубарь, С.В. Сембер, Т.В. Матьовка // Економіка промисловості. — 2018. — № 2 (82). — С. 5–23. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти й особливості застосування на регіональному рівні фінансових інструментів підтримки і забезпечення інноваційних процесів. Вибір теми обумовлений необхідністю пошуку джерел фінансових ресурсів для трансферу технологій і комерціалізації інновацій, що набуває в сучасних умовах особливої гостроти, зокрема на мезорівні. Саме на цьому рівні формується та діє реальний«трикутник знань» як рушійна сила інноваційного розвитку, а також забезпечується взаємодія його опорних точок (освіти, науки та бізнесу).Аналіз і використання результатів оцінок фактичного стану речей у сфері інновацій та функціонування «трикутника знань», виконаних провідними науковцями країни на загальнодержавному рівні, дозволили визначити комплекс проблем, що суттєво обмежують масштаби й інтенсивність розгортання «трикутника знань», не забезпечують глибинних якісних змін як у його опорних точках, так і в каналах комунікацій між ними.Здійснено огляд застосування в Закарпатській області програмно-цільового методу; надано оцінку діяльності Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) з точки зору можливостей впливу на інноваційні процеси. Виявлено, що інноваційна складова розвитку регіональної економіки найбільшою мірою представлена у Програмі розвитку малого і середнього підприємництва в області на 2017-2018 роки, якою передбачено підтримку інноваційно орієнтованих суб’єктів малого і середнього підприємництва з виокремленням переліку фінансових інструментів і джерел фінансування запланованих заходів інноваційного спрямування. Встановлено, що програми та заходи, які фінансуються за рахунок ресурсів ДФРР, не містять інноваційної складової.Обґрунтовано, що попри всі переваги програмно-цільового методу, його інноваційне спрямування на регіональному рівні є недостатнім. Єдина комплексна програма (стратегія) інноваційного розвитку з чітким визначенням джерел фінансової підтримки в Закарпатській області на даний час відсутня. Особливу увагу приділено необхідності розширення фінансового інструментарію підтримки «трикутника знань» за рахунок використання новітніх підходів: краудфандингу, інноваційних платформ, аграрних розписок, ендавментів. |
---|