Тарас Прохасько: “НепрÓсті” (автор, який стоїть [сам] над собою)
Cтаття присвячена двом феноменам творчості Тараса Прохаська, точніше його есе “НепрÓсті”: феномену місця/простору та феномену мови. На нашу думку, бачення категорії простору/ просторовості в біблійно-імагінативному есе Т. Прохаська можна інтерпретувати в сенсі першого питання Бога до Адама в Едем...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2010
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141583 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Тарас Прохасько: “НепрÓсті” (автор, який стоїть [сам] над собою) / В. Лендєлова // Слово і Час. — 2010. — № 3. — С. 81-86. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Cтаття присвячена двом феноменам творчості Тараса Прохаська, точніше його есе “НепрÓсті”:
феномену місця/простору та феномену мови. На нашу думку, бачення категорії простору/ просторовості
в біблійно-імагінативному есе Т. Прохаська можна інтерпретувати в сенсі першого питання Бога до
Адама в Едемі після того, як він згрішив: “Адаме, де ти?” (Буття, 3:9). Так Бог дає людині знати, де її
місце у світі, де матерія (плоть, плотськість) через свободу духу може з душею вступати в гармонійну
єдність або навпаки призвести до дисбалансу цих двох констант (зокрема, у горах). На мовному рівні
спостерігаємо певну подібність, спорідненість із мовою й текстами М. Цвєтаєвої, насамперед щодо мовної
гри та високого, витонченого поетизму. Засади побудови текстів Прохаська, гадаємо, більш ґрунтуються
на принципах поезії, ніж прози. |
|---|