Археологічні дослідження середньовічних поселень Чернігівського Полісся

• Видавець: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
• Дата: 2018
• Автор: Веремейчик, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2018
• Назва видання: Сiверянський лiтопис
• Теми: У глиб віків
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141675
• Цитувати: Археологічні дослідження середньовічних поселень Чернігівського Полісся / О. Веремейчик // Сіверянський літопис. — 2018. — № 1-2. — С. 3-19. — Бібліогр.: 112 назв. — укр.

У статті розглянуті етапи вивчення середньовічних сільських поселень Х–XIV ст. Чернігівського Полісся. Протягом першого етапу (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) відбувався процес накопичення інформації про різні категорії археологічних пам'яток, у тому числі й про сільські поселення давньоруського часу. Величезне значення у вивченні сільських пам’яток Х–XIV ст. відіграв XIV Археологічний з’їзд. Протягом наступного етапу (перша половина – середина ХХ ст.) вивчення регіону Чернігівського Полісся пройшло шлях від мозаїчного обстеження районів навколо Чернігова, Сосниці та Остра до масштабних археологічних робіт у Чернігові та Любечі та спеціальних досліджень археологічних пам’яток, у тому числі й сільських поселень уздовж берегів Десни та Дніпра та їхніх доплив – річок Білоус, Стрижень, Снов, Убідь та інших. На початкових етапах в обстеженнях брали участь співробітники місцевих музеїв, а у повоєнний період до робіт у регіоні долучилися науковці з Інститутів археології Києва, Ленінграда та Москви. З середини 70-х і до початку 90-х рр. тривав третій етап досліджень, який характеризується суцільним обстеженням значних територій Чернігівського Полісся та археологічними дослідженнями сільських поселень (Автуничі, Ліскове, Криниця, Овраменків Круг, Шумлай та інших). В дослідженнях брали участь як місцеві краєзнавці та археологи – Г.О. Кузнєцов, О.В. Шекун, В.П. Коваленко та інші, так і дослідники з Інституту археології НАНУ – О.П. Моця та інші. В результаті накопичені різні категорії артефактів та узагальнена інформація про галузі господарства, планіграфію, житлобудівництво, майнову та соціальну диференціацію сільського населення. З початку 90-х рр. ХХ ст. розпочинається четвертий етап досліджень, який характеризується поглибленим вивченням окремих сільських пам’яток в зоні робіт археологічних експедицій Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка – Шестовицької, Любецької, Лиственської, Виповзівської та інших.