Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження

За допомогою методів математичного моделювання досліджено розподіли температури і градієнта температури в явнополюсному синхронному генераторі при номінальному навантаженні. В статті визначено елементи конструкції, в яких температури і температурні градієнти мають найбільші значення. Досліджено впли...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Васьковський, Ю.М., Гераскін, О.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут електродинаміки НАН України 2017
Schriftenreihe:	Гідроенергетика України
Schlagworte:	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141718
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження / Ю.М. Васьковський, О.А. Гераскін // Гідроенергетика України. — 2017. — № 1-2. — С. 56-59. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-141718
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1417182018-09-10T01:24:46Z Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження Васьковський, Ю.М. Гераскін, О.А. Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці За допомогою методів математичного моделювання досліджено розподіли температури і градієнта температури в явнополюсному синхронному генераторі при номінальному навантаженні. В статті визначено елементи конструкції, в яких температури і температурні градієнти мають найбільші значення. Досліджено вплив короткого замикання частини витків обмотки збудження на температуру елементів статора і ротора. При виникненні короткого замикання в обмотці збудження підвищення температури обмоток статора і ротора приблизно пропорційне кількості ушкоджених витків обмотки збудження. 2017 Article Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження / Ю.М. Васьковський, О.А. Гераскін // Гідроенергетика України. — 2017. — № 1-2. — С. 56-59. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1812-9277 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141718 621.313.333 uk Гідроенергетика України Інститут електродинаміки НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
spellingShingle	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Васьковський, Ю.М. Гераскін, О.А. Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження Гідроенергетика України
description	За допомогою методів математичного моделювання досліджено розподіли температури і градієнта температури в явнополюсному синхронному генераторі при номінальному навантаженні. В статті визначено елементи конструкції, в яких температури і температурні градієнти мають найбільші значення. Досліджено вплив короткого замикання частини витків обмотки збудження на температуру елементів статора і ротора. При виникненні короткого замикання в обмотці збудження підвищення температури обмоток статора і ротора приблизно пропорційне кількості ушкоджених витків обмотки збудження.
format	Article
author	Васьковський, Ю.М. Гераскін, О.А.
author_facet	Васьковський, Ю.М. Гераскін, О.А.
author_sort	Васьковський, Ю.М.
title	Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження
title_short	Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження
title_full	Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження
title_fullStr	Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження
title_full_unstemmed	Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження
title_sort	температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження
publisher	Інститут електродинаміки НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141718
citation_txt	Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження / Ю.М. Васьковський, О.А. Гераскін // Гідроенергетика України. — 2017. — № 1-2. — С. 56-59. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Гідроенергетика України
work_keys_str_mv	AT vasʹkovsʹkijûm temperaturnepolesinhronnoímašiniprikorotkomuzamikannívitkívobmotkizbudžennâ AT geraskínoa temperaturnepolesinhronnoímašiniprikorotkomuzamikannívitkívobmotkizbudžennâ
first_indexed	2025-07-10T13:20:56Z
last_indexed	2025-07-10T13:20:56Z
_version_	1837266277644632064
fulltext	Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 1—2/2017, ISSN 1812�92775656 ТЕМПЕРАТУРНЕ ПОЛЕ СИНХРОННОЇ МАШИНИ ПРИ КОРОТКОМУ ЗАМИКАННІ ВИТКІВ ОБМОТКИ ЗБУДЖЕННЯ УДК 621.313.333 ВАСЬКОВСЬКИЙ Ю.М., докт. техн. наук, професор, ГЕРАСКІН О.А., канд. техн. наук, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського За до по мо гою ме тодів ма те ма тич но го мо де лю ван ня дослідже но роз поділи тем пе ра ту ри і градієнта тем пе ра ту ри в яв но по люс но му син хрон но му ге не ра торі при номіна ль но му на ван та - женні. В статті виз на че но еле мен ти кон ст рукції, в яких тем пе ра ту ри і тем пе ра турні градієнти ма ють найбільші зна чен ня. Дослідже но вплив ко рот ко го за ми кан ня ча с ти ни витків об мот ки збу д жен ня на тем пе ра ту ру еле ментів ста то ра і ро то ра. При ви ник нен ні ко рот ко го за ми кан ня в об мотці збу д жен ня підви щен ня тем пе ра ту ри об мо ток ста то ра і ро то ра при близ - но про порційне кількості уш ко д же них витків об мот ки збу д жен ня. К л ю ч о в і с л о в а: тем пе ра турні градієнти, яв но по люс ний син хрон ний ге не ра тор. АА к ту альність те ми. На сьо годнішній день знач на кількість по туж них син - хрон них ма шин (СМ), що зна хо дять ся в ек сплу а тації, у то му числі яв но по люс них СМ, ви чер па ла га рантійні терміни ро бо ти, які вста - нов лені за во да ми/вирорбниками. З ог ля ду на те, що за зви чай фінан сові ре сур си для заміни та ких по туж них еле к т рич них ма шин на нові є об ме же - ни ми, ак ту аль ним за вдан ням є по до вжен ня надійної їх ек сплу а тації шля хом до стовірно го виз на чен ня технічно го ста ну ма шин в умо вах об - ме же но го за лиш ко во го ре сур су та роз роб ка ре ко - мен дацій і за ходів для за без пе чен ня їх ро бо ти з до статнім рівнем надійності. Од ним із го ло вних фак торів, який виз на чає надійність ро бо ти СМ, є до пу с ти мий нагрів об мо - ток ста то ра і ро то ра. При три валій ек сплу а тації в кон ст рукції СМ з ча сом ви ни ка ють де фек ти та уш ко д жен ня, які при зво дять до спо тво рен ня "нор маль но го" роз поділу тем пе ра ту ри в ак тивній зоні ма ши ни і, як наслідок, обу мов лю ють інтен - сив не старіння ма ши ни з по даль шим аварійним ви хо дом з ла ду. Од ним з ха рак тер них уш ко д жень яв но по люс - них СМ є ко роткі за ми кан ня витків об мот ки збу - д жен ня. За галь на кількість витків об мот ки збу д - жен ня в ба га то по люс них СМ є до стат ньо ве ли - кою. То му прості ме то ди ви яв лен ня не ве ли кої кількості ко рот ко за мк не них витків, на при клад, кон тро ль зміни за галь но го ак тив но го опо ру об - мот ки збу д жен ня, є не до стат ньо чут ли ви ми. В ре - зуль таті СМ мо же три ва лий час пра цю ва ти з та - ким уш ко д жен ням. За зви чай уш ко д жен ня об ме - же ної кількості по руч роз та шо ва них витків ви ни - кає на од но му з по люсів ро то ра. На явність ко рот - ко за мк не них витків на од но му по люсі навіть при не ве ликій їх кількості мо же суттєво впли ва ти на ро бо ту СМ і при зво ди ти до ря ду не га тив них явищ. Так, че рез змен шен ня по то ку збу д жен ня уш ко д же но го по лю са ро то ра роз поділ магнітно го по ля в повітря но му проміжку СМ стає не си ме т - рич ним, ЕРС, що інду ку ють ся в ок ре мих па ра - Гідроенергетика України, 1—2/2017, ISSN 1812�9277 5757 Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І лель них гілках об мот ки ста то ра, ма ють різну ве - ли чи ну, що при зво дить до по яви урівню ю чих струмів, збільшен ня еле к т рич них втрат і змен - шен ня ККД СМ. Змінюється роз поділ тем пе ра ту - ри в СМ — різні по лю си ро то ра ма ють різну тем - пе ра ту ру, збільшується нагрів об мот ки ста то ра, на ок ре мих ділян ках кон ст рукції збільшу ють ся градієнти тем пе ра ту ри, що при зво дить до по яви до дат ко вих тер мо ме ханічних на пру жень, то що. Ме та досліджень. Ме тою статті є досліджен - ня ме то да ми ма те ма тич но го мо де лю ван ня особ - ли во с тей роз поділу тем пе ра тур но го по ля в яв но - по люсній СМ, які ви ни ка ють внаслідок ко рот ких за ми кань в об мотці збу д жен ня. Об'єкт досліджен ня. Досліджен ня про во ди - ли ся на при кладі яв но по люс ної СМ по тужністю 500 кВт, яка ви ко ри с то вується як ав то ном ний син хрон ний ге не ра тор (СГ) на ма ло по туж них гід - ро е ле к т ро с танціях і має на ступні номінальні дані: на пру га ста то ра — 6 кВ; струм ста то ра — 57 А; соsϕ = 0,9; ККД = 94%; на пру га ро то ра — 65 В; струм ро то ра — 320 А; кількість по люсів — 12; ча - с то та обер тан ня 500 об/хв; кількість витків об - мот ки збу д жен ня — 384; чис ло витків фа зи об - мот ки ста то ра — 360 (всі вит ки з'єднані послідо - вно); кількість пазів ста то ра — 90; номіна ль ний кут на ван та жен ня θ = 23,5?; чис ло пазів на по люс і фа зу ста то ра q = 2,5; віднос ний крок об мот ки ста то ра β = 0,8; клас нагрівостійкості ізо ляції об - мо ток ста то ра і ро то ра — B (130 °C). Ма те ма тич на мо дель. Ма те ма тич на мо дель досліджу ва но го СГ ба зується на ди фе ренціаль но - му рівнянні теп ло провідності в ча ст ко вих по хід - них, яке чи сель но розв'язується ме то дом скінчен - них еле ментів в про грамі COMSOL Multiphysics. Рівнян ня, що ха рак те ри зує фізичні про це си стаціонар ної теп ло провідності в де кар то вих ко ор - ди на тах в дво вимірній по ста новці, пред став ле но в на ступ но му ви гляді [1]: , де T(x, y) — невідо ма функція роз поділу тем пе ра - ту ри; λ — ко ефіцієнт теп ло провідності; Q(x, y) — об'ємні пи томі втра ти по туж ності, Вт/м3 (відо ма функція, яка ха рак те ри зує про сто ро вий роз поділ дже рел теп ло во го по ля). Дже ре ла ми теп ло во го по ля є втра ти по туж ності в об мот ках СГ (в об - мотці збу д жен ня на ро торі і в об мотці ста то ра) при ро боті СГ в син хрон но му ре жимі. При виз на чен ні роз поділу теп ло во го по ля ста то ра і ро то ра СГ роз гля дав ся стаціонар ний роз поділ тем пе ра ту ри в по пе реч но му пе ре тині ма ши ни при жив ленні об мо ток збу д жен ня і ста - то ра СГ. На гра ниці, що є зовнішньою по верх нею ро - то ра і на по верх нях роз точ ки і яр ма ста то ра, за да - ва ли ся гра ничні умо ви тре ть о го ро ду [1—3]: , де θC — тем пе ра ту ра охо ло д жу ю чо го повітря (θC = 40 °С). Та кож за да ва лись на ступні па ра ме т ри ма - теріалів: / еквіва лент ний ко ефіцієнт теп ло провідності па зо вої ізо ляції об мо ток ста то ра і ро то ра λіз = 0,25 Вт/м⋅К; / ко ефіцієнт теп ло провідності мідних про від - ни ків ста то ра і ро то ра λміді = 400 Вт/м⋅К; / ко ефіцієнт теп ловіддачі по вер хонь ста то ра і ро то ра в охо ло д жу ю че повітря α = 30 Вт/(м2K); Всі досліджен ня тем пе ра тур них на ван та жень здійсню ють ся для номіна ль но го ре жи му ро бо ти СГ. Ос нов ни ми ве ли чи на ми, що досліджу ють ся при аналізі тем пе ра тур но го по ля СГ, є: / мак си маль не зна чен ня тем пе ра ту ри в різних еле мен тах ак тив ної зо ни СГ, зо к ре ма, в провідни - ках об мот ки збу д жен ня, в об мотці ста то ра, в осер - дях по люсів ро то ра; / мак си маль не зна чен ня градієнта тем пе ра ту - ри в еле мен тах ак тив ної зо ни СГ. Аналіз роз поділу тем пе ра тур но го по ля доз во - ляє оціни ти аси метрію кар ти ни по ля і дає га ран - то ва ну кількісну оцінку нагріву йо го еле ментів в ре жимі номіна ль но го на ван та жен ня, як не уш ко д - же но го СГ, так і при різних за об ся гом ко рот ких за ми кан нях витків об мот ки збу д жен ня. При ко рот ко му за ми канні ча с ти ни витків об - мот ки збу д жен ня ут во рюється стру мо провідна ділян ка, че рез яку про хо дить струм до ре ш ти не - уш ко д же них витків, оми на ю чи уш ко д жені вит ки еле к т рич но го ко ла збу д жен ня. В ма те ма тичній мо делі та ке уш ко д жен ня мо де люється та ким чи - ном, що в ко рот ко за мк не них вит ках на уш ко д же - но му по люсі ро то ра за дається ну ль о ва гу с ти на сто ронніх струмів J2 = 0, оскільки ЕРС в цих вит - ках об мот ки збу д жен ня не інду кується і струм не протікає. Важ ли вий вплив на тем пе ра ту ру має місце роз та шу ван ня за ко ро че них витків уз довж ви со ти ко туш ки збу д жен ня, оскільки вит ки, які роз та шо вані ближ че до цен т ра ро то ра ма ють гіршу вен ти ляцію і мо жуть більше пе регріва ти ся, ніж вит ки, які роз та шо вані ближ че до по люс них на ко неч ників. Всі ко туш ки об мот ки збу д жен ня на по лю сах з'єднані послідо вно. При роз ра хун ках уш ко д же ної СМ не обхідно вра ху ва ти збільшен ня стру му збу д жен ня че рез Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 1—2/2017, ISSN 1812�92775858 змен шен ня за галь но го еле к т рич но го опо ру об - мот ки, вик ли ка но го за ко ро чен ням ча с ти ни витків. Номіна ль ний струм об мот ки збу д жен ня мно жить ся на ко ефіцієнт kОЗ_I: kОЗ_I = 2p/((2p − 1) + 1⋅kПОЛ_I), де kПОЛ_I — ко ефіцієнт, що ха рак те ри зує відно - шен ня не уш ко д же них витків по лю са wне уш код до по вної кількості витків од но го по лю са wпов: kПОЛ_I = wне уш код/wпов. Прий ня тим при пу щен ням в мо делі є відсутність взаємно го теп ло обміну між ста то ром і ро то ром. Вва жається, що все теп ло, на при клад, від ро то ра відво дить ся че рез повітря ний про мі - жок в си с те му охо ло д жен ня СГ. Але при ко рот ко - му за ми канні ча с ти ни витків об мот ки збу д жен ня, мож ли вий до дат ко вий нагрів ста то ра че рез вплив іншо го фак то ра — зміну магнітно го по то ку збу д - жен ня. Підви щен ня тем пе ра ту ри ста то ра мож на по яс ни ти на ступ ним чи ном. При уш ко д женні об - мот ки збу д жен ня су мар на ЕРС всіх витків об мот - ки ста то ра змен шить ся че рез змен шен ня (або зник нен ня) магнітно го по то ку збу д жен ня уш ко д - же но го по лю са ро то ра (при не знач но му збільшенні по то ку ре ш ти по люсів). Вва жається, що при номіна ль но му на ван та женні СГ завжди ви дає незмінну еле к т рич ну по тужність P2 = const. То му че рез змен шен ня ЕРС в об мотці ста то ра, а зна чить і вихідної на пру ги ге не ра то ра має збільши ти ся струм ста то ра, тоб то еле к т рич на по - тужність бу де пе ре да ва тись в на ван та жен ня при іншо му не раз ра хун ко во му співвідно шенні на пру - ги і стру му. Це при зве де до підви ще но го нагріву ста то ра. Досліджен ня тем пе ра тур но го по ля в не уш - ко д же но му СГ. За ре зуль та та ми про ве де них чи сель них роз - ра хунків от ри мані на ступні ре зуль та ти. При дослідженні тем пе ра тур но го по ля в ста то - Рис. 3. Розподіл градіента температури ротора СГ Рис. 4. Розподіл температури провідників обмотки статора уздовж висоти пазу для різної кількості короткозамкнених витків одного полюса ротора СГ Рис. 2. Розподіл температурного поля в роторі СГ Рис. 5. Розподіл температури провідників котушки ушкодженого полюса ротора для різної кількості короткозамкнених на ньому витків Рис. 1. Розподіл температурного поля в обмотці статора СМ Гідроенергетика України, 1—2/2017, ISSN 1812�9277 5959 Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І рі в номіна ль но му ре жимі СГ бу ло виз на че но, що: 1) мак си маль ний нагрів об мот ки ста то ра СМ ста но вить 84,38°С; 2) мінімаль ний нагрів еле ментів ста то ра спо - с терігається в кли нах ста то ра (56°С); 3) ви яв ле но нерівномірність роз поділу тем - пе ра ту ри об мот ки ста то ра уз довж ви со ти па за ста то ра, яка скла дає при близ но 5°С. За ра ху нок теп ловіддачі від ста то ра в повітря ний проміжок та че рез яр мо, ділян ки підви ще но го нагріву об - мот ки в па зу ста то ра роз та шо вані ближ че до цен - т ру пазів ста то ра СГ (Рис. 1, 4). При дослідженні тем пе ра тур но го по ля ро то - ра СГ виз на че но, що: 1) мак си маль на тем пе ра ту ра спо с терігається в об мотці збу д жен ня (117,7°С); 2) мак си маль на тем пе ра ту ра осер дя по лю са ро то ра ста но вить 103°С, тоб то спо с терігається суттєвий нагрів і осер дя; 3) тем пе ра ту ра в об мотці збу д жен ня роз - поділе на нерівномірно вздовж ви со ти ко туш ки по лю са. Найбільше нагріва ють ся вит ки об мот ки збу д жен ня, що роз та шо вані на відстані 1/3 від за - галь ної ви со ти ко туш ки в на прямі від цен т ра ро - то ра (Рис. 2, 5). Пе ре пад тем пе рату ри скла дає при близ но 11°С. 4) осер дя по лю са ро то ра та кож нагрівається нерівномірно. Тем пе ра ту ра осер дя по лю са змен - шується при відда ленні від цен т ра ро то ра зі 102,3°С до 93,7°С. Досліджу ва ла ся ве ли чи на градієнта (пе ре па - ду) тем пе ра ту ри, яка впли ває на ве ли чи ну тер мо - ме ханічних на пру жень в еле мен тах кон ст рукції СМ і то му є важ ли вою ха рак те ри с тикою тем пе ра - тур но го по ля ма ши ни. При про ек ту ванні СГ при близ не роз ра хун ко - ве зна чен ня градієнта тем пе ра ту ри в ізо ляціїї ста - но вить 4680 К/м. Од нак ре зуль та ти ви ко на них по льо вих роз ра хунків по ка зу ють, що ре альні зна - чен ня градієнта тем пе ра ту ри в ізо ляції об мо ток СГ знач но пе ре ви щу ють роз ра хун кові зна чен ня, прий няті при про ек ту ванні. При дослідженні тем пе ра тур но го градієнта в ізо ляції об мо ток СГ (Рис. 3) бу ло виз на чено, що: 1) найбільша ве ли чи на градієнта тем пе ра ту - ри спо с терігається в вит ковій ізо ляції об мотки збу д жен ня (38382 °С /м); 2) ве ликі зна чен ня градієнта та кож спо с теріга - ють ся в ізо ляції об мот ки ста то ра (до 12000 °С/м) і в па зо вих кли нах (до 24000 °С/м). Ви яв ле но, що підви ще ни ми є зна чен ня тем - пе ра тур но го градієнта в сталі по люсів ро то ра біля по люс них на ко неч ників. Досліджен ня тем пе ра тур но го по ля в СГ при ко рот ко му за ми канні об мот ки збуджен ня. На Рис. 4, 5 зо б ра же но роз поділи тем пе ра ту - ри об мо ток ста то ра і ро то ра уз довж, відпо від но, ви со ти па за ста то ра і ви со ти ко туш ки на по люсі ро то ра для різної кількості ко ротко за мк не них витків, ви ра же них в про цент но му співвідно шенні до по вної кількості витків на од но му по люсі (32 вит ка). При при по вно му ко рот ко му за ми канні ко - туш ки на по люсі ро то ра ви яв ле но, що: 1) тем пе ра ту ра провідників уш ко д же но го по - лю са змен шується на 12,1° (Рис. 5), а тем пера ту ра не уш ко д же них по люсів ро то ра збільшується на 11,2°С че рез збільшен ня в них стру му збу д жен ня (збільшується на 9,1% при за ми канні 8,3% витків об мот ки ро то ра); 2) тем пе ра ту ра провідників об мот ки ста то ра (Рис. 4) СГ збільшується на 12°С (збільшується на 8,7% при за ми канні 8,3% витків об мот ки ро то ра). 3) мак си маль на тем пе ра ту ра заліза осер дя ста то ра збільшується на 11,4°С. Вис нов ки. При ко рот ко му за ми канні ча с ти ни витків об мот ки збу д жен ня СМ зро с тає темпе ра - ту ра об мо ток ста то ра і ро то ра, при чо му у порівнянні з не уш ко д же ною ма ши ною у пер шо му на бли женні мож на вва жа ти, що зро с тан ня тем пе - ра ту ри в про цен тах при близ но дорівнює кількості ко рот ко за мк не них в об мотці збу д жен ня витків. ЛІТЕ РА ТУ РА. 1. Фи ли пов И.Ф. Теп ло об мен в єле к т ри че с ких ма ши нах, Ле нин град, Энер го ато миз дат ЛО, 1986. — 256 с. 2. Фе до рен ко Г.М. Теп ло ве на ван та жен ня ро то ра тур бо - ге не ра то ра ти пу ТГВ/300, що мо дернізується на ос нові ма ло - ви т рат ної d/q тех но логії / Г.М. Фе до рен ко, Ю.М. Вась ковсь - кий, В.О. Са ра тов, В.В. Кузьмін, Ю.В. Зо зулін // Но ви ни енер ге ти ки. — 1998. — № 5. — С. 41—47. © Васьковський Ю.М., Гераскін О.А., 2017 �

Температурне поле синхронної машини при короткому замиканні витків обмотки збудження

Institution

Ähnliche Einträge