Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології
Дослідження кістяків X–XIII ст. з цвинтарів: Дитинець, Передгороддя, Некрополь, Окольний град, Борисоглібський собор, цвинтарі, Болдині гори суттєво збагачує наші уявлення про історію населення стародавнього Чернігова. Те, що мешканці міста різнорідні й могли прибувати з різних куточків Чернігівсь...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2018
|
Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141724 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології / Ю. Долженко // Сiверянський лiтопис. — 2018. — № 3. — С. 19-31. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Дослідження кістяків X–XIII ст. з цвинтарів: Дитинець, Передгороддя, Некрополь, Окольний град, Борисоглібський собор, цвинтарі, Болдині гори суттєво збагачує
наші уявлення про історію населення стародавнього Чернігова. Те, що мешканці міста
різнорідні й могли прибувати з різних куточків Чернігівської землі, інших територій
Дніпровського Лівобережжя, Київської Русі та Східної Європи загалом, або вирушати
в похід на вказані землі, додає наукової значущості досліджуваним матеріалам у плані
антропологічного співвідношення сімох давньоруських чернігівських груп з іншими сільськими та міськими вибірками з Дніпровського Лівобережжя. Вперше за даними краніології для порівняння давньоруських груп з Дніпровського Лівобережжя застосовується
інтегральний аналіз, який за даними краніометрії і краніоскопії надає можливість
простежити, наскільки поховані на кожному з доступних нині могильників Чернігова
X–XIII ст. подібні до населення Дніпровського Лівобережжя означеного хронологічного
періоду. Виявлено подібність черепів із чернігівського Дитинця до черепів з Путивля.
Вибірки з Борисоглібського собору – до давньоруської серії Желні. За даними інтегрального аналізу, відзначається слабка подібність вибірки з чернігівського Некрополя, що розташований на чернігівському Передгородді до Переяславського могильника й черепів з чернігівського Передгороддя. Припущення, що черепи чернігівського Некрополя (різко доліхокранний краніологічний тип з вузьким обличчям та малим кутом носа) подібні
до Шестовиці, яке ми зробили після канонічного багатовимірного аналізу за даними краніометрії, не підтвердилося після застосування інтегрального багатовимірного аналізу. При використанні типології В. Д. Дяченка можна розмістити групу Некрополь між неооківським та індо-дніпровським краніологічними типами. Черепи з Болдиних
гір, що ототожнюють з дружинниками у даному аналізі не знаходять подібних до себе. В цілому, даний аналіз дає нам підстави в подальших дослідженнях об’єднувати в одну серію могильник Некрополь (чернігівське Передгороддя) й черепи з могильника Передгороддя, а також Дитинець та Борисоглібський собор на чернігівському Дитинці.
При порівнянні населення тільки з Дніпровського Лівобережжя виявлено дуже сильну
відмінність вибірки Шестовиця від досліджуваних чернігівських груп. |
---|