Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології

Дослідження кістяків X–XIII ст. з цвинтарів: Дитинець, Передгороддя, Некрополь, Окольний град, Борисоглібський собор, цвинтарі, Болдині гори суттєво збагачує наші уявлення про історію населення стародавнього Чернігова. Те, що мешканці міста різнорідні й могли прибувати з різних куточків Чернігівсь...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Долженко, Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2018
Назва видання:	Сiверянський лiтопис
Теми:	Історія міст і сіл
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141724
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології / Ю. Долженко // Сiверянський лiтопис. — 2018. — № 3. — С. 19-31. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-141724
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1417242018-09-12T01:23:29Z Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології Долженко, Ю. Історія міст і сіл Дослідження кістяків X–XIII ст. з цвинтарів: Дитинець, Передгороддя, Некрополь, Окольний град, Борисоглібський собор, цвинтарі, Болдині гори суттєво збагачує наші уявлення про історію населення стародавнього Чернігова. Те, що мешканці міста різнорідні й могли прибувати з різних куточків Чернігівської землі, інших територій Дніпровського Лівобережжя, Київської Русі та Східної Європи загалом, або вирушати в похід на вказані землі, додає наукової значущості досліджуваним матеріалам у плані антропологічного співвідношення сімох давньоруських чернігівських груп з іншими сільськими та міськими вибірками з Дніпровського Лівобережжя. Вперше за даними краніології для порівняння давньоруських груп з Дніпровського Лівобережжя застосовується інтегральний аналіз, який за даними краніометрії і краніоскопії надає можливість простежити, наскільки поховані на кожному з доступних нині могильників Чернігова X–XIII ст. подібні до населення Дніпровського Лівобережжя означеного хронологічного періоду. Виявлено подібність черепів із чернігівського Дитинця до черепів з Путивля. Вибірки з Борисоглібського собору – до давньоруської серії Желні. За даними інтегрального аналізу, відзначається слабка подібність вибірки з чернігівського Некрополя, що розташований на чернігівському Передгородді до Переяславського могильника й черепів з чернігівського Передгороддя. Припущення, що черепи чернігівського Некрополя (різко доліхокранний краніологічний тип з вузьким обличчям та малим кутом носа) подібні до Шестовиці, яке ми зробили після канонічного багатовимірного аналізу за даними краніометрії, не підтвердилося після застосування інтегрального багатовимірного аналізу. При використанні типології В. Д. Дяченка можна розмістити групу Некрополь між неооківським та індо-дніпровським краніологічними типами. Черепи з Болдиних гір, що ототожнюють з дружинниками у даному аналізі не знаходять подібних до себе. В цілому, даний аналіз дає нам підстави в подальших дослідженнях об’єднувати в одну серію могильник Некрополь (чернігівське Передгороддя) й черепи з могильника Передгороддя, а також Дитинець та Борисоглібський собор на чернігівському Дитинці. При порівнянні населення тільки з Дніпровського Лівобережжя виявлено дуже сильну відмінність вибірки Шестовиця від досліджуваних чернігівських груп. Исследование скелетов X-XIII вв. с кладбищ: Детинец, Предградье, Некрополь, Окольный град, Борисоглебский собор, кладбище, Болдины горы существенно обогащает наши представления об истории населения древнего Чернигова. То, что жители города разнородные и могли прибывать из разных уголков Черниговской земли, других территорий Днепровского Левобережья, Киевской Руси и Восточной Европы в целом или отправляться в поход на указанные земли, добавляет научной значимости исследуемым материалам в плане антропологического соотношение семь древнерусских черниговских групп с другими сельскими и городскими выборкам с Днепровского Левобережья. Впервые по данным краниологии для сравнения древнерусских групп с Днепровского Левобережья применяется интегральный анализ, по данным краниометрии и краниоскопии позволяет проследить, насколько похоронены на каждом из доступных сейчас могильников Чернигова X-XIII вв. подобные населения Днепровского Левобережья указанного хронологического периода. Выявлено сходство черепов с черниговского Детинца к черепам из Путивля. Выборки из Борисоглебского собора – с древнерусской сериейЖелны. По данным интегрального анализа, отмечается слабое подобие выборки из черниговского Некрополя, который расположен на черниговском Предградье, к Переяславскому могильнику и черепам из черниговского Предградья. Предположение, что черепа черниговского Некрополя (резко долихокранный краниологический тип с узким лицом и малым углом носа) подобные Шестовице, которое мы сделали после канонического многомерного анализа по данным краниометрии, не подтвердилось после применения интегрального многомерного анализа. При использовании типологии В. Д. Дьяченко можно поместить группу Некрополь между неоокивским и индо-днепровским краниологическими типами. Черепа с Болдиных гор, которые отождествляются с дружинниками, в данном анализе не находят себе подобных. В целом, анализ дает нам основания в дальнейших исследованиях объединять в одну серию могильник Некрополь (территория черниговского Предградья) и черепа из могильника Предградье, а также серию Детинец и Борисоглебский собор, который находится на черниговском Детинце. При сравнении населения только с Днепровского Левобережья обнаружено очень сильное отличие выборки Шестовица от исследуемых черниговских групп. Examination of the skeletons of X-XIII centuries from the cemeteries of Dytynets, Peredhoroddya, Necropolis, Okolny Hrad, Borisoglebskii Cathedral, the cemeteries, the Boldyny Mountains enriches our ideas about the history of the population of ancient Chernihiv. The fact that the inhabitants of the city are heterogeneous and could arrive from different areas of Chernigiv territory, other territories of the Dnieper Left Bank, Kyiv Russ and East Europe in general or leave for campaigns to the stated areas, gives scientific significance to the examined materials in the meaning of anthropological correlation of seven ancient Russ Chernigiv groups with other rural and urban samples from the Dnieper Left Bank. For the first time, after craniological data with the aim to contrast ancient Russ groups from the Dnieper Left Bank integral analysis has been used, which with craniometry and cranioscopy data provides the opportunity to explore the level of similarity between the buried in each of nowadays accessible burials of X-XIII centuries Chernigiv and the population of the Dnieper Left Bank, stated chronological period. Similarity has been denoted between the skulls from Chernigiv Dytynets and the skulls from Putyvl, the sample from St. Boris and Glib Cathedral and ancient Russ series from Zhelnya. After the data of integral analysis, it can be stated there is week similarity between the sample from Chernigiv Necropolis situated in Chernigiv Peredhoroddya and Preyaslav burial and the skulls from Chernigiv Necropolis. Supposition that skulls from Chernigiv Necropolis (sharply dolichocranial craniological type with narrow face and small nose angle) are similar to Shestovytsya, which we had made after canonical multidimensional analysis after craniological data, haven’t been proved after applying of integral multidimensional analysis. Using the typology of V.D. Dyachenko the group from Necropolis can be set between neo-Okiv and Indo-Dnepr craniological types. The skulls from the Boldyny Mountains identified as warriors in this analysis don’t reveal any similarity. In general, this analysis provides bases to combine into one series the burial of Necropolis (Chernigiv Peredhoroddya) and the skulls from the burial of Peredhoroddya and also Dytynets and St. Boris and Glib Cathedral in Chernigiv Dytynets. While contrasting the population only from the Dnieper Left Bank, strong difference of Shestovytsya sample and examined Chernigiv groups has been revealed. 2018 Article Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології / Ю. Долженко // Сiверянський лiтопис. — 2018. — № 3. — С. 19-31. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141724 [572.2:904.5] (477.51) «9/12» uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія міст і сіл Історія міст і сіл
spellingShingle	Історія міст і сіл Історія міст і сіл Долженко, Ю. Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології Сiверянський лiтопис
description	Дослідження кістяків X–XIII ст. з цвинтарів: Дитинець, Передгороддя, Некрополь, Окольний град, Борисоглібський собор, цвинтарі, Болдині гори суттєво збагачує наші уявлення про історію населення стародавнього Чернігова. Те, що мешканці міста різнорідні й могли прибувати з різних куточків Чернігівської землі, інших територій Дніпровського Лівобережжя, Київської Русі та Східної Європи загалом, або вирушати в похід на вказані землі, додає наукової значущості досліджуваним матеріалам у плані антропологічного співвідношення сімох давньоруських чернігівських груп з іншими сільськими та міськими вибірками з Дніпровського Лівобережжя. Вперше за даними краніології для порівняння давньоруських груп з Дніпровського Лівобережжя застосовується інтегральний аналіз, який за даними краніометрії і краніоскопії надає можливість простежити, наскільки поховані на кожному з доступних нині могильників Чернігова X–XIII ст. подібні до населення Дніпровського Лівобережжя означеного хронологічного періоду. Виявлено подібність черепів із чернігівського Дитинця до черепів з Путивля. Вибірки з Борисоглібського собору – до давньоруської серії Желні. За даними інтегрального аналізу, відзначається слабка подібність вибірки з чернігівського Некрополя, що розташований на чернігівському Передгородді до Переяславського могильника й черепів з чернігівського Передгороддя. Припущення, що черепи чернігівського Некрополя (різко доліхокранний краніологічний тип з вузьким обличчям та малим кутом носа) подібні до Шестовиці, яке ми зробили після канонічного багатовимірного аналізу за даними краніометрії, не підтвердилося після застосування інтегрального багатовимірного аналізу. При використанні типології В. Д. Дяченка можна розмістити групу Некрополь між неооківським та індо-дніпровським краніологічними типами. Черепи з Болдиних гір, що ототожнюють з дружинниками у даному аналізі не знаходять подібних до себе. В цілому, даний аналіз дає нам підстави в подальших дослідженнях об’єднувати в одну серію могильник Некрополь (чернігівське Передгороддя) й черепи з могильника Передгороддя, а також Дитинець та Борисоглібський собор на чернігівському Дитинці. При порівнянні населення тільки з Дніпровського Лівобережжя виявлено дуже сильну відмінність вибірки Шестовиця від досліджуваних чернігівських груп.
format	Article
author	Долженко, Ю.
author_facet	Долженко, Ю.
author_sort	Долженко, Ю.
title	Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології
title_short	Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології
title_full	Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології
title_fullStr	Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології
title_full_unstemmed	Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології
title_sort	інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення чернігова і дніпровського лівобережжя за даними краніології
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Історія міст і сіл
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141724
citation_txt	Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології / Ю. Долженко // Сiверянський лiтопис. — 2018. — № 3. — С. 19-31. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
series	Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv	AT dolženkoû íntegralʹnijanalízukontekstíporívnânnâdavnʹorusʹkogonaselennâčernígovaídníprovsʹkogolívoberežžâzadanimikraníologíí
first_indexed	2025-07-10T13:21:49Z
last_indexed	2025-07-10T13:21:49Z
_version_	1837266330935361536
fulltext	Сіверянський літопис 19 © Долженко Юрій Володимирович – молодший науковий співробітник відділу біоархеології Інституту Археології НАН України. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УДК [572.2:904.5] (477.51) «9/12» Юрій Долженко . ІНТЕГРАЛЬНИЙ АНАЛІЗ У КОНТЕКСТІ ПОРІВНЯННЯ ДАВНЬОРУСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЧЕРНІГОВА І ДНІПРОВСЬКОГО ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ЗА ДАНИМИ КРАНІОЛОГІЇ Дослідження кістяків X–XIII ст. з цвинтарів: Дитинець, Передгороддя, Некро- поль, Окольний град, Борисоглібський собор, цвинтарі, Болдині гори суттєво збагачує наші уявлення про історію населення стародавнього Чернігова. Те, що мешканці міста різнорідні й могли прибувати з різних куточків Чернігівської землі, інших територій Дніпровського Лівобережжя, Київської Русі та Східної Європи загалом, або вирушати в похід на вказані землі, додає наукової значущості досліджуваним матеріалам у плані антропологічного співвідношення сімох давньоруських чернігівських груп з іншими сіль- ськими та міськими вибірками з Дніпровського Лівобережжя. Вперше за даними крані- ології для порівняння давньоруських груп з Дніпровського Лівобережжя застосовується інтегральний аналіз, який за даними краніометрії і краніоскопії надає можливість простежити, наскільки поховані на кожному з доступних нині могильників Чернігова X–XIII ст. подібні до населення Дніпровського Лівобережжя означеного хронологічного періоду. Виявлено подібність черепів із чернігівського Дитинця до черепів з Путивля. Вибірки з Борисоглібського собору – до давньоруської серії Желні. За даними інтеграль- ного аналізу, відзначається слабка подібність вибірки з чернігівського Некрополя, що розташований на чернігівському Передгородді до Переяславського могильника й черепів з чернігівського Передгороддя. Припущення, що черепи чернігівського Некрополя (різко доліхокранний краніологічний тип з вузьким обличчям та малим кутом носа) подібні до Шестовиці, яке ми зробили після канонічного багатовимірного аналізу за даними краніометрії, не підтвердилося після застосування інтегрального багатовимірного аналізу. При використанні типології В. Д. Дяченка можна розмістити групу Некрополь між неооківським та індо-дніпровським краніологічними типами. Черепи з Болдиних гір, що ототожнюють з дружинниками у даному аналізі не знаходять подібних до себе. В цілому, даний аналіз дає нам підстави в подальших дослідженнях об’єднувати в одну серію могильник Некрополь (чернігівське Передгороддя) й черепи з могильника Передгороддя, а також Дитинець та Борисоглібський собор на чернігівському Дитинці. При порівнянні населення тільки з Дніпровського Лівобережжя виявлено дуже сильну відмінність вибірки Шестовиця від досліджуваних чернігівських груп. Дослідження кістяків X–XIII ст. з різних цвинтарів міста: Дитинець [12, с. 279– 296]; Передгороддя [15, с. 53–72]; Некрополь [20]; [14, с. 48–75]; [45]; [46]; [27]; Околь- 20 Сіверянський літопис ний град, Борисоглібський собор [2], цвинтарі [3], Болдині гори [2, с. 31–32] суттєво збагачує наші уявлення про історію стародавнього Чернігова. Те, що мешканці міста різнорідні й могли прибувати з різних куточків Чернігівської землі, інших територій Дніпровського Лівобережжя, Київської Русі та Східної Європи загалом або вируша- ти в похід на вказані землі, додає наукової значущості досліджуваним матеріалам у плані антропологічного співвідношення сімох давньоруських чернігівських груп з іншими сільськими та міськими вибірками території Дніпровського Лівобережжя. Методика. Слід відзначити, що в більшості робіт, присвячених антропології Давньої Русі, для аналізу було використано тільки одну систему антропологічних ознак – краніометрію [38]; [1]. Відомо, що більшість краніометричних показників не є абсолютно незалежними, маючи суттєві фізіологічні кореляційні зв’язки навіть на міжгруповому рівні [22, с. 89]. Суттєво об’єктивним буде залучення до аналізу більшої кількості систем антропологічних ознак, як це практикують в антропологічній школі Санкт-Петербурга [21, с. 81–88]. У даній роботі ми використали дані за двома незалеж- ними системами: краніометрією та краніоскопією. Програму міжсистемного аналізу, з деякими уточненнями, можна вважати аналогічній методиці, яка раніше успішно була апробована В. Г. Моісєєвим для вивчення міжгрупової диференціації населення Північної Євразії [23, с. 187–200]. Інтегральний аналіз виконувався у три етапи. На першому етапі виконувався канонічний багатовимірний аналіз [7, с. 200–229] за 14-а краніометричними ознаками (№ 1, 8, 17, 9, 45, 48, 54, 55, 51, 52, 77, zm, SS:SC, 75/1 за Р. Мартіним та інш.). На другому етапі за шістьма краніоскопічними ознаками (ПІ, НО, ІППШ, ЗВШ, КВШ, ПОВ-ІІ), які входять у програму, запропоновану О. Г. Козінцевим [37, с. 213–244] виконувався аналіз ГК [7, с. 76–117]. На третьому етапі отримані дані при аналізі вихідних ознак значення канонічних векторів (КВ) та голов- них компонент (ГК) були опрацьовані за допомогою метода головних компонент. Бралися стільки змінних (ГК) та (КВ), скільки охоплює сумарно більше половини (бажано не менше 2/3) мінливості вихідних ознак. Для (ГК) бралися всі компоненти з особистим числом більше одиниці. Нові інтегральні головні компоненти (ІГК) у зв’язку з ортогональністю векторів, отриманих при аналізі кожної із систем ознак, основані винятково на міжсистемних закономірностях. Спочатку простежимо зв’язки згаданих чернігівських могильників з вибірками Дніпровського Лівобережжя за даними краніометрії методом канонічного аналізу [7], до якого залучались 20 серій: переяславські поляни [2, с. 123]; сіверяни [2, с. 123; 14, с. 19–41]; Переяслав-Хмельницький [24, с. 100]; Шестовиця IX–X [19]; Кам’яне [18]; Путивль [23, с. 181–212]; Зелений Гай [8, с. 43–55]; Любеч [4; 10, с.3–39], Ліскове [13, с. 83–90]; Липове [32] [6]; Желні [11, с. 3–22]; Автуничі [24]; Воїнь [36, с. 95–102]. Використовувались такі 13 ознак та один індекс: поздовжній, поперечний і висотний діаметри черепа (b-br), найменша ширина лоба, виличний діаметр, висота обличчя, висота й ширина орбіт, висота і ширина носа, назомалярний та зигомаксилярний кути, симотичний індекс та кут випинання носа. Слід відзначити, що цей багатовимірний аналіз проводиться вперше, позаяк раніше для 14 краніологічних ознак дослідникам, за законами статистики, не вистачало залучити понад 15 серій з одного регіону і це стало можливим тільки після опрацювання автором перелічених груп. За даними багатовимірного канонічного аналізу виявлено подібність чоловічої ви- бірки з чернігівського Передгороддя, що отримала помірні додатні значення першого та другого канонічного векторів (КВ) (0,172; 0,332), до збірної групи сіверян (0,098; 0,330) і переяславських полян (0,075; 0,347). У свою чергу, черепи з чернігівського Дитинця отримали від’ємні значення першого та другого КВ (–0,334; –0,133), ана- логії яким можна знайти у вибірці з чернігівських цвинтарів на березі р. Стрижень [3] [34] (–0,297; –0,091). Не знаходять прямих аналогій на даному етапі дослідження групи з Борисо- глібського Собору, Болдиних гір та Окольного граду (Рис. 1, 2). Остання вибірка – у зв’язку з малою кількістю черепів. Помітна слабка подібність між Некрополем (–1,066; 1,282; 0,441) та Шестовицею (–1,031; 2,333, 0,654) за трьома КВ. Але це при- Сіверянський літопис 21 Рис. 1. Розташування 20 серій Дніпровського Лівобережжя у просторі I–II КВ за даними краніометрії. Рис. 2. Розташування 20 серій Дніпровського Лівобережжя у тривимірному просторі за даними краніометрії. пущення слід перевірити іншими методами, такими як інтегральний аналіз головних компонент (надалі ІГК), який буде проведено далі. Максимально віддалення черепів з Шестовиці від загального масиву пояснюєть- ся завдяки вузькому та сплощеному обличчю. За даними Т. І. Алексєєвої [2], О. Г. Козінцева, С. Л. Санкіної виявлено подібність Шестовиці до шведської, британської та балтійської вибірок лівів [28, с.104]. Віддаленість серії з Кам’яного (2,398; 1,154; 22 Сіверянський літопис –0,470) від загального масиву забезпечує значна висота обличчя й орбіт, що дало дослідникам підстави аргументувати таку морфологію іранським впливом [18]. С. П. Сегеда, за даними одонтології, вбачав присутність у серії з Кам’яного салтів- ського (аланського) компонента [29, с. 274]. За попередніми даними з краніоскопії, у зв’язку з малою кількістю матеріалу, вибірка Кам’яне характеризується винятково європеоїдними ознаками. Жіночі серії на сьогодні ідентично порівняти не вдається у зв’язку з малою кіль- кістю черепів. Інтегральний аналіз ГК. На першому етапі 13 краніометричних показників та один індекс (№ 1, 8, 17, 9, 45, 48, 55, 54, 51, 52, 77, zm, SS:SC, 75 (1) за Рудольфом Мартином [38] та ін.) було опрацьовано за допомогою канонічного аналізу. Названі ознаки використано і через власну високу ефективність під час диференціації на груповому рівні [1]. До аналізу залучалися 5 чернігівських чоловічих груп, які автор роботи опрацював за краніоскопією: Дитинець [12], Некрополь [20], [30], [31], [32], [33], Передгороддя [15], Болдині гори, Борисоглібський собор, а також Переяслав- Хмельницький [26], [27], Шестовиця [19], Кам’яне [18], Путивль [25], Зелений Гай [8], Липове [34], [6], Любеч [4], [10], Ліскове [13], Желні [11], Автуничі [24], а також Воїнь [24] [36]. Не вдалося залучити збірні вибірки сіверян [34] і переяславських полян [2] у зв’язку з тим, що ці серії ще не сформовані за даними краніоскопії. Було отримано 14 КВ, що є обов’язковим для даного аналізу, щоб порахувати охоплення мінливості вихідних ознак. На другому етапі дані за шістьома краніоскопічними ознаками, описаними раніше (ПІ, КВШ, ЗВШ, ПОВ-ІІ, ІППШ, НО), черепи проаналізовано за допомогою голов- них компонент (ГК) (Табл. 1). Отримані при аналізі вихідних ознак значення КВ та ГК було заново опрацьовано за допомогою методу ГК. Нові інтегральні головні компоненти (ІГК) завдяки ортогональності векторів, отриманих при аналізі кожної з систем ознак, засновані виключно на міжсистемних закономірностях [21, с. 89] [23]. Отримані результати дають підстави говорити про високий рівень взаємної відповідності даних обох систем антропологічних ознак. Так кореляція першої ГК (30,7 % загальної мінливості) та першого КВ (27,6% загальної дисперсії), які роз- межовують Шестовицю з рештою слов’янських груп Дніпровського Лівобережжя (Рис. 3), становить 12,8 та охоплює дуже малу частку мінливості вихідних ознак (0,12 при р<0,05). Кореляція інших векторів ще менша, тому вони є різними напрям- ками мінливості. Стосовно вибірки з Шестовиці, що має як скандинавські комплекси ознак, так і ті, які на сьогодні важко пояснити за даними Т. О. Рудич, позаяк у могиль- нику, за припущеннями дослідниці, представлено різноманітне в антропологічному й в етнічному планах населення [26, с. 23]. Табл. 1. Коефіцієнти кореляції між першими трьома ГК та вихідними краніоскопічним ознаками. Ознаки I ГК II ГК III ГК ПІ КВШ ЗВШ ПОВ-II ІППШ НО Власне число Частка загальної мінливості, % –0,475 0,471 –0,136 0,652 0,810 0,544 1,843 30,719 0,481 0,734 0,465 –0,465 –0,057 0,542 1,500 24,992 –0,529 0,126 0,805 0,101 –0,117 –0,317 1,068 17,803 За результатами інтегрального аналізу виявлено, що черепи з Шестовиці форму- ють північно-західний полюс I КВ та першої ГК відповідно (Рис. 3). Такий високий рівень північно-європеоїдних значень ознак винятковий серед залучених груп. Шес- Щиро дякую І. Широбокову за навчання та консультації з інтегрального аналізу. Сіверянський літопис 23 Рис. 3. Розташування 16 серій у просторі векторів, які диференціюють їх за напрямком «північний захід – південний схід». товиця за даними краніоскопії характеризується відсутністю ПІ, ЗВШ, малими НО та дуже високими частотами ІППШ (Табл. 2). За даними краніометрії спостерігається вузьке, дещо сплощене обличчя, слабо випнутий ніс, що не властиво слов’янам [19, с. 43]. На протилежному боці «полюса» знаходяться дві вибірки: Липове, яку Р. У. Гравере [5, c. 92] віднесла до степового варіанту середньоєвропейського одонтоло- гічного типу [6, с. 80–94], й Автуничі [24, c. 5]. Як зазначав О. П. Моця, це новий археологічний пам’ятник Давньої Русі, аналоги якому наразі невідомі [24, c. 5]. За результатами інтегрального аналізу (Рис. 4, 5) простежується подібність за трьо- ма ІГК Дитинця (–0,231; 0,250; –1,746) до Путивля (0,023; 0,594; –1,280) та меншою мі- рою, якщо аналізувати в цілому, Дитинця та Борисоглібського собору. Помітна суттєва подібність вибірки з Борисоглібського собору (–0,973; 1,212; –0,838) до серії Желні (–1,364; 1,188; –0,628). Нагадаємо, що вибірку Желні, з певним застереженням, автор статті відносить до Неопонтійського краніологічного типу за В. Д. Дяченком [16], [17, с. 17], [18], а за Т. І. Алексєєвою, морфологія подібна до сіверян, радимичів, дрего- вичів, смоленських та тверських кривичів [2, с. 120]. Група з Болдиних гір (0,205;–0,129; 1,059) у даному аналізі розташована в центрі координатного поля та виявляє слабку подібність до черепів, піднятих з чернігів- ського Дитинця. Помітна слабка подіб-ність (за ІГК II) вибірки з Некрополя (–0,065; –2,155; –0,234) що розташований на чернігівському Передгородді до таких груп, як Переяслав-Хмельницький [25] (–0,572; –1,681; 1,057) та Передгороддя (0,546; –1,324; –2,136) (Рис. 4, 5). 24 Сіверянський літопис Рис. 5. Результати інтеграції краніометричних та краніоскопічних ознак для 16 чоловічих груп з Дніпровського Лівобережжя (у тривимірному просторі). Рис. 4. Результати інтеграції краніометричних та краніоскопічних ознак для 16 чоловічих груп з Дніпровського Лівобережжя у двовимірному просторі. Сіверянський літопис 25 У цілому, даний аналіз дає нам підстави в подальших дослідженнях об’єднувати могильник Некрополь, що розташований у межах чернігівського Передгороддя, й черепи з Передгороддя, а також Дитинець та Борисоглібський собор, який по- будований на території чернігівського Дитинця. Виявлено дуже сильну відмін- ність вибірки Шестовиця від досліджуваних чернігівських груп. Припущення про подібність Некрополя та Шестовиці, яке ми інколи спостерігаємо після статистичного багатовимірного аналізу за даними краніометрії, не підтвердилося після інтегрального аналізу ІГК. Але слід зауважити, що було залучено до порівняння тільки 16 серій. Табл. 2. Частоти краніоскопічних ознак у Чернігівських краніологічних серіях X–XIV та порівняльні дані з Дніпровського Лівобережжя, % № п /п Серія Сто- ліття ПІ ПОВ-II ЗВШ КВШ ІППШ НО 1. Борисоглібський собор (Чернігів) X–XII 16,6 (79) 41,5 (53) 5,8 (51) 44,7 (130) 78,5 (56) 40,2 (82) 2. Чернігівський Дитинець XI–XIII 21,4 (92) 57,8 (38) 2,8 (70) 26,5 (89) 66,2 (71) 36,2 (109) 3. Дитинець-2 (Борисоглібський собор та Дитинець, збірна група) X–XIII 18,9 (170) 48,3 (91) 4,1 (121) 38,0 (219) 71,6 (127) 38,0 (184) 4. Чернігівський Некрополь X–XIII 11,1 (75) 52,0 (25) 0 (69) 39,1 (76) 67,0 (91) 12,3 (81) 5. Передгороддя (Чернігів) XI–XIII 12,2 (73) 50,0 (28) 0 (100) 19,3 (84) 62,5 (72) 35,9 (99) 6. Передгороддя-2 (Некрополь і Передгороддя, збірна група) X–XIII 14,8 (132) 53,4 (58) 0,0 (169) 29,6 (140) 66,4 (146) 21,6 (180) 7. Болдині Гори (Чернігів) X–XII 6,2 (46) 61,3 (31) 16,0 (25) 36,3 (71) 76,9 (39) 19,6 (51) 8. Переяслав- Хмельницький (збірна) X–XIII 17,3 (59) 46,5 (43) 5,0 (59) 48,4 (118) 70,6 (75) 29,2 (89) 9. Путивль XI–XIII 0 (45) 65,2 (23) 4,3 (46) 34,8 (92) 56,0 (50) 42,8 (56) 10. Любеч (збірна серія) XI–XII 8,7 (88) 58,2 (67) 8,1 (74) 46,5 (151) 78,2 (78) 32,4 (108) 11. Липове X–XIII 14,2 (60) 42,8 (35) 8,8 (45) 28,7 (97) 57,6 (59) 25,0 (68) 12. Кам’яне* IX–XII 0 (22) 66,6 (6) 0 (14) 35,7 (26) 93,7 (16) 35,7 (28) 13. Автуничі X–XIII 9,5 (58) 39,1 (23) 0 (21) 20,4 (70) 70,0 (36) 20,3 (59) 14. хут. Зелений Гай XI–XII 0 (33) 38,9 (18) 18,1 (22) 44,6 (47) 61,3 (31) 26,3 (38) 15. Ліскове XI–XIII 0 (25) 38,4 (13) 5,8 (17) 33,9 (30) 55,0 (20) 11,5 (26) 26 Сіверянський літопис 16. Воїнська Гребля (Воїнь) XI–XIV 0 (71) 45,0 (40) 8,1 (49) 41,5 (78) 85,7 (49) 42,2 (63) 17. Шестовиця* IX–XI 0 (20) 72,7 (11) 0 (19) 28,4 (30) 93,3 (15) 22,8 (35) Умовні позначення. Тут та далі: ПІ – потиличний індекс, КВШ – клиноподібний верхньощелепний шов, ЗВШ – задньовиличний шов, ПОВ II – підорбітний візерунок типу II, ІППШ – індекс поперечного піднебінного шва, НО – надорбітні отвори. В дужках вказано загальну кількість спостережень. * Попередні дані. Проведений аналіз дає змогу зробити такі висновки. 1. За даними канонічного аналізу семи досліджуваних чоловічих груп з 13 серіями Дніпровського Лівобережжя за 13 краніологічними ознаками та одним індексом, чернігівське Передгороддя, яке за типологією потрапляє до кола київських полянок та має риси, притаманні понтійському та частково індо-дніпровському антрополо- гічному типу, виявляє подібність до збірної вибірки cіверян та певною мірою пере- яславських полян. У свою чергу черепи з чернігівського Дитинця (мезокранний тип з середнім обличчям), які перебувають на межі з карпатським і поліським краніоло- гічним типом, більше подібні до чоловічих черепів з цвинтарів Чернігова. Вибірка з Борисоглібського Собору, певною мірою, виявилася подібною до Путивля, а також і до черепів з Цвинтарів та Дитинця. Окольний Град (мезокранний, вузьколиций краніологічний тип) та Болдині гори (мезокранний, відносно широколиций кра- ніологічний тип), за даними аналізу, проявляють певну своєрідність. Перша група, швидше за все, – у зв’язку з малою кількістю черепів. Інтегральний аналіз дає нам підстави в подальших дослідженнях об’єднувати в одну серію могильник Некрополь (на чернігівському Передгородді) й черепи з могильника Передгороддя, а також Дитинець та Борисоглібський собор на території чернігівського Дитинця. Виявлено дуже сильну відмінність вибірки Шестовиця від досліджуваних чернігівських груп, що пояснюється скандинавською домішкою. 2. При порівнянні 16 серій з Дніпровського Лівобережжя, за результатами ін- тегрального аналізу (краніометрія і краніоскопія), який застосовується вперше, виявлено подібність чернігівського Дитинця до черепів з Путивля. Вибірки з Бори- соглібського собору до давньоруської серії Желні. Відзначається певна подібність серії з Некрополя на чернігівському Передгородді до Переяславського могильника та черепів з Передгороддя, що дає нам змогу надалі об’єднати чернігівський Некрополь та чернігівське Передгороддя. Черепи з Болдиних гір у даному аналізі не знаходять собі прямих аналогій. 3. Припущення щодо подібності Некрополя (різко доліхокранний краніологіч- ний тип з вузьким обличчям і малим кутом випинання носа) до Шестовиці, яке ми спостерігаємо після канонічного багатовимірного аналізу за даними краніометрії, не підтвердилося після застосування інтегрального багатовимірного аналізу. При використанні типології В. Д. Дяченка можна розмістити групу Некрополь між нео- оківським та індо-дніпровським краніологічними типами. 4. Виявлено певну подібність черепів з могильників Кам’яне і Шестовиця за трьома ІГК, що дає підстави дослідникам звернути увагу на таку тенденцію. 1. Алексеев В. П., Дебец Г. Ф. Краниометрия. Методика антропологических ис- следований. М. : Наука, 1964. – 127 с. 2. Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян. М. : Издательство МГУ, 1973. – 330 с. 3. Алексєєва Т. І. Антропологічний склад населення давньоруських міст. Матеріали з антропології України. К. : Наукова думка. – Вип. 4. – 1969. – С. 73–86. 4. Веремейчик Е. М., Долженко Ю. В. Могильник XII–XIII вв. На Замковой горе в Любече (по материалам раскопок 2010–2012 гг.). Человек в окружающей среде: Сіверянський літопис 27 этапы взаимодействия. 5-я международная конференция «Алексеевские чтения» памяти академиков Т. И. Алексеевой и В. П. Алексеева (6–8 ноября 2013 г.). Тезисы. М. : ООО ИТЕП, 2013. – С. 18. 5. Гравере Р. У. Одонтологический аспект этногенеза и этнической истории вос- точно-славянских народов. Восточные славяне. Антропология и этническая история. М. : Наука, 2002. – С. 205–218. 6. Гравере Р. У. Одонтология восточно-славянских народов. Восточные славяне. Антропология и этническая история. М. : Научный мир, 1999 a. – С. 80–94 7. Дерябин В. Е. Курс лекций по многомерной биометрии для антропологов. М. : МГУ, биологический факультет, 2008. – 332 с. 8. Долженко Ю. В. Антропологічні матеріали з давньоруського курганного комп- лексу у хутора Зелений Гай. Археологія. – К., 2013. – № 2. –С. 43–55. 9. Долженко Ю. В. До антропології похованих у Чернігівському Некрополі X–XIII ст. Наукові записки з української історії. – Вип. 26. – Переяслав-Хмельниць- кий, 2011. –С. 48–75. 10. Долженко Ю. В. До краніології давньоруського населення Любеча. Наукові за- писки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: історія. – Вип. 1. – Ч. 1. – Тернопіль, 2015. – С. 3–39. 11. Долженко Ю. В., Прядко О. О. Краніологія населення давньоруського міста Желні. Наукові записки з української історії: збірник наукових статей. – Вип. 38. – Переяслав-Хмельницький, 2016. – С. 3–22. 12. Долженко Ю. В., Потєхіна І. Д. Мешканці Чернігівського Дитинця: антропо- логічне дослідження. Моця О., Казаков А. Давньоруський Чернігів. К. : Стародавній світ, 2011. – С. 279–296. 13. Долженко Ю. В., Веремейчик О. М. Населення селища Ліскове XII–XIII ст. за даними краніології. Сіверщина в історії України. – Вип. 8. – К. – Глухів : Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2015. – С. 83–90. 14. Долженко Ю. В. Нові краніологічні матеріали літописних сіверян X–XI ст. Ніжинська старовина. – Вип. 22 (25). Ніжин : 2016. – С. 19–41. 15. Долженко Ю. В. Населення чернігівського літописного Передгороддя XI–XIII ст. за краніологічними даними. Археологія. – № 2. К., 2011. – С. 53–72. 16. Дяченко В. Д. Антропологический состав средневековых восточных сла- вян. Проблемы эволюционной морфологии человека и его рас. М. : Наука, 1986. – С. 234–243. 17. Дяченко В. Д. Антропологічний склад Києва і його околиці у середньовіччі (XI–XIII ст.). Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984–1989. К. : Наукова думка, 1993. – С. 151–166. 18. Дяченко В. Д. Покас П. М., Сухобоков О. В. Древнерусское население Лево- бережной Украины (по материалам могильника у с. Каменное). Антропологические данные о составе древнего населения на территории Украины. – К. : Б/и, 1984. – С. 4–26. 19. Зіневич Г. П. До антропології Шестовицького могильника. Матеріали з антро- пології України. – Вип. 2. – К.: 1962. – С. 37–47. 20. Казаков А. Л. Чернігівський некрополь Х–ХІІІ ст. Тези доповідей української делегації на VІ Міжнародному конгресі слов’янської археології (Новгород, Росія, 1996 р.). К. : Наукова думка, 1996. – С. 83–85. 21. Козинцев А.Г., Моисеев В. Г. Об антропологическом своеобразии уралоязычных народов: сопоставление данных краниоскопии и краниометрии. Этнографическое обозрение № 4. – 1995. – С. 81– 88. 22. Моисеев В. Г., Хартанович В. И., Широбоков И. Г., Селезнева В. И. О роли по- пуляций с территории Фенноскандии в формировании антропологического состава населения российского Северо-запада. Уральский исторический вестник. – 2015. – № 3 (48). – С. 87–95. 23. Моисеев В. Г. Опыт интеграции данных четырех систем антропологических признаков (краниометрии, краниоскопии, одонтологии и дерматоглифики). Палеоан- 28 Сіверянський літопис тропология. Этническая антропология. Этногенез. Сборник, посвященный 75-летию И.И. Гохмана. СПб., РАН. 2004. – С. 187–200. 24. Моця А. П., Петрашенко В. А., Беляева С. А., Козловский А. А., Орлов Р. С. , Покас П. М., Пархоменко О. В., Баран Я. В., Блажевич Н. В., Виногродская Л. И. , Кубышев А. И. Историко-археологическое изучение южнорусского села IX–XII вв. – Архів ІА НАНУ. – Планова тема, 187, 1990. – 8 с. 25. Покас П. М. Антропологическая характеристика серии черепов из раскопок в Путивле в 1979–1981 гг. Приложение 1 к плановой теме 81, 1984/81 // О. В. Су- хобоков. Историко-культурное развитие южно-русских земель в IX–XIV вв. К.: НА ІА НАНУ, 1984. – С. 181–212. 26. Рудич Т. О. Населення Лівобережної України давньоруської доби за матеріа- лами антропології. Археологія. 2009. – № 4. – С. 16–25. 27. Рудич Т. О. Населення Середнього Подніпров’я I–II тисячоліття за матеріа- лами антропології. К. : Інститут археології НАН України, 2014. – 298 с. 28. Санкина С. Л. Этническая история средневекового населения Новгородской земли по данным антропологи. СПб. : Дмитрий Буланин, 2000. – 105 с. 29. Сегеда С. П. Антропологічний склад давнього населення України: етногене- тичні аспекти. Етнічна історія давньої України. – К .: Наук думка. 2000. – С. 242–276. 30. Сита Л. Ф., Шекун О. В. Ґрунтовий некрополь Чернігова (Центральна гру- па). Матеріальна та духовна культура Південної Русі: Матеріали міжнародного польового семінару (Чернігів – Шестовиця, 16–19 липня 2009 р.). К. – Чернігів, 2012. – С. 265–281. 31. Ситий Ю. М. Ґрунтовий могильник давньоруського Чернігова. Церква – на- ука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Дев’ятої Міжнародної наукової конференції (25–27 травня 2011 р.). К. : НКПІКЗ, 2011. – С. 31–36. 32. Ситий Ю. М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. Чернігів : Десна-Поліграф, 2013. – 272 с. 33. Шекун А. В. Грунтовый некрополь ХІ–ХІІ вв. на территории Передгородья в Чернигове. Слов’яни і Русь у науковій спадщині Д. Я. Самоквасова: Матеріали іс- торико-археологічного семінару, присвяченого 150-річчю від дня народження Д. Я. Самоквасова. – Чернігів : Б/в, 1993. – С. 33–35. 34. Aleksieywa T. I.Wshodnio slowianskie szaszki z kurganow plemennych. Materialy i prace Antropologiczne. Zaklad antropologii Polskiej Akademii Nauk – Wroclaw, 1966. –№ 72. – 143 s. 35. BuxtonL. H. D., Morant G. D. . Essential Craniological Technique. J. Roy : Anthrop. Inst., 1933. –V. 63. –P. 19–47. 36. DolzhenkoYu.V. Die Bevӧlkerung der Stadt Woyin XII–XIV Jh. nach Kraniologie daten. East European Scientific Journal. Wschodnio europejskie Czasopismo Naukowe. Warszawa: Polska; czesc III. – 2015.– С. 95–102. 37. Kozintsev A. Homo. Ethnic Epigenetics: A New Approach Ethnische Epigenetik. Neue Methoden und Ergebnisse. Vol. 43/3. – Stuttgart, Jena, NevYork : Gustav Fischer, 1992. – P. 213–244. 38. MartinR. Lehrbuchder Anthropologie. In systematischer Darstellung. Mit besonderer Berücksichtigung der anthropologischen Methoden für Studierende, Ärzte und Forschungsreisende. Zweite, vermehrte Auflage. Zweiter Band : kraniologie, osteologie. Mit 281 abbildungen im text – Jena: Gustaf Fisher. – Bd. II. – 1928. – 1062 S. 1. Alekseev V. P. Proishozhdenie narodov Kavkaza / Alekseev V. P. – M. : Nauka, 1974. – 317 s. 2. Alekseeva T. I. Jetnogenez vostochnyh slavjan / Alekseeva T. I. – M. : Izdatel’stvo MGU, 1973. – 330 s. 3. Aleksyeyeva T. I. Antropolohichnyy sklad naselennya davn’orus’kykh mist/ T. I. Aleksyeyeva // Materialy z antropolohiyi Ukrayiny. – K. : Naukova dumka. – Vyp. 4. – 1969. – S. 73–86. Сіверянський літопис 29 4. Veremejchik E. M. Mogil’nik XII–XIII vv. Na Zamkovoj gore v Ljubeche (po materialam raskopok 2010–2012 gg.) / E. M. Veremejchik, Ju. V. Dolzhenko // Chelovek v okruzhajushhej srede: jetapy vzaimodejstvija. 5-ja mezhdunarodnaja konferencija «Alekseevskie chtenija» pamjati akademikov T. I. Alekseevoj i V. P. Alekseeva (6–8 nojabrja 2013 g.). Tezisy. – M. : OOO ITEP, 2013. – S. 18. 5. Gravere R. U. Odontologicheskij aspekt jetnogeneza i jetnicheskoj istorii vostochno- slavjanskih narodov / R. U. Gravere // Vostochnye slavjane. Antropologija i jetnicheskaja istorija. – M. : Nauka, 2002. – S. 205–218. 6. Gravere R. U. Odontologija vostochno-slavjanskih narodov / R. U. Gravere // Vostochnye slavjane. Antropologija i jetnicheskaja istorija. – M. : Nauchnyj mir, 1999 a. – S. 80–94. 7. Derjabin V. E. Kurs lekcij po mnogomernoj biometrii dlja antropologov / Derjabin V. E. – M. : MGU, biologicheskij fakul’tet, 2008. – 332 s. 8. Dolzhenko Yu. V. Antropolohichni materialy z davn’orus’koho kurhannoho kompleksu u khutora Zelenyy Hay / Yu. V. Dolzhenko // Arkheolohiya. – K., 2013. – № 2. – S. 43–55. 9. Dolzhenko Yu. V. Do antropolohiyi pokhovanykh u Chernihivs’komu Nekropoli X–XIII st. / Yu. V. Dolzhenko // Naukovi zapysky z ukrayins’koyi istoriyi. – Vyp. 26. – Pereyaslav-Khmel’nyts’kyy, 2011. – S. 48–75. 10. Dolzhenko Yu. V. Do kraniolohiyi davn’orus’koho naselennya Lyubecha / Yu. V. Dolzhenko // Naukovi zapysky Ternopil’s’koho natsional’noho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatyuka. Seriya: istoriya. – Vyp. 1. – Ch. 1. – Ternopil’, 2015. – S. 3–39. 11. Dolzhenko Yu. V. Kraniolohiya naselennya davn’orus’koho mista Zhelni / Yu. V. Dolzhenko, O. O. Pryadko // Naukovi zapysky z ukrayins’koyi istoriyi: zbirnyk naukovykh statey. – Vyp. 38. – Pereyaslav-Khmel’nyts’kyy, 2016. – S. 3–22. 12. Dolzhenko Iu. V. Meshkantsi Chernihivskoho Dytyntsia: antropolohichne doslidzhennia / Iu. V. Dolzhenko, I. D. Potiekhina // Motsia O. Davnoruskyi Chernihiv / O. Motsia, A. Kazakov. – K. : Starodavnii svit, 2011. – S. 279–296. 13. Dolzhenko Iu. V. Naselennia selyshcha Liskove XII–XIII st. za danymy kraniolohii / Iu. V. Dolzhenko, O. M. Veremeichyk // Sivershchyna v istorii Ukrainy. – Vyp. 8. – K. – Hlukhiv : Tsentr pam’iatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK, 2015. – S. 83–90. 14. Dolzhenko Iu.V. Novi kraniolohichni materialy litopysnykh siverian X–XI st. / Iu. V. Dolzhenko / Nizhynska Starovyna. – Vyp. 22 (25). – Nizhyn : 2016. – S. 19–41. 15. Zinevych H. P. Do antropolohii Shestovytskoho mohylnyka / H. P. Zinevych // Materialy z antropolohii Ukrainy. – Vyp. 2. – K.,1962. – S. 37–47. 16. Kazakov A. L. Chernihivskyi nekropol Kh–KhIII st. / A. L. Kazakov // Tezy dopovidei ukrainskoi delehatsii na VI Mizhnarodnomu konhresi slov’ianskoi arkheolohii (Novhorod, Rosiia, 1996 r.). – K. : Naukova dumka, 1996. – S. 83–85. 17. Moiseev V. G. O roli populjacij s territorii Fennoskandii v formirovanii antropologicheskogo sostava naselenija rossijskogo Severo-zapada / V. G. Moiseev, V. I. Hartanovich, I. G. Shirobokov, V. I. Selezneva // Ural’skij istoricheskij vestnik. – 2015. – № 3 (48). – S. 87–95. 18. Mocja A. P. Istoriko-arheologicheskoe izuchenie juzhnorusskogo sela IX–XII vv. / A. P. Mocja, V. A. Petrashenko, S. A. Beljaeva, A. A. Kozlovskij, R. S. Orlov, P. M. Pokas, O. V. Parhomenko, Ja. V. Baran, N. V. Blazhevich, L. I. Vinogrodskaja, A. I. Kubyshev. – Arhіv ІA NANU. – Planova tema, 187, 1990. – 8 s. 19. Pokas P. M. Antropologicheskaja harakteristika serii cherepov iz raskopok v Putivle v 1979–1981 gg. / P. M. Pokas. Prilozhenie 1 k planovoj teme 81, 1984/81 // O. V. Suhobokov. Istoriko-kul’turnoe razvitie juzhno-russkih zemel’ v IX–XIV vv. / Suhobokov O. V. – K. : NA ІA NANU, 1984. – S. 181–212. 20. Rudych T. O. Naselennia Livoberezhnoi Ukrainy davnoruskoi doby za materialamy antropolohii / T. O. Rudych // Arkheolohiia. – 2009. – № 4. – S. 16–25. 21. Rudych T. O. Naselennia Serednoho Podniprov’ia I–II tysiacholittia za materialamy antropolohii / Rudych T. O. – K. : Instytut arkheolohii NAN Ukrainy, 2014. – 298 s. 30 Сіверянський літопис 22. Sankina S. L. Jetnicheskaja istorija srednevekovogo naselenija Novgorodskoj zemli po dannym antropologi / Sankina S. L. – SPb. : Dmitrij Bulanin, 2000. – 105 s. 23. Seheda S. P. Antropolohichnyi sklad davnoho naselennia Ukrainy: etnohenetychni aspekty / S. P. Seheda // Etnichna istoriia davnoi Ukrainy. – K .: Nauk dumka. 2000. – S. 242–276. 24. Syta L. F. Gruntovyi nekropol Chernihova (Tsentralna hrupa) / L. F. Syta, O. V. Shekun // Materialna ta dukhovna kultura Pivdennoi Rusi: Materialy mizhnarodnoho polovoho seminaru (Chernihiv – Shestovytsia, 16–19 lypnia 2009 r.). – K. – Chernihiv, 2012. – S. 265–281. 25. Sytyi Iu. M. Gruntovyi mohylnyk davnoruskoho Chernihova / Iu. M. Sytyi // Tserkva – nauka – suspilstvo: pytannia vzaiemodii. Materialy Dev’iatoi Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (25–27 travnia 2011 r.). – K. : NKPIKZ, 2011. – S. 31–36. 26. Sytyi Iu. M. Khrystyianski pokhovalni pam’iatky davnoruskoho Chernihova / Sytyi Iu. M. – Chernihiv : Desna-Polihraf, 2013. – 272 s. 27. Shekun A. V. Gruntovyj nekropol’ HІ–HІІ vv. na territorii Peredgorod’ja v Chernigove / A. V. Shekun // Slov’jani і Rus’ u naukovіj spadshhinі D. Ja. Samokvasova: Materіali іstoriko-arheologіchnogo semіnaru, prisvjachenogo 150-rіchchju vіd dnja narodzhennja D. Ja. Samokvasova. – Chernіgіv : B/v, 1993. – S. 33–35. 28. BuxtonL. H. D. Essential Craniological Technique / L. H. D. Buxton, G. D. Morant. – J. Roy :Anthrop. Inst., 1933. –V. 63. –P. 19–47. 29. Dolzhenko Yu.V. Die Bevӧlkerung der Stadt Woyin XII–XIV Jh. nachKraniologiedaten / Yu.V. Dolzhenko // East European Scientific Journal. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe. – Warszawa: Polska; czesc III. – 2015. – С. 95–102. 30. MartinR. LehrbuchderAnthropologie. In systematischer Darstellung. Mit besonderer Berücksichtigung der anthropologischen Methoden für Studierende, Ärzte und Forschungsreisende. Zweite, vermehrte Auflage. Zweiter Band : kraniologie, osteologie. Mit 281 abbildungen im text – Jena: Gustaf Fisher. – Bd. II. – 1928. – 1062 S. Ю. В. Долженко ИНТЕГРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ В КОНТЕКСТЕ СРАВНЕНИЯ ДРЕВНЕРУССКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЧЕРНИГОВА И ДНЕПРОВСКОГО ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ПО ДАННЫМ КРАНИОЛОГИИ Исследование скелетов X-XIII вв. с кладбищ: Детинец, Предградье, Некрополь, Окольный град, Борисоглебский собор, кладбище, Болдины горы существенно обо- гащает наши представления об истории населения древнего Чернигова. То, что жи- тели города разнородные и могли прибывать из разных уголков Черниговской земли, других территорий Днепровского Левобережья, Киевской Руси и Восточной Европы в целом или отправляться в поход на указанные земли, добавляет научной значимости исследуемым материалам в плане антропологического соотношение семь древнерусских черниговских групп с другими сельскими и городскими выборкам с Днепровского Лево- бережья. Впервые по данным краниологии для сравнения древнерусских групп с Дне- провского Левобережья применяется интегральный анализ, по данным краниометрии и краниоскопии позволяет проследить, насколько похоронены на каждом из доступных сейчас могильников Чернигова X-XIII вв. подобные населения Днепровского Левобере- жья указанного хронологического периода. Выявлено сходство черепов с черниговского Детинца к черепам из Путивля. Выборки из Борисоглебского собора – с древнерусской сериейЖелны. По данным интегрального анализа, отмечается слабое подобие выборки из черниговского Некрополя, который расположен на черниговском Предградье, к Переяславскому могильнику и черепам из черниговского Предградья. Предположение, что черепа черниговского Некрополя (резко долихокранный краниологический тип с узким лицом и малым углом носа) подобные Шестовице, которое мы сделали после канонического многомерного анализа по данным краниометрии, не подтвердилось после Сіверянський літопис 31 применения интегрального многомерного анализа. При использовании типологии В. Д. Дьяченко можно поместить группу Некрополь между неоокивским и индо-днепровским краниологическими типами. Черепа с Болдиных гор, которые отождествляются с дружинниками, в данном анализе не находят себе подобных. В целом, анализ дает нам основания в дальнейших исследованиях объединять в одну серию могильник Нек- рополь (территория черниговского Предградья) и черепа из могильника Предградье, а также серию Детинец и Борисоглебский собор, который находится на черниговском Детинце. При сравнении населения только с Днепровского Левобережья обнаружено очень сильное отличие выборки Шестовица от исследуемых черниговских групп. Y. V. Dolzhenko INTEGRAL ANALYSIS IN THE CONTEXT OF COMPARISON OF CHERNIGIV’S ANCIENT RUSS AND THE DNIEPER LEFT BANK POPULATION AFTER CRANIOLOGICAL DATA Summary Examination of the skeletons of X-XIII centuries from the cemeteries of Dytynets, Peredhoroddya, Necropolis, Okolny Hrad, Borisoglebskii Cathedral, the cemeteries, the Boldyny Mountains enriches our ideas about the history of the population of ancient Chernihiv. The fact that the inhabitants of the city are heterogeneous and could arrive from different areas of Chernigiv territory, other territories of the Dnieper Left Bank, Kyiv Russ and East Europe in general or leave for campaigns to the stated areas, gives scientific significance to the examined materials in the meaning of anthropological correlation of seven ancient Russ Chernigiv groups with other rural and urban samples from the Dnieper Left Bank. For the first time, after craniological data with the aim to contrast ancient Russ groups from the Dnieper Left Bank integral analysis has been used, which with craniometry and cranioscopy data provides the opportunity to explore the level of similarity between the buried in each of nowadays accessible burials of X-XIII centuries Chernigiv and the population of the Dnieper Left Bank, stated chronological period. Similarity has been denoted between the skulls from Chernigiv Dytynets and the skulls from Putyvl, the sample from St. Boris and Glib Cathedral and ancient Russ series from Zhelnya. After the data of integral analysis, it can be stated there is week similarity between the sample from Chernigiv Necropolis situated in Chernigiv Peredhoroddya and Preyaslav burial and the skulls from Chernigiv Necropolis. Supposition that skulls from Chernigiv Necropolis (sharply dolichocranial craniological type with narrow face and small nose angle) are similar to Shestovytsya, which we had made after canonical multidimensional analysis after craniological data, haven’t been proved after applying of integral multidimensional analysis. Using the typology of V.D. Dyachenko the group from Necropolis can be set between neo-Okiv and Indo-Dnepr craniological types. The skulls from the Boldyny Mountains identified as warriors in this analysis don’t reveal any similarity. In general, this analysis provides bases to combine into one series the burial of Necropolis (Chernigiv Peredhoroddya) and the skulls from the burial of Peredhoroddya and also Dytynets and St. Boris and Glib Cathedral in Chernigiv Dytynets. While contrasting the population only from the Dnieper Left Bank, strong difference of Shestovytsya sample and examined Chernigiv groups has been revealed.

Інтегральний аналіз у контексті порівняння давньоруського населення Чернігова і Дніпровського Лівобережжя за даними краніології

Репозитарії

Схожі ресурси