Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1

Розглянуто поточний стан та перспективи розвитку сектору централізованого теплопостачання в Європі, включаючи використання відновлюваних джерел енергії. Проаналізовано основні моделі функціонування ринку теплової енергії. Показано, що ефективність роботи сектору залежить від ступеня розділення генер...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
Hauptverfasser:	Гелетуха, Г.Г., Желєзна, Т.А., Баштовий, А.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут технічної теплофізики НАН України 2016
Schriftenreihe:	Промышленная теплотехника
Schlagworte:	Возобновляемая энергетика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142296
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1 / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, А.І. Баштовий // Промышленная теплотехника. — 2016. — Т. 38, № 4. — С. 63-70. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-142296
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1422962018-10-04T01:23:06Z Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1 Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Баштовий, А.І. Возобновляемая энергетика Розглянуто поточний стан та перспективи розвитку сектору централізованого теплопостачання в Європі, включаючи використання відновлюваних джерел енергії. Проаналізовано основні моделі функціонування ринку теплової енергії. Показано, що ефективність роботи сектору залежить від ступеня розділення генерації та транспортування теплової енергії, можливості доступу незалежних виробників до тепломереж, існуючих форм власності. Рассмотрено современное состояние и перспективы развития сектора централизованного теплоснабжения в Европе, включая использование возобновляемых источников энергии. Проанализированы основные модели работы рынка тепловой энергии. Показано, что эффективность сектора зависит от степени разделения генерации и транспортировки тепловой энергии, возможности доступа независимых производителей к теплосетям, существующих форм собственности. The paper covers state of the art and prospects for the development of district heating in Europe, including the use of renewable energy sources. Basic models of district heating system designs are analyzed. It is shown that efficiency of district heating operation depends on the extent of unbundling of heat generation and transmission, opportunities for third-party access to heat networks, existing types of ownership. 2016 Article Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1 / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, А.І. Баштовий // Промышленная теплотехника. — 2016. — Т. 38, № 4. — С. 63-70. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0204-3602 DOI: https://doi.org/10.31472/ihe.4.2016.07 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142296 620.92 uk Промышленная теплотехника Інститут технічної теплофізики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Возобновляемая энергетика Возобновляемая энергетика
spellingShingle	Возобновляемая энергетика Возобновляемая энергетика Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Баштовий, А.І. Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1 Промышленная теплотехника
description	Розглянуто поточний стан та перспективи розвитку сектору централізованого теплопостачання в Європі, включаючи використання відновлюваних джерел енергії. Проаналізовано основні моделі функціонування ринку теплової енергії. Показано, що ефективність роботи сектору залежить від ступеня розділення генерації та транспортування теплової енергії, можливості доступу незалежних виробників до тепломереж, існуючих форм власності.
format	Article
author	Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Баштовий, А.І.
author_facet	Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Баштовий, А.І.
author_sort	Гелетуха, Г.Г.
title	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1
title_short	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1
title_full	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1
title_fullStr	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1
title_full_unstemmed	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1
title_sort	аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн європейського союзу. частина 1
publisher	Інститут технічної теплофізики НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Возобновляемая энергетика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142296
citation_txt	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1 / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, А.І. Баштовий // Промышленная теплотехника. — 2016. — Т. 38, № 4. — С. 63-70. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Промышленная теплотехника
work_keys_str_mv	AT geletuhagg analízmodelejfunkcíonuvannâsektorucentralízovanogoteplopostačannâkraínêvropejsʹkogosoûzučastina1 AT želêznata analízmodelejfunkcíonuvannâsektorucentralízovanogoteplopostačannâkraínêvropejsʹkogosoûzučastina1 AT baštovijaí analízmodelejfunkcíonuvannâsektorucentralízovanogoteplopostačannâkraínêvropejsʹkogosoûzučastina1
first_indexed	2025-07-10T14:39:13Z
last_indexed	2025-07-10T14:39:13Z
_version_	1837271201876017152
fulltext	ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №4 63 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА УДК 620.92 АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕКТОРУ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. ЧАСТИНА 1 Гелетуха Г.Г., канд. тех. наук, Желєзна Т.А., канд. тех. наук, Баштовий А.І., канд. тех. наук Інститут технічної теплофізики НАН України, вул. Желябова, 2а, Київ, 03680, Україна Розглянуто поточний стан та перспективи розвитку сектору централізованого теплопостачання в Європі, включаючи використан- ня відновлюваних джерел енергії. Проаналізовано основні моделі функціонування ринку теплової енергії. Показано, що ефективність роботи сектору залежить від ступеня розділення генерації та транспорту- вання теплової енергії, можливості доступу незалежних виробників до тепломереж, існуючих форм власності. Бібл. 7, табл. 1, рис. 3. Ключові слова: теплова енергія, централізоване теплопостачання, ринок теплової енергії, відновлювані джерела енергії. Загальна характеристика та перспективи розвитку сектору централізованого теплопостачання в Європі В Європейському Союзі найбільша частка кінцевого енергоспоживання (45 %) припадає на теплову енергію, що набагато більше, ніж у інших напрямках споживання: електроенергія – 20 %, транспортний сектор – 26 %, неенергетич- не використання – 9 %. Житловий фонд викорис- товує 40 % загального обсягу кінцевої енергії, з яких, в свою чергу, 68 % іде на опалення та 14 % – на гаряче водопостачання. На сьогодні в Європі нараховується більше 6000 систем централізованого теплопостачан- ня, які забезпечують 12 % загальної потреби в тепловій енергії. Послугами ЦТ користуються близько 60 млн. чоловік, і більше 140 млн. чоловік живуть в містах, де існує принаймні одна систе- Рассмотрено современное состо- яние и перспективы развития сектора централизованного теплоснабжения в Европе, включая использование возобновляемых источников энер- гии. Проанализированы основные модели работы рынка тепловой энер- гии. Показано, что эффективность сектора зависит от степени разделе- ния генерации и транспортировки тепловой энергии, возможности до- ступа независимых производителей к теплосетям, существующих форм собственности. The paper covers state of the art and prospects for the development of district heating in Europe, including the use of renewable energy sources. Basic models of district heating system designs are analyzed. It is shown that efficiency of district heating operation depends on the extent of unbundling of heat generation and transmission, opportunities for third-party access to heat networks, existing types of ownership. ма централізованого теплопостачання. У 2013 році частка населення, що користується послуга- ми ЦТ, перевищила 50 % у восьми європейських країнах: Ісландія – 92 %, Латвія – 65 %, Данія – 63 %, Литва – 57 %, Естонія – 62 %, Польща – 53 %, Швеція – 52 %, Фінляндія – 50 %. Левова частина теплової енергії в системах ЦТ Європи (73 %) генерується ТЕЦ та когене- раційними установками з використанням всіх видів палива, а також за рахунок скидної ТЕ про- мисловості. Близько 19 % виробляється котель- ними з викопних палив, а решта (8 %) – котельни- ми на біомасі та іншими установками на ВДЕ (рис. 1). Цікаво, що в режимі ТЕЦ виробляється і більша частина теплової енергії з ВДЕ (67 %). Таким чином, очевидно, що в секторі ЦТ ЄС сумі- сне виробництво теплової та електричної енергії превалює над окремим виробництвом ТЕ. БМ – біомаса; ВДЕ – відновлювані джерела енергії; ТЕ – теплова енергія; ТЕЦ – теплоелектроцентраль; ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю; ЦТ – централізоване теплопостачання. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №464 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА Рис. 1. Зміна структури генерації теплової енергії в секторі ЦТ Євросоюзу [1]. Протягом останніх 20 років має місце стійка тенденція збільшення загальної частки ви- користання відновлюваних джерел в секторі ЦТ, і наразі в середньому по ЄС-28 вона складає більше 23 %. Для окремих країн Європи цей по- казник суттєво відрізняється (рис. 2). Лідерами в даному напрямку є Ісландія, Норвегія, Данія, Франція, Швейцарія. У Сербії більше 90 % тепло- вої енергії у системі централізованого теплопо- стачання виробляється з викопних палив. Рис. 2. Структура генерації теплової енергії у секторі ЦТ країн Європи (2012 р.) [1]: 1 – котельні на викопних паливах, електрокотли та 1/3 ТЕ з теплових насосів; 2 – котельні на біомасі та інші установки на ВДЕ (крім ТЕЦ); 3 – теплова енергія з ТЕЦ та когенераційних установок на всіх видах палива, а також скидна ТЕ промисловості та 2/3 ТЕ з теплових насосів. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №4 65 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА Важливо зазначити, що згідно Директи- ви 2012/27/ЄС «Про енергоефективність» [2], ефективним централізованим теплопостачан- ням і охолодженням вважається система ЦТ або охолодження, що використовує мінімум 50 % відновлюваної енергії, 50 % скидної ТЕ технологічних процесів, 75 % ТЕ від когенерації або 50 % комбінації цих видів енергії. Також в Директиві 2012/27/ЄС дається визначення високоефективної когенерації: це когенераційне виробництво, що забезпечує економію первинної енергії на рівні мінімум 10 % порівняно з ета- лонними значеннями при окремому виробництві теплової та електричної енергії. Виробництво на дрібномасштабних і мікрокогенераційних установах, що забезпечує економію первинної енергії, також може класифікуватися як високое- фективна когенерація. До кінця 2015 р. країни-члени ЄС повинні були провести комплексну оцінку потенціалу застосування високоефективної когенерації та ефективного ЦТ і охолодження. Якщо ця оцінка виявила потенціал для впровадження відповідних технологій, вигода від яких перевищує витрати, то такі країни мають вжити належних заходів для розвитку інфраструктури ефективного ЦТ і охолодження, високоефективної когенерації та використання ТЕ і холоду, отриманих з ВДЕ та скидного енергопотенціалу технологічних процесів. Тарифоутворення та існуючі форми власності у секторі централізованого теплопостачання Надзвичайно важливими питаннями є регу- лювання ринку теплової енергії та встановлен- ня тарифів. У країнах Європи наразі існують наступні підходи до встановлення тарифів [3]: • Тарифи встановлюються теплопостачаль- ними компаніями на конкурентному ринку теп- лової енергії. Спеціальний уповноважений орган наглядає за ринком теплової енергії на предмет виконання існуючих норм конкурентного права (Швеція, Фінляндія, Данія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Франція, Великобританія). Згідно експертної думки, за умов даної моделі ринку ТЕ, ефективна конкуренція між ЦТ та іншими схемами теплопостачання не дає можливості домінуючим постачальникам встановлювати завищені (монопольні) ціни на ТЕ. • Застосовується спеціальний підхід до встановлення тарифів з метою стимулювання ЦТ у порівнянні з іншими схемами теплопоста- чання, такими як електроопалення (Норвегія) та індивідуальне опалення на природному газі (Нідерланди). • Максимальні тарифи визначаються згідно встановленої методології і для кожної компанії затверджуються незалежним національним регулятором. При цьому компанія може відступити від встановленого тарифу в сторону його зниження (Естонія, Латвія, Литва, Поль- ща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Болгарія, Македонія). • Тарифи визначаються згідно встановленої методології та затверджуються національним регулятором. Теплопостачальна компанія не може відійти від встановленого їй тарифу (Росія, Білорусь, Румунія, Україна). Іншими, тісно пов’язаними між собою клю- човими проблемами, є анбандлінг у секторі ЦТ та можливість доступу незалежних виробників до теплових мереж. Анбандлінг (від англ. unbun- dling – розділення) – юридичне розділення існуючих теплопостачальних компаній, при- наймні, на дві незалежні компанії. Одна займається виробництвом теплової енергії, а друга – її транспортуванням та постачанням. Основною метою анбандлінгу є відокремлення виробництва від транспортування, оскільки, як очікується, це сприятиме полегшенню доступу незалежних виробників теплової енергії (в тому числі, з ВДЕ) до існуючих мереж. Питання підключення незалежних вироб- ників до теплових мереж згідно так званого прин- ципу «доступу третьої сторони» і його вплив на розвиток конкурентного ринку ТЕ наразі активно досліджується та обговорюється в ЄС. Анбанд- лінг виробництва і транспортування, а також принцип «доступу третьої сторони» вже впроваджені в Євросоюзі на ринках електро- енергії та природного газу. Оскільки сектор теплової енергії є набагато складнішім по своїй структурі, питанням власності та особливостям функціонування, проблема широкого застосу- вання моделі «доступу третьої сторони» досі вивчається та аналізується експертами. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №466 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА На сьогодні в Європі існують дві базові моделі ринку ЦТ [4]: • Модель «єдиного покупця», згідно якої постачальник/оператор мережі купує ТЕ у всіх виробників і продає її споживачам одного типу на рівних умовах та по однаковій ціні. При цьо- му у різних ділянок теплової мережі можуть бути різні власники. Функціонування такої моделі можливе, якщо загальна відповідальність за продаж ТЕ кінцевому споживачу лежить на одній компанії, наприклад, операторі теплової мережі. За умов даної моделі вертикально інтегрований оператор тепломережі має нада- вати стороннім виробникам доступ до мережі на рівних умовах зі своєю власною генеруючою потужністю (рис. 3, а). Модель «єдиного по- купця» є найбільш розповсюдженою у системах ЦТ країн Європи. • Модель «відкритих теплових мереж», при якій виробник має гарантоване підключення до мережі за умови, що він напряму продає ТЕ своїм власним клієнтам в обсязі необхідного споживання (рис. 3, б). Наразі ця мо- дель застосовується дуже обмежено че- рез її складність. Прикладами практичної реалізації є кілька крупних міст Польщі. Експерти вважають, що модель «відкритих тепломереж» потребує більшого ступеню анбандлінгу системи ЦТ, ніж існує зараз в країнах ЄС. Рис. 3. Базові моделі ринку ЦТ [4]: а) модель «єдиного покупця», б) модель «відкритих тепломереж». а) б) Можливі наступні схеми реалізації принципу «доступу третьої сторони» до тепломереж при моделі «єдиного покупця» ринку ЦТ [4]: 1. Доступ на договірних умовах (нерегульова- ний доступ). 2. Доступ на частково договірних умовах (частково регульований доступ). 3. Повністю регульований доступ. При першому підході передбачається, що оператор мережі ЦТ та постачальник самі визначають умови підключення незалежних виробників до теплової мережі. Вони також ре- гулюють порядок та обсяги постачання теплової енергії до мережі від власних генеруючих по- тужностей та від незалежних виробників. Дана модель впроваджена, наприклад, у Німеччині, Швеції, Фінляндії. Вона спрацьовує, оскільки оператор мережі зацікавлений у підключенні джерела ТЕ з найменшою вартістю. У другій схемі базові умови доступу до мережі визначено у національному законодавст- ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №4 67 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА ві, а деталі, що враховують місцеву ситуацію, можуть бути обговорені та узгоджені між влас- ником тепломережі та незалежним виробни- ком, який хоче підключитися. Можна навести наступні приклади застосування даної моделі: - У Литві проводяться щомісячні аукціони між незалежними виробниками теплової енергії. При цьому мають виконуватися такі умови, що незалежний виробник не може постачати в мере- жу більше 1/3 загального теплового навантажен- ня і його вплив на ціну ТЕ для кінцевого спожи- вача не повинний бути дуже сильним. - У Польщі теплопостачальна компанія зобов’язана купувати теплову енергію з ВДЕ у під’єднаного до місцевої тепломережі вироб- ника в обсягах, що не перевищують потреби споживачів, які обслуговуються даною мережею. - В Естонії рішення про приєднання неза- лежних виробників до тепломережі приймається на основі обов’язкового тендеру. Третя модель передбачає, що умови до- ступу до теплової мережі повністю визначені у законодавстві або національним регулятором. Якщо незалежний виробник виконав ці вимо- ги, то власник тепломережі зобов’язаний його підключити. При даному підході важливо, щоб був реалізований анбандлінг, тобто виробницт- во теплової енергії, принаймні, було юридично відокремлене від транспортування. Практична реалізація моделі з повністю регульованим дос- тупом до тепломережі пов’язана з рядом питань, що потребують ретельного аналізу, зокрема: - Чи треба продовжувати приєднувати но- вих виробників до мережі, якщо не очікується ріст загального теплового навантаження системи ЦТ? - Чи є оптимальним рішенням постачан- ня ТЕ від багатьох малих виробників, якщо одна потужна установка (наприклад, ТЕЦ) може виробити потрібний обсяг і забезпечити при цьому кращі економічні показники? Згідно доступних даних, модель з повністю регульованим доступом до тепломережі май- же ніде не реалізована на практиці (за винят- ком кількох систем ЦТ у великих містах Польщі згідно схеми «відкритих тепломереж», які умов- но можна віднести до даної моделі). Існує стійка експертна думка, що витрати на запровадження повністю або частково регу- льованого доступу до теплових мереж загалом менші, ніж очікувані економічні та інші виго- ди від цього. Механізм приєднання незалежних виробників до тепломереж має бути прозорим, а правила – не дискримінаційними. Це особли- во важливо у випадку, коли власник мережі має свої власні генеруючі потужності. Можна зробити висновок, що ринок теплової енергії має суттєві відмінності у порівнянні з ринком електроенергії та природного газу. Питання перспективних напрямків розвит- ку сектору ЦТ, доцільних механізмів і моделей підвищення його конкурентності та ефектив- ності потребують подальшого аналізу і дослідження. Ефективність функціонування ринку теплової енергії також залежить від існуючих форм власності та управління. Наразі можна визначити чотири основні форми власності на об’єкти комунальної теплоенергетики [5]: - повністю державна власність під кон- тролем держави або муніципалітету (Гельсінкі, Мюнхен, Ґетеборг, Відень, Будапешт); - повністю приватна власність (Упсала, Мальме, Норчьопінг, Берлін, Гамбург); - змішана форма власності та управління – державно-приватна; - неприбуткові кооперативи у комунальній власності (Данія, Австрія, Німеччина). Перші дві форми – це 100 % власність дер- жави або приватного капіталу при повній від- сутності зобов’язань інших сторін. У категоріях змішаної та комунальної форми власності були розроблені різні моделі, такі як: 1. Договір на експлуатацію або управління (Бурос у Швеції). 2. Оренда (Таллінн, Вільнюс). 3. Концесія (Париж). 4. Приватизація тільки генеруючих потуж- ностей теплоенергетики (Копенгаген, Варшава, Брно, Рига, Бухарест). 5. Партнерство з міноритарною участю виб- раних приватних компаній у статутному капіталі (Пльзень, Дюссельдорф). 6. Партнерство з міноритарною участю при- ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №468 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА ватного капіталу, залученого на фондовому рин- ку (Мангейм, Вроцлав). 7. Партнерство з мажоритарною участю приватного капіталу (Прага, Братислава). 8. Повністю приватна власність з підтрим- кою з боку муніципалітету (Саутгемптон). Країна Виробництво ТЕ Ключові споживачі Форма власності Кількість підприємств чи мереж (%) Обсяг ви- робництва, ГВт·год Житловий сектор Промис- ловість Сфера послуг, інше Швеція Муніципальна 253 мережі (74 %) 38616 (66 %) 59 % 12 % 29 %Приватна 66 мереж (19 %) 15818 (27 %) Державна 25 мереж (7 %) 4364 (7 %) Данія Муніципальна 55 ~65 % 64 % 6 % 30 % Кооперативи споживачів ~350 ~35 % Фінляндія Муніципальна 17 11750 (39 %) 55 % 10 % 35 %Акціонерні компанії у муніципальній власності 78 14067 (47 %) Приватна 4 4197 (14 %) Литва Муніципальна ~60 % - 72 % 7 % 21 % Орендовані ~40 % - Австрія Державна (муніципальна) 90 % - 37 % 14 % 49 % Приватна 10 % - Польща Державна 14 (3 %) - 70 % 8 % 22 % Житлово-будівельні кооперативи 14 (3 %) - Муніципальна 41 (9 %) - Акціонерні товариства 118 (26 %) - ТОВ 250 (55 %) - Інше 18 (4 %) - Латвія Майже всі компанії – у муніципальній власності. Приватна власність – лише в окремих випадках. 68 систем ЦТ 8 % (приватні компанії) 72 % 2 % 26 % Табл. 1. Структура форми власності та ключові споживачі у системі ЦТ окремих країн ЄС [1, 5, 6] Ці вісім варіантів містять приклади повної власності держави з участю приватного капі- талу в управлінні, змішаної власності та повної приватної власності з певними зобов’язаннями з боку держави. Тому ця класифікація відображає не тільки форми власності, але й форми управ- ління підприємствами централізованого тепло- постачання. Створюють і інші форми державно- приватні партнерства в цілях фінансування, модернізації систем ЦТ та підтримки споживачів. Аналіз наявних даних свідчить про те, що тенденція до приватизації систем централізо- ваного теплопостачання посилюється як у західноєвропейських країнах, так і у країнах ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №4 69 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА Центральної та Східної Європи. Наразі у різних країнах ЄС частка приватних форм власності у секторі ЦТ складає до 40 % (табл. 1). Висновки Аналіз ситуації у секторі централізованого теплопостачання Європи показує, що розви- нені країни вже створили конкурентний ринок теплової енергії, а решта країн рухаються в цьому напрямку. Практично у всіх країнах Євросоюзу в більшій чи меншій мірі проведено анбандлінг у секторі теплової енергії та забезпечено умови для доступу незалежних виробників до тепло- вих мереж. Тенденція до приватизації систем централізованого теплопостачання посилюється як у західноєвропейських країнах, так і у країнах Центральної та Східної Європи. Наразі у різних країнах ЄС частка приватної форми власності у секторі ЦТ складає до 40 %. ЛІТЕРАТУРА 1. District Heating and Cooling. Country by Country 2015 Survey. Euroheat&Power. http://www.euroheat.org/DHC---Statistics-4.aspx?P ID=417&M=NewsV2&Action=1&NewsId=557 2. Directive 2012/27/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2012 on energy efficiency http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF /?uri=OJ:L:2012:315:FULL&from=EN 3. Harri-Pekka Korhonen. Overview of DH pricing and regulation in Europe. Fortum, 2012. h t t p : / / w w w. l s t a . l t / f i l e s / e v e n t s / 1 2 1 2 0 4 _ FORTUM/10_Overv iew%20of%20DH%20 p r i c i n g % 2 0 a n d % 2 0 r e g u l a t i o n % 2 0 i n % 2 0 Europe_H-P%20Korhonen.pdf 4. Regulated third-party access in heat markets: how to organize access conditions. Oxera Agenda, June 2014. http://www.oxera.com/getmedia/195b43b0-6bd3- 4fc4-8b13-df95f80acf2e/Regulated-third-party.pdf. aspx?ext=.pdf 5. District Heating System Ownership Guide. DHCAN, 2004 h t t p : / / p r o j e c t s . b r e . c o . u k / D H C A N / p d f / OwnershipManagement.pdf 6. Britt Aronson, Stefan Hellmer. An International Comparison of District Heating Markets, 2009. h t t p : / / w w w. s v e n s k f j a r r v a r m e . s e / G l o b a l / FJ%C3%84RRSYN/Rappor te r%20och%20 resultatblad/Rapport%20marknad/2009/An%20 I n t e r n a t i o n a l % 2 0 C o m p a r i s o n % 2 0 o f % 2 0 District%20Hetaing%20Markets.pdf ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №470 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА ANALYSIS OF OPERATION MODELS IN THE DISTRICT HEATING SECTOR OF EU COUNTRIES. PART 1 Geletukha G.G., Zheliezna T.A., Bashtovyi A.I. Institute of Engineering Thermophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, vul. Zhelyabova, 2a, Kyiv, 03680, Ukraine The paper covers state of the art and prospects for the development of district heating in Europe, including the use of renewable energy sources. Basic models of district heating system designs and existing ownership types are analyzed. It is shown that single buyer model where the heat supplier/network operator offers heat to similar end customers on equal terms and prices is the most common design of district heating systems across Europe. Efficiency of district heating operation depends on the extent of unbundling of heat generation and transmission, opportunities for third-party access to heat networks and existing types of ownership. It can be observed that many developed European countries have already created the competitive heat market, and the rest of EU countries are on the path to it. Almost all EU countries implemented unbundling in heat market to a greater or lesser extent, and provided network access for third-party heat producers. References 7, tables 1, figures 3. Key words: heat, district heating, heat market, renewable energy sources. 1. District Heating and Cooling. Country by Country 2015 Survey. Euroheat&Power. http://www.euroheat.org/DHC---Statistics-4.aspx?P ID=417&M=NewsV2&Action=1&NewsId=557 2. Directive 2012/27/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2012 on energy efficiency http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF /?uri=OJ:L:2012:315:FULL&from=EN 3. Harri-Pekka Korhonen. Overview of DH pricing and regulation in Europe. Fortum, 2012. h t t p : / / w w w. l s t a . l t / f i l e s / e v e n t s / 1 2 1 2 0 4 _ FORTUM/10_Overv iew%20of%20DH%20 p r i c i n g % 2 0 a n d % 2 0 r e g u l a t i o n % 2 0 i n % 2 0 Europe_H-P%20Korhonen.pdf 4. Regulated third-party access in heat markets: how to organize access conditions. Oxera Agenda, June 2014. http://www.oxera.com/getmedia/195b43b0-6bd3- 4fc4-8b13-df95f80acf2e/Regulated-third-party.pdf. aspx?ext=.pdf 5. District Heating System Ownership Guide. DHCAN, 2004 h t t p : / / p r o j e c t s . b r e . c o . u k / D H C A N / p d f / OwnershipManagement.pdf 6. Britt Aronson, Stefan Hellmer. An International Comparison of District Heating Markets, 2009. h t t p : / / w w w. s v e n s k f j a r r v a r m e . s e / G l o b a l / FJ%C3%84RRSYN/Rappor te r%20och%20 resultatblad/Rapport%20marknad/2009/An%20 I n t e r n a t i o n a l % 2 0 C o m p a r i s o n % 2 0 o f % 2 0 District%20Hetaing%20Markets.pdf Получено 09.03.2016 Received 09.03.2016

Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 1

Institution

Ähnliche Einträge