Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2

Розглянуто базові моделі функціонування сектору централізованого теплопостачання та існуючі підходи до встановлення тарифів на теплову енергію на прикладі окремих країн Європи. Проаналізовано основні проблеми сектору централізованого теплопостачання в Україні. Запропоновано рекомендації по створенню...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
Hauptverfasser:	Гелетуха, Г.Г., Желєзна, Т.А., Баштовий, А.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут технічної теплофізики НАН України 2016
Schriftenreihe:	Промышленная теплотехника
Schlagworte:	Возобновляемая энергетика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142308
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2 / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, А.І. Баштовий // Промышленная теплотехника. — 2016. — Т. 38, № 5. — С. 78-85. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-142308
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1423082018-10-04T01:23:09Z Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2 Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Баштовий, А.І. Возобновляемая энергетика Розглянуто базові моделі функціонування сектору централізованого теплопостачання та існуючі підходи до встановлення тарифів на теплову енергію на прикладі окремих країн Європи. Проаналізовано основні проблеми сектору централізованого теплопостачання в Україні. Запропоновано рекомендації по створенню конкурентного ринку теплової енергії. Рассмотрены базовые модели функционирования сектора централизованного теплоснабжения и существующие подходы к формированию тарифов на тепловую энергию на примере отдельных стран Европы. Проанализированы основные проблемы сектора централизованного теплоснабжения в Украине. Предложены рекомендации по созданию конкурентного рынка тепловой энергии. The paper covers basic models of district heating market and existing ways for heat tariff setting by the examples of selected European countries. Main problems of Ukraine’s district heating sector are analyzed. Recommendations for the creation of competitive heat market are suggested. 2016 Article Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2 / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, А.І. Баштовий // Промышленная теплотехника. — 2016. — Т. 38, № 5. — С. 78-85. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0204-3602 DOI: https://doi.org/10.31472/ihe.5.2016.09 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142308 620.92 uk Промышленная теплотехника Інститут технічної теплофізики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Возобновляемая энергетика Возобновляемая энергетика
spellingShingle	Возобновляемая энергетика Возобновляемая энергетика Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Баштовий, А.І. Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2 Промышленная теплотехника
description	Розглянуто базові моделі функціонування сектору централізованого теплопостачання та існуючі підходи до встановлення тарифів на теплову енергію на прикладі окремих країн Європи. Проаналізовано основні проблеми сектору централізованого теплопостачання в Україні. Запропоновано рекомендації по створенню конкурентного ринку теплової енергії.
format	Article
author	Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Баштовий, А.І.
author_facet	Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Баштовий, А.І.
author_sort	Гелетуха, Г.Г.
title	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2
title_short	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2
title_full	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2
title_fullStr	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2
title_full_unstemmed	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2
title_sort	аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн європейського союзу. частина 2
publisher	Інститут технічної теплофізики НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Возобновляемая энергетика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142308
citation_txt	Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2 / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, А.І. Баштовий // Промышленная теплотехника. — 2016. — Т. 38, № 5. — С. 78-85. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Промышленная теплотехника
work_keys_str_mv	AT geletuhagg analízmodelejfunkcíonuvannâsektorucentralízovanogoteplopostačannâkraínêvropejsʹkogosoûzučastina2 AT želêznata analízmodelejfunkcíonuvannâsektorucentralízovanogoteplopostačannâkraínêvropejsʹkogosoûzučastina2 AT baštovijaí analízmodelejfunkcíonuvannâsektorucentralízovanogoteplopostačannâkraínêvropejsʹkogosoûzučastina2
first_indexed	2025-07-10T14:40:58Z
last_indexed	2025-07-10T14:40:58Z
_version_	1837271309989445632
fulltext	ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №578 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА УДК 620.92 АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕКТОРУ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. ЧАСТИНА 2 Гелетуха Г.Г., канд. тех. наук, Желєзна Т.А., канд. тех. наук, Баштовий А.І., канд. тех. наук Інститут технічної теплофізики НАН України, вул. Желябова, 2а, Київ, 03680, Україна Розглянуто базові моделі функціонування сектору центра- лізованого теплопостачання та існуючі підходи до встановлен- ня тарифів на теплову енергію на прикладі окремих країн Європи. Проаналізовано основні проблеми сектору централізованого теплопо- стачання в Україні. Запропоновано рекомендації по створенню конку- рентного ринку теплової енергії. Рассмотрены базовые модели функционирования сектора цен- трализованного теплоснабжения и существующие подходы к форми- рованию тарифов на тепловую энер- гию на примере отдельных стран Европы. Проанализированы основ- ные проблемы сектора централизо- ванного теплоснабжения в Украи- не. Предложены рекомендации по созданию конкурентного рынка тепловой энергии. The paper covers basic models of district heating market and existing ways for heat tariff setting by the examples of selected European countries. Main problems of Ukraine’s district heating sector are analyzed. Recommendations for the creation of competitive heat market are suggested. Бібл. 11, рис. 2 Ключові слова: теплова енергія, централізоване теплопостачання, ринок теплової енергії, відновлювані джерела енергії, біомаса. БМ – біомаса; ВДЕ – відновлювані джерела енергії; ГЕС – гідроелектростанція; ЖКГ – житлово-комунальне господарство; ТЕ – теплова енергія; ТЕЦ – теплоелектроцентраль; ТКЕ – теплокомуненерго; ТПВ – тверді побутові відходи; ЦТ – централізоване теплопостачання; Нижній індекс: т – тепловий; е – електричний. У першій частині статті було зазначено, що в країнах Європи існує дві базові моделі функ- ціонування ринку централізованого теплопоста- чання (модель «єдиного покупця» і «відкритих теплових мереж») та декілька підходів до вста- новлення тарифів на теплову енергію [1]: - формування тарифу на конкурентному ринку (Швеція, Фінляндія, Данія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Франція, Великобританія); - спеціальний тариф з метою стимулювання ЦТ у порівнянні з іншими схемами теплопоста- чання (Норвегія, Нідерланди); - затвердження максимального тарифу національним регулятором з можливістю засто- сування компанією нижчого тарифу (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угор- щина, Болгарія, Македонія); - затвердження тарифу національним регу- лятором без можливості для компанії відступити від нього (Росія, Білорусь, Румунія, Україна). Розглянемо ці моделі та підходи на прикладі систем централізованого теплопостачання окре- мих європейських країн. Детальніша інформація приведена у роботі [2]. Фінляндія Централізоване теплопостачання почало роз- виватися у Фінляндії на початку 1950-х років. Наразі воно є найбільш поширеною формою опа- лення, доступною практично у всіх містах і насе- лених пунктах країни. Теплопостачальні компанії зазвичай знаходяться у муніципальній власності, хоча є приклади функціонування міжнародних компаній. ЦТ вважається ефективною і надійною системою для щільно забудованих районів. Чим ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №5 79 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА вище щільність забудови, тим більш економічним є ЦТ. Система ЦТ становить майже 50 % від за- гального ринку теплопостачання, а у самих вели- ких містах – навіть >90 %. Більшість громадсь- ких і комерційних будівель також опалюються централізовано. Сектор централізованого теплопостачання функціонує за моделлю «єдиного покупця», але розглядаються також можливості впровадження моделі «відкритих теплових мереж» [3, 4]. Так, у місті Еспоо реалізовано перший пілотний проект за цією моделлю. Місцева лікарня постачає над- лишкову теплову енергію користувачам системи ЦТ міста. Більше третини загального обсягу палива у системі ЦТ складає біопаливо, головним чи- ном, деревина (рис. 1). З викопних палив ши- роко використовується природний газ. Майже 80 % теплової енергії отримується на ТЕЦ та когенераційних установках (в тому числі на біогазі з полігонів ТПВ), а також у вигляді скидної ТЕ від промислових та інших процесів. Клієнтами системи ЦТ у Фінляндії є житлові кооперативи або інші власники будинків. Спо- живання теплової енергії вимірюється для кож- ного клієнта. Витрати на опалення розподіля- ються між резидентами, як правило, відповідно до житлової площі. Широко використовуються система ціноутворення, яка включає постійну та змінну складові [5]. Постійна складова є річною платою за під’єднання, розмір якої залежить від місця розташування і розміру будинку. Змінна – це плата за спожиту теплову енергію. Тариф за- лежить від виду палива, з якого була вироблена теплова енергія, а також від постійних та змінних складових витрат на теплопостачання. Рис. 1. Структура палива у системі ЦТ Фінляндії (2014 р.) [6]. Ринкові тарифи на теплову енергію вста- новлюються місцевими теплопостачальни- ми компаніями і є різними для різних регіонів. Ціноутворення регулюється енергетичними податками, які розповсюджуються на електро- енергію, вугілля, природний газ, паливний торф, рідкі палива (включаючи біоетанол та біодизель) [7]. Ринок ТЕ у Фінляндії завжди був лібералізований, тому немає спеціального зако- нодавства щодо ЦТ, хоча деякі закони (наприк- лад, закон «Про енергоефективність») прямо чи опосередковано впливають на нього. Діяльність у сфері ЦТ регулюється законодавством щодо кон- курентного права та захисту споживачів. Згідно з існуючими нормами конкурентного права, поста- чальник ТЕ у системі ЦТ займає домінуюче ста- новище на ринку по відношенню до споживачів. Права клієнтів захищені законом «Про захист прав споживачів». Загальний нагляд за ринком теплової енергії з точки зору дотримання норм конкурентного права виконує незалежний орган – Департамент з питань конкуренції та прав споживачів. Регуля- тор в секторі енергетики опікується лише ринка- ми електроенергії та природного газу. Середня ціна на теплову енергію у системі ЦТ Фінляндії за даними 2014 року становить близь- ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №580 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА ко 20 євро/ГДж з ПДВ. До 29 % ціни складають податки. Ціна змінюється у залежності від місця розташування системи ЦТ та її розміру, причому останній фактор має найбільший вплив. Норвегія В Норвегії сектор централізованого тепло- постачання функціонує за моделлю «єдиного покупця» і забезпечує близько 10 % загальної потреби у тепловій енергії. Ключову роль на рин- ку ТЕ наразі відіграє її виробництво з дешевої (надлишкової) електроенергії з ГЕС (>60 %). Існує ряд вимог щодо обов’язкового викори- стання відновлюваних та СО2-нейтральних енергоресурсів у системі ЦТ, завдяки чому част- ка ВДЕ наразі становить близько 70 %. Викопні палива застосовуються тільки при пікових на- вантаженнях, при цьому з кожним роком обсяг їх використання зменшується (рис. 2). Уряд країни має на меті взагалі відмовитися від викоп- них палив у системі ЦТ до 2020 року. Рис. 2. Зміна структури енергоносіїв у системі ЦТ Норвегії [8]. Закон «Про енергетику» (1986 р.) регулює ціноутворення у секторі ЦТ з метою захисту прав споживачів, а закон «Про планування та будівництво» (1985 р.) містить певні вимоги щодо підключення до системи ЦТ. Ціни на теп- лову енергію встановлюються самими виробни- ками на конкурентному ринку. Але існує одне обмеження, зафіксоване в законі «Про енерге- тику»: ціна на теплову енергію у системі ЦТ не може перевищувати вартість електроопалення у даному регіоні. Таким чином стимулюється «не- використання» електроопалення. Національний Регулятор в енергетичному секторі Норвегії відповідає за ринки електрое- нергії та ЦТ. Але на практиці він опікується, го- ловним чином, електроенергетикою, оскільки ЦТ займає в країні відносно невеликий сегмент на відміну від гідроенергії. Регулятор видає ліцензії на виробництво теплової енергії (потрібні лише установкам потужністю > 10 МВтт) та розглядає скарги щодо ціноутворення. Вартість ТЕ включає в себе плату за підключення до мережі, річну фіксовану плату та плату за обсяг спожитого тепла. Середньозва- жена ціна теплової енергії в системі ЦТ Норвегії становить близько 23 євро/ГДж з ПДВ (2013 р.). Існують інструменти стимулювання розвит- ку інфраструктури системи ЦТ та використання ВДЕ у ній. Згідно останньої версії закону «Про планування та будівництво» (2010 р.), усі будин- ки площею більше 500 м2 мають забезпечуватися відновлюваною тепловою енергією, принаймні, на 60 %. Використання викопних палив та пря- мого електроопалення заборонено в усіх нових та реконструйованих будинках. Литва За даними 2013 р., у Литві існує 357 си- ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №5 81 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА стем централізованого теплопостачання із за- гальною встановленою потужністю обладнання 9920 МВтт. Сектор функціонує за моделлю «єдиного покупця». До системи ЦТ підключено 57 % населення. Майже 60 % усіх компаній з централізованого теплопостачання знаходяться у муніципальній власності, решта є орендованими. Частка ВДЕ (в основному, деревної біомаси) у виробництві теплової енергії у системі ЦТ стано- вить наразі більше 50 %. До 2020 року планується збільшити частку біомаси та ТПВ до 80 % [9]. Ринок теплової енергії регулюється законами «Про сектор теплопостачання» (2003) та «Про енергію, вироблену з відновлюваних джерел» (2011). Постачальник зобов’язаний підключити до теплових мереж всіх незалежних виробників теплової енергії з відновлюваних джерел. Пос- тачальник також зобов’язаний купувати у неза- лежних виробників всю теплову енергію з ВДЕ за винятком випадків, коли її обсяг перевищує кількість, необхідну споживачам. Доступ до теплових мереж надається за умо- ви відповідності технічним параметрам підк- лючення. Порядок пріоритетності купівлі ТЕ у незалежних виробників наступний: 1 – ТЕЦ на ВДЕ, 2 – котельні та інші установки на ВДЕ, 3 – скидний енергопотенціал промисловості, 4 – ефективні когенераційні установки, 5 – котельні на викопних паливах. Ціна теплової енергії, згідно зі стандартним договором купівлі-продажу між незалежним ви- робником та постачальником, визначається на щомісячній основі відповідно до затвердженої методології ціноутворення. Базова ціна для споживачів формується на основі витрат на купівлю теплової енергії, її транспортування, встановлення приладів вимірювання та підтримку їх справності, бухгалтерських витрат. Діяльність у секторі ЦТ контролюється не- залежним органом – Національною комісією з управління енергетикою та цінами. Слід зазна- чити, що Національна комісія не регулює ціну палива як складову тарифу на теплову енергію (на сьогодні, в середньому, 54 %). Зона її впли- ву поширюється на такі складові, як амортизація, витрати на персонал, експлуатація та технічне обслуговування та деякі інші. Постачальники теплової енергії, які виро- бляють >8600 Гкал/рік, подають документи до Комісії для затвердження базових цін. Затверджені базові ціни публічно оголошуються і встановлю- ються на 3...5 років з умовою щорічного пере- гляду та коригування, якщо змінюється ситуація на ринку (наприклад, зміна ціни на паливо або обсягів купівлі-продажу, інфляція). У відповідно- сті до базових, ради муніципалітетів визначають ціни, по яким кожна ліцензована теплогенеруюча компанія буде її продавати кінцевому споживачу. Муніципалітети також самостійно встановлюють ціни на теплову енергію для виробників, що про- дають <8600 Гкал/рік. Протягом 2004...2013 рр. теплопостачальні компанії Литви витратили близько 2,3 млрд. євро на імпортований з Росії природний газ. При цьо- му ціна місцевих біопалив, що використовували- ся у ЦТ, була суттєво нижче, наприклад, у період з 2008 року – у 2…2,5 рази. На сьогодні вартість деревного біопалива як складової тарифу на теп- лову енергію у системі ЦТ в Литві є однією з най- нижчих в Європі – близько 5 євро/ГДж (місцева тріска, тирса) проти, наприклад, 14,5 євро/ГДж в Австрії (імпортовані деревні гранули) [9]. Різниця у вартості палив впливає на ціну теплової енергії для кінцевих споживачів. За да- ними 2013 року, в містах, де основним паливом у системі ЦТ є природний газ, ціна ТЕ становить 23,5 євро/ГДж, тоді як при використанні біомаси ціна ТЕ – всього 16 євро/ГДж. Середньозважена ціна теплової енергії у системі ЦТ Литви складає близько 22 євро/ГДж з ПДВ (2013 р.). З 2011 року у Литві спостерігається значний ріст обсягів будівництва сучасних котелень на біомасі незалежними виробниками ТЕ. У 2011 р. загальна встановлена потужність таких котелень становила 126 МВт, у 2013 р. – 323 МВт, у 2015 – близько 640 МВт. Варто зазначити, що котли на біомасі впроваджують не тільки незалежні виробники ТЕ, але й самі теплопостачальні компанії для підтримки своєї конкурен- тоспроможності на ринку теплової енергії. У 2011 р. загальна встановлена потужність таких котлів складала 440 МВт, у 2013 р. – 716 МВт. Весною 2013 року перша ТЕЦ на біомасі та ТПВ (50 МВтт + 20 МВте) була введена в експлуатацію у системі ЦТ як незалежний вироб- ник ТЕ компанією Fortum Klaipeda (попередні ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №582 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА ТЕЦ були впроваджені самими теплопостачаль- ними компаніями). Наразі компанії ЦТ Лит- ви щорічно купують близько 22 % загального обсягу ТЕ у незалежних виробників. З ростом відповідних потужностей очікується й подальше збільшення цього показника. Рекомендації по вдосконаленню функціонування ринку теплової енергії в Україні Україна має нагальну необхідність заміщення викопних палив альтернативними джерелами енергії при виробництві теплової енергії. Особ- ливо гостро стоїть питання заміщення при- родного газу в ЖКГ, де обсяг його споживання підприємствами ТКЕ склав 7,2 млрд. м3 у 2014 р. та 6,6 млрд. м3 у 2015 р. [10]. Важливу роль у цьому процесі може зіграти біоенергетика, але серйозним бар’єром для входу біоенергетичних технологій до сфери комунальної теплоенерге- тики є відсутність конкурентного ринку теплової енергії. Наразі типовою є ситуація, коли майже у кожному населеному пункті країни існує один монополіст – місцева компанія ЦТ, яка у більшості випадків перебуває у комунальній власності і для виробництва теплової енергії використовує при- родний газ. При цьому дане теплокомуненерго юридично володіє як генерацією теплової енергії, так і її транспортуванням. Існуючі ТКЕ, внаслідок свого монопольно- го положення та комерційного конфлікту інте- ресів, не зацікавлені у появі конкурентів та часто різними засобами перешкоджають підключен- ню незалежних виробників теплової енергії до мереж. Кожний підключений «мегават на біома- сі» означає необхідність скорочення «мегавату на природному газі» й, відповідно, зменшення прибутку компаній ЦТ. Крім того, споживан- ня теплової енергії має загальну тенденцію до зниження за рахунок поступового впроваджен- ня населенням та іншими споживачами заходів з термомодернізації. Тим більш небажаною для місцевих теплокомуненерго є конкуренція з при- ватними виробниками теплової енергії з біомаси. Вважаємо, що наявність приватних виробників теплової енергії сприяє створенню здорової конкуренції для комунальних підприємств, зму- шуючи їх встановлювати конкурентні тарифи та підвищувати ефективність своєї роботи. На сьогодні, внаслідок недосконалої законодавчої бази державного регулювання у сфері теплопостачання, існують значні перешко- ди ефективному функціонуванню ринку теплової енергії в Україні. Це зумовлено, в першу чергу, невизначеністю самої моделі та схем роботи цьо- го ринку. Наслідками такої ситуації є: • відсутність передумов для виникнення та посилення конкуренції у сфері теплопостачан- ня; • відсутність стимулів для підвищення якості теплової енергії і зменшення її собівартості, для удосконалення процесів виробництва, транспор- тування та постачання; • існування бар’єрів для доступу до теп- лових мереж незалежних виробників (у т.ч. ко- телень, ТЕЦ та когенераційних установок на біомасі); • незахищеність споживачів від можливих економічних зловживань суб’єктів природних монополій; • недосконалість існуючих механізмів тари- фоутворення; • недосконалість правових засад для здійснення енергоефективних заходів на об’єктах постачання та споживання теплової енергії. Протягом тривалого періоду часу в Україні проводилася неправильна тарифна політика, при якій ціна природного газу для населення була нижче, ніж для ТКЕ. Це призвело до поширення тенденції відключення побутових споживачів від системи ЦТ і переходу на індивідуальні системи опалення. Лише у 2015 році ситуація з тарифами кардинально змінилася, в результаті чого можна очікувати зворотного процесу – поступового роз- ширення систем ЦТ. Вирішення багатьох проблем вбачається у створенні конкурентного ринку теплової енергії в Україні та законодавчому врегулюванні ряду ключових питань. Для цього вважаємо за не- обхідне: • Провести юридичний анбандлінг існу- ючих ТКЕ, принаймні, на дві незалежні компанії – з виробництва теплової енергії та з її транспорту- вання і постачання. • Відмінити заборону на приватизацію об’єктів комунальної власності для компаній, що ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №5 83 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА генерують теплову енергію. Компанії, що транс- портують теплову енергію, залишаються у ко- мунальній власності та, як і раніше, не підлягають приватизації. • Законодавчо гарантувати доступ до тепло- мереж виробникам теплової енергії з ВДЕ. • Запровадити систему тендерів, що про- водяться, принаймні, один раз протягом опалю- вального сезону. Компанія, яка виграла тендер, гарантовано продає свою теплову енергію спожи- вачу. Реалізація зазначених заходів вимагає вне- сення ряду змін та доповнень до Закону Украї- ни «Про теплопостачання». Фахівці Інституту технічної теплофізики НАН України готові прий- мати активну участь у розробці відповідного за- конодавства. З урахуванням досвіду країн Європи і місцевих особливостей, для нової моделі ринку теплової енергії України можна рекомендувати принцип «єдиного покупця». При цьому правила «доступу третьої сторони» до тепломереж мають бути частково регульованими, тобто відповідати моделі доступу на частково договірних умовах (ці моделі були описані у першій частині статті). Пропонуються наступні критерії доступу незалежних виробників до мереж та продажу теплової енергії: проведення обов’язкового тен- деру; гарантований доступ до тепломереж виро- бникам теплової енергії з ВДЕ; незалежний ви- робник не може постачати в мережу більше 1/3 загального теплового навантаження. Видається, що Національний Регулятор про- довжить свою регуляторну роль щодо тарифо- утворення у сфері теплопостачання тільки про- тягом перехідного періоду становлення ринку. Після створення конкурентного ринку теплової енергії в Україні Регулятор буде виконувати лише нагляд за тарифами (як це має місце у розвинених країнах ЄС). Переваги запровадження конкурентного рин- ку теплової енергії полягають у зниженні тарифів для кінцевих споживачів, суттєвому збільшенні частки ТЕ, виробленої з ВДЕ, та, відповідно, зменшенні обсягів використання природного газу в ЖКГ. Заміщення імпортованого газу місцевими джерелами енергії призводить до заощадження валюти в державі, розвитку місцевої економіки та створенню нових робочих місць, наповненню бюджету за рахунок сплати податків. Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року [11] перед- бачено заміщення 7,2 млрд. м3 природного газу біомасою у 2020 році. Згідно оцінок фахівців ІТТФ НАН України, до 40 % цього обсягу буде заміщено у секторі ЖКГ. Досягнення поставле- ної мети можливе тільки за умов функціонування конкурентного ринку теплової енергії в Україні. Висновки Україна має нагальну необхідність заміщення викопних палив альтернативними джерелами енергії при виробництві теплової енергії. Особ- ливо гостро стоїть питання заміщення при- родного газу в ЖКГ. Однією з головних проблем сектору централізованого теплопостачання є монопольне становище місцевих теплокомуне- нерго. Наслідком цього є відсутність переду- мов для виникнення та посилення конкуренції у сфері теплопостачання. Вирішення багатьох проблем вбачається у створенні конкурентного ринку теплової енергії в Україні та законодав- чому урегулюванні ряду ключових питань. Для цього вважаємо за необхідне, окрім іншого, про- вести юридичний анбандлінг існуючих ТКЕ, принаймні, на дві незалежні компанії – з вироб- ництва теплової енергії та з її транспортуван- ня і постачання. З урахуванням досвіду країн Європи і місцевих особливостей, для нової моделі ринку теплової енергії України можна рекомендувати принцип «єдиного покупця». При цьому правила «доступу третьої сторони» до тепломереж мають відповідати моделі досту- пу на частково договірних умовах. Створення конкурентного ринку теплової енергії сприяти- ме виконанню цілей Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року щодо заміщення природного газу біомасою при виробництві теплової енергії. ЛІТЕРАТУРА 1. Harri-Pekka Korhonen. Overview of DH pricing and regulation in Europe. Fortum, 2012.http:// www.lsta.lt/files/events/121204_FORTUM/10_ Overview%20of%20DH%20pricing%20and%20 regulation%20in%20Europe_H-P%20Korhonen.pdf ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №584 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА 2. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Башто- вий А.І. Аналіз тарифоутворення у секторі централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Аналітична записка № 14 Біоенергетичної асоціації України, 2016. http://www.uabio.org/img/files/docs/position-paper- uabio-14-ua.pdf 3. Regulated third-party access in heat markets: how to organize access conditions. Oxera Agenda, June 2014. http://www.oxera.com/getmedia/195b43b0-6bd3- 4fc4-8b13-df95f80acf2e/Regulated-third-party.pdf. aspx?ext=.pdf 4. Open district-heat network, Fortum. h t t p : / / a n n u a l re p o r t 2 0 1 3 . f o r t u m . c o m / e n / sustainability/our-business/heat-distribution/open- district-heat-network/ 5. Finnish Energy, Price of District Heating. http://energia.fi/en/home-and-heating/district- heating/price-district-heating 6. Finnish Energy, District Heating in graphs, 2014. http://energia.fi/en/statistics-and-publications/ district-heating-statistics/district-heating 7. Excise Taxation Customer Bulletin 21, May 2015. http://www.tulli.fi/en/finnish_customs/publications/ excise_tax/excise_taxation/021.pdf 8. District Heating and Cooling. Country by Country 2015 Survey. Euroheat & Power. http://www.euroheat.org/DHC---Statistics-4.aspx?P ID=417&M=NewsV2&Action=1&NewsId=557 9. Римантас Германас. Централизованная поставка тепла стала «зеленее». Преимущества использования биотоплива. Презентация на кон- ференции 11.11.2015, Киев. http://saee.gov.ua/sites/default/files/Germanas_ Ukrain_ruskoreg.pdf 10. Енергоефективність і відновлювана енергетика: плани та ініціативи на 2016 рік. Держенергоефективності України. http://saee.gov.ua/sites/default/files/Plan2016.pdf 11. Розпорядження КМУ від 01.10.2014 № 902-р. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/902-2014- %D1%80 ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2016, т. 38, №5 85 ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГЕТИКА ANALYSIS OF OPERATION MODELS IN THE DISTRICT HEATING SECTOR OF EU COUNTRIES. PART 2 Geletukha G.G., Zheliezna T.A., Bashtovyi A.I. Institute of Engineering Thermophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, vul. Zhelyabova, 2a, Kyiv, 03680, Ukraine The paper covers basic designs of district heating market and existing ways for heat tariff setting by the examples of selected European countries. It is shown that most of the countries apply the single-buyer model though, for example, Finland is considering possibility for implementing the network access model. Main problems of Ukraine’s district heat- ing sector are analyzed. Due to the monopolistic position of district heating companies, there are no preconditions for the development of competitiveness in the heat market, for the improvement of heat quality and reduction of its production cost. The system for setting heat tariffs is also imperfect. Recommendations for the creation of competitive heat market in Ukraine are suggested. One of the main measures is implementing legal unbundling of the existing district heating companies into at least two independent enterprises. The first company would be engaged in heat production; the second one would deal with heat transmission and supply. Creation of competitive heat market will contribute to attaining objectives of the National Renewable Energy Action Plan. References 11, figures 2. Key words: heat, district heating, heat market, renewable energy sources, biomass. 1. Harri-Pekka Korhonen. Overview of DH pricing and regulation in Europe. Fortum, 2012.http:// www.lsta.lt/files/events/121204_FORTUM/10_ Overview%20of%20DH%20pricing%20and%20 regulation%20in%20Europe_H-P%20Korhonen.pdf 2. G. Geletukha, T. Zheliezha, A. Bashtovyi. Analysis of tariff setting in the district heating sector of EU countries. Position Paper No 14, Bioenergy Association of Ukraine, 2016. http://www.uabio.org/img/files/docs/position-paper- uabio-14-en.pdf 3. Regulated third-party access in heat markets: how to organize access conditions. Oxera Agenda, June 2014. http://www.oxera.com/getmedia/195b43b0-6bd3- 4fc4-8b13-df95f80acf2e/Regulated-third-party.pdf. aspx?ext=.pdf 4. Open district-heat network, Fortum. h t t p : / / a n n u a l re p o r t 2 0 1 3 . f o r t u m . c o m / e n / sustainability/our-business/heat-distribution/open- district-heat-network/ 5. Finnish Energy, Price of District Heating. http://energia.fi/en/home-and-heating/district- heating/price-district-heating 6. Finnish Energy, District Heating in graphs, 2014. http://energia.fi/en/statistics-and-publications/ district-heating-statistics/district-heating 7. Excise Taxation Customer Bulletin 21, May 2015. http://www.tulli.fi/en/finnish_customs/publications/ excise_tax/excise_taxation/021.pdf 8. District Heating and Cooling. Country by Country 2015 Survey. Euroheat & Power. http://www.euroheat.org/DHC---Statistics-4.aspx?P ID=417&M=NewsV2&Action=1&NewsId=557 9. Rimantas Germanas. “District heating became “greener”. The advantages of the use of biofuels”. Presentation at the Conference on “Financial instruments for stimulating energy efficiency. State initiatives in the housing sector and international projects”, 11 November 2015, Kyiv, Ukraine (in Russian). http://saee.gov.ua/sites/default/files/Germanas_ Ukrain_ruskoreg.pdf 10. Energy efficiency and renewable energy: plans and initiatives for 2016. State Agency on Energy Efficiency and Energy Saving of Ukraine (in Ukrainian) http://saee.gov.ua/sites/default/files/Plan2016.pdf 11. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine N 902-р of 01.10.2014 (in Ukrainian) http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/902-2014- %D1%80 Получено 09.03.2016 Received 09.03.2016

Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського Союзу. Частина 2

Institution

Ähnliche Einträge